Ухвала суду № 67094833, 13.06.2017, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/470/17

Провадження № 2/353/289/17

У Х В А Л А

13 червня 2017 року м.Тлумач

Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Лущак Н.І., ознайомившись з матеріалами за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс» про зняття арешту з нерухомого майна,-

в с т а н о в и л а :

12.06.2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТзОВ «Промбудсервіс», в якому просить зняти арешт з нерухомомого майна заводу будівельних матеріалів, що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 1к, с. Гончарівка, Тлумацький район, Івано-Франківська область, який накладений на підставі:

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 35583763, виданої 24.12.2012 року головним державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_2 (номер запису про обтяження 10985077);

- постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: 30680318, виданої 16.01.2012 року заступником начальника ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_3 (номер запису про обтяження 10985040);

- постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: 30972300, виданої 02.02.2012 року заступником начальника ВПВР ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_4 (номер запису про обтяження 10985017);

- постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: 28953034, виданої 29.08.2011 року заступником начальника ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_3 (номер запису про обтяження 10984992);

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП №27665520, виданої 03.08.2011 року головним державним виконавцем ВДВС Тлумацького РУЮ ОСОБА_5 (номер запису про обтяження 10984968);

- постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: ВП №24620507, виданої 22.02.2011 року ВДВС Тлумацького РУЮ (номер запису про обтяження 10984737);

- постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: ВП №24620507, виданої 22.02.2011 року ВДВС Тлумацького РУЮ (номер запису про обтяження 10984650, реєстраційний еномер обтяження 10863607);

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП №24332486, виданої 11.02.2011 року ВДВС Тлумацького РУЮ (номер запису про обтяження 10984935).

У відповідності до ст.121 ЦПК України, позовна заява повинна відповідати вимогам передбаченим у ст.ст.119,120 ЦПК України.

Статтею 119 ЦПК України встановлено вимоги до форми і змісту позовної заяви у цивільних справах.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Тобто в позовній заяві має містись посилання, зокрема, на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення, оскільки від того наскільки правильно обрано спосіб судового захисту, залежить значною мірою і правильне вирішення спору та своєчасний і швидкий розгляд справи.

Вивченням матеріалів позовної заяви встановлено, що заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.

В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що спірне майно належало на праві власності ТОВ «Промбудсервіс» на підставі договору купівлі-продажу від 24.02.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 за № 547. 17.07.2007 року було передане в іпотеку згідно Договору іпотеки від 18.07.2007 року №1541 для забезпечення зобов'язань ТОВ «Промбудсервіс» перед ПАТ «ОТП ОСОБА_5» по Договору про надання кредитної лінії № СгL-SМЕ0АК/053/2007 від 17.07.2007 року. В подальшому права іпотекодавця за даним договором іпотеки були відступлені від ПАТ «ОТП ОСОБА_5» на користь ТОВ «ОТП Факторинг» на підставі Договору про відступлення права вимоги від 30.10.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 № 7715. 02.09.2015 року права іпотекодавця спірного майна перейшли від ТОВ «ОТП Факторинг» до нього на підставі Договору про відступлення права вимоги за Договором про надання кредитної лінії № СгL-SМЕ0АК/053/2007 від 17.07.2007 року та Договором іпотеки від 18.07.2007 року № 1541, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за № 2176. В зв'язку з невиконанням ТОВ «Промбудсервіс» зобов'язань за Договором про надання кредитної лінії № СгL-SМЕ0АК/053/2007 від 17.07.2007 року він звернувся до Тлумацького районного суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. В процесі судового розгляду між ним та ТОВ «Промбудсервіс» укладено мирову угоду, за якою товариство передало йому у власність предмет іпотеки, а він відмовився від майнових вимог за кредитним договором до ТОВ «Промбудсервіс». Ухвалою Тлумацького районного суду від 02.06.2016р. у справі №353/10/16-ц затверджено мирову угоду, за якою він набув право власності на спірне майно. На підставі даної ухвали суду державним реєстратором ОСОБА_9 зареєстровано за ним право власності на дане майно.

Однак доказів на підтвердження вищевказаних обставин до позовної заяви не надає, тільки додав копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухоморго майна щодо обєкта нерухомого майна № 88424433 від 30.05.2017 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» і роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 4 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" (зі змінами), особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В разі відсутності спору про право власності на майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами розділу VІІ ЦПК України.

Виходячи з цього, в позові не зазначено якими діями відповідача, залученого позивачем до участі в справі ТзОВ «Промбудсервіс», порушено права позивача, якими доказами підтверджується порушення прав позивача з боку даного відповідача, з ким у позивача існує спір з приводу права власності на майно, на яке накладено арешт постановою державного виконавця, який матеріально-правовий спір виник чи міг виникнути між позивачем та відповідачем при вчиненні питання про накладення арешту на майно.

Відповідно до постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 р. "Про судову практику в справах про знятття арешту з майна" встановлено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред'явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Також, пунктом 5 зазначеної вище постанови, передбачено що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішеннями, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Отже, в поданій позовній заяві не викладені обставини та відсутні послання на докази, якими позивач відповідно до норм матеріального права обґрунтовує своє право вимоги, а тому не визначено характер позову та не окреслено його предмет, який би характеризував те, на що спрямований позов, тобто саме, які права позивача порушені, враховуючи, що ст.16 ЦК України визначений перелік способів захисту порушених прав та інтересів осіб, а право на звернення до суду відповідно до ст.4 ЦПК України притаманне лише особі, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування.

Тому, оскільки відповідно до ст. 15 цього ж Кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі.

Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Ст. 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання, а відповідач, котрий як і позивач має право на судовий захист, має бути обізнаний, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно викласти обставини в обґрунтування пред'явлених позовних вимог, виходячи з правовідносин, що склалися між сторонами, які його права, свободи чи інтереси були порушені та ким саме, яким чином передбачені шляхи їх поновлення, чим визначений той засіб захисту права, який він просить застосувати, надати докази в підтвердження кожної обставини на обґрунтування заявлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс» про зняття арешту з нерухомого майна - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 з часу отримання копії ухвали, пятиденний строк, для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Н.І. Лущак