Ухвала суду № 67067813, 12.06.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8649/17

Провадження № 1-кп/638/730/17

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2017 року. Дзержинський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого судді Штих Т.В., за участі секретаря Тарасовій О.П., прокурора Туліна Р.А., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, цивільного позивача ОСОБА_4, обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за № 12013220480002046 від 24.03.2013 року стосовно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, в скоєнні кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених ч.2 ст. 364,ч.1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В моє провадження надійшов обвинувальний акт по вищевказаному кримінальному провадженню.

В підготовчому судовому засіданні учасники судового засідання не заявили відвід судді Штих Т.В.

Проте суддю Штих Т.В. необхідно відвести від розгляду вищевказаного обвинувального акту.

Як регламентує стаття 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сімї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сімї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленогочастиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

В силучастин 1, 3 статті 80 КПК України, за наявності підстав, передбаченихстаттями 75-79цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобовязані заявити самовідвід.

Дослідивши матеріали заяви, та враховуючи наявність обставин, передбачених ст. 75,76 КПК України, суд вважає, що є всі підстави відвести суддю Штих Т.В. у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», якою визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше бути об'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Зазначену позицію Європейського суду підтримала і колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у справі №5-15п12.

Також, у рішеннях «Білуха проти України» від 09.11.2006 року, «Ветштайн проти Швейцарії» від 28.10.1998 року ЄСПЛ наголошує, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобовязані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

За пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету ОСОБА_7 Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Суддя під час здійснення судочинства зобов'язаний бути неупередженим та незалежним, не повинен виявляти будь-якої упередженості та особистих переконань керуватися під час прийняття рішення лише вимогами закону та фактами, які ним встановлені.

Відповідно до ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанції, при перегляді судових рішень ВСУ або за ново виявленими обставинами.

30 квітня 2015 року суддя Штих Т.В. постановила ухвалу за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 про оскарження дій слідчого щодо відмови у визнанні його потерпілим по кримінальному провадженню № 42015220000000151.

Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування № 12013220480002046 29.04.2015 відповідно до постанови про обєднання матеріалів досудового розслідувань вказані кримінальні провадження № 42015220000000151 та № 12013220480002046 обєднані в одне провадження.

При таких обставинах виключається можливість розгляду суддею Штих Т.В. вказаного обвинувального акту.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.35, 75, 76 80-82, 370-372КПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відвести суддю Штих Тетяну Василівну від подальшого розгляду вказаного кримінального провадження за звинуваченням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, в скоєнні кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених ч.2 ст. 364,ч.1 ст. 366 КК України.

Справу передати на повторний автоматизований розподіл справ.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Штих Т.В.