Ухвала суду № 67091506, 06.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2017р. по справі № 820/828/17

за позовом Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

до Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, правонаступником якого є Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря», в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило стягнути з відповідача на користь позивача (р/р 256033012096 в ХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 22682980) заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 300 026,84 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року по справі № 820/828/17 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом на подання заперечень на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на Публічному акціонерному товаристві «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» працювали особи, яким призначено пенсію на пільгових умовах на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Сума відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за вказаних працівників за вересень 2016 року, грудень 2016 року та січень 2017 року, з врахуванням часткової сплати заборгованості за вересень 2016 року у сумі 100 000,00 грн, складає 327 695,58 грн і відповідачем не сплачена.

Також в розрахунках були вказані працівники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які досягли пенсійного віку та по яких в розрахунках сума заборгованості вказана 0,00 грн. Поряд з цим, у зв'язку з частковою сплатою наявної заборгованості за вересень 2016 року у сумі 27 668,74 грн, управлінням було зменшено позовні вимоги на суму, виставлену за вересень 2016 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) та Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі – Закон № 1788-XII).

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, відповідно до пункту «а» цієї статті на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі – Закон № 400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (ст. 3 Закону № 400/97-ВР).

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено п.п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у п.п. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України – 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства, відповідно до п.п. 6.8 п. 6 Інструкції 21-1, щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» знаходиться на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова (яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова).

На обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова перебувають особи, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону № 1788-XII, як колишні працівники відповідача.

Позивачем складено та направлено на адресу відповідача розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, якими повідомлено про необхідність сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 1 (а.с. 5-46). Зокрема, річні розрахунки відповідачу надсилались 22.01.2016 року, розрахунки за грудень 2016 року надавались 14.12.2016 року, розрахунки за січень 2017 року надавались 18.01.2017 року, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача.

Заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1) відповідачем не сплачена, внаслідок чого він має заборгованість в розмірі 300 026,84 грн, що підтверджується довідкою позивача.

Поряд з цим, нечіткість отриманих підприємством копій розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не позбавляла підприємства права на отримання нових копій розрахунків від управління пенсійного фонду, та, в свою чергу не звільняло відповідача від обов'язку щодо проведення сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Отже, станом на час звернення з позовом до суду заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 300 026,84 грн. відповідачем не сплачена.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висноками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова до Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» про стягнення з відповідача на користь позивача (р/р 256033012096 в ХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 22682980) заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 300 026,84 грн – законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 27.04.2017 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують та доказів в їх обґрунтування не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2017р. по справі № 820/828/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 12.06.2017 р.