Ухвала суду № 67072905, 26.05.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

26 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Волкова О.Ф., Кривенди О.В., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2017 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 12 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року та Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2017 року, у задоволенні позову відмовив.

ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду України з заявою про перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктами 1, 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1> (далі - КАС), ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2017 року у вищезазначеній справі. Разом із тим ОСОБА_2 заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 24 квітня 2017 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення її від сплати судового збору відмовлено, а заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам статей 239, 2391 КАС. Заявнику було надано строк до 19 травня 2017 року для усунення недоліків заяви.

13 травня 2017 року на виконання ухвали Верховного Суду України від ОСОБА_2 надійшла заява, в якій вона вдруге заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору.

Зважаючи на те, що наведені у клопотанні причини несплати судового збору є поважними, колегія суддів вважає за необхідне звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору.

Подана заява відповідає вимогам, встановленим статтями 239 та 239-1 КАС.

На обґрунтування заяви додано копії судових рішень Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2015 року та 29 червня 2016 року (справи №№ К/800/23685/15, К/800/17121/16), Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2012 року (справа № 6-41087св12), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана, зокрема, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Так, у справі, рішення в якій просить переглянути заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову, які виходили того, що виконавчий лист № 2-1094/2001, виданий 13 серпня 2001 року Новокаховським міським судом Херсонської області на підставі рішення цього ж суду від 12 липня 2001 року в цивільній справі про стягнення боргу за договором позики, відповідно до якого з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто 28 615 грн 6 коп., на виконанні у відповідача не перебував, відповідальність за невиконання виконавчого листа повинен нести орган, уповноважений спеціальним законодавством на здійснення примусового виконання рішення суду відповідно до вимог Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», а не органи державного казначейства України.

Натомість у наданій для порівняння ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення судів попередніх інстанцій посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції не переглядалося по суті в апеляційному суді, а в частині оскарження ухвали апеляційного суду про закриття провадження в справі у зв'язку з відмовою ОСОБА_2 від апеляційної скарги - касаційна скарга є необґрунтованою та наведені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

В ухвалі від 29 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії Вищий адміністративний суд України на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 214 КАС відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на наявність ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2015 року за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ті ж самі рішення судів, а також на правомірність ухвали апеляційного суду від 13 червня 2016 року.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції, Президента України, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, Адміністрації Президента, про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною та відшкодування шкоди, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду про закриття провадження в справі, оскільки справа повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Аналіз наведених судових рішень не дає підстави вважати, що суди касаційної інстанцій неоднаково застосували одні і ті ж самі норми матеріального та процесуального права, оскільки рішення, надані на порівняння, не містять іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм права, про які йдеться у заяві.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження у цій справі для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2017 року.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Клопотання ОСОБА_2 задовольнити та звільнити її від сплати судового збору за подання заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2017 року.

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії; за заявою ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.