
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3695/16 Головуючий у 1-й інстанції: Горобцова Я.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
У Х В А Л А
Іменем України
07 червня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.
Межевича М.В.
суддів: Земляної Г.В.
за участю секретаря Грисюк Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" про застосування заходів реагування, -
В С Т А Н О В И В:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" (далі - ПрАТ "Зернопродукт МХП") про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації Томашпільської філії ПрАТ «Зернопродукт МХП», розташованої за адресою: Томашпільський район, с. Липівка, вул. Набережна, 95, шляхом відключення від джерела електроживлення та опломбування вхідних дверей будівель; до повного усунення порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року позов задоволено. Застосовано до ПрАТ «Зернопродукт МХП» заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи Томашпільської філії ПрАТ «Зернопродукт МХП», розташованої за адресою: Томашпільський район, с. Липівка, вул. Набережна, 95, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень Томашпільської філії ПрАТ «Зернопродукт МХП».
На вказану постанову ПрАТ "Зернопродукт МХП" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.
Томашпільським районним сектором ГУ ДСНС України у Вінницькій області винесено припис від 07.07.2015 р. №50 про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту за результатами планової перевірки Томашпільської філії ПрАТ «Зернопродукт МХП», які встановлені актом перевірки від 07.07.2015 р. №34.
У подальшому з 19.10.2016 р. по 28.10.2016 р. на підставі наказу від 26.09.2016 р. №356 та посвідчення на перевірку від 26.09.2016 р. №6424 була проведена планова перевірка Томашпільської філії ПрАТ «Зернопродукт МХП» за адресою: Вінницька область, Томашпільський район, с. Липівка, вул. Набережна, 95 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт перевірки від 28.10.2016 р. №243.
Даною перевіркою встановлено такі порушення відповідачем:
- керівником підприємства не визначено посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту;
- для кожного приміщення об'єкта не розроблено інструкції про заходи пожежної безпеки;
- для працівників охорони (сторожів) не розроблено інструкцію (визначити обов'язки) щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій у разі виявлення пожежі);
- не всі посадові особи пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки отриманням відповідних посвідчень в організаціях, що мають ліцензію на даний вид;
- не створено добровільну пожежну охорону;
- не забезпечено адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), з встановленим на фасаді будівель;
- приміщення не в повній мірі забезпечені знаками безпеки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2008 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір»;
- у приміщеннях на видних місцях поблизу телефонів не встановлені табличку із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувального підрозділу;
- для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначено категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони за «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які позначити на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;
- будівлі, приміщення не обладнані системами протипожежного захисту, сертифікованою в України, організацією, яка має ліцензію на право виконання виду робіт;
- дерев'яні конструкції горищ не оброблені вогнезахисними речовинами;
- по підприємству не в повній мірі здійснено захист від прямого попадання блискавки та її вторинних проявів згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.5.-38:2008;
- не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
- електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);
- на світильниках з лампами розжарювання відсутнє захисне суцільне скло (ковпаки);
- провода (кабелі) у місцях відкритого прокладання захищених оболонками з горючих матеріалів прокладені по горючих основах;
- електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші побідні апарати встановлені на горючих основах;
- з'єднання електропроводів виконано допомогою скрутки;
- відгалужувальні та з'єднувальні коробки закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів;
- місце проведення вогневих робіт не забезпечене пожежним щитом та не укомплектовано відповідним протипожежним інвентарем;
- на пожежних щитах (стендах) не вказаний порядковий номер після літерного індексу та номер телефону для виклику пожежного рятувального підрозділу;
- наявні пожежні щити не забезпечено захистом вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також захистом знімних комплектуючих виробів від використання не за призначенням;
- не в повній мірі здійснено технічне обслуговування наявних вогнегасників відповідно до Правил експлуатації вогнегасників;
- не проведено розрахунків необхідної кількості для первинних засобів пожежогасіння та іншого пожежного обладнання;
- на вогнегасники які експлуатуються не нанесено облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерацією;
- наявні вогнегасники не розміщені шляхом навішування на кронштейни на висоту не менше 1,5 м. В легко доступних місцях;
- не перевірені опалювальні пристрої (печі). Результати перевірок не зафіксовано у журналі із зазначенням дати, особи, яка здійснювала перевірку;
- підлога під топковими дверцями печей не захищена металевим листом розміром 0,7х0,5 м.;
- на резервуари складу ПММ не складено технологічну карту, в якій вказується номер резервуара, його тип, призначення, максимальний рівень наливання, мінімальний залишок, швидкість наповнення і випорожнювання;
- не заведено необхідний запас вогнегасних речовин (піноутворювача), а також не обладнано засоби їх подання в кількості, необхідній для гасіння пожежі в найбільшому резервуарі складу ПММ;
- територія складу ПММ спланувати таким чином, що не розрізнені в'їзд і виїзд;
- на складі ПММ не вивішено плакат, який містить обов'язки водія під час заправлення автотранспорту;
- для відкривання і закривання пробок металевої тари та проведення інших робіт у вибухонебезпечних зонах складу ПММ відсутній набір інструменті з металу, що не утворює іскор;
- не надано до Томашпільського районного сектору ГУ ДСНС України у Вінницькій області копію цивільно-правового договору оренди майна орендарів;
- не розроблена та не узгоджено з ГУ ДСНС України у Вінницькій області повідомлення про результати ідентифікації наявних потенційно небезпечних об'єктів;
- відсутній журнал реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки;
- не розроблено та не затверджено інструкцію щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу у разі аварійної ситуацій (аварії);
- відсутній інформаційно-довідковий куточок щодо дій персоналу об'єкта у разі виникнення надзвичайних ситуацій або інших нестандартних подій у побуті;
- не проведено функціональне навчання осіб у сфері цивільного захисту відповідно до встановлених вимог;
- не проведено навчання персоналу діям у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
- не розроблено номенклатуру та об'єктового резерву на випадок надзвичайної ситуації;
- не укладено договір з державною аварійно-рятувальною службою на постійне та обов'язкове обслуговування.
Такі порушення вимог законодавства на думку позивача створюють загрозу життю та здоров'ю людей, тому позивач звернувся з даним позовом щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації Томашпільської філії ПрАТ «Зернопродукт МХП» за вказаною адресою.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Згідно пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Таким чином, позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування.
При цьому, колегія суддів зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей і не усунуті підприємством.
Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду справи встановлені в акті перевірки від 28.10.2016 р. №243 порушення не усунуті повністю, що не оскаржується відповідачем. В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що значну кількість виявлених порушень пожежної безпеки ним вже усунуто посилаючись на акт перевірки від 26.01.2017 р. №1.
Дослідивши вказаний акт, колегія суддів зазначає, що ним зафіксовані наступні порушення, які не усунуті відповідачем з попередньої перевірки:
- будівлі, приміщення не обладнані системами протипожежного захисту, сертифікованою в України, організацією, яка має ліцензію на право виконання виду робіт;
- дерев'яні конструкції горищ не оброблені вогнезахисними речовинами;
- по підприємству не в повній мірі здійснено захист від прямого попадання блискавки та її вторинних проявів згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.5.-38:2008;
- на резервуари складу ПММ не складено технологічні карти;
- не заведено необхідний запас вогнегасних речовин (піноутворювача), а також не обладнано засоби їх подання в кількості, необхідній для гасіння пожежі в найбільшому резервуарі складу ПММ;
- територія складу ПММ спланувати таким чином, що не розрізнені в'їзд і виїзд;
- не розроблена та не узгоджено з ГУ ДСНС України у Вінницькій області повідомлення про результати ідентифікації наявних потенційно небезпечних об'єктів;
- не проведено навчання персоналу діям у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
- не розроблено номенклатуру та об'єктового резерву на випадок надзвичайної ситуації;
- не укладено договір з державною аварійно-рятувальною службою на постійне та обов'язкове обслуговування.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено категорії порушень, а поняття «створюють загрозу життю і здоров'ю людей» є оціночним, яке в межах наданих повноважень може визначити спеціально уповноважений орган, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що з характеру встановлених перевіркою порушень вбачається, що допущені відповідачем порушення є суттєвими, оскільки стосуються відсутності у відповідача необхідної системи заходів для запобігання пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що подальша діяльність Томашпільської філії ПрАТ «Зернопродукт МХП» створює загрозу життю та здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача крайніх заходів реагування.
Необхідно зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 183-2 КАС України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами.
Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Отже, після усунення порушень, зафіксованих у акті перевірки відповідач має право звернутись до Київського окружного адміністративного суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ПрАТ "Зернопродукт МХП" необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
головуючий суддя Сорочко Є.О.
судді Межевич М.В.
Земляна Г.В.
Повний текст ухвали складено 12.06.2017 року
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Межевич М.В.
Земляна Г.В.
Судове рішення № 67090832, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.06.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/3695/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: