Ухвала суду № 67095653, 14.11.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/553/2015

Справа № 428/7281/15-к

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Макаренко І.Г.,

при секретарі Комм Я.О.,

за участю прокурора Єлісєєвої М.Я,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька клопотання захисника у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про доручення проведення органу досудового розслідування слідчої дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

У судовому засіданні при дослідження доказів, які отримані стороною обвинувачення внаслідок проведення негласних розшукових слідчий дій, поставлено під сумнів законність їх отримання, а тому заявлено клопотання про надання доручення органу досудового розслідування провести слідчі дії у кримінальному провадженні № 12015130370001686 стосовно ОСОБА_1 а саме провести розсекречування документів, які було складено під час проведення негласних розшукових слідчий дій.

Заслухавши клопотання захисника, думку обвинуваченого та прокурора, які підтримали заявлене захисником клопотання, суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що правову основу проведення негласних слідчих (розшукових) дій, захисту інформації при проведенні цих слідчих дій становлять Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кримінальний кодекс України, Закони України "Про прокуратуру", Про державну таємницю, Про оперативно-розшукову діяльність", Порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1561-12, Звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджений наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.2005 року за № 902/11182 та інші нормативно-правові акти.

Відповідно до положень ч.3 статті 333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

Згідно вимог статті 253 КПК України, особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження.

Відповідно до вимог статті 254 КПК України, відомості про факт та методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, осіб, які їх проводять, а також інформація, отримана в результаті їх проведення, не підлягають розголошенню особами, яким це стало відомо в результаті ознайомлення з матеріалами в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.

Вимогами ч.1 статті 256 КПК України передбачено, що протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

Порядок засекречування та розсекречування матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлений розділом V Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5.

Згідно положень п.5.1 вищезазначеної Інструкції постанова слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії та додатки до нього, протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які містять відомості про факт та методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, місце або річ, щодо якої проводиться або планується проведення такої дії, розголошення яких створює загрозу національним інтересам та безпеці, підлягають засекречуванню.

Відповідно до пунктів 5.9, 5.10 вищезазначеної Інструкції після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України. Таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що погоджується керівником прокуратури.

Згідно пунктів 5.11, 5.12 вищезазначеної Інструкції для розсекречення конкретних матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії керівник органу прокуратури надсилає керівнику органу, де засекречено матеріальний носій інформації, клопотання, у якому зазначаються підстави для скасування грифа секретності, обліковий номер та назва матеріального носія інформації.

Після отримання клопотання про необхідність скасування грифів секретності матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відповідних документів керівником органу, де здійснювалося їх засекречування, створюється експертна комісія з питань таємниць (далі - експертна комісія), якій доручається підготовка рішень про скасування грифів секретності цих МНІ.

Згідно пунктів 5.26, 5.27, 5.30 вищезазначеної Інструкції МНІ мають бути розсекречені в максимально стислий строк, але не більше 10 діб з моменту отримання клопотання. Після розсекречення зазначених МНІ щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймається рішення про їх зняття з обліку в РСО та долучення до матеріалів кримінального провадження у встановленомуКримінальним процесуальним кодексом України порядку. До розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з метою перевірки доказів обвинувачення на предмет допустимості, вбачаються правові підстави для задоволення клопотання сторони захисту щодо підстави надання дозволу на проведення оперативно-розшукових дій по вказаному кримінальному провадженню.

Таке правозастосування відповідатиме практиці Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

З наданих та долучених до матеріалів справи протоколів про результати негласних (слідчих) розшукових дій встановлено, що зазначені негласні слідчі розшукові дії були проведені на підставі ухвал слідчого судді апеляційного суду Харківської області № 8673 від 10.07.2015 року.

Враховуючи вимоги Закону України "Про державну таємницю", Закону України Про оперативно розшукову діяльність» №2135-XII від 18.02.1992 року та положення Інструкції від 16.11.2012 року, суд приходить до висновку з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи необхідно доручити прокурору по кримінальному провадженні звернутись до відповідної експертної комісії для прийняття рішення про розсекречування документів по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР № 12015130370001686 від 01.07.2015 року, які мають значення для прийняття судом законного та обґрунтованого рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 223, 333, 369, 372, 392, 532, 533 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника про надання доручення органу досудового розслідування на проведення слідчої (розшукові) дії задовольнити.

Доручити прокурору Сєвєродонецької місцевої прокуратри ОСОБА_3я. звернутись до відповідної експертної комісії з питань державної таємниці з клопотанням про прийняття рішення про розсекречування документів, які знаходяться в матеріалах оперативно-розшукової справи, заведеної по кримінальному провадженні № 12015130370001686 від 01.07.2015 року року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме:

1) постанови про проведення оперативних закупівель та доручення на їх проведення;

2) клопотання УБНОН ГУМВС України в Луганській області, які подавались до апеляційного суду Харківської області про надання дозволу на проведення негласних (слідчих) розшукових дій щодо тимчасового обмеження конституційних прав громадян;

3) рішення апеляційного суду Харківської області, які були прийняті за результатами розгляду зазначених клопотань по вказаному кримінальному провадженні.

Після отримання вказаних матеріалів надати можливість сторонам провадження ознайомитися зі змістом цих документів.

Встановити строк виконання судового доручення до 20 грудня 2016 року.

Копію ухвали направити до Сєвєродонецької місцевої прокуратури для організації її виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя І.Г. Макаренко