Рішення № 67067584, 06.06.2017, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/3719/17

Провадження № 2/417/113/17

РІШЕННЯ

Іменем україни

"06" червня 2017 р. Марківський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Чернік А. П.

при секретарі Білянській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Марківці справу за позовом ОСОБА_1 до Марківської державної нотаріальної контори, Марківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про зняття арешту із спадкового майна,

в с т а н о в и в:

03.02.2017 року позивач звернулася до суду з позовом до Марківської державної нотаріальної контори, Марківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про зняття арешту із спадкового майна.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її брат ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1. Як єдиний спадкоємець за заповітом вона прийняла спадщину. При оформленні спадщини нотаріусом Марківської державної нотаріальної контори їй був наданий витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та було встановлено, що в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна є запис від 05.12.2005 року № 2659732 про накладення арешту на нерухоме майно, що становить перешкоду в отриманні свідоцтва про право на спадщину.

Позивач вважає, що Марківською державною нотаріальною конторою помилково внесено запис від 05.12.2005 року за № 22659732 про накладення арешту на нерухоме майно на підставі повідомлення Марківського ВДВС від 31.03.2000 року, оскільки її брат набув право власності на житловий будинок відповідно до рішення Марківського районного суду Луганської області від 05.11.2008 року, а в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна власником цього будинку на момент накладення арешту був ОСОБА_3. Запис за повідомленням Марківського ВДВС від 31.03.2000 року був внесений не в день надходження, а після спливу 5 років і при цьому не було встановлено власника майна.

Позивач просить суд захистити її право як власника спадкового майна шляхом зняття арешту з житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, оскільки арешт був накладений помилково та безпідставно.

Позивач просила суд розглянути справу без її участі.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов підтримав повністю, просив його задовольнити.

Державний нотаріус Марківської державної нотаріальної контори О.Є. Ченакал надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що Марківська державна нотаріальна контора не є належним відповідачем.

Представник Марківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши представника позивача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову у зв'язку з таким.

Згідно зі ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер брат позивача, ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1. Позивач прийняла спадщину, звернувшись 03.04.2012 року до Марківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Згідно з відомостями в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 05.12.2005 року за № 2659732 Марківською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Марківського ВДВС від 31.03.2000 року зарестровано обтяження- арешт житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3.

Позивач, як спадкоємиця майна ОСОБА_2, відповідно до ст. 15 ЦПК України має право звернутися до суду за захистом порушеного права шляхом зняття арешту з майна.

Відповідно до Постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

У випадку безоплатної передачі майна юридичній особі ця особа також є відповідачем у справі.

У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.

Суд має визначити факти, які необхідно встановити для вирішення спору, з'ясувати, які докази подані чи подаються кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень, а також з яких правовідносин виник спір, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зокрема, у матеріалах справи залежно від предмета та підстави позову мають бути належним чином завірені копії акта опису та арешту, постанови про арешт коштів чи майна боржника, вироку, рішення суду або іншого органу, на виконання яких проводився опис і арешт.

Позивачем не надано доказів, на підставі яких суд може з'ясувати, з яких правовідносин виник спір і яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, а також визначити належних відповідачів.

Позов же до Марківської державної нотаріальної контори, Марківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ґрунтується на припущеннях, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 10, 11, 15, 60 ЦПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Марківської державної нотаріальної контори, Марківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про зняття арешту із спадкового майна відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: А.П.Чернік