Постанова № 67090880, 07.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 810/2219/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

Межевича М.В.

суддів: Земляної Г.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, Відкритого акціонерного товариства "Росава" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт", Відкритого акціонерного товариства "Росава" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області (правонаступник - Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, далі - Білоцерківське ОУПФ) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" (далі - ПАТ "Техмашремонт"), Відкритого акціонерного товариства "Росава" (ВАТ - "Росава") про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень 2014 року у розмірі 15742,68 грн., а з урахуванням уточнення позовних вимог у розмірі 15245,77 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Техмашремонт" на користь позивача заборгованість зі сплати відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 496,91 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2015 року постанову та ухвалу суду першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову Білоцерківське ОУПФ та ВАТ - "Росава" подали апеляційні скарги в яких просять її скасувати та прийняти нове рішення, яким позивач просить позов задовольнити, а відповідач - закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Білоцерківського ОУПФ підлягає задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги ВАТ - "Росава" необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ПАТ "Техмашремонт" перебуває на обліку у Білоцерківському ОУПФ та є платником страхових внесків.

У березні 2014 року позивачем направлено на адресу ПАТ "Техмашремонт" розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за березень 2014 року, відповідно до якого від ПАТ «Техмашремонт» вимагається відшкодувати Пенсійному фонду понесені останнім витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, зазначеним у розрахунку.

При цьому, спір сторін зводиться за своєю суттю до визначення належного платника спірних витрат, оскільки, як стверджує ПАТ «Техмашремонт» воно не є правонаступником за зобов'язанням з виплати пільгових пенсії громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на загальну суму 15245,77 грн.

Решта позовних вимог в розмірі 496,91 грн. відповідачем була визнана у зв'язку з чим, як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2015 року справа підлягає перегляду в межах відмовленої частини позову.

Відмовляючи у наведеній частині позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що зазначені особи, яким виплачені УПФ пільгові пенсії на загальну суму 15245,77 грн., стаж роботи отримали не в ПАТ «Техмашремонт», а тому правових підстав вважати відповідача належним суб'єктом сплати спірних витрат у розумінні положень абзацу 1 пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» немає.

Однак, Вищим адміністративним судом України звернуто увагу суду на те, що ПАТ «Техмашремонт» є правонаступником прав та обов'язків Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, а згідно пункту 6.3 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

У зв'язку з вищевикладеним, при новому розгляді справи судам необхідно дослідити питання як було змінено організаційну-правову форму підприємства (реорганізація, ліквідація, перетворення, поділ тощо), на якому відпрацьовано стаж роботи, що дав право на пільгові пенсії громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Крім того, Вищим адміністративним судом також зазначено про необхідність надання належної правової оцінки іншим судовим рішенням, що набрали законної сили.

На підставі наданих позивачем копій трудових книжок осіб, які внесені у розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій встановлено, що всі зазначені особи були прийняті на роботу до Білоцерківського виробничого об'єднання шин і гумо-азбестових виробів, в цех капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва, або ж працювали в Білоцерківському виробничому об'єднанні "Білоцерківшина", в цеху капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва, а саме:

- ОСОБА_4 працював у "Білоцерківському виробничому об'єднанні шин і ГАВ" слюсарем-ремонтником по ремонту технологічного обладнання в підготовчому цеху шинного заводу №1 з 22.04.1985 р. по 31.01.2000 р. (прийнятий згідно наказу № 904-к від 19.04.1985 р., звільнений згідно наказу № 6-к від 31.01.2000 р.) стаж роботи вказаний в розрахунку 4,10.17;

- ОСОБА_6 працював у "Білоцерківському виробничому об'єднанні шин і ГАВ" слюсарем-ремонтником по ремонту технологічного обладнання в підготовчому цеху шинного заводу №1 з 21.04.1980 р. по 01.02.1982 р. (прийнятий: № 24-к від 02.04.1980 р. звільнений: №133-к від 15.02.1982 р.) стаж роботи вказаний у розрахунку 0,4.87;

- ОСОБА_11 працював у "Білоцерківському виробничому об'єднанні "Білоцерківшина" електромонтером по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації шинного заводу № 1 з 27.11.1990 р. по 20.03.1998 р. (прийнятий: № 103-к від 1.03.1989 р., звільнений: № 46-к від 20.03.1998 р.) стаж роботи зазначений у розрахунку - 5,0.53;

- ОСОБА_15 працював у "Білоцерківському виробничому об'єднанні шин і ГАВ" слюсарем-ремонтником по ремонту технологічного обладнання в цеху вулканізації шинного заводу № 1 з 23.05.1980 р. по 04.04.1985 р. та з 08.08.1988 р. по 11.11.1999 р. (прийнятий: № 37-к від 23.05.1980 р. №152-к від 04.08.1988 р., звільнений: №62-к від 04.04.1985 р. № 99-к від 11.11.1999 р.), стаж роботи вказаний у розрахунку- 8,0.00;

- ОСОБА_8 працював у "Білоцерківському в/о шин і ГАВ" в цеху автоформових деталей заводу АТВ з 17.01.1980 р. по 01.03.1994 р. (прийнятий: № 1-к від 8.01.1980 р., звільнений: №46-к від 23.02.1994 р.) , стаж роботи вказаний у розрахунку 10,0.00;

- ОСОБА_7 працював у "Білоцерківському виробничому об'єднанні шин і ГАВ" , електроремонтний цех, електромонтером по ремонту електрообладнання в підготовчому цеху шинного заводу №1 з 16.05.1979 р. по 01.05.1997 р. (прийнятий: № 166-к від 14.05.1979 р., звільнений: № 62-к від 05.05.1997 р.), стаж роботи вказаний у розрахунку - 10,0.00;

- ОСОБА_10 працював у "Білоцерківському виробничому об'єднанні "Білоцерківшина" слюсарем- ремонтником по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації шинного заводу №1 та ВАТ "Росава" з 27.11.1990 р. по 20.10.1999 р. та з 01.10.2001 р. по 22.12.2003 р. (прийнятий: № 258-к від 14.07.1987 р. №94-к від 01.10.2001 р., звільнений: №95-к від 20.10.1999 р. № 215-к від 22.12.2000 р.) стаж роботи вказаний у розрахунку - 8,4.83;

- ОСОБА_5 працював у "Білоцерківському виробничому об'єднанні "Білоцерківшина" слюсарем- ремонтником по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації шинного заводу № 1 з 06.05.1993 р. по 30.06.2000 р., з 15.11.2001 р. по 20.02.2003 р. (прийнятий: № 78-к від 5.05.1993 р. № 337-к від 01.11.2001 р., звільнений: №195 від 30.06.2000 р. №33-к від 20.02.2003 р.), стаж роботи вказаний у розрахунку - 8,5.37;

- ОСОБА_3 працював у "Білоцерківському виробничому об'єднанні шин і ГАВ" слюсарем-ремонтником по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації шинного заводу № 1 з 05.08.1986 р. по 31.03.1999 р. таз 01.05.1999 р. по 30.06.2000 р. працював слюсарем по ремонту технологічного обладнання у цехах вулканізації ВАТ ''Росава" з 01.10.2001 р. по 05.12.2003 р. (прийнятий: № 4129-к від 11.08.1986 р. №89-к від 01.10.2001 р. , звільнений: №195 від 30.06.2000 р. №211-к від 05.12.2003 р.) стаж роботи вказаний у розрахунку 10,0.00;

- ОСОБА_12 працював у "Білоцерківському виробничому об'єднанні "Білоцерківшина" електромонтером по ремонту технологічного обладнання в цеху вулканізації шинного заводу № 1, слюсарем-ремотником по ремонту технологічного обладнання в підготовчому цеху ВАТ "Росава" з 27.11.1990 р. по 30.06.2000 р. (прийнятий: № 260-к від 29.03.1982 р., звільнений: № 195 від 30.06.2000 р.), стаж роботи вказаний у розрахунку - 6,0.00;

- ОСОБА_9 працював у Білоцерківському виробничому об'єднанні „Білоцерківшина" слюсарем- ремонтником по ремонту технологічного обладнання в цеху автоформованих деталей заводу АТВ, слюсарем- ремонтником по ремонту.; технологічного обладнання в цеху вулканізації шинного заводу № 1 ВАТ ''Росава" з 07.08.1990 р. по 30.06.2000 р., слюсарем- ремонтником по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації ВАТ "Росава" з 07.11.2001 року по 01.02.2005 року (прийнятий: № 230-к від 6.08.1990 р., №347-к від 06.11.2001 р., звільнений: №195 від 30.06.2000 р. № 20-к від 31.01.2005 р.) стаж роботи вказаний у розрахунку -10,0.00.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до статуту ПАТ "Техмашремонт" вказане підприємство є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно з рішенням виконкому Білоцерківської міської ради № 401 від 27.11.1990 р., однак Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником жодної із юридичних осіб.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Білоцерківського міського суду Київської області від 29.03.2010 р. по справі №2-251/2010, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28.09.2010 р. та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.12.2011 р., встановлено, що ПАТ «Техмашремонт» є правонаступником цеха капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва (ЦРВ) Білоцерківського виробничого об'єднання шин і гумо - азбестових виробів, яке у свою чергу 31.12.1986 р. було перейменовано у виробниче об'єднання «Білоцерківшина».

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2013 року по справі №810/140/13-а, залишеної без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2014 року, встановлено, що Централізоване ремонтне виробництво (далі - ЦРВ) як виробнича одиниця (створено з 01.07.1975 року на базі ремонтного виробництва механічного заводу - наказ генерального директора ВО ШИН та ГАВ від 21.05.1975 року №322), входило до складу Білоцерківського виробничого об'єднання шин та гумово-азбестових виробів (статут Білоцерківського ВО шин та гумово-азбестових виробів станом на 06.08.1982 року, затверджений наказом ГУ по нафтопереробній та нафтохімічній промисловості УРСР від 06.08.1982 року №175). Білоцерківське виробниче об'єднання шин та гумово-азбестових виробів з 31.12.1986 року було перейменовано у ВО «Білоцерківшина» (наказ ГНХП УРСР №313). ЦРВ було переведено на роботу в умовах оренди, трудовим колективом створено організацію орендарів та створено на основі ЦРВ Орендне ремонтне підприємство шляхом зміни назви (наказ генерального директора ВО «Білоцерківшина» від 31.05.1989 року №714, наказ по ВО «Білоцерківшина» №1032 від 24.08.1989 року, від 12.10.1989 року №1255, статут ОРП від 06.11.1990 року, Положення про внутрішньогосподарську оренду ОРП, рішення Виконкому БМР від 27.11.1990 року №401). Білоцерківське орендне ремонтне підприємство перетворено в акціонерне товариство відкритого типу «Техмашремонт» (наказ регіонального відділення Фонду Держмайна України по Київській області від 04.06.1993 року №1-АТ, розпорядження Виконкому БМР від 10.06.1993 року №1-3-149).

Дані обставини також встановлені зокрема, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2010 року та постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року, що набрали законної сили.

Таким чином, новостворене орендне ремонтне підприємство стає правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства (його структурного підрозділу), взятого в оренду (ст. 5 Закону СРСР від 30.06.1987 року «Про державне підприємство (об'єднання)», ст.16 Закону СРСР від 23.11.1989 року «Основи законодавства СРСР і союзних республік про оренду», договір оренди від 08.08.1989 року №932).

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Техмашремонт" є правонаступником Білоцерківського комбінату шин і гумо-азбестових виробів та в/о "Білоцерківшина", в процесі приватизації якого створено ВАТ "Росава" (у 1996 році), в цехах підготовчому та вулканізації якого працювали особи, внесені в розрахунок.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди, здійснюються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій відшкодовувати понесені ПФУ після 1 січня 2004 року витрати на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.04.2013 року у справі № 21-12а13.

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.3. Інструкції встановлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ПАТ "Техмашремонт", як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа - правонаступник цеха капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва (ЦРВ) Білоцерківського виробничого об'єднання шин і гумо - азбестових виробів, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплатити Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пенсії за березень 2014 року у сумі 15 245,77 грн.

При цьому, посилання ВАТ "Росава" щодо визнання його банкрутом постановою Господарського суду Київської області від 17.11.2015 р. по справі №Б8/191-10 та відкриття ліквідаційної процедури, у зв`язку з чим вимоги до такої особи підлягаю розгляду лише в межах справи №Б8/191-10, - є необгрунтованими, оскільки предметом спору у даній справі є заборгованість, яка виникла ще у березені 2014 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, тому апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, а в задоволенні апеляційної скарги ВАТ "Росава" - відмовити, постанову Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Росава" залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" на користь Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 15 245,77 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Межевич М.В.

Земляна Г.В.

Повний текст постанови складено 12.06.2017 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Межевич М.В.

Земляна Г.В.