Рішення № 67097295, 09.06.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2017 р. Справа № 911/1523/17

За позовом Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1»

про стягнення 8 904,41 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача не з’явилися;

від відповідача не з’явилися.

Обставини справи:

Білоцерківська міська державна лікарня ветеринарної медицини (далі – позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (далі – відповідач) про стягнення 8 904,41 грн заборгованості, з яких: 7 030,52 грн боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг офіційними лікарями № 2 від 01.01.2015, 1 452,33 грн інфляційних втрат та 421,56 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором про надання послуг офіційними лікарями № 2 від 01.01.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2017 порушено провадження у справі № 911/1523/17, розгляд справи призначено на 09.06.2017.

01.06.2017 до канцелярії господарського суду Київської області повернулася копія ухвали господарського суду Київської області від 19.05.2017, яка була направлена судом на юридичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (08120, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Леніна, буд. 215 А, кімн. 3). Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органом поштового зв’язку з відміткою «за даною не проживає».

Відповідно до абзацу третього пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення троку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

02.06.2017 до канцелярії господарського суду Київської області від позивача разом з листом № 129 від 01.06.2017 (вх. № 11369/17 від 02.06.2017) надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, яке задоволено судом.

У судовому засіданні 09.06.2017 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання 09.06.2017 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2015 між Білоцерківською міською державною лікарнею ветеринарної медицини (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-1» (Замовник) укладено договір про надання послуг офіційними лікарями № 2, згідно якого виконавець зобов’язався надати замовнику ветеринарні та адміністративні послуги спеціалістами ветеринарної медицини (далі – офіційними лікарями ветеринарної медицини) Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини, у тому числі відбір проб, проведення лабораторних досліджень, ветеринарно-санітарної експертизи, оцінки якості та безпеки продукції тваринного походження (необроблених, напівоброблених і оброблених (за згодою сторін) харчових продуктів) та інших підконтрольних вантажів з оформленням відповідного висновку (акт вибраковування, ветеринарний документ на реалізацію та інші) та послуг згідно п. 2.1 і п. 2.2., а замовник – прийняти та оплатити такі послуги виконавця.

Відповідно до п. 3.1 договору замовник сплачує кошти за фактично надані ветеринарні послуги офіційним лікарем, перелік яких затверджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1348 «Деякі питання надання послуг Державною ветеринарною та фіто санітарною службою, органами та установами, що входять до сфери її управління» та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.03.2013 року № 96 «Про затвердження розмірів плати за послуги з питань ветеринарної медицини, захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, які надаються органами та установами, що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби» не пізніше 3-ох календарних днів після видачі рахунків і актів виконаних робіт.

Пунктами 5.1, 5.2 договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами. Термін дії договору з моменту його підписання сторонами до 31 грудня 2015 року.

Суд встановив, що на виконання договору про надання послуг офіційними лікарями № 2 від 01.01.2015 позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 7 030,52 грн, що підтверджується актами про надання послуг офіційними лікарями (а.с. 12), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

Також позивачем для оплати відповідачем виставлено рахунки на загальну суму 7 030,52 грн (а.с. 13), які залишилися неоплаченими останнім.

Відповідач свій обов’язок, передбачений договором про надання послуг офіційними лікарями № 2 від 01.01.2015, з оплати наданих позивачем послуг, не виконав, борг у розмірі 7 030,52 грн не сплатив, що підтверджується довідкою позивача № 124 від 01.06.2017 (а.с. 34), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані послуги згідно договору про надання послуг офіційними лікарями № 2 від 01.01.2015 на момент прийняття судового рішення склав 7 030,52 грн, що підтверджується довідкою позивача № 124 від 01.06.2017 (а.с. 34) та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимоги про стягнення 7 030,52 грн боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг офіційними лікарями № 2 від 01.01.2015, 1 452,33 грн інфляційних втрат та 421,56 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання договору про надання послуг офіційними лікарями № 2 від 01.01.2015 позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 7 030,52 грн, що підтверджується актами про надання послуг офіційними лікарями (а.с. 12), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; відповідач свій обов’язок, передбачений договором про надання послуг офіційними лікарями № 2 від 01.01.2015, з оплати наданих позивачем послуг, не виконав, борг у розмірі 7 030,52 грн не сплатив, що підтверджується довідкою позивача № 124 від 01.06.2017 (а.с. 34), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані послуги згідно договору про надання послуг офіційними лікарями № 2 від 01.01.2015 на момент прийняття судового рішення склав 7 030,52 грн, що підтверджується довідкою позивача № 124 від 01.06.2017 (а.с. 34) та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 7 030,52 грн, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 7 030,52 грн боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг офіційними лікарями № 2 від 01.01.2015 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язання за договором про надання послуг офіційними лікарями № 2 від 01.01.2015, позивачем за період з 05.05.2015 по 15.05.2017 нараховано 1 452,33 грн інфляційних втрат та 421,56 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 8), арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 05.05.2015 по 15.05.2017 становить 1 527,90 грн інфляційних втрат та 420,98 грн 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 1 452,33 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог, а вимога про стягнення 421,56 грн 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 420,98 грн 3 % річних.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 7 030,52 грн боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг офіційними лікарями № 2 від 01.01.2015, 1 452,33 грн інфляційних втрат та 420,98 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (08120, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Бузова, вулиця Леніна, будинок 215А, кімната 3; ідентифікаційний код 22863249) на користь Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Товарна, будинок 27; ідентифікаційний код 22201816) 7 030 (сім тисяч тридцять гривень) 52 коп. боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг офіційними лікарями № 2 від 01.01.2015, 1 452 (одну тисячу чотириста п’ятдесят дві гривні) 33 коп. інфляційних втрат, 420 (чотириста двадцять гривень) 98 коп. 3 % річних та 1 599 (одну тисячу п’ятсот дев’яносто дев’ять гривень) 90 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову – відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 13.06.2017

Суддя П.В.Горбасенко