Ухвала суду № 67071873, 21.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 р.Справа № 2-а-12184/09/1570

Категорія:6.2Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Милосердного М.М.,

суддів Алєксєєва В.О. та Ступакової І.Г.,

при секретарі Дубчак Ю.В.,

за участю: представника ТОВ "Марсель" ОСОБА_1, представника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ОСОБА_2, представника прокуратури м. Одеси ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Марсель" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року по справі за адміністративним позовом Заступника прокурора м. Одеси діючого в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марсель" про стягнення заборгованості по орендній платі за землі комунальної власності,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2009 року заступник прокурора м. Одеси діючий в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Малиновському районі м. Одеси звернувся до суду з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Марсель" про стягнення заборгованості по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 96300,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач є платником податків, зборів, обов'язкових платежів, зокрема орендної плати за землю, але своєчасно та в повному обсязі сплату податкових зборів та платежів, згідно діючого законодавства, за узгодженими податковими зобов'язаннями не здійснює, внаслідок чого станом на 02 лютого 2010 року податковий борг складає 127141,35 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року позовні вимоги задоволено. Суд стягнув з ТОВ "Марсель" заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 96300,65 грн., в доход держави та перерахувати дані кошти на розрахунковий рахунок №33211812700007 в ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 ідентифікаційний код 23862106 код бюджетної класифікації 13050200.

Не погоджуючись з постановою суду, ТОВ "Марсель" подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена без належного з`ясування усіх обставин що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, оскільки спірні правовідносини не підсудні адміністративному суду, а тому постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Марсель" не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 квітня 2000 року відповідача зареєстровано державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради та відповідно до ст.4 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII "Про систему оподаткування" відповідач є платником податків і зборів.

07 квітня 2006 року ТОВ "Марсель" уклало з Одеською міською радою договір оренди землі, згідно з яким товариство прийняло у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 21507 кв.м., що знаходиться у м. Одеса, вул. Новікова,5 для експлуатації виробничо-складської бази. Укладений договір посвідчено нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

У січні 2009 року відповідачем подано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, згідно якої самостійно нараховано у 2009 році орендну плату у розмірі 8754,61 грн. щомісячно.

Станом на 02 лютого 2010 року ТОВ "Марсель", не сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання перед бюджетом по орендній платі за землю з юридичних осіб у розмірі 127141,35 грн., що підтверджується обліковими картками платника податків.

Встановлені обставини сторонами не оспорювалися.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству, обґрунтовані, документально підтверджені.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його правильним з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9, п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни; до загальнодержавних належать такі податки і збори (обовязкові платежі): плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) віднесена до загальнодержавних податків і зборів.

Спеціальним законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України "Про плату за землю".

Відповідно до вимог Закону плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно статті 17 зазначеного Закону податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач самостійно визначив податкове зобовязання з орендної плати на 2009 рік.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. статті 3 цього Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції згідно п.п. 2.3.1. п. 2.3 статті 2 вказаного Закону.

Оскільки, як встановлено судом першої інстанції, у відповідача, станом на 02 лютого 2010 року, була наявна заборгованість по сплаті податкових зобовязань з орендної плати за землю, то суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення податкового боргу в сумі 96300,65 грн. за рахунок активів платника податків.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження в апеляційній скарзі про не підсудність спірних правовідносин суду адміністративної юрисдикції, оскільки аналіз законодавства, яким врегульовані орендні відносини дає підстави зробити висновок, що орендна плата визнана державним обов'язковим платежем, строки та сплата якого здійснюється в порядку передбаченому податковим законодавством на підставі декларації. Платником орендної плати за землю до бюджету є орендар земель державної або комунальної власності на підставі укладеного з відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади договором оренди. Контроль за справлянням орендної плати до бюджету покладено на податкові органи, які діють в спірних правовідносинах як субєкти владних повноважень, а тому юрисдикція адміністративних судів поширюється на спірні правовідносини.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Марсель" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: