Ухвала суду № 67090565, 08.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4441/16 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

08 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

за участю представників сторін:

від позивача Островерхий С.А.,

від відповідача Кашина С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ» до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач, митний орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № 102000010/2016/000267/2 від 21 грудня 2016 року та картку відмови Чернігівської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110003/2016/00017 від 21 грудня 2016 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.02.2015 між позивачем (покупець) та компанією «Акціонерне товариство Ветрерія ді Боргоново» («The Vetreria di Borgonovo» Societa per azioni), зареєстрованою в Італії (Продавець), укладено Контракт купівлі-продажу № РЕL-16.02.2015, відповідно до умов якого продавець продає покупцю скляний посуд в порядку та на підставі інвойсів.

Товариством 20.12.2016 до митного оформлення за митною декларацією №102110003/2016/160986 заявлений наступний товар:

- кухлі з безбарвного, не зміцненого скла, ограновані, механічного виготовлення, (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях) в комплексі з металевими кришками та пластиковою трубочкою, фірмова назва «COUNTRY» - арт. 12004325, місткістю 480 мл, металева кришка діаметром 70 мм, пластикова трубочка довжиною 15 см. Всього 2688 комплектів;

- кухлі з безбарвного, не зміцненого скла, ограновані, механічного виготовлення, (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях) в комплексі з металевими кришками, фірмова назва «PLAINCOUNTRY» - арт. 12004520, місткістю 480 мл, металева кришка діаметром 70 мм. Всього 2688 комплектів;

- кухлі з безбарвного, не зміцненого скла, ограновані, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях) фірмова назва - «EUROPA» - 504 шт., арт. 12960920, місткістю 300 мл; - «ROSY» - 462 шт., арт. 12020020, місткістю 500 мл; - «DON» - 1188 шт., арт. 12029520, місткістю 500 мл; - «DON» - 540 шт., арт. 12030020, місткістю 1000 мл;

- склянки з безбарвного, не зміцненого скла, ограновані, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях) фірмова назва - «LONDON» - 3240 шт., арт. 11085011, місткістю 265 мл; - «CAMELOT DOF» - 1296 шт., арт. 11087611, місткістю 355 мл; - «LONDONDOF» - 960 шт., арт. 11085220, місткістю 355 мл; - «SANMARCO» - 816 шт., арт. 11166020, місткістю 400 мл; - «SANMARCO» - 504 шт., арт. 11166520, місткістю 600 мл; - «UNIC» - 1260 шт., арт.11175710, місткістю 320 мл; - «CAMELOT» - 882 шт., арт. 11087820, місткістю 355 мл;

- скляні кувшини зі скляною ручкою, механічного виготовлення, з безбарвного, не зміцненого скла, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях) фірмова назва - «COLONNA» - 960 шт., арт. 13102221, місткістю 1000 мл;

- відро для льоду з безбарвного, не зміцненого скла, механічного виготовлення (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях), в комплекті з пластмасовими щіпцями для льоду, фірмова назва - «POLKA» - 432 шт., арт. 13216020, місткістю 700 мл;

- креманки з безбарвного, не зміцненого скла, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях) фірмова назва - «BEACH» - 288 шт., арт. 14003711, місткістю 550 мл;- «PALM» - 528 шт., арт. 14003611, місткістю 350 мл; - «FLORIDA» - 240 шт., арт. 14003811, місткістю 750 мл;

- набір салатників з безбарвного, не зміцненого скла, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях), фірмова назва: «CONICFRUITSALAD» - 168 наборів, арт. 14085247, набір складається з 6 салатників діаметром 11,5 та одного салатника діаметром 21,5 см.;

- салатник з безбарвного, не зміцненого скла, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях), в комплекті з двома пластиковими ложками, фірмова назва: - «ONDA» - 54 шт., арт. 14076946, діаметром 26 см.

ТОВ «ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ» визначило митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в України (за ціною договору).

На підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи:

- міжнародну товарно-транспортну накладну серія А №907698;

- інвойс №F2740 від 14.12.2016;

- довідку ФОП ОСОБА_4 №19/12 від 19.12.2016 про транспортні витрати;

- сертифікат перевезення форми EUR.1, який підтверджує країну походження та транспортування товару;

- контракт купівлі-продажу №PEL-16.02.2015 від 16.02.2015, разом з додатковими угодами №1, №2;

- рахунок-фактуру №СФ-0000066 від 20.12.2016 виписану ФОП ОСОБА_4

На підставі ч. 3 ст. 53 МК України митним органом було витребувано у декларанта наступні документи:

- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- прейскуранти (прайс-листи);

- копію митної декларації країни відправлення.

На виконання електронного запиту митного органу про надання додаткових документів товариством надано:

- експертну декларацію №16ITQXJ010060152E0 виготовлену компанією «Акціонерне товариство Ветрерія ді Боргоново», в якій продавець вказав вартість товару 15688,68 Євро;

- висновок №И-6116/2 експертно-товарознавчого дослідження щодо визначення вартості товару, експертизу проведено Експертною фірмою «Еталон»;

- прайс-лист компанії «Акціонерне товариство Ветрерія ді Боргоново» на товар, зазначений в митній декларації.

21 грудня 2016 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000267/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110003/2016/00017. В рішенні зазначено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують митну вартість товарів зазначені неповні відомості про митну вартість товарів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв'язку з цим здійснено коригування митної вартості товарів на підставі наявних у митниці відомостей. Підстава: до митного оформлення не надано договір на перевезення між ТОВ «ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ» та ФОП ОСОБА_4 та/або FerotransS.V. s.r.o. Висновок експертного, товарознавчого дослідження щодо визначення вартості товару, експертизу проведено Експертною фірмою «Еталон» зроблений з використанням порівняльного методу виконано з порушенням порівняльного методу, так, як країна виробництва товару Італія, а декларантом надано експертний висновок, за основу порівняння в якому взято ринок Польщі та Німеччини.

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання позивачем подано нову митну декларацію, в яких вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом.

Не погоджуючись із спірним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають вимогам Закону.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Зі змісту оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів вбачається, що митну вартість було визначено із застосуванням методу за ціною подібних (аналогічних) товарів (митна декларація від 10.12.2016 № 102110003/2016/160930).

Як вбачається з пояснювальної записки спірних рішень митного органу, підставою не застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) стало те, що подані декларантом документи містять розбіжності, а витребовувані додаткові документи на запит митного органу не відповідають встановленим вимогам.

Стосовно висновку митного органу про наявність розбіжностей у документах, які підтверджують заявлену митну вартість товару, колегія суддів встановила наступне.

При розгляді первинно поданих документів митним органом не було зазначено, які саме документи містять розбіжності, чи які саме складові митної вартості не підтверджені.

У рішення про коригування митної вартості відповідачем вказано, зокрема, що до митного оформлення не надано договір на перевезення між ТОВ «ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ» та ФОП ОСОБА_4 та/або FerotransS.V. s.r.o.

Проте, такий договір чи інші документи на підтвердження витрат на транспортування додатково не витребовувались відповідачем.

При цьому, до митного оформлення декларантом було подано міжнародну товарно-транспортну накладну серія А №907698; довідку ФОП ОСОБА_4 №19/12 від 19.12.2016 про транспортні витрати; сертифікат перевезення форми EUR.1, який підтверджує країну походження та транспортування товару та рахунок на оплату.

Позивачем долучено до матеріалів справи договір транспортного експедирування №08/12-16 від 08.12.2016, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_4

Митним органом не зазначено, які саме розбіжності містять документи, подані позивачем, на підтвердження витрат на транспортування. Натомість, позивачем підтверджено такі витрати належними доказами.

Крім цього, відповідачем зазначено, що наданий декларантом прайс-лист від 09.12.2016 не містить інформацію щодо країн, на які поширюється дана цінова пропозиція та період дії.

Щодо таких посилань колегія суддів зазначає, що по своїй суті прайс-лист - це список цін, що не може вважатися первинним документом і слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар.

Колегія суддів зауважує, що коло суб'єктів для яких виготовляється прайс - лист може зводитись до однієї особи, яка зацікавлена інформацією про один єдиний товар, а може містити перелік всіх товарів виробника і розраховуватись на загальну кількість жителів планети і доводитись до потенціальних споживачів через мережу Інтернет.

Щодо посилання митного органу на ту обставину, що експертний висновок, поданий позивачем, складений без огляду й ідентифікації товару, оскільки експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару, відповідно до ч.2 ст.53 МК України. Такі документи носять виключно інформаційний характер.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що твердження митного органу про те, що надані декларантом документи містили не всі відомості, що підтверджують числове значення митної вартості, не відповідають фактичним обставинам справи.

Інших розбіжностей чи невідповідностей у поданих декларантом документах митним органом не виявлено.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України (далі по тексту - МК) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 МК передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що при поданні митної декларації позивачем було надано документи, що підтверджують вартість товару за ціною договору та не містять розбіжностей.

Згідно з положеннями ст. 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Судом встановлено, що рішення про визначення митної вартості товару митниця прийняла, застосувавши метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Проте, при цьому контролюючим органом не надано доказів, що товар, вартість якого взято за основу, є аналогічним (подібним).

Також відповідач не довів суду обов'язкову в силу ч. 1 ст. 55 МК наявність передбачених ч. 6 ст. 54 МК випадків, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Щодо визначення відповідачем вартості оцінюваного товару відповідно за МД 10.12.2016 № 102110003/2016/160930 про розмитнення аналогічного товару за більшою митною вартістю, ніж заявлено позивачем, що є вищою порівняно з контрактною ціною оцінюваних товарів, то сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Крім того, митницею не надано доказів, що товар, який ввозився за МД 10.12.2016 № 102110003/2016/160930, має подібні характеристики, умови поставки, комерційні умови з тим, що ввозився позивачем, а його митна вартість не є відкоригованою.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність рішень Київської митниці про коригування митної вартості товарів, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 12.06.2017

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.