Постанова № 67083253, 09.06.2017, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/436/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2017 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління захисту економіки в Рівненській області департаменту захисту економіки національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії МЮ №374748, виданий Дубровицьким РС УДМС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7, ч.1 ст.172-5, ч.1 ст.172-5 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, працюючи на посаді головного державного інспектора митного поста «Удрицьк» Рівненської митниці ДФС, будучи особою уповноваженою на виконання функції держави, службовою особою з виконанням організаційно - розпорядчих обовязків, в зв'язку з можливістю виконання таких функцій, діючи умисно, переслідуючи особисті інтереси, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, порушив встановлену законом заборону щодо одержання дарунка (пожертви), та у порушення вимог ч. 1 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» 30 листопада 2015 року і 04 грудня 2015 року неправомірно отримав у подарунок грошові кошти в сумі 500 гривень від гр. ОСОБА_2, за вчинення певних дій, а саме: за безпроблемне (безперешкодне) ввезення товарів побутової хімії на територію України та не ініціювання перевірки законності даного перевезення, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.172-5 КУпАП.

Окрім того, при прийнятті рішення про одержання подарунків ОСОБА_1 не повідомив у письмовій формі безпосереднього керівника, а саме: начальника митного поста «Удрицьк» Рівненської митниці ДФС та фактично в порушення вимог п.1,4 ст.23, пункту 1 ст.24, підпунктів 2, 3 пункту 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» вчинив дії (одержав подарунок) та прийняв рішення (про непроведення огляду) в умовах реального конфлікту інтересів під час виконання своїх службових обов'язків, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Відповідно до наказу № 67-к від 11.12.2014 року, ОСОБА_1, призначено на посаду головного державного інспектора митного поста «Удрицьк» Рівненської митниці ДФС.

Таким чином, ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення, відповідно до п.п. «е» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції».

Так, 30 листопада 2015 року ОСОБА_2 повертався із Республіки Білорусь до України та ввозив на територію товари побутової хімії. Знаходячись у вагоні дизель потягу «Здолбунів-Горинь» на залізничній станції «Удрицьк» близько 13 год. 28 хв. до нього підійшов головний державний інспектор митного поста «Удрицьк» Рівненської митниці ДФС - ОСОБА_1 та під час виконання своїх службових обов'язків отримав від ОСОБА_2 500 грн. за не проведення огляду (з метою виявлення порушень митних правил) ввезених ним товарів побутової хімії та пропуск через митний кордон України даних товарів.

Окрім того, 04 грудня 2015 гр. ОСОБА_2 повертався із Республіки Білорусь до України та ввозив на територію товари побутової хімії у вагоні дизель потягу «Здолбунів-Горинь» на залізничній станції «Удрицьк» близько 13 год. 40 хв. до нього підійшов головний державний інспектор митного поста «Удрицьк» Рівненської митниці ДФС ОСОБА_1 та під час виконання своїх службових обов'язків та отримав від ОСОБА_2 500 грн. за не проведення огляду (з метою виявлення порушень митних правил) ввезених ним товарів побутової хімії та пропуск через митний кордон України даних товарів.

При складанні протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7, ч.1 ст.172-5, ч.1 ст.172-5 КупАП ОСОБА_1 в силу ст.63 Конституції України від дачі пояснень відмовився.

На розгляді справи в суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив, що складені протоколи є сфабрикованими і ніякого відношення він до зазначених правопорушень немає. Ніяких коштів від ОСОБА_2 він не отримував, його самого раніше знав тільки в лице, а знайдені в його будинку гроші були туди кимось підкинуті.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3М просив закрити справу про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні, прокурор Рижий Ю.С. просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7, ч.1 ст.172-5, ч.1 ст.172-5 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, представника, думку прокурора, який підтримав викладені у протоколах про адміністративні корупційні правопорушення та перевіривши матеріали адміністративних справ, суд приходить до висновку, що в його діях наявні ознаки адміністративних правопорушень передбачених за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7, ч.1 ст.172-5, ч.1 ст.172-5 КупАП з наступних підстав.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.172-5 КУпАП настає за порушення встановлених обмежень щодо одержання подарунків.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.172-7 КУпАП настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП- за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Згідно примітки до даної статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Об'єктивна сторона даних правопорушень полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, привести до невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов'язків, тому зобов'язана була повідомити про це своєму керівникові або колегіальному органу, однак не зробила цього, та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до посадової інструкції головного державного інспектора митного поста «Удрицьк» Рівненської митниці ДФС, ОСОБА_1 наділений повноваженнями посадової особи контролюючого органу, а саме: забезпечувати в зоні митного контролю, митного поста дотримання юридичними та фізичними особами встановленого порядку переміщення через митний кордон України транспортних засобів комерційного призначення, товарів, валют та інших цінностей; проводити огляд та переогляд товарів, транспортних засобів, огляд та переогляд ручної поклажі, багажу та особистий огляд; приймати рішення про пропуск чи відмову у пропуску через митний кордон України товарів, тощо.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальним конфліктом інтересів є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до 1, 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2, 3, ч. 1 ст. 28 вказаного Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобовязані: повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно та не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб, у звязку із здійсненням такими особами діяльності, повязаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною 4 ст.23 вказаного Закону визначено, що рішення, прийняте особою, зазначеною у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, на користь особи, від якої вона чи її близькі особи отримали подарунок, вважаються такими, що прийняті в умовах конфлікту інтересів, і на ці рішення розповсюджуються положення статті 67 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобовязані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених субєктів у сфері протидії корупції.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних корупційних правопорушень, передбачених за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7, ч.1 ст.172-5, ч.1 ст.172-5 КУпАП не визнав, його вина стверджується наступними доказами: рапортом оперуповноваженого УЗЕ в Рівненській області ДЗЕ ПП України ОСОБА_4 (Т.3 а.с.10-11); рапортом старшого о/у ОВС ВВБ ГУ ДФС у Рівненській області ОСОБА_5 (Т.3 а.с.13-14); витягом з наказу №67-к від 11.12.2014р. (Т.3 а.с.23); протокол допиту та поясненнями ОСОБА_2 (Т.3 а.с.28-31, 32-34); протоколом виготовлення, вручення і використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 30.11.2015 р. (Т.3 а.с.35-36); протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 11.12.2015р. (Т.3 а.с.37); протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відеоконтролю особи від 11.12.2015р (Т.3 а.с.38); протоколом виготовлення, вручення і використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 04.12.2015р. (Т.3 а.с.39-42); протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 11.12.2015 р. (Т.3 а.с.43-46); протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відеоконтролю особи від 11.12.2015р. (Т.3 а.с.47); протоколом огляду від 04.12.2015р. (Т.3 а.с.49-59); протоколом обшуку від 28.12.2015р. (Т.3 а.с.61-53); протоколом огляду документів від 12.01.2016р. (Т.3 а.с.64-66); висновком експерта №1.1-10/16 від 19.01.2016 (Т.3 а.с.67-71); протоколом допиту свідка ОСОБА_6 (Т.3 а.с.72-73); протоколом допиту свідка ОСОБА_7 (Т.3 а.с.74-75).

Невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних корупційних правопорушеннях, передбачених за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7, ч.1 ст.172-5, ч.1 ст.172-5 КУпАП є способом уникнення відповідальності за вказані правопорушення.

Оскільки ОСОБА_1 скоїв декілька адміністративних правопорушень, які одночасно розглядаються одним і тим самим органом, на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, а також їх кількість, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_8 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 36, 284, 287, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7, ч.1 ст.172-5, ч.1 ст.172-5 КУпАП притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень ).

Грошові кошти в сумі 200,00 грн. (двісті гривень) Національного Банку України номіналами: 100,00 грн. серії МЄ 2525707,; 50,00 грн. серії ВБ 9878850; 50,00 грн. серії КУ 6766371 конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 320,00 грн. (триста двадцять гривень).

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником до Апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 6800,00 грн. (шість тисяч вісімсот гривень).

Суддя:підпис

З оригіналом згідно

Суддя Дубровицького

районного суду ОСОБА_9