Рішення № 67077515, 13.06.2017, Кодимський районний суд Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області

_______________

Справа № 503/665/17

2/503/439/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2017 року м. Кодима Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Гури А.І.

при секретарі Поліковській О.І.

особи, які приймають участь у справі: позивач – ОСОБА_1,

відповідач – ОСОБА_2,

представник відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодима, Одеської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та визначення їх в частці від доходу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, 11 квітня 2017 року, звернулась до суду з позовом до відповідача про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 29 серпня 2013 року з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 стягуються аліменти розміром 600 грн. щомісяця. В теперішній час, у зв»язку зі зміною матеріальних умов її проживання, різкого росту цін, розмір аліментів присуджених судом є недостатнім. Відповідач працює в Кодимському відділенні поліції. Має стабільний заробіток. В той же час, вона н час прийняття попереднього рішення суду про стягнення аліментів, працювала в місті Кодимі, а в теперішній час змушена переїхати в інший населений пункт у зв’язку з реорганізацією органів прокуратури. Власного житла в цьому населеному пункті не має. Орендують разом з сином житло, а це потребує додаткових витрат. Просить збільшити розмір стягуваних аліментів з відповідача та визначити їх у частці від доходу, розміром ? частки всіх видів заробітку (доходу).

В судове засідання позивач не з’явилась, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач та його представник (на підставі довіреності) в судове засідання не з’явились, надавши заяву про часткове визнання позову та розгляд справи за їх відсутності.

Згідно частини 2 статті 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України (неявка в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно рішення Кодимського районного суду Одеської області від 29 серпня 2013 року (справа №503/1600/13-ц) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі 600 грн. щомісяця (а.с.6).

Згідно постанови ВП №39772604 державного виконавця Держвної виконавчої служби Кодимського районного управління юстиції ОСОБА_5 відкрите виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 аліменти у твердій грошовій сумі розміром 600 грн. щомісяця (а.с.7).

Згідно трудової книжки АХ №512684, запис 9, ОСОБА_1 з 15 грудня 2015 року працює на посаді спеціаліста першої категорії Котовської місцевої прокуратури, як така, що пройшла конкурсний відбір (наказ №7 від 15 грудня 2015 року) (а.с.15-16).

Згідно довідки про доходи №817 від 24 травня 2017 року Головного управління Національної поліції в Одеській області, ОСОБА_2 працює на посаді поліцейського-водія і йому нараховано грошового забезпечення з листопада 2016 року по квітень 2017 року в розмірі 41133 грн. (а.с.25).

Згідно витягу з історії хвороби стаціонарного хворого, номер медичної карти 540645, Державної установи «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 21 листопада 2016 року по 02 грудня 2016 року, діагноз: «Ушкодження медіального меніска лівого колінного суглоба» (а.с.26).

Згідно свідоцтва про народження серії І-ЖД №070299, виданого 01 грудня 2006 року Грабівською сільською радою Кодимського району Одеської області, батьком народженого 15 листопада 2006 року ОСОБА_4 є ОСОБА_2 (а.с.8).

Дослідивши вимоги позивача та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вимоги стосовно збільшення розміру аліментів підлягають задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв’язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв’язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов’язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов’язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Як убачається з досліджених в судовому засіданні доказів, наданих позивачем, вона, після судового рішення про стягнення аліментів з відповідача у твердій грошовій сумі від 29 серпня 2013 року, змінила не тільки місце роботи, а й місце проживання. В іншому населеному пункті орендує житло, що потребує додаткових на це витрат. Цю обставину, суд відносить д таких, що свідчить про істотну зімну матеріального стану.

Разом з тим, як убачається з дослідженої в судовому засіданні довідки про доходи №817 від 24 травня 2017 року Головного управління Національної поліції в Одеській області, відповідач ОСОБА_2 працює на посаді поліцейського-водія і йому нараховано грошового забезпечення з листопада 2016 року по квітень 2017 року в розмірі 41133 грн., що свідчить про поліпшення його матеріального стану.

Наданий суду та досліджений в судовому засіданні витяг з історії хвороби стаціонарного хворого, номер медичної карти 540645, Державної установи «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», свідчить лише про одне – відповідачу була надана одноразова медична допомога (проведене хірургічне втручання), що не може підтверджувати суттєве погіршення його здоров’я.

Отже, з огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 180, 181, 184, 192 СК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та визначення їх в частці від доходу, задовольнити в повному обсязі.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються згідно рішенню Кодимського районного суду Одеської області від 29 серпня 2013 року з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 600 грн. до ? частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, тобто до 16 листопада 2024 року.

Аліменти у зміненому вигляді стягувати з дня набрання чинності рішенням суду.

Вважати таким, що втратив силу виконавчий лист виданий на підставі рішення Кодимського районного суду Одеської області від 29 серпня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 600 грн. щомісяця.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.І. Гура