Ухвала суду № 67084672, 06.06.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/322/17 Справа № 694/1695/16-к Категорія: ч.2ст.185, ч.2 ст.289 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

законний представник ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Черкаської області Носенка В.О. на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 13 березня 2017 року, відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, учня 216 групи ДПТНЗ «ФЦПТД» м. Фастів, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого вироком Лисянського районного суду від 21 січня 2016 року за ст. 15 ч.3, 185 ч.2, 185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.75, 104 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, судимість не знята та не погашена.

обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 13 березня 2017 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, закрито у звязку з тим, що потерпілий ОСОБА_10 відмовився від обвинувачення у кримінальному проваджені у формі приватного обвинувачення.

У звязку з закриттям кримінального провадження обраний раніше запобіжний захід відносно ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту скасовано.

Матеріали кримінального провадження №12016250140001204 залишено при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті у справі №694/1695/16-к (провадження №1-кп/694/32/17).

Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор подав апеляційну скаргу в якій просив ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 13 березня 2017 року про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про задоволення апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника і законного представника про безпідставність апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вирішуючи питання про закриття кримінального провадження у звязку із відмовою потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення і задовольняючи подане клопотання потерпілого з цього питання, судом вказано, що кримінальні провадження за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, відповідно до п.3 ч.1 ст.477 КПК України відносяться до категорії кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення.

Нормами п.3 ч.1 ст.477 КПК України передбачено здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за фактом вчинення кримінальних правопорушень зазначеної кваліфікації виключно у разі їх вчинення чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім'ї потерпілого, або особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.

Задовольняючи клопотання потерпілого про відмову від обвинувачення відносно ОСОБА_7, місцевий суд виходив з того, що останній у жовтні 2016 року був найманим працівником у потерпілого. Разом з тим, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б підтверджували, що ОСОБА_7 був найманим працівником потерпілого, а тому судом прийнято передчасне рішення про закриття кримінального провадження без належної перевірки указаних обставин.

Відповідно до ч.2 ст.3 КПК України інші терміни, що вживаються у Кримінальному процесуальному кодексі України, крім визначених ч.1 ст.3 КПК України основних термінів Кодексу, визначаються спеціальними нормами у цьому Кодексі та інших законах України.

Поняття терміну «найманий працівник» визначено п. 11 ст. 1 Закону України від 02 березня 2000 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідно до якого найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи. Аналогічне визначення поняття «найманий працівник» міститься у ст. 1 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 03 березня 1998 року, згідно з яким, найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі та організації в їх об'єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю.

Відповідно до ч.1 ст.3 КЗпП України трудові відносини, в тому числі осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю, а трудовим договором згідно ч. 1 ст. 21 Кодексу є угода між працівником і фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку. Додержання письмової форми трудового договору при його укладенні з неповнолітнім, фізичною особою в силу ст. 24 Кодексу законів про працю України є обов'язковим.

Таким чином, вищевказаними нормами законодавства чітко визначено поняття «найманий працівник». Об'єктивні дані про те, що обвинувачений та потерпілий перебували в трудових відносинах, крім слів останнього відсутні в матеріалах кримінального провадження.

А тому, відсутність між потерпілим та обвинуваченим ознак трудових правовідносин, а саме, правовідносин між найманим працівником та роботодавцем, виключає належність указаного кримінального провадження до категорії проваджень у формі приватного обвинувачення та відповідно можливість його закриття на підставі ч.1 ст.477 та п.7 ч.1 ст.284 КПК України.

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора, про те, що ухвала постановлена з істотними порушеннями вимог КПК України, знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, а тому оскаржена ухвала підлягає до скасування з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області задовольнити.

Ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 13 березня 2017 року скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_11 на правити на новий судовий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :