Рішення № 67095524, 13.06.2017, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 13.06.2017

ЄУ № 420/369/17

Провадження №2/420/235/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.

за участю секретаря Рожкової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області із позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 02.02.2002 вона з відповідачем перебувала у шлюбі, який рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 11 жовтня 2010 року був розірваний. Від шлюбу має неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає разом з позивачем та знаходяться на її утриманні. Відповідач проживає окремо. Матеріальної допомоги на утримання доньки ОСОБА_3 не надає з грудня 2015 року, в житті дитини, її вихованні та розвитку ніякої участі не приймає, що ставить її в край скрутне матеріальне становище. Дитині в усякому разі повинен бути забезпечений належний рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Такий рівень вона одна не може забезпечити, тому батько, який здоровий та працездатний, зможе сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу).

Позивач у судове засідання не зявилася, надала заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, на позовних вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, через оголошення в газеті «Урядовий Курєр», заяви про відкладення або розгляд справи без його участі суду не надавав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який 11 жовтня 2010 року було розірвано, позивач після розірвання шлюбу змінила прізвище ОСОБА_3 на ОСОБА_1, що підтверджується копією рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 11.10.2010 (а.с. 6).

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ЕД №201702, виданим 29 липня 2002 року Новопсковським відділом реєстрації актів громадянського стану Луганської області, де в графі "батько" вказаний відповідач ОСОБА_2.

Відповідно до довідки №5267 від 03.11.2016 виконавчого комітету Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області, неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає разом з матірю ОСОБА_1 та згідно позовної заяви знаходяться на її утриманні.

Згідно довідки № 62, виданої 26.01.2017 Управлінням соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації, позивач не перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Новопсковської райдержадміністрації та соціальної допомоги не отримує.

Як вбачається з довідки №7, виданої 09.03.2017 Комунальним закладом «Новопсковський центр первинної медіко-санітарної допомоги Новопсковської районної ради», позивач ОСОБА_1 працює на посаді сестри медичної поліклініки с/с 1 та має середній заробіток за вересень 2016 року лютий 2017 року 2892,88 грн.

Відповідно до вимогст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зст. 182 Сімейного кодексу Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. При вирішенні питання про розмір аліментів, суд виходить із того, що мінімальний розмір аліментів відповідно до ч.2ст.182 СК Українине може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

Крім того,ст. 191 Сімейного кодексу Українивстановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно дост. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до п. 17постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження»він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення уСімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991,визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно дост.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІз відповідними змінами та доповненнями,кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначеност.51 Конституції Українитаст.180 СК України. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.

Відповідно до норм чинного законодавства за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився, своїх пояснень щодо суті позовних вимог та доказів, які б підтверджували його неспроможність сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суду не надав, а також не надав інших доказів, які б спростовували доводи викладені в позовній заяві, суд вважає, що заявлені вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки суд врахував, що відповідач є фізичною особою працездатного віку та може надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.

Відповідно до ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

Відповідно до ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.

При подачі позову даної категорії позивач була звільнена від оплати судового збору, тому сплату судового збору відповідно дост.88 ЦПК Українинеобхідно покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 212-215, 223, 367 ЦПК України, ст.ст. 180-182, 191 Сімейного Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.03.2017, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір у розмірі 640 грн. на р/р №31215256700001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у межах сплати платежу за один місяць.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановления ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.С. Стеценко