Постанова № 67090378, 13.06.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Петунін І.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року справа №226/2082/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради на постанову Димитровського міського суду Донецької області від 5 травня 2017 року у справі № 226/2082/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради (далі УСЗН Мирноградської міської ради), в якому просила: визнати дії УСЗН Мирноградської міської ради неправомірними та зобов'язати здійснити нарахування та виплату недоотриманої допомоги при народженні дитини (а.с. 3-6).

Постановою Димитровського міського суду Донецької області від 5 травня 2017 року зазначений позов ОСОБА_2 задоволений частково, а саме:

визнано протиправними дії щодо відмови УСЗН Мирноградської міської ради у призначенні і виплаті ОСОБА_2 допомоги при народженні дитини;

визнано неправомірним і скасовано рішення УСЗН Мирноградської міської ради від 03.08.2016 про відмову ОСОБА_2 в призначенні допомоги при народженні дитини;

зобов'язано УСЗН Мирноградської міської ради призначити та здійснити виплату ОСОБА_2 допомогу при народженні дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.12.2014 року (а.с.71-73).

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги, зокрема, обґрунтовані тим, що з наявних в матеріалах справи відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_2 неможливо встановити чи отримувала остання допомогу при народженні другої дитини (а.с.76-78).

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до довідки від 29.06.2016 №1455024500 ОСОБА_2 взято на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з м. Донецька до м.Мирноград Донецької області (а. с. 17).

01.07.2016 позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення допомоги при народженні другої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 106-107).

Рішенням УСЗН Мирноградської міської ради про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини від 03.08.2016 №1641 позивачеві відмовлено в призначенні допомоги при народженні дитини відповідно до п. 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми від 27.12.2001 №1751 у зв'язку з тим, що звернення за призначенням допомоги надійшло пізніше, ніж через 12 календарних місяців після народження дитини (а. с. 103).

Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м.Донецьку ради (далі УПСЗН Петровської районної у м.Донецьку ради) від 24.10.2014 №105 ОСОБА_2 перебувала на обліку в УПСЗН Петровської районної у м.Донецьку ради та отримала з 01.09.2013 до 30.09.2014 допомогу при народженні дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в загальному розмірі 21870 грн. (а. с. 115).

Згідно довідки Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області (далі УСЗН Покровської міської ради) №1133 від 24.04.2017 позивачеві виплачено допомогу при народженні дитини на сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за жовтень та листопад 2014 року в загальній сумі 2025,00 грн. (а. с.66). Виплата припинена з 01.12.2014 у зв'язку зі зміною позивачем фактичного місця проживання (а. с. 65).

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо відмови у продовженні (поновленні) виплати позивачеві недоотриманої суми допомоги при народженні другої дитини з грудня 2014 року у зв'язку з пропуском строку звернення за призначенням такої допомоги.

Згідно ст. 12 Закону України «Прo державну допомогу сiм'ям з дітьми» від 21.11.1992 №2811-XII (в редакції, чинній на день народження дитини ОСОБА_3, далі Закон №2811) допомога при народженні дитини нараховується виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на день народження дитини.

Допомога при народженні дитини, зокрема, надається у сумі кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму на другу дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги, зокрема, на другу дитину - 48 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З довідок УПСЗН Петровської районної у м.Донецьку ради від 24.10.2014 №105 та УСЗН Покровської міської ради №1833 від 24.04.2017 встановлено, що позивачеві у період з вересня 2013 року до листопада 2014 року включно виплачено допомогу при народжені другої дитини в загальному розмірі 23895 грн. (а.с. 66, 115).

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що з грудня 2014 року позивачеві припинено виплату допомоги при народженні другої дитини - сина ОСОБА_4.

Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами частини першої статті 1 Закону №2811 громадяни України, в сім'ях, яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 10 Закону №2811 передбачено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Частинами 7, 9 статті 11 Закону №2811 визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

Відповідно до п. 54 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 (далі Порядок №1751) у разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги сім'ям з дітьми виплата її продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання або відбування покарання з місяця звернення.

За приписами п.55 Порядку №55 допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий з моменту призначення час, але не більш як за шість місяців з місяця звернення за її одержанням, крім випадків, визначених у абзаці десятому пункту 35 цього Порядку.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Рішенням від 03.08.2016 №1641 відповідач відмовив позивачеві у призначенні допомоги при народженні дитини, посилаючись на п.12 Порядку №1751 (а.с. 103).

Згідно п. 12 Порядку №1751 допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Таким чином, вищенаведеним Порядком встановлено річний строк звернення за призначенням допомоги при народження дитини, а в даному випадку позивач зверталась до відповідача за продовженням виплати цієї допомоги, оскільки виплату допомоги вже було призначено в 2013 році УПСЗН Петровської районної у м.Донецьку ради та продовжено її виплату в жовтні 2014 року УСЗН Покровської міської ради.

Отже, посилання відповідача в своєму рішенні від 03.08.2016 №1641 на п.12 Порядку №1751 є безпідставним.

Колегія суддів зазначає, що при зверненні позивача до відповідача з заявою про призначення допомоги при народженні другої дитини відповідач, в межах своїх повноважень, враховуючи статус позивача - особи, яка тимчасово перемістилася з території, тимчасово неконтрольованої Україною, повинен був перевірити чи призначалася та виплачувалася така допомога позивачеві, оскільки син позивача народився 19.09.2013 року.

Тобто, фактично позивач звернулася до відповідача з заявою про продовження виплати допомоги при народженні дитини, а відповідач безпідставно відмовив у призначенні вже призначеного раніше такого виду допомоги.

Враховуючи, встановлені порушення з боку відповідача, колегія суддів дійшла висновку з метою повного захисту порушених прав та інтересів позивача відповідно до статті 11 КАС України щодо необхідності виходу за межі позовних вимог і визнати неправомірним та скасувати рішення УСЗН Мирноградської міської ради від 03.08.2016 року №1641.

Крім того, за приписами пункту 8 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської областей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 (з наступними змінами), особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014року №509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З системного аналізу наведених норм Закону встановлено, що чинним законодавством не передбачені обмеження в часі щодо поновлення виплати допомоги при народженні дитини, припиненої не з вини одержувача.

Отже, враховуючи зазначене, обмеження в часі для звернення за поновленням виплати призначеної та частково виплаченої суми допомоги при народженні дитини відсутні.

Крім того, колегія суддів зауважує, що позивач та її дитина як громадяни України мають право на соціальний захист від держави, який передбачає комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на захист добробуту кожного члена суспільства. Забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, держава зобов'язується забезпечити дитині захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. Позивач , в сім'ї якої виховуються та проживає малолітня дитина, має право на державну допомогу, яка надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

На підставі встановлених обставин справи та наведених нормативно-правових норм, які регулюють спірні відносини, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині визнання неправомірним і скасування рішення УСЗН Мирноградської міської ради від 03.08.2016 про відмову ОСОБА_2 в призначенні допомоги при народженні дитини.

Водночас, колегія суддів не погоджує висновок суду першої інстанції про зобов'язання УСЗН Мирноградської міської ради призначити та здійснити виплату ОСОБА_2 допомогу при народженні дитини з 01.12.2014 року, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що зазначена допомога вже була призначена позивачеві у 2013 році, що унеможливлює її повторне призначення, оскільки відповідно до вимог п.54 Порядку №1751 виплата такої допомоги продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання з місяця звернення.

Враховуючи те, що нарахування допомоги позивачеві при народженні другої дитини припинено з грудня 2014 року, колегія суддів дійшла висновку про зобов'язання УСЗН Мирноградської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 недоотриманої суми допомоги при народженні другої дитини - ОСОБА_3, 19.09.2013 р.н, за період, починаючи з грудня 2014 року.

На підставі встановлених обставин справи та наведених норм законодавства, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції частково невірно вирішив справу в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, внаслідок чого постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової про задоволення позову повністю.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 551,20 грн. (а. с. 1,2).

Відповідно до ст.94 КАС України, з врахуванням задоволення позову повністю, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради всі документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 551,20 грн.

Керуючись ст.11 ч.2, ст.195, ст. 197 ч.1 п.2, 198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.1, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради задовольнити частково.

Постанову Димитровського міського суду Донецької області від 5 травня 2017 року у справі № 226/2082/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Позов ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради від 03.08.2016 року №1641 про відмову ОСОБА_2 в призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 недоотриманої суми допомоги при народженні другої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з грудня 2014 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради (код ЄДРПОУ 25953304) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) судові витрати в сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню 20 копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий Л.А.Василенко

Судді А.В. Гайдар

Р.Ф. Ханова