Ухвала суду № 67086184, 06.06.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/7078/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2017 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого судді Фазикош Г. В.

суддів Собослоя Г. Г., Бисаги Т. Ю.

з участю секретаря Шукаль О. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління освіти, молоді та спорту Мукачівської РДА на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 3 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління освіти, молоді та спорту Мукачівської РДА про визнання нечинним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2016 року ОСОБА_1 предявила позов до управління освіти, молоді та спорту Мукачівської РДА про визнання нечинним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги мотивувала тим, що згідно наказу відділу освіти Мукачівської РДА від 01.06.2016 року № 531-к її було звільнено з посади методиста районного методичного кабінету відділу освіти Мукачівської РДА відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України.

Підставою звільнення стала реорганізація відділу молоді та спорту Мукачівської РДА шляхом приєднання його до відділу освіти Мукачівської РДА , що супроводжувалося скороченням штату та вивільненням працівників.

Позивачка вважає своє звільнення незаконним та безпідставним. Зокрема, вона вказує, що 01.04.2016 року відділом освіти Мукачівської районної державної адміністрації було видано наказ № 110«Про вивільнення та скорочення працівників відділу освіти та його структурних підрозділів»,про який працівники відділу освіти, методичного кабінету, централізованої бухгалтерії, психолого-медико-педагогічної консультації під підпис були повідомлені про можливе вивільнення. Через два місяці позивачку було звільнено, однак їй не було запропоновано іншу вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку б вона могла виконувати з урахуванням освіти, кваліфікації, досвіду. Натомість 25 травня 2016 року їй було запропоновано обійняти посаду директора ЗОШ с.Форнош, яка по перше на той момент не була вакантною, а по друге це угорськомовна школа, а вона угорською мовою не володіє, про що керівництву було відомо.

Згідно ч.ч. 1-3ст. 49-2 КЗпП Українипро наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у звязку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Процедура скорочення, на думку позивачки, була проведена з численним порушеннями, оскільки про вивільнення (скорочення) було попереджено всіх без винятку працівників районного методичного кабінету, централізованої бухгалтерії, психолого-медико-педагогічної консультації (наказ про реорганізацію від 01.04.2016 року). Натомість звільнено лише трьох працівників, а не всіх попереджених.

Відповідно достатті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Тому з урахуванням вимог даної статті визначаються коло осіб, що підпадають під скорочення та безпосередньо ці працівники попереджаються про звільнення.

Позивачка вказує, що вона працювала на посаді методиста районного методичного кабінету відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації з 1 вересня 1994 року, а взагалі в системі освіти з 15 серпня 1982 року. Має відповідну педагогічну освіту, за весь час роботи до неї ніколи не було ніяких претензій, не застосовувалися стягнення. За рахунок практики в неї сформувався належний кваліфікаційний рівень, що забезпечувало належне виконання посадових обовязків, неодноразово нагороджувалася грамотами за належне виконання посадових обовязків. На даний час посада з якої її скорочено є вакантною.

Крім того, позивачку звільнено без згоди органу профспілкової організації, що суперечить вимогам статті 22 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та вимогам статей 40, 43 КЗпП України. Профспілковий комітет відділу освіти Мукачівської райдержадміністрації не дав згоди на можливе вивільнення, зокрема працівників районного методичного кабінету з 01.06.2016 року, оскільки не було надано обґрунтоване письмове подання, не в повній мірі надано інформацію про категорію працівників, яких може стосуватися звільнення, не були проведені спільні консультації щодо заходів по запобіганню звільненню працівників.

У звязку з цим позивачка просила поновити строк на оскарження наказу начальника відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації від 01 червня 2016 року за №531-к про звільнення її з посади методиста районного методичного кабінету відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації відповідно дост.40 ч.1 КЗпП України; визнати нечинним та скасувати наказ начальника відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації від 01 червня 2016 року за №531-к про її звільнення з посади методиста районного методичного кабінету відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації відповідно до п.1ст.40 КзПП України; поновити її на посаді методиста районного методичного кабінету відділу освіти (управління освіти, молоді та спорту) Мукачівської районної державної адміністрації та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 01.06.2016 року і по день винесення рішення по справі з урахуванням середньомісячної заробітної плати.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 3 лютого 2017 року позов задоволено. Поновлено строк на оскарження наказу начальника відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації від 01 червня 2016 року за №531-к. Визнано нечинним та скасовано наказ начальника відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації від 01 червня 2016 року за №531-к про звільнення ОСОБА_1 з посади методиста районного методичного кабінету відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації відповідно до п.1ст.40 КзПП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді методиста районного методичного кабінету відділу освіти (управління освіти, молоді та спорту) Мукачівської районної державної адміністрації.Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.Стягнуто з відділу освіти (управління освіти, молоді та спорту) Мукачівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 01 червня 2016 року по 03 лютого 2017 року в розмірі21549, 14 грн. Вирішено питання про судові витрати.

На це рішення управління освіти, молоді та спорту Мукачівської РДА подало апеляційну скаргу. Апелянт вказує на те, що позивачка пропустила місячний строк звернення з позовом до суду, підстав для поновлення такого строку у суду не було. Позиваці було запропоноване інше наявне на той час місце роботи, однак вона від нього відмовилася. Звільнення проведено з дотриманням вимог трудового законодавства, а тому ухвалене у справі судове рішення незаконним та необґрунтованим. Апелянт просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

В судовому засіданні в апеляційній інстанції представник Мукачівської РДА скаргу підтримала та просила задовольнити. Позивачка ОСОБА_1 проти скарги заперечила, просила її відхилити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що 01.04.2016 року відділом освіти Мукачівської РДА було видано наказ за № 110«Про вивільнення та скорочення працівників відділу освіти та його структурних підрозділів»,про який працівники відділу освіти, методичного кабінету, централізованої бухгалтерії, психолого-медико-педагогічної консультації під підпис були повідомленні про можливе вивільнення, з яким позивачка була ознайомлена, що стверджується її підписом про ознайомлення (а.с.62-67).

Згідно наказу відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації від 01.06.2016 року за № 531-к у звязку з реорганізацією відділу освіти Мукачівської РДА та зміною в організації праці і скороченням штатної чисельності працівників, було звільнено позивачку ОСОБА_1 з посади методиста районного методичного кабінету відділу освіти Мукачівської РДА відповідно до п.1ст.40 КЗпП України (а.с.8).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Водночас, звільнення з підстав, зазначених упунктах 1,2 і6цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП України).

Відповідно до статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинністьЗакону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбаченихпунктами 1(крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації),2-5,7 статті 40іпунктами 2і3 статті 41цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

В даному випадку профком своєї згоди на звільнення ОСОБА_1 не надав. Зокрема, згідно відповіді наданої профспілкою працівників освіти і науки України Мукачівського районного комітету профспілки від 12.04.2016 року за № 01-17-10 керівнику апарату Мукачівської РДА не надано згоди на проведення можливого вивільнення працівників відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації, в тому числі ОСОБА_1 (а.с.10-11). При цьому, в даному листі є відповідне обґрунтування з посиланням наст. 22 Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності». Профспілковий комітет відділу освіти Мукачівської райдержадміністрації не дав згоди на можливе вивільнення, оскільки не було надано обґрунтоване письмове подання та не дотримано законодавства про порядок вивільнення працівників, не були проведені спільні консультації щодо заходів по запобіганню звільненню працівників.

Крім того, позивачка працювала на посаді методиста районного методичного кабінету відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації з 1 вересня 1994 року, а взагалі в системі освіти з 15 серпня 1982 року. Вона має відповідну педагогічну освіту, за весь час роботи до неї ніколи не було ніяких претензій, не застосовувалися стягнення. В неї сформувався належний кваліфікаційний рівень, що забезпечувало належне виконання посадових обовязків, вона неодноразово нагороджувалася грамотами за належне виконання посадових обовязків.

При звільненні позивачці не було запропоновано іншу вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку б вона могла виконувати з урахуванням освіти, кваліфікації, досвіду. Натомість їй було запропоновано обійняти посаду виконуючого обовязки директора ЗОШ с.Форнош, яка на той момент не була вакантною. Доказів наявності або відсутності інших вакантних посад чи роботи, яку б могла виконувати позивачка, а також того, що їй вони були запропоновані, відповідач суду не надав.

Отже, судом встановлено, що при звільненні позивачки ОСОБА_1 відповідачем було допущено порушення передбаченої законом процедури та не забезпечено дотримання прав позивачки, гарантованих законом.

За цих обставин оспорений позивачкою наказ про її звільнення є незаконним та правомірно був скасований судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1ст.235 КЗпП Україниу разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Щодо пропуску місячного строку звернення до суду з позовом у справах про звільнення, то такий обґрунтовано поновлено. Зокрема, судом встановлено, що позивачці усно керівництвом Мукачівської РДА було обіцяно працевлаштування на рівноцінній посаді спочатку директора Клячанівської ОСОБА_2, а потім директора школи села Червеньово або села Залуж. Ця обставина не заперечувалася відповідачем. Більше того під час розгляду у справі в апеляційному суді представник відповідача стверджувала, що ця обіцянка була виконана, оскільки позивачці було запропоновано місце в ЗОШ с. Форкош, хоча така на цей момент ще не була вакантною.

Отже, судом встановлено, що сторонами у справі вживалися заходи для вирішення спору у позасудовому порядку, позивачка мала обґрунтовані очікування такого врегулювання, а тому строк звернення до суду було поновлено судом першої інстанції за наявності необхідних підстав.

На підставіст.235 КЗпП Україниу разі винесення рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нежчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно довідки виданої Мукачівським районним центром зайнятості від 11.01.2017 року позивачка отримала дохід в розмірі 26 113 грн. 98 коп. (а.с.74), а згідно довідки наданої управлінням освіти молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації середньодення заробітна плата позивачки становить 192 грн. 19 коп. (а.с.87).

Отже, на користь ОСОБА_1 правомірно стягнуто з управління освіти, молоді та спорту Мукачівської РДА середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 01 червня 2016 року по 03 лютого 2017 року в розмірі21549 грн. 14 коп.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, визначив характер правовідносин та виходив з доведеності позовних вимог.

За цих обставин рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління освіти, молоді та спорту Мукачівської РДА відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 3 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий __

Судді __

__