Ухвала суду № 67092102, 06.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" червня 2017 р. м. Київ К/800/61652/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Мороз Л.Л.,

Єрьоміна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний інститут «Миколаївагропроект» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року ТОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Миколаївагропроект» (далі - Товариство) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (далі - Інспекція) про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24 грудня 2013 року № 210/7/14-7024-13.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року, позов задоволено.

Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просила скасувати судові рішення, а в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 грудня 2013 року Інспекцією на об'єкті «Реконструкція 2-го поверху зарядної станції виробничого комплексу № 2 ТОВ «Сандора» з влаштуванням побутових приміщень в с. Мішково-Погорілове, Жовтневого району, Миколаївської області» проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил. Перевірка проведена згідно з направлення від 9 грудня 2013 року № 1773.

За наслідками перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 13 грудня 2013 року.

За результатами перевірки встановлені наступні порушення:

- проектна документація розроблена без інструментального обстеження та без обстеження фундаментів;

- в проектній документації відсутнє фіксування терміну експлуатації;

- проект об'єкта архітектури не скріплений особистою печаткою головного архітектора проекту/головного інженера проекту, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, що є порушенням пункту 3.5. ДБН А.2.2 -4:2003 «Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд» та вимоги пункту 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постаново Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903, пункту 4.1 ДБН А.2.2.-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», пункту 5.3.2. ДБН В.1.2.-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», статті 7 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Встановлено, що проектна документація на об'єкт розроблена ТОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Миколаївагропроект».

16 грудня 2013 року на адресу позивача надійшов Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13 грудня 2013 року № 935, виданий головному інженеру проекту ОСОБА_2 Термін для усунення порушень вказано до 27 лютого 2014 року.

24 грудня 2013 року Інспекцією прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 210/7/14-7024-13, якою Товариство визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 109620 грн.

На виконання припису, 20 лютого 2014 року до Інспекції надійшов лист про його виконання в повному обсязі. 3 березня 2014 року Інспекцією проведена позапланова перевірка щодо виконання умов приписів № 935 та № 266 у присутності представника позивача ОСОБА_2, в ході якої встановлено виконання приписів в повному обсязі з наданням відповідних матеріалів.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про передчасність винесення оскаржуваної постанови, оскільки відповідач у своєму приписі надав можливість добровільного усунення виявлених порушень до 27 лютого 2014 року, проте не дочекавшись цього виніс оскаржувану постанову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним.

За змістом пункту 6 частини першої статті 7 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) управління у сфері містобудівної діяльності полягає, зокрема, у державному архітектурно-будівельному контролі, який згідно з абзацом другим пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок) здійснюють Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.

Частина перша статті 41 Закону № 3038-VI визначає державний архітектурно-будівельний контроль як сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Приписами частини першої статті 2 Закону № 208/94-ВР встановлено, що суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема, проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з приписів наведеної норми Закону, суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу саме за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням.

Тобто, таке правопорушення не носить характеру триваючого і є закінченим в момент передачі проектної документації.

З огляду на викладене, доводи судів про передчасність винесення постанови про накладення штрафу є помилковими.

При цьому, судами не встановлено коли відбулась передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва.

Вказані обставини залишені судами поза увагою, що дає підстави стверджувати про невідповідність рішень судів вимогам законності та обґрунтованості, які встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже є підставою для їх скасування та направлення справи на новий розгляд у відповідності до вимог частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 222, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді