Рішення № 67097830, 07.06.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2017 р.Справа № 925/345/17

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.;

за участю представників сторін:

від позивача не зявився,

від відповідача ОСОБА_1 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом ОСОБА_2, м.Монастирище

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик", м.Монастирище

про стягнення частини прибутку (дивідендів),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 зазначаючи, що відповідно до Статуту товариства, затвердженого 21.01.2016, він є учасником товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ ) Монастирищенська виробничо - впроваджувальнафірма ЕНЕРГЕТИК, частка якого становить 45 відсотків статутного фонду товариства, просить суд стягнути з відповідача 520 549,97 грн. в якості дивідендів, посилаючись на наявні у нього документи. У зв'язку з виникненням спірних відносин між учасниками товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у добровільному порядку отримати документи, що підтверджують розмір чистого прибутку та порядок його розподілу та нарахування частини прибутку (дивідендів), не має можливості.

Одночасно вказує, що отримати документи, які підтверджують розмір чистого прибутку та порядок його розподілу позивач не має можливості внаслідок заборони відповідача наказом від 17.08.2016 № 56 допускати його на територію товариства та заборону передачі йому відповідних документів. 10.02.2017 року на адресу Відповідача - ТОВ «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «ЕНЕРГЕТИК» був направлений адвокатський запит, відповіді на який не отримано.

Виходячи із правових позицій Верховного Суду України щодо доступу до правосуддя, суд ухвалою від 28.03.2017 прийняв позовну заяву до розгляду, і в порядку ст.65 ГПК України зобовязав сторони надати відповідні докази.

Одночасно суд попередив сторони про правила засвідчення копій документів та попередив, що всі документи на виконання вимог суду здаються через канцелярію суду з супровідним листом.

В судових засіданнях позивач та його представник позовні вимоги підтримували повністю. В судове засідання 19.05.2017 позивач надав: Відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів від 17.05.2017 № 682/23-20-08 (далі Відомості ДПА України), що засвідчені Уманською обєднаною податковою інспекцією, якими підтверджував факт нарахування та виплати йому дивідендів.

Проте, рішення загальних зборів учасників (засновників) товариства про розподіл прибутку товариства на виплату дивідендів позивач до суду недав.

Про час і місце розгляду справи позивач та його представник повідомлялися належним чином (а.с. 155).

07.06.2017 в судове засідання позивач/ представник позивача не зявились.

07.06.2017, до початку судового засідання через канцелярію суду, від позивача надійшла заява, в якій він просить залишити його позовну заяву без розгляду (а.с. 172).

Представник відповідача в судовому засіданні не спростував наявність наказу про заборону надавати позивачу документи товариства і пояснив суду, що вищевказаний адвокатський запит був складений з порушенням вимог діловодства, про що було повідомлено позивачу, і, саме на цій підставі відповідь позивачу не направлялась.

Представник відповідача у відзиві на позов та у судових засіданнях заявлених вимог не визнав і просив у позові відмовити повністю посилаючись зокрема, на те, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Відповідача хибно вважаючи, що були порушені його права одночасно вмотивовуючи вказане тим, що з 21.01.2016 є учасником Товариства, частка якого становить 45 відсотків статутного фонду Товариства.

Представник відповідача зазначив, що відповідно до пункту 5 розділу IV Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма Енергетик в новій редакції, чистий прибуток від діяльності Товариства є власністю учасників і розподіляється загальними зборами.

Представник відповідача просив врахувати, що відповідно до пункту д частини п'ятої та частини шостої статті 41, статті 59 Закону України Про господарські товариства, затвердження річних результатів діяльності юридичної особи, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку дивідендів) належить до виключної компетенції загальних зборів. Тобто з наведеного вбачається, що саме загальні збори учасників Товариства вирішують питання щодо строку виплати дивідендів та їх розмір.

Товариство повідомило суд, що загальними зборами Товариства не було прийнято жодного рішення щодо виплати дивідендів Позивачу за спірний період вказаний у позові та в розмірі визначеному Позивачем.

На думку представника відповідача, вищевказане свідчить про те, що на день звернення Позивача до суду з позовом і до цього часу у Позивача фактично не виникло підстав для виплати йому дивідендів.

ГПК України не передбачає залишення позову без розгляду з мотивів та підстав вказаних у заяві позивача від 07.06.2017.

Представник відповідача в судовому засіданні категорично стверджував, що по справі зібрано достатньо матеріалів для її розгляду.

Суд, вислухавши представника відповідача, враховуючи, що позивач є належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, що підтверджує, зокрема, його заява від 07.06.2017, а матеріали справи містять достатньо відомостей про права/обовязки сторін і є достатніми для вирішення спору, приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті.

Справа розглядається в порядку визначеному ст.75 ГПК України, за наявними матеріалами.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази приходить до наступних висновків.

Предметом спору є стягнення дивідендів внаслідок їх невиплати учаснику товариством.

У судових засіданнях позивач і представник позивача стверджували, що позивачу не виплачувалися дивіденди протягом останніх пяти років. Проте, резолютивна частина позову не містить конкретного періоду діяльності товариства (рік/квартал), за який позивач просить витребувати дивіденди у заявленому розмірі (520549 грн. 97 коп.) відповідно до отриманого товариством прибутку та не містить посилань на рішення зборів учасників про розподіл прибутку та нарахування і виплату дивідендів.

Із дослідженої в судовому засіданні копії Статуту відповідача вбачається, що його повна назва Товариство з обмеженою відповідальністю Монастирищенська виробничо - впроваджувальна фірма Енергетик, скорочене найменування: ТОВ МВВФ Енергетик; російською мовою общество с ограниченной ответственностью Монастырищенская производственно-внедренческая фирма Энергетик, скорочено: ООО МПВФ Энергетик(а.с.76-89).

Під час судового засідання 19.05.2017 позивач надав суду: Відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів від 17.05.2017 № 682/23-20-08 (далі Відомості ДПА України), що засвідчені Уманською обєднаною податковою інспекцією(а.с.147 153).

У Відомостях ДПА України значиться, що ОСОБА_2 (НОМЕР_1) адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 19100, вул.Калініна,21, в період з 01.01.2000 по 31.12.2016 отримував доходи, і, зокрема дивіденди за кодом і назвою підприємства: 31100615 ТОВ МВВФ Енергетик:

- 2014-2: 1237688,80 дивіденди;

- 2015-4: 567293,50 дивіденди;

- 2016-1: 1273330,51 дивіденди;

- 2016-2: 0,00 дивіденди;

- 2016-3: 247500,00 дивіденди;

- 2016-4: 1189000,03 дивіденди.

19.05.2017 в судовому засіданні представник відповідача надав суду довідку від 18.05.2017 № 201/05 (далі - Довідка) на бланку із російськомовною назвою товариства, яка не повністю відповідає назві відповідача російською мовою, зафіксованою в Статуті (п.3, п.4 Статуту).

Довідка видана на підтвердження того, що протягом 2012-2016 років було проведено 7 (сім) Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Монастирищенська виробничо - впроваджувальна фірма Енергетик.

«Також цією довідкою Товариство повідомляє про те , що Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Впроваджувальна Фірма Енергетик жодного разу за весь час не розглядали та не приймали рішень стосовно розподілу частини чистого прибутку від господарської діяльності Товариства (дивідендів) між засновниками та виплати.

На підприємстві відсутнє будь-яке рішення , викладене у формі Протоколу Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Впроваджувальна Фірма Енергетик стосовно розподілу частини чистого прибутку від господарської діяльності Товариства (дивідендів) між засновниками та виплати.

Довідка видана для пред'явлення до Господарського суду Черкаської області та долучення до матеріалів справи №925/345/17» (а.с.130).

До Довідки від 18.05.2017 № 201/05 відповідач надав копії протоколів загальних зборів засновників товариства (а.с.131-146).

За приписами п.35 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням (статті 10, 41, 59 Закону про господарські товариства, стаття 158 ЦК).

У разі, якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства.

Доказів наявності рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Впроваджувальна Фірма Енергетик про розподіл прибутку на виплату дивідендів позивач суду не надав.

Суд приходить до переконання, що вимоги позивача є передчасними; заявлених вимог позивач не довів, а тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку в порядку, визначеному ГПК України з дня складення і підписання повного тексту рішення.

Рішення складено 12.06.2017 .

Суддя В.В.Єфіменко