Ухвала суду № 67069255, 07.06.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9865/15-ц

Провадження № 2/522/80/17

УХВАЛА

Іменем УКРАЇНИ

«07» червня 2017 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Погрібного С.О.

за секретаря судового засідання Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі клопотання представників відповідачів ОСОБА_1 міської ради та ОСОБА_2 про залучення співвідповідача до участі по справі та про закриття провадження у цивільній справі за позовом прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Прокуратури Одеської області в інтересах ОСОБА_1 обласної ради до ОСОБА_1 міської ради та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, визнання незаконним рішення ОСОБА_1 міської ради, витребування майна з чужого незаконного володіння

в с т а н о в и в :

Прокурор Приморського району м. Одеси, який в подальшому змінений на прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Прокуратури Одеської області, звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 обласної ради з вказаним позовом, просив суд:

визнати незаконним рішення ОСОБА_1 міської ради №1404-V від 04.07.2007 року «Про перелік обєктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007 році, та внесення змін до рішень ОСОБА_1 міської ради» в частині внесення до переліку обєктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007 році, нежитлового приміщення першого поверху та антресолі №503, площею 102,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 66;

визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху та антресолі №503, площею 102,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 66, укладеного між територіальною громадою міста Одеси через ОСОБА_1 міську раду та приватним підприємством «Конто інцест» 19.05.2008 року, зареєстрований в реєстрі за №1339;

витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 нежитлове приміщення першого поверху та антресолі №503, площею 102,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 66 на користь територіальних громад сіл, селищ, міст області через ОСОБА_1 обласну раду.

Представник ОСОБА_1 обласної ради та представник ОСОБА_2 звернулися до суду з клопотанням про залучення до участі по справі в якості співвідповідача Приватного підприємства «Конто Інвест», з огляду на те, що позивачем заявлено позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, сторонами якого є: територіальна громада м. Одеси, в особі ОСОБА_1 міської ради, та Приватне підприємство «Конто Інвест». Таким чином, за цією позовною вимогою прокурора відповідачами мають бути залучені обидві сторони правочину, які, в разі визнання недійним договору купівлі-продажу, мають нести певну відповідальність.

Одночасно, представники відповідачів ОСОБА_1 міської ради та ОСОБА_2 звернулись до суду із заявами про закриття провадження в частині позовних вимог про визнання незаконним рішення ОСОБА_1 міської ради у відповідній частині, а також про визнання недійсним зазначеного договору купівлі-продажу у звязку з тим, що такі позовні вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти залучення до участі по справі в якості співвідповідача Приватного підприємства «Конто Інвест», втім заперечував проти закриття провадження в частині позовних вимог, вважаючи, що такі вимоги підлягають спільному розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник ОСОБА_1 обласної ради клопотання про залучення співвідповідача підтримала, а вирішення клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог залишила на розсуд суду, не висловивши позиції щодо такого клопотання.

Представник ОСОБА_1 міської ради заперечувала проти залучення ПП «Конто Інвест» до участі по справі в якості співвідповідача, при цьому, зі змісту клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 міською радою стверджується, що вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу адресована як ОСОБА_1 міській раді, так і ПП «Конто Інвест».

Представник ОСОБА_2 заявлені в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення та думку представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.

Щодо клопотання про залучення ПП «КОНТО ІНВЕСТ» в якості співвідповідача.

Як встановлено судом, позивачем оскаржується договір купівлі-продажу №83, укладений 29 травня 2008 року між територіальною громадою міста Одеси в особі ОСОБА_1 міської ради та Приватним підприємством «КОНТО ІНВЕСТ», предметом якого є нежиле приміщення першого поверху та антресолі №503, площею 102,4 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул.Новосельського, 66.

Прокурором в якості відповідачів у цій цивільній справі визначено ОСОБА_1 міську раду, рішення якої оскаржується та договір купівлі-продажу за її участі, а також ОСОБА_2, який є власником спірного нерухомого майна. Втім, стороною позивача не визначено процесуальний статус другої сторони оскаржуваного договору купівлі-продажу Приватного підприємства «КОНТО ІНВЕСТ», прав та інтересів якого стосується цей спір.

Відповідно до п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

За правилом ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Резюмуючи наведене, суд вважає за необхідне залучити до участі по справі в якості співвідповідача Приватне підприємство «КОНТО ІНВЕСТ» з метою розгляду заявленого клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог.

Щодо клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Як слідує із заявлених прокурором позовних вимог в інтересах ОСОБА_1 обласної ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху та антресолі №503, площею 102,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 66, укладеного між територіальною громадою міста Одеси через ОСОБА_1 міську раду та Приватним підприємством «КОНТО ІНВЕСТ», що зареєстрований в реєстрі за №1339, такі вимоги позову заявлено до відповідачів ОСОБА_1 міської ради та ПП «КОНТО ІНВЕСТ», які також як і особа, в інтересах якої подано цей позов, є юридичними особами.

Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

За ст.ст. 1, 2 ГК України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

При цьому, за правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Сторонами в цивільному процесі відповідно до ст. 30 ЦПК України є позивач і відповідач, якими можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Разом з цим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав. За ст. 21 ГПК України позивачами в господарському процесі є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, а відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким предявлено позовну вимогу.

Крім того, суд звертає увагу, що договір купівлі-продажу, який є предметом оскарження, за своєю правовою природою є господарським договором, оскільки укладений між органом місцевого самоврядування та субєктом господарювання в межах здійснення ними своєї господарської діяльності.

Таким чином, в порядку цивільного судочинства не підлягають розгляду спори між двома юридичними особами з приводу здійснення ними господарської діяльності.

Щодо закриття провадження в частині позовних вимог про оскарження рішення ОСОБА_1 міської ради.

Враховуючи характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктний склад сторін, предмет спірних правовідносин, судом встановлено, що оскарження рішення органу місцевого самоврядування у цій справі має не публічно-правовий характер, а приватно-правовий, втім такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з огляду на таке.

Позивачем в порядку цивільного судочинства оскаржується законність рішення ОСОБА_1 міської ради №1404-V від 04.07.2007 року «Про перелік обєктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007 році, та внесення змін до рішень ОСОБА_1 міської ради» в частині внесення до переліку обєктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007 році, нежитлового приміщення першого поверху та антресолі №503, площею 102,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 66. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний обєкт нерухомого майна належать територіальній громаді Одеської області, яку представляє ОСОБА_1 обласна рада, а рішенням ОСОБА_1 міської ради спірне приміщення внесено до переліку обєктів комунальної власності територіальної громади міста Одеси, що підлягають приватизації.

Як встановлено судом, відчуження спірного нерухомого майна шляхом укладення між міською радою та приватним підприємством договору купівлі-продажу відбулося на підставі оскаржуваного рішенням ОСОБА_1 міської ради №1404-V від 04.07.2007 року «Про перелік обєктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007 році, та внесення змін до рішень ОСОБА_1 міської ради».

Враховуючи, що розгляд спору щодо недійсності договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна, як вже встановлено судом, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, то й вирішення питання щодо законності рішення ОСОБА_1 міської ради, що стало підставою для укладення такого договору, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

При цьому, відповідно до п. 3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з:

- приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин;

- визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі договорів купівлі-продажу і оренди землі, а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону).

За наведених обставин такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, з огляду на що суд має закрити провадження по справі.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з розясненнями, викладеними в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 розяснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути обєднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно повязані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке обєднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що судом відкрито провадження в частині позовних вимог, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, після відкриття провадження суд зобовязаний закрити його.

Керуючись ст. 33, п.1.ч.1 ст.205 ЦПК України, СУД

УХВАЛИВ:

Залучити до участі по справі в якості співвідповідача Приватне підприємство «КОНТО ІНВЕСТ» для вирішення питання про закриття провадження по справі.

Провадження у цивільній справі за позовом прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Прокуратури Одеської області в інтересах ОСОБА_1 обласної ради до ОСОБА_1 міської ради та ОСОБА_2 в частині позовних вимог про визнання незаконним рішення ОСОБА_1 міської ради №1404-V від 04.07.2007 року «Про перелік обєктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007 році, та внесення змін до рішень ОСОБА_1 міської ради» в частині внесення до переліку обєктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007 році, нежитлового приміщення першого поверху та антресолі №503, площею 102,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 66, а також про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху та антресолі №503, площею 102,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 66, укладеного між територіальною громадою міста Одеси через ОСОБА_1 міську раду та приватним підприємством «КОНТО ІНВЕСТ», зареєстрований в реєстрі за №1339, закрити.

Визначити статус Приватного підприємства «КОНТО ІНВЕСТ» у цій цивільні справі в якості третьої особи.

Розяснити позивачу право звернутися до належного господарського суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

СУДДЯ С.О. ПОГРІБНИЙ

07.06.2017