Ухвала суду № 67095681, 06.06.2017, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Єрмаков Ю.В.

Справа № 426/5306/17

Провадження № 22ц/782/369/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого судді Єрмакова Ю.В.,

суддів – Стахової Н.В., Орлова І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Попової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 03 травня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до «Файзер Ейч. Сі.Пі.Корпорейшн» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та період затримки виконання рішення суду,

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2017 року позивач звернувся з зазначеним позовом до відповідача «Файзер Ейч. Сі.Пі Корпорейшн».

Оскаржуваною ухвалою провадження по справі було зупинено на підставі ст.203 п.4 ст.201 ЦПК України.

Не погодившись з даною ухвалою суду, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, подав апеляційну скаргу та просив ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 03 травня 2017 року скасувати, постановити нову ухвалу про повернення справи для продовження розгляду.

Справа розглядалась в режимі відеоконференції.

Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів судової палати приходить до наступного:

Зупиняючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що предметом розгляду даної справи є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період затримки виконання рішення суду в період з 11.08.2012 року по 26.10.2012 року, а також з 17.08.2012 року по 28.01.2014 року та позивачем також оскаржується в іншій справі постанова державного виконавця від 6.10.2012 року про закінчення виконавчого провадження в зв’язку з повними виконанням рішення суду, тобто співпадає предмети позову, а тому без вирішення іншої справи неможливо розглянути вказану справу.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до п.3 ст.203 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках , встановлених п.4 ч.1 ст.201 цього Кодексу – до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період затримки виконання рішення суду в період з 11.08.2012 року по 26.10.2012 року та з 17.08.2012 року по 28.01.2014 року.

При цьому позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що рішення суду від 17.08.12 року, яке було змінено рішенням Апеляційного суду Луганської області від 29.10.2012 року не було виконано, у зв’язку з чим вважає свої права порушеними.

В той же час в провадженні Сватівського районного суду знаходиться справа, де оскаржується постанова державного виконавця Солом’янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 06 жовтня 2014 року про закінчення виконавчого провадження в зв’язку із повним виконанням рішення суду.

Отже, оскарження постанови державного виконавця Солом’янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 06 жовтня 2014 року про закінчення виконавчого провадження в зв’язку із повним виконанням рішення суду, на думку колегії суддів, не має преюдиційного значення при вирішенні питання щодо вимог, з якими звернувся позивач в даному випадку, оскільки останній звернувся з вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період затримки виконання рішення суду в період з 11.08.2012 року по 26.10.2012 року, а також з 17.08.2012 року по 28.01.2014 року, враховуючи те, що на зазначений ОСОБА_2 проміжок часу рішення суду не було виконано, що було встановлено рішенням апеляційного суду Луганської області від 29 січня 2014 року, про що було зазначено в висновках суду за апеляційною скаргою «Файзер Файзер Ейч. Сі.Пі Корпорейшн» в Україні на ухвалу Ленінського районного суду м.Луганська від 10 жовтня 2013 року щодо роз’яснення рішення Ленінського районного суду від 17.08.2012 року про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неможливості вирішення цієї справи без вирішення справи щодо оскарження постанови державного виконавця Солом’янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 06 жовтня 2014 року про закінчення виконавчого провадження в зв’язку із повним виконанням рішення суду.

При цьому, судова колегія звертає увагу суду, що відповідно до частини першої статті 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – одного місяця.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена справа надійшла до суду 15.03.2017 року, провадження по справі відкрито 20 березня 2017 року, 03.05.2017 року було зупинено провадження по справі.

Отже, суду першої інстанції при розгляді зазначеної справи слід дотримуватись принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи та з урахуванням положень статті 157 ЦПК України, виходячи з того, що відновлення порушених прав позивача відбувається вже тривалий час, а саме з серпня 2012 року.

За таких обставин, судова колегія вважає, що вказана ухвала постановлена судом з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати і повернути справу до суду для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. 303, 307, 311, 317 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 03 травня 2017 у скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті відповідно до вимог ЦПК України.

Ухвала апеляційного суду Луганської області є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді