Ухвала суду № 67069544, 09.06.2017, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/13995/16-ц

Провадження № 2/520/2549/17

УХВАЛА

09.06.2017 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Єгоровій Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі уточнену позовну заяву ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної адміністрації ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_3 міської ради, Житлово-комунального сервісу «Чорноморський», за участю третьої особи – ОСОБА_4, про визнання права користування житловим приміщенням, визнання особи наймачем, та визнання недійсним і скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

08 листопада 2016 року представником ОСОБА_1 – ОСОБА_5 було подано до Київського районного суду міста Одеси позов, який до відкриття провадження по справі представник уточнив, до ОСОБА_2 районної адміністрації ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_3 міської ради, Житлово-комунального сервісу «Чорноморський», про визнання права користування житловим приміщенням, визнання особи наймачем, визнання недійсним і скасування розпорядження, в якому позивач просить суд:

- визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням – квартирою №129 в будинку 27 по вулиці Ільфа і Петрова в місті Одесі;

- визнати ОСОБА_1 наймачем квартири АДРЕСА_1 і Петрова в місті Одесі за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість померлої ОСОБА_6;

- визнати недійсним та скасувати розпорядження ОСОБА_2 районної адміністрації ОСОБА_3 міської ради за №706 від 04.11.2016 року.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Прохорову П.А.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 22.11.2016 року, після усунення позивачем недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду від 14.11.2016 року, а саме належним чином сплачено судовий збір за заявлені три вимоги немайнового характеру, відкрито провадження по цивільній справі на підставі позовної заяви ОСОБА_1 про визнання права користування житловим приміщенням, визнання особи наймачем, та визнання недійсним і скасування розпорядження.

Під час розгляду справи 18.01.2017 року судом було ухвалено долучити до участі по справі в якості третьої особи – ОСОБА_4.

Згідно з розпорядженням Київського районного суду міста Одеси за №96 від 21.03.2017 року, відповідно до п.2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв’язку з закінченням терміну повноважень судді Прохорова П.А., з метою недопущення порушення строків розгляду справи, справу було передано до повторного автоматичного розподілу судової справи.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу вказану цивільну справу було перерозподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 23.03.2017 року цивільну справу №520/13995/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної адміністрації ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_3 міської ради, Житлово-комунального сервісу «Чорноморський», за участю третьої особи – ОСОБА_4, про визнання права користування житловим приміщенням, визнання особи наймачем, та визнання недійсним і скасування розпорядження – прийнято до свого провадження. Судове засідання по справі призначити на 11 квітня 2017 року о 11 годині 00 хвилин.

09.06.2017 року представником ОСОБА_1 – ОСОБА_5 подано до Київського районного суду міста Одеси уточнення до позовної заяви ОСОБА_1, в якій позивач просить суд:

- визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою за адресою м. Одеса вул. Ільфа і Петрова 27 кв.129;

- визнати ОСОБА_1 наймачем вищезазначеної квартири за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість померлої ОСОБА_6;

- визнати недійсним та скасувати розпорядження ОСОБА_2 районної адміністрації м. Одеси №706 від 04.11.2016 року;

- визнати недійсним та скасувати розпорядження Малиновської районної адміністрації м. Одеси № 555/01-06 від 24.11.2016 року;

- визнати недійсним ордер на житлове приміщення № 009612 серія МР, виданого ОСОБА_4 на підставі розпорядження Малиновської районної адміністрації м. Одеси № 555/01-06 від 24.11.2016 року;

- судові витрати покласти на відповідачів.

Позивач ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з перебуванням представника в Генеральній прокуратурі України.

Суд зазначає, що представником позивача на підтвердження перебування в Генеральній прокуратурі України в місті Києві не надано жодного доказу.

У зв’язку з чим, судом було визнано неявку представника позивача у судове засідання без поважних причин.

Представник позивача також у вказаній заяві зазначив, що у разі визнання його неявки без поважних причин, від просить суд вирішити питання про залучення уточненої позовної заяви до матеріалів справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради та представник третьої особи ОСОБА_4 у судовому засіданні наполягали на проведенні вирішення питання щодо прийняття уточненої позовної заяви, яку вважали такою, що підлягає залишенню без руху.

Інші сторони по справі у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Суд зазначає, що у відповідності до ч.1 ст. 157 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа ОСОБА_7 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У зв’язку з вищевикладеним, судом було ухвалено провести розгляд питання щодо прийняття уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом в судовому засіданні за відсутності позивача, її представника, та представників відповідачів ОСОБА_2 районної адміністрації ОСОБА_3 міської ради та Житлово-комунального сервісу «Чорноморський».

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв’язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.

Відповідно до п.п. 2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 1600 грн. (1600,00х0,4=640,00).

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Позивачем в уточненій позовній заяві заявлені п’ять вимог немайнового характеру, за три з яких, а саме визнання за позивачем права користування квартирою, визнання позивачем наймачем квартири, скасування розпорядження №706, було сплачено судовий збір.

Тобто позивачем за збільшені дві вимоги немайнового характеру, підлягає до сплаті судовий збір у загальній сумі 1280 гривень (640*2=1280,00).

Позивачем в уточненій позовній заяві заявлено вимогу про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті у зв’язку з тяжким матеріальним становищем.

В обґрунтування тяжкого матеріального становища, позивач посилається на те, що з січня 2017 року вона перебуває на постійному лікуванні, на сплату якого в неї витрачаються всі кошти.

Зазначаємо, що порядок звернення до суду за судовим захистом регулюється нормами ЦПК України. Заявник має отримуватись цих норм процесуального закону.

Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Відповідно до частини 3 статті 2 ЦПК України провадження у цивільних правах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до частин першої, третьої статті 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Таким чином, фактичною підставою для відстрочення або розстрочення належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи є майновий стан сторони, що ускладнює сплату судового збору в зазначеному законодавством розмірі.

Як роз’яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в п 29 Постанови Пленуму «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Сторона повинна навести обставини, що підтверджують її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази щодо неможливості сплати судового збору.

Як вже зазначалось, позивач в обґрунтування тяжкого матеріального становища посилається на те, що з січня 2017 року вона перебуває на постійному лікуванні, на сплату якого в неї витрачаються всі кошти.

Однак, зазначаємо, що факт хвороби позивача та звернення до медичних закладів не може бути доказом та підтвердженням матеріального стану позивача.

Доказами підтверджуючими матеріальне становище особи можуть бути належні документи про рівень доходу позивача з державної податкової інспекції та з місць роботи; довідка з пенсійного фонду, тощо.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що з наданих позивачем, на підтвердження викладених обставин, копій медичної документації вбачається лише, що дійсно ОСОБА_1 зверталась у 2017 році до медичних закладів, в яких їй було рекомендовано проходити лікування та купувати медичні ліки. З наданої документації також вбачається, що ОСОБА_1 останній раз зверталась до медичного закладу у березні 2017 року, тоді як уточнену позовну заяву подає до суду у червні 2017 року, тобто після спливу більше двох місяців.

Крім того, позивачем навіть не надано до заяви доказів на підтвердження своїх посилань, що дійсно вона витрачає грошові кошти на лікування, факт витрачання коштів на рекомендовані їй ліки та лікування, оскільки з наданих документів вбачається лише факт звернення до медичної установи та те, що позивачеві було роз’яснено, які ліки та курс лікування їй необхідні.

Як вбачається з поданої уточненої позовної заяви, позивачем не надано жодного документу на підтвердження її посилань скрутного і тяжкого майнового стану.

На підставі встановленого, у зв’язку з відсутністю належних доказів на підтвердження незадовільного (скрутного) матеріального становища позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про відстрочення позивачеві суми сплати судового збору.

З урахуванням вищевикладеного та вищезазначених положень ЦПК України щодо вимог до позовної заяви та вимог Закону України «Про судовий збір», позивачеві необхідно виправити недоліки уточненої позовної заяви, а саме:

- надати до суду доказ на підтвердження доплати судового збору за подання до суду уточненої позовної заяви, що містить додаткові дві вимоги немайнового характеру, а саме доплаті підлягає судовий збір в сумі 1280 гривень 00 копійок;

- судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: отримувач коштів: УК у м. Одесі (Київський р-н); код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача: УК у м. Одесі, код банку отримувача: (МФО) 828011, рахунок отримувача: 31218206700005, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 року №10, в разі якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов’язковою, то наслідком недотриманні цієї умови є залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Керуючись ст. 82, 119, ч.1 ст.121 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір»,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної адміністрації ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_3 міської ради, Житлово-комунального сервісу «Чорноморський», Малиновської районної адміністрації ОСОБА_3 міської ради, за участю третьої особи – ОСОБА_4, про визнання права користування житловим приміщенням, визнання особи наймачем, та визнання недійсним і скасування розпоряджень та ордеру – залишити без руху.

Надати позивачеві ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої заяви - п’ять днів з дня отримання копії ухвали, в іншому випадку уточнена позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Калініченко Л. В.