Постанова № 67097859, 12.06.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2017 року Справа № 925/150/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Дармін М.О., Антонік С.Г.

секретар судового засідання Абадей М.О.

представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2017р. у справі №925/150/17

за позовом Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, м.Звенигородка, Черкаська область

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м.Дніпро

про стягнення 1283,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2017р. (з урахуванням ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2017р. про виправлення описки) у справі №925/150/17 (суддя Панна С.П.) позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області суму штрафу в розмірі 1283 грн. 29 коп. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в дохід Державного бюджету України 1600,00 грн. 00 коп. судового збору.

Означене рішення вмотивоване встановленням судом обставин, які підтверджують обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми 1283,29 грн. штрафу у зв'язку з допущеним відповідачем у березні 2016 року порушення умов Договору №17 від 28.12.2009р. на виконання Банком функцій виплати пенсій та грошової допомоги та Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3008.1999р. №1596, а саме через несвоєчасне повернення пенсії за березень 2016 року в зв'язку зі смертю одержувача пенсії ОСОБА_2

Відповідач (ПАТ КБ "ПриватБанк") подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що з рішенням суду від 27.04.2017р. не згодний повністю, вважає, що воно є незаконним, необґрунтованим, таким, що винесено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2017р. у справі №925/150/17 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на Положення про управління Пенсійного фонду України в містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014р. та на норми ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV та вказує, що накладення штрафу здійснюється лише в порядку прийняття відповідного рішення органом Пенсійного фонду, а недотримання цих вимог позбавляє можливості оскаржити відповідне рішення органу Пенсійного фонду України про накладення штрафу в порядку, визначеному Порядком розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №21-2 від 19.12.2003р. Оскільки відповідно до обставин справи рішення про накладення штрафу Звенигородським ОУПФУ не приймалось, на думку відповідача це є доказом відсутності правових підстав для стягнення з ПАТ КБ "ПриватБанк" штрафних санкцій. Крім того, скаржник звертає увагу, що у ПАТ КБ "ПриватБанк" побудовано централізовану систему розгляду документів, відповідно до якої всі документи, у тому числі і листи органів Пенсійного фонду України, надходять спочатку до регіональних підрозділів, потім завдяки системі електронного документообігу надходять до головного офісу. Згодом кореспонденція розподіляється для обробки не за регіональною приналежністю, а за належністю по відповідним спеціалізованим структурним підрозділам. Зазначає, що після отримання від позивача листа з вимогою повернути кошти, нараховані ОСОБА_2, інформація про смерть пенсіонера була внесена до електронної бази даних банку, однак з технічних причин, не залежних від відповідача, не відобразилась у системі. Вказує, що після виявлення факту зарахування коштів було вжито заходів для якнайшвидшого повернення пенсійних коштів на рахунок Фонду. З огляду на вказане та те, що ч.11 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачає відповідальність за порушення строків повернення сум коштів на рахунки органів Пенсійного фонду у випадку, коли суми пенсій були зараховані на поточний рахунок пенсіонера, відповідач вважає, що штрафні санкції до Банку застосовано неправомірно.

Позивач (Звенигородське ОУПФ України Черкаської області) у запереченнях на апеляційну скаргу не погоджується з доводами Банку та вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2017р. у справі №925/150/17 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не підлягає скасуванню.

Також 02.06.2017р. судом апеляційної інстанції отримано клопотання від 30.05.2017р. №5307/15, в якому позивач посилаючись на значну відстань від місця знаходження та обмеження фінансування витрат на відрядження, вказує про неможливість прийняти участь в судовому засіданні представника Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області та просить розгляд справи №925/150/17 провести без участі позивача за наявними в справі матеріалами.

09.06.2017р. від представника ПАТ КБ "ПриватБанк" Якименко О.В. надійшло клопотання, в якому останній просить розгляд апеляційної скарги здійснити без участі представника відповідача, у зв'язку із зайнятістю в іншій судовій справі (копія довіреності представника та копія повістки іншого суду додається). Зазначає, що апеляційну скаргу підтримує повністю та просить її задовольнити.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи, що неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено з матеріалів справи, що між Управлінням Пенсійного фонду України в місті Ватутіне (надалі - Фонд) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (надалі - Банк), було укладено договір №17 від 28.12.2009р. (надалі - Договір), відповідно до умов параграфів 1-2 статті 1 якого Банк виконує на території м. Ватутіне Черкаської області функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках (надалі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. №1596 (з наступними змінами).

Параграфом 3 ст. 1 Договору передбачено, що взаємовідносини між Фондом та Банком з питання виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах регулюються Порядком, цим Договором та додатковими угодами до цього Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з параграфом 1 ст. 4 Договору не зараховані на поточні рахунки одержувачів суми пенсій та грошової допомоги не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів повертаються установами Банку Фонду. При цьому робиться відповідна позначка на другому примірнику списків та описів до них.

Відповідно до параграфу 1 ст. 6 Договору за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки Фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на установи Банку накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.

Параграфом 1 ст. 8 Договору передбачено, що однією з підстав, за якою суми пенсій та грошової допомоги не зараховуються на поточні рахунки, є наявність даних про смерть одержувача.

Параграфом 4 ст. 8 Договору визначено, що суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, установи Банку повертають Фонду, за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.

Параграфом 1 статті 9 Договору передбачено, що Фонд має право перевіряти в установах Банку своєчасність зарахування на поточні рахунки одержувачів, виплату з них сум пенсій та грошової допомоги, а також своєчасність повернення коштів Фонду за умови наявності об'єктивних причин на це (довідки про смерть, вибуття за межі регіону, України тощо).

Відповідно до статті 3 Договору Банк зобов'язався допускати працівників Фонду до перевірок додержання Банком умов Порядку та цього Договору і надавати їм необхідних документів, інформації та пояснень.

Додатковою угодою №1 від 28.12.2010р. до Договору внесені зміни до параграфу 1 статті 10 останнього та доповнено статтю 10 параграфом 3. Відповідно до внесених змін договір набирає чинності з 01.01.2010р. і діє до 01.01.2012р. Цей Договір може бути пролонгований на тих же умовах на наступний календарний рік у разі визнання Банка переможцем конкурсу на право виплати пенсій та грошової допомоги через банківські рахунки за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги на цей період, та якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення строку дії Договору не висловила бажання його розірвати.

На підставі наведеного Договору сума пенсії належної ОСОБА_2 перераховувалась на поточний рахунок цього одержувача, відкритий у Ватутінському відділенні філії ЧГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк".

У зв'язку зі смертю одержувача пенсії ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. (актовий запис №42 від 26.02.2016р.), позивач своїм листом №765/02 від 01.03.2016р. звернувся до відповідача з проханням повернути на рахунок управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне кошти у розмірі 1283,29 грн., дата виплати 8 число (а.с.18).

Відповідач здійснив повернення грошових коштів в сумі 1283,29 грн. на рахунок позивача 12.03.2016р., що підтверджено відповідною випискою по рахунку (а.с. 19).

Згідно плану проведення перевірок на ІІ квартал 2016 року, затвердженого наказом Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області від 10.05.2015р. №55, позивачем проведено перевірку ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо своєчасності та повноти зарахування коштів управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне на поточні рахунки пенсіонерів Ватутінським відділенням філії ЧГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" та повернення пенсійних виплат за період з 01.03.2016р. по 31.03.2016р., про що складений Акт №26 від 27.05.2016р., в якому встановлено, що Банк повернув кошти, зараховані на рахунок одержувача, згідно листа Управління від 01.03.2016р. №765/02, з порушенням умов п.13 і абз.3 п.20 Порядку №1596 та параграфу 1 і параграфу 4 ст.8 Договору, а саме: пенсія на суму 1283,29 грн. зарахована на картковий рахунок, не враховуючи лист Управління (лист отримано банком 01.03.2016р., фінансування Управлінням було здійснено 04.03.2016р., зарахування пенсії здійснено 04.03.2016р.) та повернення зарахованої суми пенсії із затримкою в 3 операційних дня (виплата пенсії згідно графіка 08.03.2016р., банком лист отримано 01.03.2016р., повернуто на рахунок Управління платіжним дорученням від 12.03.2016р.).

Згідно з викладеним, позивач з посиланням на параграф 1 статті 6 розділу 3 Договору №17 застосував до відповідача штраф у розмірі своєчасно не повернутих сум пенсійних виплат в сумі 1283,29 грн., у зв'язку з чим 12.07.2016р. позивач направив на адресу відповідача претензію №4305/15, в якій просив сплатити суму штрафу (а.с.22-23).

21.07.2016р. за №Е.30.0.0.0/4-135363 Банк направив на адресу Фонду відповідь на претензію, в якому зазначив, що отримавши лист Фонду №765/02 від 01.03.2016р. з вимогою про повернення коштів, Банком було вжито заходів для відповідного та своєчасного реагування, однак через технічний збій, що виявився у невідображені листа Фонду із вимогою про повернення коштів ОСОБА_2 у електронній системі документообігу, який трапився з незалежних від банку причин, виконати вимогу листа не було можливим, оскільки відомості про смерть в електронних базах банку фактично були відсутні. Після появи у базах даних інформації про смерть ОСОБА_2 та виявлення факту зарахування коштів було вжито заходів для якнайшвидшого повернення пенсійних коштів на рахунок Фонду. Крім того, Банк у своєму листі зазначив, що норма частини 11 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачає відповідальність за порушення строків повернення сум коштів на рахунки органів Пенсійного фонду у випадку, коли суми пенсій були зараховані на поточний рахунок пенсіонера. Таким чином, на думку відповідача, у даному випадку Пенсійний фонд має право застосовувати фінансові санкції відповідно до ст.165-1 КупАП (а.с.21).

Несплата відповідачем зазначеного штрафу спричинила виникнення даного спору.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, місцевий господарський суд виходив із того, що за встановлених судом обставин такі вимоги є обґрунтованими.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.

Згідно з частиною 11 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавчими органами Пенсійного фонду за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду чи Накопичувального фонду сум коштів не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на організації, в тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.

Крім того, умовами параграфу 1 статті 6 розділу 3 Договору №17 передбачено, що за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки Фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на Банк накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.

Як встановлено судом з наведених вище обставин, відповідач вчинив подвійне порушення умов договору, а саме: 1) після отримання 01.03.2016р. від позивача повідомлення з проханням повернути на рахунок Управління пенсійного фонду України в м.Ватутіне у розмірі 1283,29 грн. - відповідач не повернув грошові кошти позивачу, а перерахував їх 04.03.2016р. на рахунок померлого пенсіонера; 2) 12.03.2016р. відповідач повернув з рахунку померлого пенсіонера на рахунок Управління пенсійного фонду України в м.Ватутіне раніше перераховані кошти у розмірі 1283,29 грн., але не своєчасно - із простроченням на 3 дні.

Таким чином, в порушення умов укладеного між сторонами Договору №17 відповідачем не було здійснено повернення на банківські рахунки Фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів, що є порушенням законодавчих приписів та підставою для застосування до банку відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі несвоєчасно неповернутої суми пенсійних виплат, що становить 1283,29 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525 та 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) э грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

За частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частина 2 статті 614 Цивільного кодексу України).

Позивач, звертаючись із вимогами до відповідача про стягнення штрафу в сумі 1283,29 грн., обґрунтував належними доказами у даній справі наявність підстав для застосування до відповідача саме такої передбаченої договором та чинним законодавством відповідальності за порушення ним своїх зобов'язань при виконанні функції виплати пенсій та грошової допомоги, що здійснюється за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках.

Досліджуючи доводи відповідача щодо відсутності вини в порушенні строків перерахування з посиланням на специфіку роботи окремих підрозділів банку та технічний збій, що виявився у невідображенні листа Фонду із вимогою про повернення коштів ОСОБА_2. у електронній системі документообігу, який стався з незалежних від банку причин, колегія суддів вважає такі обставини не доведеними у даній справі належними та допустимими доказами, а тому відхиляє їх як необґрунтовані.

Доводи апелянта про відсутність рішення виконавчого органу Пенсійного фонду України, яким накладено штраф на відповідача, як того вимагає статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів вважає безпідставними та такими, що підлягають відхиленню, оскільки згідно абзацу 1 частини 13 статті 106 Закону винесення рішення Пенсійним фондом передбачене лише у випадках зазначених у частинах 9 та 10 статті 106 Закону, а в даній справі штраф стягується за порушення, передбачене частиною 11 статті 106 означеного Закону, яке виявлено під час проведення планової перевірки, яку зафіксовано в акті перевірки, яким і накладено штраф у розмірі своєчасно не повернених сум пенсійних виплат. Тобто за порушення, яке є предметом спору в даній справі рішення виконавчого органу Пенсійного фонду не вимагається.

За встановлених судом обставин є обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції про повне задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми 1283,29 грн. означеного штрафу.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржене рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства, тому передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2017р. у справі №925/150/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік