Ухвала суду № 67090459, 13.06.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Крилова М.М.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року справа №805/3053/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:головуючого судді: Шишова О.О.,суддів Сіваченка І.В.,Чебанова О.О., секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника відповідача Коленікової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 р. у справі № 805/3053/16-а (головуючий І інстанції Крилова М.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання нечинною вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 05.05.2016 в розмірі 401 582,79 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» (далі- ТОВ «Сади Донбасу», позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі -ОДПІ, відповідач, апелянт) про визнання нечинною вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 05.05.2016 в розмірі 401 582,79 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинною вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 05.05.2016 в розмірі 401 582,79 грн. - задоволено частково.

Скасовано вимогу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 05.05.2016 №Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 401 582,79 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до преамбули Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI саме цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Отже, станом на час розгляду справи та на час прийняття спірного вимоги приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення певної категорії платників ЄСВ від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону, - чинні.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у відповідності до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення несвоєчасно несплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислювати ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених статтею 25 Закону. Сума недоїмки підприємства виникла за період з 21.09.2015 по 20.04.2016. Позивачем подано заяву про звільнення його від виконання своїх обов'язків по справі єдиного внеску лише 03.03.2016. Відповідач також зазначає, що п. 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 втратили чинність.

Також апелянт зазначає, що згідно ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за приписами якої єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. При таких обставинах колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, яка не з'явилась.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу», зареєстроване встановленому порядку у якості юридичної особи та включено до ЄДРПОУ за № 30736395, адреса: вул. Юбілейна, 38, с. Полтавка, Костянтинівський район, Донецька область, 85172, про що свідчить онлайн - відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До 23.09.2015 місцезнаходження позивача було зареєстровано за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, 74.

Відповідач - Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, зокрема, забезпечує реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску.

Судом встановлено, що 18.02.2015 позивач звертався до Донецької торгово-промислової палати з заявою №22-10/2-1 про засвідчення форс-мажорних обставин при виконанні обов'язків платника єдиного внеску.

У відповідь на це звернення листом від 11.03.2015 № 1124/05-5.4 Донецька торгово-промислова палата повідомила ТОВ «Сади Донбасу», що Законом № 1669 внесені зміни до Закону № 2464, яким звільнено осіб від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану (а.с.82-83).

Неможливість виконання позивачем податкових зобов'язань Торгово-промислова палата України засвідчила сертифікатами (висновками) № 2853 від 04.02.2015 та № 4549 від 22.06.2015. Ці обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі №805/2341/16-а, що набрало законної сили, а тому відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України не потребує доказування під час розгляду цієї справи.

02.03.2016 ТОВ «Сади Донбасу» звернулося до Костянтинівської ОДПІ із заявою про списання податкового боргу в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

30.03.2016 позивач звернувся до Костянтинівської ОДПІ із заявою про звільнення його від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, на підставі п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Судом встановлено, що 05.05.2016 Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області сформовано вимогу № Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску станом на 30.04.2016 в розмірі 401 582,79 грн. (а.с.7).

З розрахунку боргу (недоїмки) по вимозі від 05.05.2016 № Ю-218-23 з єдиного соціального внеску вбачається, що борг по єдиному внеску в сумі 401 582,79 грн. складається за період з 21.09.2015 по 20.04.2016, з яких період виникнення та залишок несплаченої суми: 21.09.2015 - нараховано 21864,27 грн., сплачено 816,35 грн., залишок - 21047,92 грн., 20.10.2015 - 77 495,96 грн., 20.11.2016 - 1 043 342,21 грн., 21.12.2015 - 45 093,44 грн., 20.01.2016 - 48 828,54 грн., 22.02.2016 - 30 004,78 грн., 21.03.2016 - 38 361,19 грн., 20.04.2016 - 36 408,75 грн. (а.с.61).

Зазначене також підтверджується інформаційною карткою платника податків (а.с.62-72).

Судом встановлено, що в період з вересня 2015 року по квітень 2016 року засобами електронної пошти як страхувальник ТОВ «Сади Донбасу» надавало звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування.

В цей період ТОВ «Сади Донбасу» сплачувало єдиний внесок у строки, встановлені Законом № 2464, проте Костянтинівська ОДПІ зараховувала внесені позивачем платежі в рахунок погашення недоїмки в порядку календарної черговості її виникнення, про що свідчать виписка по рахунку ТОВ «Сади Донбасу», сформована ПАТ «Перший український міжнародний банк» за 17.05.2016 (а.с.25-26).

Не погоджуючись зі сформованою вимогою товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» оскаржила її до Головного управління ДФС у Донецькій області та до ДФС України.

Рішеннями Головного управління ДФС у Донецькій області №3301/10/05-99-10-01-12-1 від 16.06.2016 та ДФС України від 11.08.2016 № 17431/6/99-99-11-07-02-25 скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» на вимогу № Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску станом на 30.04.2016 в розмірі 401 582,79 грн. залишені без задоволення, а вимогу - без змін (а.с.12-15, 19-21).

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 № 406-VII до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI (далі за текстом - Закон №2464-VI) та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 2 частини першої Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст.6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI, днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669).

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 доповнено розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пунктом 9-3 (у наступному 9-4).

Відповідно до п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Таким чином, пункт 9-4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 є умовною нормою, оскільки звільняє платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану лише за умови надання заяви платником єдиного внеску про звільнення від сплати єдиного внеску до контролюючого органу.

Крім того, статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період провадження антитерористичної операції» передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Разом із тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено с. Полтавка (Костянтинівський район), м.Костянтинівка.

Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить с.Полтавка (Костянтинівський район), м. Костянтинівка.

Судом встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин ТОВ «Сади Донбасу» знаходилось у с.Полтавка Костянтинівського району та перебувало на обліку у Костянтинівській ОДПІ.

З метою підтвердження неможливості виконання обов'язків платника єдиного внеску внаслідок проведення антитерористичної операції, ТОВ «Сади Донбасу» зверталося до Донецької торгово-промислової палати з приводу отримання сертифікату (висновку), передбаченого ст.10 Закону № 1669. Однак, Донецька торгово-промислова палата листом повідомила позивача, що підставою для звільнення платника єдиного внеску є заява платника єдиного внеску, яка подається до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ТОВ «Сади Донбасу» вжиті належні заходи для отримання сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати, а тому суд не приймає доводи відповідача, що відсутність відповідного сертифікату (висновку) виключає можливість звільнення позивача від виконання обов'язків платника єдиного внеску на період проведення антитерористичної операції.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, 02.03.2016 ТОВ «Сади Донбасу» звернулося до Костянтинівської ОДПІ з заявою про списання податкового боргу в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

30.03.2016 позивач звернувся до Костянтинівської ОДПІ з заявою про звільнення його від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, на підставі п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Щодо доводівапелянта стосовно того, що звільнення платника єдиного внеску від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, не поширюється на період, що передував поданню заяви оскільки абз. 2 п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлений граничний строк подання заяви - не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, колегія суддів не приймає до уваги оскільки на час виникнення спірних правовідносин строк для подання заяви не сплинув.

До того ж, чинними нормативно-правовими актами не передбачено, що платник єдиного внеску звільняється від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону №2464, лише на період, що слідує після подання заяви.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу», яке розташовано в с. Полтавка, знаходиться на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводиться антитерористична операція звільнено від виконання обов'язків платника єдиного внеску, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

З приводу доводів апелянта про втрату чинності п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI з 01.01.2016, колегія суддів відноситься критично виходячи з наступного.

Станом на час прийняття Закону № 911-VIІІ, пункт Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI (яким певні особи звільняються від виконання зазначених вище обов'язків) на підставі Закону України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02.03.2015 № 219-VIII, мав (та має станом на час розгляду даної справи) нумерацію «9-4», а не «9-3». А ні Законом № 911-VIІІ, а ні будь-яким іншим законом приписи пункту 9-4 Закону № 2464-VI виключені із цього закону (або змінені) станом на час виникнення спірних правовідносин (та станом на час розгляду даної справи) не були, а тому є чинними.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що відповідно до преамбули Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI саме цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

На підставі викладеного, станом на час розгляду справи та на час прийняття спірного вимоги приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення певної категорії платників ЄСВ від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону, - є чинні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При таких обставинах колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов до висновку, що вимога від 05.05.2016року № Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску станом на 30.04.2016 в розмірі 401 582,79 грн., яка сформованою Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області є незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішення суб'єктів владних повноважень ч.3 ст.2 КАС України.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст ухвали складений 13 червня 2017 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 р. у справі № 805/3053/16-а- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 р. у справі № 805/3053/16-а - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів після його складення в повному обсязі.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов