Ухвала суду № 67090465, 13.06.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року справа №805/126/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Сухарька М.Г., Ястребової Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі №805/126/17-а за позовом публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просив визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення рішення №0005201200 від 01.12.2016 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1235, 95 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) земельного податку за період з 01.03.2016 року по 28.03.2016 року.

В обґрунтування позову зазначив, що податковим органом не враховані приписи ст.6 Закону №1669, згідно якої під час проведення антитерористичної операції від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності звільняються суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року позов задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Добропільської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області №0005201200 від 01.12.2016 року за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) земельного податку за період з 01.03.2016 року по 28.03.2016 року.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування зазначив, що позивач самостійно задекларував та подав до податкового органу декларацію про нарахування плати за землю, яку він сплатив з порушенням встановленого Податковим кодексом України строку. Тому податковий орган у відповідності з вимогами ст.126 ПК України визначив відповідальність платника податку у вигляді штрафу за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Крім цього, суд першої інстанції не звернув увагу, що земельна ділянка, за яку позивач сплачував земельний податок, знаходиться на території Добропільської міськради, яка не відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО, затверджених розпорядженням КМУ №1276-р від 02.12.2015 року.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815), зареєстроване платником податку на додану вартість, місцезнаходження: 03150, Київська область, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5. (а.с.10-18)

Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати до бюджету самостійно задекларованих та узгоджених сум податкового зобовязання Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» земельного податку з юридичних осіб у період з 01.03.2016 року по 28.03.2016 року за результатами якої складено акт перевірки № 4/12/40150216 від 16.11.2016 року (а.с.49-51)

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата сум узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб у загальній сумі 12359,50, в т.ч. до 30 днів - 12359,50 грн (10%) по податковій декларації за 2016 рік від 23.02.2016 року №9022901550 з датою нарахування 01.03.2016 року, дата сплати 28.03.2016 року, кількість днів затримки 27 днів.

За актом перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення рішення №0005201200 від 01.12.2016 року, яким позивача зобов'язано сплатитиштраф із земельного податку з юридичних осіб у сумі 1235,95 грн. (а.с.9)

Податковий борг позивача зі сплати земельного податку з юридичних осіб у сумі 1 235,95 грн. виник на підставі самостійно узгоджених платником податків податкових зобов'язань, задекларованих у податковій декларації з плати за землю за 2016 рік за період з 01.03.2016 року по 28.03.2016 року (а.с.46-48)

Спірним питанням є правомірність застосування податковим органом до позивача відповідальності за несвоєчасну сплату за користування земельною ділянкою, яка розташована на території проведення антитерористичної операції.

На підставі пп.14.1.136 п.14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п.286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Проте, для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення було прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі Закон №1669)

Відповідно до ст.6 Закону №1669 в редакції, чинній на час сплати позивачем плати за користування земельною ділянкою та визначення податковим органом порушення станом на березень 2016 року під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 7 Закону №1669 також було встановлено скасування на період проведення антитерористичної операції орендної плати за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Аналіз зазначених норм свідчить, що звільнення суб'єктів господарювання від сплати за користування земельними ділянками, державним та комунальним майном під час проведення АТО має місце за умови, що ці суб'єкти здійснюють діяльності на території проведення антитерористичної операції.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.11 Закону №1669 дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто, Закон №1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до абз.3 п.5 ст.11 Закону №1669 визначено Кабінету міністрів України про затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до якого до цього переліку відносяться як м. Добропілля Донецької області, так і м. Красний Лиман Донецької області, тобто населені пункти, в яких позивач здійснював господарську діяльність на час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, на час визначення податковим органом правопорушення позивачем (березень 2016 року) останній був звільнений від сплати за користування земельною ділянкою комунальної та державної власності, а доводи апелянта, що територія Добропільської міськради не відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО, є незмістовними та спростовуються текстом розпорядження КМУ №1275-р від 02.12.2015 року.

Між тим, в даному випадку є спір про правомірність застосування податковим органом відповідальності до суб'єкта господарювання за несвоєчасну сплату ним узгодженого грошового зобов'язання.

На підставі ст..10 Закону №1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як вбачається з матеріалів справи Торгово-промисловою Палатою України надано позивачу сертифікат (висновок) №1361 про настання обставин непереборної сили від 14.10.2014 року, відповідно до якого позивачу засвідчено настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей та дотримання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. (а.с.9)

Оскільки позивач у спірний період здійснював свою господарську діяльність на адміністративній території Донецької області де здійснювалася антитерористична операція, має Сертифікат про настання обставин непереборної сили у спірний період, тому позивач був звільнений від відповідальності за невиконання (неналежне) виконання зобов'язань в березні 2016 року відповідно до приписів ст..10 Закону №1669.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі №805/126/17-а- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі №805/126/17-а- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді М.Г. Сухарьок

Л.В. Ястребова