Ухвала суду № 67090864, 13.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/4419/16

У Х В А Л А

13 червня 2017 р. м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Мельничук В.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2016 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотрейд - Люкс” до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, –

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2016 року вказаний адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи 08 листопада 2016 року судом першої інстанції ухвалено зазначену вище постанову.

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві подала до суду першої інстанції 16 січня 2017 року.

При цьому вказана особа зазначала про час отримання судового рішення суду першої інстанції 06 січня 2017 року, однак, не надала доказів на підтвердження часу його отримання (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату чи довідка поштового відділення зв’язку) та не звернулася із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, та не вказала про поважні причини його пропуску.

Також відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України “Про судовий збір” з урахуванням змін до вказаного Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Виходячи зі змісту позовної заяви, відповідач при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинен був сплатити судовий збір за вимогою майнового характеру в розмірі 21627,09 грн. (1,5% ціни позову (19661,00 грн.)*110%).

Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 187 КАС України та не додано документ про сплату судового збору, натомість остання просила суд звільнити від сплати судового збору у зв’язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2017 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено, зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 187 КАС України та надоно строк для усунення її недоліків, а саме: звернутися до Київського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строків та вказати поважні причини його пропуску, надавши докази про час отримання копії судового рішення суду першої інстанції (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату чи довідка поштового відділення зв’язку) та надати документ про сплату судового збору.

Для усунення зазначених вище недоліків надано строк тривалістю тридцять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Копія зазначеного судового рішення згідно відомостей повідомлення про вручення поштового відправлення вручена адресату 17 травня 2017 року.

12 червня 2017 року на адресу суду від вказаної особи надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв’язку з відсутністю коштів на його сплату.

З огляду на вказане зауважую, що відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв’язку з цим обставини, пов’язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб’єкта владних повноважень від такої сплати.

За змістом Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір”, Вищий адміністративний суд України зауважив, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз законодавчого врегулювання даного питання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов’язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб’єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи заявлене відповідачем клопотання, а також виходячи з правил ст. 102 КАС України, приходжу до висновку про наявність підстав для продовження строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 102, 189 КАС України, –

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Продовжити Державній податковій інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п’ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Мельничук