Ухвала суду № 67091563, 07.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора прокуратури Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2017р. по справі № 820/6288/16

за позовом Заступника керівника Харківської міської прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Головного управління Держпраці у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-ПАК"

про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

17.11.2016 року, Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області (далі - прокурор) звернувся до суду в інтересах Головного управління Держпраці у Харківській області (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-ПАК» (далі – відповідач), в якому просить, зобов’язати відповідача допустити до проведення планової перевірки посадових осіб Головного управління Держпраці у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Перший заступник прокурора Харківської області (далі - апелянт), не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неврахування судом першої інстанції норм матеріального права, та фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги доводи суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер-ПАК" зареєстровано як юридична особа, основним видом діяльності якого є виробництво тари з пластика.

Позивач відповідно до плану проведення переліку суб'єктів господарювання (виробничих об'єктів) на IІІ квартал 2016 року було включено суб'єкта господарювання ТОВ "Мастер-ПАК" для проведення перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки, а також перевірки дотримання вимог санітарного законодавства з розділу гігієни праці, дотримання вимог законодавства про працю, зайнятість та обов'язкове державне соціальне страхування (юридична адреса м. Харків, вул. Прикакова, буд. 46), що підтверджується планом проведення перевірок об'єктів господарювання на ІІІ квартал 2016 року, який затверджено наказом ГУ Держпраці у Харківській області від 17.06.20146 №01.01-07/600.

На адресу відповідача було направлено повідомлення від 07.07.2016 №01.01-94/03.03/1462 про проведення планової перевірки в період з 02.08.2016 до 22.08.2016 року.

Відповідачем на адресу позивача було направлено лист від 21.07.201 № 96, в якому зазначено, що станом на час отримання вказаного повідомлення відсутнє в Плані комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 рік, затвердженому наказом Мінекономрозвитку від 30.11.2015, через що у ГУ Держпраці у Харківській області не має законних підстав для проведення планових заходів, у зв'язку із невідповідністю повідомлення на проведення перевірки вимогам чинного законодавства та не дотримання останнім встановлених законодавством порядку та підстав проведення планового заходу державного нагляду на підприємстві.

Позивачем було прийнято наказ від 20.07.2016 №01.01-07/753 про організацію всебічної перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці повноваження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб у відповідача.

На підставі вказаного наказу від 20.07.2016 №01.01-07/753, а також направлення на проведення перевірки від 20.07.2016 №01.01-94/03.03/1651 посадовими особами позивача було здійснено вихід на адресу товариства для проведення планових заходів державного нагляду. Однак, останнім перевіряючих не було допущено, про що складено акт про недопуск до здійснення перевірки від 02.08.2016.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, зробив висновок про те, що виходячи із аналізу ст. 50 КАС України, приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці» у позивача відсутнє таке право на звернення до суду даним видом позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.4 ст. 50 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);в інших випадках, встановлених законом.

Зазначений перелік адміністративних позовів суб'єкта владних повноважень, з якими він може звернутись до суду, є вичерпним.

Згідно з п.3 Положення про Державну службу України з питань праці, яке затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 11.02.2015 №96, основними завданнями Держпраці є:

реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообовязкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні;

здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, повязаної з обєктами підвищеної небезпеки;

організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на обєктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації обєктів Єдиної газотранспортної системи.

Відповідно до п. 4 вказаного положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, має право проводити перевірки з питань, що належить до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження, вживати в установлено порядку заходів щодо вирішення.

Пунктом 6 зазначеного Положення визначено, що Держпраця для виконання покладених на неї завдань має право:

залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, вчених, представників організацій роботодавців, профспілок та інших інститутів громадянського суспільства, а також підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Держпраці;

отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на неї завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики - статистичні дані;

користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку, іншими технічними засобами;

скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до її компетенції;

безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці;

проводити безперешкодно перевірки в адміністративних приміщеннях робочих органів виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування) з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, передбачених загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, ознайомлюватися під час проведення перевірок з відповідними інформацією, документами і матеріалами та отримувати від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування необхідні для виконання повноважень Держпраці копії або витяги з документів;

одержувати від роботодавців і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки про результати проведення експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан виконання профілактичної роботи, причини порушень законодавства та про вжиття заходів для їх усунення;

надавати роботодавцю обов’язкові для розгляду рекомендації щодо внесення у відповідний строк до споруд, технологічних чи організаційних процесів змін, що необхідні для приведення таких процесів у відповідність із положеннями законодавства з питань охорони праці та гігієни праці і підвищення рівня захищеності працівників;

залучати працівників правоохоронних органів до здійснення заходів з державного нагляду (контролю) у сфері, що належить до компетенції Держпраці;

заслуховувати звіти посадових осіб центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до компетенції Держпраці;

використовувати транспортні засоби спеціалізованого призначення, у тому числі із символікою Держпраці.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем було направлено звернення до прокуратури про вжиття заходів реагування до відповідача, з метою доступу працівників позивача до виробничих потужностей відповідача, у зв’язку з невиконанням ним вимог Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», та неврахування відповідачем того, що обладнання, яке використовується для виконання вищезазначених робіт підпадає під дію Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Так, відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач здійснює: виробництво тари з пластмас (основний), виробництво інших машин і устаткування загального значення; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, неспеціалізована оптова торгівля, інші види видавничої діяльності, спеціалізована діяльність із дизайну.

У Інформаційній системі «Реєстру дозволів» відсутні відомості про наявність дозволу на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки у відповідача.

У відповідності до ч. ч.3, 4 та 6 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов’язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об’єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб’єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб’єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб’єктів, у порядку, визначеному законом;

отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справи; подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Аналізуючи викладені вище норми, колегія суддів дійшла до висновку про те, що чинне законодавство України не передбачає право прокурора звертатися до суду саме з цим видом позовів, тому судове рішення є законним обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Апеляційна скарга не заперечує дані твердження.

Щодо права звернення прокурора до суду в інтересах позивача, то колегія суддів вважає, що дана можливість обумовлена відсутністю такого права у позивача, що є однією із підстав звернення прокурора до суду в інтересах суб’єкта владних повноважень.

Проте, колегія суддів не вважає обґрунтованими доводи представника апелянта та прокурора про те, що незадоволення позову призведе до втрати мети діяльності контролюючого органу, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України в статті 50 обмежує право на звернення до суду з позовами суб’єктам владних повноважень випадками, встановленими законом.

В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора прокуратури Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2017р. по справі № 820/6288/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 12.06.2017 р.