Ухвала суду № 67091702, 06.06.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2113/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А. В.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

06 червня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Шевчук А. В.,

представника позивача Охрімовського Ярослава Васильовича,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до ОСОБА_5 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2016 року Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_5 про стягнення податкового боргу.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_5, проведеної посадовою особою Вінницької ОДПІ, складено акт № 144/1701/1701/НОМЕР_1 від 29.01.2015.

Перевіркою встановлено, що станом на 23.01.2015 відповідач не подав до Вінницької ОДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік.

Відповідно до інформації з ПАТ "УкрСиббанк" від 13.11.2014 за №10-21/43348 фізична особа ОСОБА_5 протягом перевіреного періоду (01.01.2012 - 31.12.2012) отримав дохід в сумі 29529 грн. 82 коп., який згідно з п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України підлягає включенню до загального річного оподатковуваного доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан та доходи.

Згідно з актом № 144/1701/1701/НОМЕР_1 від 29.01.2015 фізична особа ОСОБА_5 порушив абз. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, в результаті чого за 2012 рік занижено загальний річний оподатковуваний дохід на суму 29529 грн. 82 коп., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 4805 грн. 47 коп.

На підставі акту прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0019101701 від 12.03.2015 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 6006 грн. 84 коп. (основний платіж - 4805 грн. 47 коп., штрафні санкції - 1201 грн. 37 коп.).

Крім того, відповідачу нарахована пеня в розмірі 3206 грн. 16 коп.

Згідно з даними інтегрованої картки платника, податковий борг відповідача, з урахуванням часткової сплати, складає 2438 грн. 23 коп. (пеня).

У зв'язку з відсутністю погашення відповідачем податкової заборгованості, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, оскільки наявність та розмір податкового боргу у фізичної особи ОСОБА_5 відповідає дійсним обставинам та підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до абз. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час проведення перевірки) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку на доходи фізичних осіб, зокрема є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з п. п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Пунктом 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України встановлено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 ПК України).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач направив відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 16.12.2014 № 6459-25.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

З матеріалів справи встановлено, що станом на час розгляду цього адміністративного позову судом першої інстанції, податковий борг в розмірі 2438 грн. 23 коп. відповідачем не сплачений.

Колегія суддів зазначає, що оскільки узгоджена сума податкового зобов'язання у розмірі 2438 грн. 23 коп. станом на час розгляду справи не сплачена відповідачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що така сума боргу підлягає стягненню з ОСОБА_5.

Оцінивши доводи апеляційної скарги щодо не встановлення судом першої інстанції інформації про особу боржника, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з запитом позивача до Вінницького відділення ПАТ "Укрсиббанк" щодо надання інформації про доходи відповідача встановлено, що крім прізвища, ім'я та по-батькові боржника Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків біля ПІБ ОСОБА_6, що співпадає з реєстраційним номером облікової картки платника податків ОСОБА_5 (а. с. 66).

Відповідно до заяви Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про зміну позовних вимог встановлено, що станом на 19.01.2017, у зв'язку із самостійною сплатою платником податків зобов'язань, податковий борг ОСОБА_5 складає 2438, 23 грн (а. с. 46).

З урахуванням наведеного, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо встановлення особи боржника.

Крім того, оскільки матеріалами справи підтверджено обґрунтованість заявлених позовних вимог, отже доводи апеляційної скарги про наявність порушень в оформленні матеріалів справи про стягнення податкового боргу з ОСОБА_5 Р.Н.К.О.П.П. НОМЕР_1 є необґрунтованими.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог по суті заявленого спору.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року - без змін.

Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбаченим цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Ухвала суду складена в повному обсязі 13 червня 2017 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.