Рішення № 67068850, 07.06.2017, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 153/216/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"07" червня 2017 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Скаковської І.В.,

за участю секретаря Козачук Н.П.,

позивача ОСОБА_1,

представників позивачів Вітвіцького О.Ю.,

ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача Боднара О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Томашпіль цивільну справу за позовом законного представника ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, представника позивачів адвоката Вітвіцького Олександра Юрійовича до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2016 року із Ямпільського районного суду Вінницької області в порядку ст. 116 ЦПК України до Томашпільського районного суду надійшла цивільна справа за позовом законного представника ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, представника позивачів адвоката Вітвіцького О.Ю. до ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

В провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області перебувало кримінальне провадження за № 12015020000000055 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України. Під час розгляду даного кримінального провадження позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, Вінницької дирекції ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 січня 2015 року біля 20:35 год, ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним легковим автомобілем марки «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_1, в порушення вимог п.п. 2.9(а) ПДР України, рухаючись по вул. Комінтерна в м. Ямпіль Вінницької області, поблизу ЗОШ № 1, маючи об'єктивну можливість виявити пішоходів ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які рухались краєм проїжджої частини в попутному напрямку, не прийняв своєчасних заходів для зменшення швидкості та безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого допустив наїзд на останніх передньою правою частиною автомобіля.

Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_10, згідно висновку судово-медичної експертизи № 5 від 18 березня 2015 року, отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент їх утворення та стоять у причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_10

Пішохід ОСОБА_11 відповідно висновку судово-медичної експертизи № 6 від 18 березня 2015 року, отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент їх утворення та стоять у причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_11

Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 автомобілем зник з місця пригоди та був затриманий працівниками поліції за місцем свого проживання.

Після загибелі на місці ДТП ОСОБА_10 та ОСОБА_11 сиротами залишились двоє малолітніх дітей - син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, опікуном яких призначили рідну сестру покійної ОСОБА_10

Позивачі ОСОБА_12 та ОСОБА_9 є батьками покійної ОСОБА_10

Крім того, позивачі зазначили, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/1131216, складеного на підставі договору від 22 липня 2014 року, відповідно до якого ліміт відповідальності страховика на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становить 100000 грн.

Оскільки відповідач ОСОБА_4 заподіяну шкоду не відшкодував, позивачі просили суд, стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 як законного представника малолітніх дітей - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі по 100000 грн кожному, а у разі не достатності страхової виплати для повного відшкодування завданої моральної шкоди, таку різницю між фактичним заявленим розміром шкоди і страховим відшкодуванням стягнути з ОСОБА_4; стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_12 та ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі по 100000 грн кожному, а у разі не достатності страхової виплати для повного відшкодування завданої моральної шкоди, таку різницю між фактичним заявленим розміром шкоди і страховим відшкодуванням стягнути з ОСОБА_4; стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_12 документально підтверджені витрати на поховання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на загальну суму 11061 грн; стягувати з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 як законного представника малолітніх дітей - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 страхове відшкодування у зв'язку зі смертю годувальників в розмірі по 4221,89 грн на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 01 лютого 2015 року до досягнення дітьми повноліття, а у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування шкоди таку різницю між фактичним заявленим відшкодуванням і страховим відшкодуванням стягнути із ОСОБА_4 Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_12 процесуальні витрати пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування та судового провадження на загальну суму 744,14 грн.

Вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2015 року цивільний позов ОСОБА_12, ОСОБА_9 ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 100000 грн відшкодування моральної шкоди кожному. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_12 6121 грн відшкодування майнової шкоди та 25000 грн відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а всього 31121 грн. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 25000 гривень моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Стягуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, як законного представника малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 847,81 грн на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 01 лютого 2015 року і до досягнення вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років). В задоволенні іншої частини цивільного позову ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_1 - відмовлено. Позов ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_1, як законного представника малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - залишено без розгляду та роз»яснено, що в разі невідшкодування страховою компанією збитків, потерпілий має право звернутися до суду з позовною заявою в порядку цивільного судочинства. Потерпілій ОСОБА_12, здійснено оплату проїзду її прибуття на виклик із місця її проживання та вибуття до місця проживання на суму 590,07 грн - Управлінням міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області із коштів, що передбачаються кошторисом на зазначені цілі. Та здійснено ОСОБА_12 оплату проїзду її прибуття на виклик із місця її проживання та вибуття до місця проживання на суму 2826,80 грн - Ямпільським районним судом Вінницької області із коштів, що передбачаються кошторисом на зазначені цілі.

Вироком Апеляційного суду Вінницької області від 12 лютого 2016 року вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2015 року скасовано та призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки. Вчастині вирішення цивільного позову потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_9 ОСОБА_1 про стягнення із обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальної, моральної шкоди, щомісячних виплат на неповнолітніх дітей, про відмову в задоволенні позову в іншій частині позовних вимог та в частині залишення без розгляду позову до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» скасовано, а матеріали цивільного позову, що містяться в кримінальному проваджені в цій частині спрямовано на новий судовий розгляд в порядку цивільного провадження в той же суд.

Також, вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2015 року в частині стягнення процесуальних витрат на проїзд, на користь ОСОБА_12 змінено та стягнуто із ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_12 4433,14 грн оплату за проїзд по викликах до правоохоронних органів та судів.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 18 травня 2016 року позовні вимоги законного представника ОСОБА_1, діючої в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_12, ОСОБА_9 до Вінницької дирекції ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням залишено без розгляду.

В подальшому позивачі позовні вимоги змінили, просили:

1) стягнути на користь ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_6 з ОСОБА_4 щомісячно з 01 квітня 2017 року суму у розмірі 1337,65 грн відшкодування шкоди завданої смертю ОСОБА_11 до досягнення ОСОБА_6 вісімнадцяти років (за період з 01 квітня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_7 року включно (за 74 місяці) суму у розмірі 98381 грн), а у разі навчання ОСОБА_6 після досягнення ним вісімнадцяти років, до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років;

2) стягнути на користь ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_6 з ОСОБА_4 щомісячно з 01 листопада 2022 року суму у розмірі 379,46 грн відшкодування шкоди завданої смертю ОСОБА_10 до досягнення ОСОБА_6 вісімнадцяти років (за період з 01 листопада 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_7 року включно (за 7 місяців) суму у розмірі 2569,22 грн), а у разі навчання ОСОБА_6 після досягнення ним вісімнадцяти років, до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років;

3) стягнути на користь ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_6 з ОСОБА_4 суму у розмірі 1144692 грн на відшкодування моральної шкоди завданої смертю ОСОБА_11, без утримання податків та обов'язкових платежів;

4) стягнути на користь ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_6 з ОСОБА_4 суму у розмірі 572346 грн на відшкодування моральної шкоди завданої смертю ОСОБА_10, без утримання податків та обов'язкових платежів;

5) стягнути на користь ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_7 з ОСОБА_4 щомісячно з 01 квітня 2017 року суму у розмірі 1337,65 грн відшкодування шкоди завданої смертю ОСОБА_11 до досягнення ОСОБА_7 вісімнадцяти років (за період з 01 квітня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_8 року включно (за 176 місяців) суму у розмірі 234821,30 грн), а у разі навчання ОСОБА_7 після досягнення нею вісімнадцяти років, до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років;

6) стягнути на користь ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_7 з ОСОБА_4 щомісячно з 01 листопада 2022 року суму у розмірі 379,46 грн відшкодування шкоди завданої смертю ОСОБА_10 до досягнення ОСОБА_7 вісімнадцяти років (за період з 01 листопада 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_8 року включно (за 109 місяців) суму у розмірі 41274,14 грн), а у разі навчання ОСОБА_7 після досягнення нею вісімнадцяти років, до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років;

7) стягнути на користь ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_7 з ОСОБА_4 суму у розмірі 1144692 грн на відшкодування моральної шкоди завданої смертю ОСОБА_11, без утримання податків та обов'язкових платежів;

8) стягнути на користь ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_7 з ОСОБА_4 суму у розмірі 572346 грн на відшкодування моральної шкоди завданої смертю ОСОБА_10, без утримання податків та обов'язкових платежів;

9) стягнути на користь ОСОБА_9 з ОСОБА_4 щомісячно з 01 грудня 2022 року (строком-довічно) суму у розмірі 379,46 грн відшкодування шкоди завданої смертю ОСОБА_10;

10) стягнути на користь ОСОБА_9 з ОСОБА_4 суму у розмірі 572346 грн на відшкодування моральної шкоди завданої смертю ОСОБА_10, без утримання податків та обов'язкових платежів;

11) стягнути на користь ОСОБА_12 з ОСОБА_4 щомісячно з 01 грудня 2022 року (строком-довічно) суму у розмірі 379,46 грн відшкодування шкоди завданої смертю ОСОБА_10;

12) стягнути на користь ОСОБА_12 з ОСОБА_4 суму у розмірі 572346 грн на відшкодування моральної шкоди завданої смертю ОСОБА_10, без утримання податків та обов'язкових платежів;

13) стягнути на користь ОСОБА_12 з ОСОБА_4 суму у розмірі 5768 грн відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника ОСОБА_11 та ОСОБА_10

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник -ОСОБА_3 позовні вимоги уточнили.Зокрема вказали, що просять стягувати періодичні платежі, які передбачені ст.1200 ЦК України, на користь позивачів щомісячно, а не одноразово. Просили задовольнити вимоги викладені у позовній заяві.Щодо коштів у розмірі 15 000 грн, яку були сплачені родичами ОСОБА_4 батькам покійних, вказали, що не заперечують щоб дані кошти вважалися відшкодуванням за пам»ятник.

Представник позивачів ОСОБА_12 та ОСОБА_9 - адвокат Вітвіцький О.Ю. в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник - адвокат Боднар О.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, заперечили проти їх задоволення. Вважають, що позовні вимоги є необґрунтованими. Крім того, представник відповідача надав суду письмову розписку, згідно якої 05 жовтня 2015 року ОСОБА_12 отримала від сім'ї ОСОБА_4 часткове відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 15000 грн.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представників позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_13, відповідача та його представника Боднара О.В., дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2015 року ОСОБА_14 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст.286 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Вироком Апеляційного суду Вінницької області від 12 лютого 2016 року, вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2015 року через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого скасовано в наслідок м'якості та призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки. Вчастині вирішення цивільного позову потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_9 ОСОБА_1 про стягнення із обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальної, моральної шкоди, щомісячних виплат на неповнолітніх дітей, про відмову в задоволенні позову в іншій частині позовних вимог та в частині залишення без розгляду позову до приватного акціонерного товариства «Україниська пожежно-страхова компанія» скасувано, а матеріали цивільного позову, що містяться в кримінальному проваджені в цій частині спрямувано на новий судовий розгляд в порядку цивільного провадження в той же суд.

Вироками суду встановлено, що 28 січня 2015 року біля 20:35 год, ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним легковим автомобілем марки «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_1, в порушення вимог п.п. 2.9(а) ПДР України, рухаючись по вул. Комінтерна в м. Ямпіль Вінницької області, поблизу ЗОШ № 1, маючи об'єктивну можливість виявити пішоходів ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які рухались краєм проїжджої частини в попутному напрямку, не прийняв своєчасних заходів для зменшення швидкості та безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого допустив наїзд на останніх передньою правою частиною автомобіля.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від отриманих тілесних ушкоджень померли.

Дані обставини встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, а тому не підлягають доказуванню відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6, виданого 24 грудня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції у Вінницькій області та копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 виданого 07 червня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є донькою та сином загинувших у ДТП ОСОБА_11 та ОСОБА_10 (а.с. 5-6 т. 1).

Рішенням виконавчого комітету Саксаганської районної ради у місті ради по встановлення опіки над дітьми-сиротами ОСОБА_6, ОСОБА_7 № 127 від 18 березня 2015 року призначено ОСОБА_1 опікуном над малолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 8 т. 1).

Крім того, після смерті ОСОБА_10 залишилися непрацездатні батьки останньої - ОСОБА_9 та ОСОБА_12 Факт родинних відносин між якими підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_8, виданого 26 січня 1974 року Тернівським районним відділом РАЦС м. Кривий Ріг (а.с. 12 т. 1).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за №6 (з наступними змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

На підставі полісу обов»язкового страхування, № АІ/1131216 від 22.07.2014 року, ПрАТ «УПСК» виплатило позивачам 173 080 грн на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди за перід з листопада 2016 року по квітень 2017 року.Крім того, згідно повідомлення, ПрАТ «УПСК» планує в майбутньому здійснювати виплати позивачам сум страхового відшкодування (т.2 а.с.73-76).

Так, позивачі просять стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_12 суму у розмірі 5768 грн відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника ОСОБА_11 та ОСОБА_10, вартість якого становить згідно накладної № 23 від 23 березня 2016 року 35000 грн (а.с. 183 т. 2), проте, згідно розпискивід 05 жовтня 2015 року ОСОБА_12 отримала від сім'ї ОСОБА_4 часткове відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 15000 грн.Тобто в цій частині витрати відповідачем відшкодовані, тому вимога про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_12 коштів у розмірі 5768 грн задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1200 ЦК України, встановлено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, ч.2 ст. 1200 ЦК України, шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання. Але не більш як до досягнення ним двадцяти трьої років); чоловікову, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом- довічно. Шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Отже в контексті даних норм, неповнолітні діти покійних та непрацездатні батьки, мають право на відшкодування шкоди.

Проте, підлягає задоволенню лише вимога на підставі ст.1200 ЦК України про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1, законного представника дітей, щомісячно з 01 квітня 2017 року суму у розмірі по 1337,65 грн відшкодування шкоди завданої смертю ОСОБА_11 до досягнення дітьми 18 років. Вимоги про стягнення шкоди внаслідок смерті ОСОБА_10, які позивачі просять стягувати з 2022 року, неможуть бути задоволенні, оскільки такі вимоги є передчасними.

Дослідивши довідки НВК ЗОШ 1 ступеня-гімназії від 12.02.2015 року та довідки УПФУ від 06.02.2015 року, провівши відповідні розрахунки, судом встановлено, що з ОСОБА_4 слід стягувати на кожну дитину по 1337,65 грн відшкодування шкоди до досягнення дітьми повноліття.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1-2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування завданої внаслідок порушення її прав моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до п.2 ч.3, а також ч.5 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з п.9 згаданої постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як передбачено ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода. Завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Суд дійшов до переконання, що діями відповідача, ОСОБА_4, малолітнім дітям ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та батькам ОСОБА_10 була заподіяна моральна шкода, яка полягає в душевних переживаннях, хвилюванні у зв'язку з смертю останніх, було порушено їхній звичайний спосіб життя.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди батькам та дітям, суд враховує характер та обсяг моральних страждань, тяжкість вимушених змін у їх життєвих стосунках, у зв'язку із вчиненим кримінальним правопорушенням, неможливість відновлення попереднього стану, а також те, що на утриманні у відповідача троє неповнолітніх дітей, матеріальна шкода відшкодована, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути моральну шкоду з відповідача на кожного із дітей у розмірі по 125000 грн, на кожного із батьків - по 100000 грн, які суд вважає обґрунтованою компенсацією за заподіяну моральну шкоду внаслідок кримінального правопорушення.

Суд не може прийняти до уваги розрахунки надані позивачами за завдану моральну шкоду, оскільки для визначення можливого розміру компенсації моральної шкоди у висновку була застосована методика та формула російського вченого ОСОБА_15, висновки по яких мають імовірний характер та є науковою рекомендацією.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167, 1168, 1187, 1200, 1201 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" ст. ст. 3, 4, 10, 11, 56, 57, 58, 60, 79, 84, 88, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву законного представника ОСОБА_16, в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, представника позивачів адвоката Вітвіцького Олександра Юрійовича до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягувати на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), законного представника ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), щомісячно з 01 квітня 2017 року суму у розмірі 1337,65 (одна тисяча триста тридцять сім гривень 65 коп) гривень відшкодування шкоди завданої смертю ОСОБА_11 до досягнення ОСОБА_6 вісімнадцяти років, або до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), законного представника ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) моральну шкоду у розмірі 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень завданої смертю батьків - ОСОБА_11 та ОСОБА_10.

Стягувати на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), законного представника ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), щомісячно з 01 квітня 2017 року суму у розмірі 1337,65 (одна тисяча триста тридцять сім гривень 65 коп) гривень відшкодування шкоди завданої смертю ОСОБА_11 до досягнення ОСОБА_7 вісімнадцяти років, або до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), законного представника ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) моральну шкоду у розмірі 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень завданої смертю батьків - ОСОБА_11 та ОСОБА_10.

Стягнути на користь ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, (ідентифікаційний номер НОМЕР_4), з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) суму у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди завданої смертю доньки - ОСОБА_10.

Стягнути на користь ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, (ідентифікаційний номер НОМЕР_5), з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) суму у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди завданої смертю доньки - ОСОБА_10.

В решті позову відмовити.

Захід забезпечення, обраний ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 27 березня 2015 року з метою забезпечення цивільного позову - арешт всього нерухомого та рухомого майна ОСОБА_4 - залишити чинним до повного виконання судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області.

Суддя: І.В. Скаковська

Повний текст рішення виготовлено 12 червня 2017 року