Вирок № 67068302, 12.06.2017, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бугера О. В..

Справа № 644/1288/17

Провадження № 1-кп/644/311/17

12.06.2017

ВИРОК

Іменем України

12 червня 2017 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Бугери О.В.,

При секретарі Ілові А.В.,

За участю прокурора Шарко Б.Г.,

Обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.03.2015 року №12015220530000784, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м.Харків, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_2, в силу ст.89 КК України не судимого, одруженого, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого за ч.1 ст. 185, ч.2 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин. 11 березня 2015 року в обідній час ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи по місцю своєю реєстрації, а саме в квартирі АДРЕСА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що його неповнолітній племінник ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, пішов гуляти, таємно викрав з ліжка належний ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, планшет торгової марки Lenovo A3500HL 7 в корпусі чорного кольору, вартість якого складає 1 700 грн., в якому знаходилась карта памяті мікро СД на 8 Гб , вартість якої складає 100 грн. Після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 10 січня 2017 року близько о 17.00 годині, ОСОБА_1, знаходячись біля торгового кіоску № 57, який розташований на території ринку ТОВ «Лосево» по пр. Московському, 274-б в м. Харкові, підійшов до раніше йому знайомої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка працює в даному торговому кіоску реалізатором та з раптово виниклим умислом направленим на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, повторно, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом «зателефонувати», взяв у ОСОБА_5, належний останній мобільній телефон «Леново А 316і», вартістю 700 гривень 00 копійок та скориставшись тим, що ОСОБА_5 відволіклась, реалізуючи свій злочинний намір, заволодів вказаним мобільним телефоном, після чого зник з місця скоєння злочину та розпорядився в подальшому викраденим майном на власний розсуд.

Обвинувачений в судовому засіданні свою провину визнав в повному обсязі. Просив суд не досліджувати інші докази у кримінальному провадженні, обмежившись його поясненнями та розглянути справу відповідно до вимог ст.349 КПК України. Надав суду пояснення аналогічні викладеним в обвинувальному акті. Зазначав, що він кається, подібного більше вчиняти не буде, він готовий вжити заходів для відшкодування завданої матеріальної шкоди, вибачався перед потерпілими.

Відповідно до ч. 3 ст.349 КПК Українита проти цього не заперечували учасники судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого доказана, йогодії слід кваліфікуватиза епізодом від 11 березня 2015 року за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за епізодом від 10 січня 2017 року ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При визначенні видута міри покаранняОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які відносяться до злочинів середньої тяжкості, та відомості які характеризують його особу. Судом враховується, що обвинувачений раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працює, має постійне місце реєстрації.

Обставинами, що пом'якшують покаранняобвинуваченого є щире розкаяння у скоєному та сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покаранняобвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що є можливим призначити покарання не повязане з позбавленням волі.

ПотерпілоюОСОБА_3заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого 2500,00 грн. матеріальної шкоди. ПотерпілоюОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого500,00 грн. матеріальної шкоди. В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав заявлені цивільні позови.

Враховуючи наведене, а також ті обставини, що обвинуваченим, як цивільним відповідачем не оспорюється розмір заявленої суми до відшкодування, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку встановленому ст.100 КПК України, судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого, запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст.185 КК України та ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі;

за ч.2 ст.190 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупності злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1 протягом іспитового строку періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду в сумі 2500,00 (дві тисячі пятсот) гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду в сумі 500,00 (пятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави /код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова/ за проведення судової товарознавчої експертизи № 187 від 18.01.2017 року в розмірі 175 (сто сімдесят пять) гривень 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави / код бюджетної класифікації 24060300 р/р 31112115700009 ідентифікаційний код отримувача 37999701 одержувач УДКС України в Індустріальному районі м.Харкова банк отримувача ГУДКС України в Харківській області, МФО банка 851011/ за проведення судової товарознавчої експертизи № 9783 від 20.02.2017 року в розмірі 495 (чотириста девяносто пять) гривень 00 копійок.

Речові докази мобільний телефон «Леново А 316і», дві сім картки, передані потерпілій ОСОБА_4 на відповідальне зберігання, вважати переданими за належністю. Речові докази оригінал договору про надання фінансового кредиту та договору закладу майна до ломбарду, фіскальний чек, зберігати в матеріалах провадження.

Вирок може бути оскаржено, з урахуванням ч.2.ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.

Головуючий: суддя О.В. Бугера