Рішення № 67066186, 16.05.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/39331/15-ц

Провадження № 2/761/430/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Бондарю В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України, Українського державного науково-дослідного інституту «Ресурс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Київська міська державна адміністрація, ОСОБА_2, про визнання звільнення та наказу незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) через поштове відділення 21.12.2015р. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Державного агентства резерву України (далі - Відповідач № 1), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження, Київська міська державна адміністрація (далі - Третя особа № 1), визнання звільнення та наказу незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В ході судового розгляду, 22.07.2016р. Позивачем подано суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої до участі в якості відповідача також притягнуто Український державний науково-дослідний інститут «Ресурс» (далі - Відповідач № 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Київська міська державна адміністрація, про визнання звільнення та наказу незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди (а.с.237-239 т. 1), яка була прийнята судом.

Крім того, в ході судового розгляду, 04.10.2016р. до участі у справі також залучено ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору (далі - Третя особа № 2) (а.с.104-108 т.2).

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що з 05.12.2011р. він працював у державній установі «Український науково-дослідний інститут «Ресурс» (правонаступник Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження). Вказує, що 27.12.2011р. його призначено на посаду генерального директора державної установи Український науково-дослідний інститут «Ресурс» та 15.11.2012р. переведено на посаду генерального директора Державної установи Державного агентства резерву України Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження згідно з Контрактом № 52/12 від 15.11.2012р. строком на 5 років (з 15.11.2012р. по 14.11.2017р.). зауважує, що згідно наказу № 131 від 20.10.2015р. «Про проведення службової перевірки» було призначено службову перевірку УкрНДІНанобіотехнологій у період з 21.10.2015р. до 04.11.2015р. з метою перевірки оперативної інформації, отриманої керівництвом Відповідача № 1, та з'ясування обставин щодо порушення ним трудової дисципліни. Вказує, що на час службової перевірки його, у порушення вимог ст. 46 КЗпП України, було відсторонено від виконання обов'язків генерального директора УкрНДІНанобіотехнологій відповідно до п.2.5.1. контракту та наказами № 139 від 29.10.2015р. та № 153 від 10.11.2015р. термін службової перевірки стосовно нього було продовжено до 10.11.2015р., а потім до 16.11.2015р. відповідно. Вказує, що наказом № 206-к від 17.11.2015р. його звільнено з посади генерального директора Державної установи Державного агентства резерву України - Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження за невиконання обов'язків, передбачених умовами контракту за п.8 ст. 36 КЗпП України, дію контракту від 15.11.2012р. № 52/12 припинено на підставі акту службової перевірки за фактами щодо порушень вимог законодавства України при здійсненні поточного управління (керівництва) державної установою УкрНДІНанобіотехнологій генеральним директором ОСОБА_1 від 16.11.2015р., службової записки Відділу фінансово-економічного аналізу від 19.10.2015р. № 123/0/6/15, доповідної записки Сектору з питань мобілізаційного завдання, відомчої воєнізованої охорони, пожежної безпеки та охорони праці від 28.10.2015р. № 131/0/6/-15, лист Держрезерву від 04.11.2015р. № 3277/0/4-15. Разом з тим, Позивач зазначив, що його звільнення відбулось у період, коли він знаходився на лікарняному. Окрім того, зауважує, що у відповідності до п.5.3. Контракту, Керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном до закінчення терміну його дії за попереднім погодженням Вченої ради та колективу наукових працівників УкрНДІНанобіотехнологій, чого отримано не було. Водночас, Відповідачем № 1 взагалі не зазначено, які конкретно умови Контракту порушені або не були виконанні ним. Також зауважує, що на момент його звільнення органом управління майном не було отримано погодження такого звільнення із Головою Київської міської державної адміністрації.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог (а.с.237-239 т.1, 21-22 т.208-209 т.2) Позивач просив ухвалити судове рішення, яким визнати його звільнення з посади генерального директора Державної установи Державного агентства резерву України - Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження за п.8 ст. 36 КЗпП України, оформлене наказом від 17.11.2015р. за №206-к, без законної підстави; поновити його на посаді генерального директора Державної установи Державного агентства резерву України - Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження з дати видання наказу від 17.11.2015р. за № 206-к; 3) стягнути з Українського державного науково-дослідного інституту «Ресурс» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.11.2015р. по 16.08.2016р. в сумі 109 457,00 грн.; 4) визнати наказ Державного агентства резерву України від 20.10.2015р. №139 «Про проведення службової перевірки» (зі змінами 29.10 і 10.11) незаконним; 5) стягнути із Державного агентства резерву України на його користь моральну шкоду в розмірі двох середньомісячних заробітних плат, тобто 10 231,89 грн.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Українського державного науково-дослідного інституту «Ресурс», який є правонаступником Українського державного науково-дослідного інституту нанобіотехнологій та ресурсозбереження відповідно до наказу Державного агентства резерву України № 37 від 26.02.2016р., проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні, зазначив, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді генерального директора Українського державного науково-дослідного інституту нанобіотехнологій та ресурсозбереження неналежним чином, виконував свої обов'язки, передбачені п.п.2.1.1., 2.1.3., 2.1.5. контракту, а тому звільнення Позивача, на його думку, є законним. Окрім того, зауважив, що звільнення ОСОБА_1 було здійснено з підстав, що передбачені контрактом відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України та не мають зв'язку із порушення трудової дисципліни, тож звільнення останнього під час перебування його на лікарняному Відповідачем № 1 було здійснено на законних підставах. З приводу погодження звільнення генерального директора із Вченою радою та колективом наукових працівників, представник Відповідача № 2 зазначив, що постановою КМ України № 203 від 19.03.1993р., затверджена типова форма контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, умовами якого не передбачена необхідність погодження звільнення керівника з Вченою радою та колективом наукових співробітників, тому Відповідачем № 1 було усунуто вказану невідповідність та проведено державну реєстрацію змін до Статуту УкрНДІНанобіотехнологій. Також зауважив, що відповідно до Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належить до сфери управління міністрів, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013р. № 818, 02.11.2015р. Держрезервом України було направлено лист № 3277/0/4-15 до Київської міської державної адміністрації щодо погодження звільнення ОСОБА_1, проте оскільки протягом 5 днів повідомлення про погодження або вмотивована відмова у погодженні звільнення з посади керівника не було надіслано, то пропозиція вважається погодженою. Окрім того, зауважив, що Позивачем не надано суду доказів підтвердження факту заподіяння моральних страждань Відповідачем № 1, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних страждань зазнав Позивач, як розраховував грошову суму, та з чого при цьому виходив.

Представник Відповідача № 1 в судовому засіданні проти позову також заперечив та просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі, мотивуючи тим, що Типовою формою контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, затвердженою постановою КМ України від 02.08.2015р. № 597, не передбачено звільнення керівника за попереднім погодженням Вченої ради та колективу наукових працівників, в зв'язку з чим до Статуту УкрНДІ «Ресурс» наказом Держрезерву від 21.10.2015р. №133 було внесено відповідні зміни. За даним наказом підготовлена додаткова угода про внесення змін до контракту від 15.11.2012р. № 52/12 із ОСОБА_1, проте вказана додаткова угода підписана не була. Також зауважив, що, відповідно до доручення Прем'єр-міністра України до листа Президента України від 20.05.2015р. № 06-25-121 цт, Відповідача № 1 зобов'язано підвищити рівень контролю за роботою керівників підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління, та з метою перевірки отриманої оперативної інформації, в зв'язку з чим Головою Держрезерву було призначено службову перевірку на УкрНДІ «Ресурс», в ході якої комісією були встановлені численні факти порушень норм чинного законодавства Позивачем під час перебування на посаді генерального директора УкрНДІ «Ресурс».

Третя особа № 1 в судове засідання свого представника не направила, подала суду письмові пояснення, в яких просила розглянути позов без участі її представника на підставі наявних матеріалів справи, та зазначила, що листом від 27.11.2015р. № 001-4240 Київська міська державна адміністрація поінформувала Державне агентство резерву України, що не заперечує щодо звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора УкрНДІНанобіотехнологій та ресурсозбереження за умови дотримання вимог законодавства про працю (а.с.226-227 т.1, а.с.229-230 т.1, а.с.231-232 т.1, 198-199 т.2).

Крім того, представник Третьої особи № 2 у судовому засіданні також просив у задоволенні позову, оскільки вважає, що Позивача було звільнено на законних підставах.

Заслухавши пояснення Позивача та його представника, представників Відповідачів, Третьої особи № 2, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав

Судом встановлено, що 15.11.2012р. між Державним агентством резерву України та ОСОБА_1 було укладено Контракт № 52/12, згідно якого ОСОБА_1 призначається на посаду генерального директора Державної установи Державного агентства резерву України - Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження терміном на п'ять років з 15.11.2012р. по 14.11.2017р. (а.с.16-22 т.1).

Наказом Державного агентства резерву України від 26.02.2016р. № 37 «Про перейменування Державної установи Державного агентства резерву України - Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження», перейменовано Державну установу Державного агентства резерву України - Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження (код ЄДРПОУ 00276044) в Український державний науково-дослідний інститут «Ресурс» (а.с.148 т.1).

Згідно п.1.1. Контракту, Керівник зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію Установи здійснювати поточне управління (керівництво) Установою, забезпечувати ефективне використання і збереження закріпленого за Управлінням державного майна, своєчасне виконання завдань з накопичення (приймання), розміщення, освіження (поновлення), відпуску матеріальних цінностей державного резерву та їх кількісне і якісне зберігання, а також забезпечувати вирішення наукових та науково-дослідних питань як наукового підґрунтя реалізації державної політики у сфері державного резерву, а Орган управління майном зобов'язується створити належні умови для Установи праці Керівника.

За п.5.3. Контракту, Керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном до закінчення терміну його дії за попереднім погодженням Вченої ради та колективу наукових працівників УкрНДІНанобіотехнологій у разі, зокрема, систематичного невиконання Керівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього цим контрактом, одноразового грубого порушення Керівником законодавства чи зобов'язань, передбачених контрактом, в результаті чого для Установи настали значні негативні наслідки, систематичне (більше двох разів) ігнорування Керівником вимог нормативно-правових актів з питань техніки безпеки, охорони праці, пожежної безпеки тощо.

Пунктом 2.5. Контракту передбачено, що Орган управління майном звільняє Керівника у разі закінчення контракту, достроково за вимогою Керівника, а також з ініціативи Органу управління майном у випадку порушень законодавства, статуту Установи та умов контракту - за попереднім погодженням Вченої ради та колективу наукових працівників УкрНДІНанобіотехнологій.

Водночас, відповідно до п.2.5.1. Контракту Орган управління майном має право вимагати від Керівника достроковий звіт про його дії, якщо останній допустив невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків щодо управління (керівництва) Установою та розпорядження її майном, відстороняти Керівника від виконання обов'язків на період проведення ревізій фінансово-господарської діяльності Установи і службових розслідувань.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно Наказу Державного агентства резерву України від 20.10.2015р. № 131 «Про проведення службової перевірки» з метою об'єктивної перевірки оперативної інформації, отриманої керівництвом Держрезерву, та з'ясування всіх обставин щодо порушення трудової дисципліни генеральним директором УкрНДІНанобіотехнологій ОСОБА_1, а саме: здійснення відряджень за кордон без погодження з органом управління майном, призначено службову перевірку на УкрНДІНанобіотехнологій у період з 21.10.2015р. до 04.11.2015р., на час якої ОСОБА_1 відсторонено від виконання обов'язків генерального директора УкрНДІНанобіотехнологій відповідно до п.2.5.1. Контракту від 15.11.2012р. № 52/12 (а.с.26 т.1).

В подальшому, згідно Наказів Державного агентства резерву України від 29.10.2015р. № 139 «Про внесення змін до наказу Держрезерву від 20.10.2015р. № 131» (а.с.27, т.1) та від 10.11.2015р. № 153 «Про внесення змін до наказу Держрезерву від 20.10.2015р. № 131» (а.с.28, т.1) службову перевірку було продовжено до 10.11.2015р., а потім до 16.11.2015р. відповідно.

Разом з тим, в судовому засіданні представниками Відповідачів не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності будь-якої оперативної інформації щодо порушення трудової дисципліни генеральним директором УкрНДІНанобіотехнологій ОСОБА_1

За результатами проведеної службової перевірки було складено Акт службової перевірки за фактами порушень вимог законодавства України при здійсненні поточного управління (керівництва) державною науковою установою УкрНДІНанобіотехнологій генеральним директором ОСОБА_1 (а.с.179-185 т.1, а.с.1-13 т.2). Згідно вказаного Акту комісією було встановлено порушення ОСОБА_1 умов контракту, зокрема щодо договорів оренди, відповідального зберігання, надання послуг, укладених УкрНДІНанобіотехнологій, які як встановлено комісією є фактично договорами найму (оренди), відсутність погодження Держрезерву та Фонду держмайна на укладення таких договорів, та не надходження оплати за договорами, що призвело до невиконання плану надходжень від додаткової господарської діяльності, щодо порушення вимог трудового законодавства в частині оформлення працівників, ведення особових справ та табелів робочого часу, невиконання плану надходжень від додаткової діяльності, порушення питань воєнізованої охорони та питань пожежної безпеки.

Водночас, під час службової перевірки комісією не виявлено порушень ОСОБА_1 п.2.5.1. контракту щодо обов'язкового погодження відрядження (тривалістю більше трьох діб) з Органом управління майном, що також підтверджується листом Державного агентства резерву України вих. № 3725/0/4-15 від 26.11.2015р. (а.с.74 т.1).

За результатами службової перевірки Комісією запропоновано визнати незадовільною роботу ОСОБА_1 на посаді генерального директора УкрНДІНанобіотехнологій, рекомендувати Голові Державного агентства резервів України звільнити генерального директора УкрНДІНанобіотехнологій ОСОБА_1 за невиконання обов'язків, передбачених умовами контракту, дію контракту з ОСОБА_1 припинити достроково, передати матеріали службової перевірки до правоохоронних органів та Державної фінансової інспекції.

За результатами проведеної службової перевірки Голова Державного агентства резерву України звернувся до Голосіївського УП ГУ НП України у м. Києві щодо неправомірних дій з боку генерального директора УкрНДІННанобіотехнології ОСОБА_1 (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100010011389 від 27.11.2015р.). Разом з тим, постановою про закриття кримінального провадження від 26.11.2016р. кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100010011389 від 27.11.2015р. закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с.185-186 т.2).

З приводу вказаного Акту перевірки від 16.11.2015р. Позивач зазначив, що більшість висновків, зроблених комісією під час перевірки є хибними та такими, що не ґрунтуються на об'єктивних доказах, на підтвердження чого надав письмові пояснення (а.с.31-36 т.2, а.с.86-91 т.2) та наявні в нього підтверджуючі документи (а.с.40-85 т.2).

При цьому із вказаним актом ОСОБА_1 був ознайомлений 17.11.2015р. о 15 год. 30 хв. та зазначив, що пояснення (заперечення) будуть надані впродовж трьох днів.

З приводу надання пояснень (заперечень) до Акту службової перевірки зі боку ОСОБА_1, представник Відповідача № зазначив, що у Позивача була можливість ознайомитись, опрацювати та надати письмові пояснення до акту службової перевірки, оскільки як було зафіксовано, що 17.11.2015р. ОСОБА_1 перебував на робочому місці значний період часу.

Разом з тим, згідно Акту про присутність на робочому місці генерального директора УкрНДІНанобіотехнологій ОСОБА_1, складеного комісією у складі в.о. генерального директора ОСОБА_2 провідного фахівця відділу кадрів ОСОБА_6, начальника відділу відомчої воєнізованої охорони та пожежної безпеки ОСОБА_7, техніка 1 категорії канцелярії ОСОБА_8, встановлено, що 17.11.2015р. генеральний директор УкрНДІНанобіотехнологій ОСОБА_1 був присутній на території інституту з 9.35 до 9.45, з 11.10 до 11.40, з 14.40 до 16.00, тому з урахуванням часу отримання Позивачем акту службової перевірки (15.30) в нього об'єктивно не було достатньо часу для підготовки обґрунтованих пояснень (заперечень) до вказаного акту.

Таким чином, без отримання будь-яких пояснень з боку ОСОБА_1, наказом Державного агентства резерву України від 17.11.2015р. № 206-к «Про звільнення ОСОБА_1.» відповідно до п.5.3. контракту від 15.11.2012р. № 52/12, за систематичне невиконання керівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього зазначеним контрактом, звільнено ОСОБА_1 17.11.2015р. з посади генерального директора Державної установи Державного агентства резерву України - Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження за невиконання обов'язків, передбачених умовами контракту, за п.8 ст. 36 КЗпП України, дію контракту від 15.11.2012р. № 52/12 припинено 17.11.2015р.

Звільнення проведено, як зазначено в наказі, на підставі акта службової перевірки за фактами щодо порушень вимог законодавства України при здійсненні поточного управління (керівництва) державної установою УкрНДІНанобіотехнологій генеральним директором ОСОБА_1 від 16.11.2015р., службової записки Відділу фінансово-економічного аналізу від 19.10.2015р. № 125/0/6-15, доповідної записки Сектору з питань мобілізаційного завдання, відомчої воєнізованої охорони, пожежної безпеки та охорони праці від 28.10.2015р. № 131/0/6-15, листа Держрезерву від 04.11.2015р. № 3277/0/4-15 (а.с.29 т.1). Водночас, в Наказі Державного агентства резерву України «Про звільнення ОСОБА_1.» від 17.11.2015р. № 206-к не було визначено, які саме обов'язки, передбачені контрактом систематично не виконувались без поважних причин Позивачем.

Судом встановлено, що згідно службової записки ОСОБА_1 від 17.11.2015р. (а.с.30 т.1), листка непрацездатності серії АГЧ № 433021 (а.с.31 т.1) та листка непрацездатності серії АГЧ № 666715 (а.с.32 т.1) у період з 17.11.2015р. по 21.11.2015р., а в подальшому з 23.11.2015р. по 04.12.2015р. ОСОБА_1 знаходився на лікарняному.

Відповідно до п.п.7.2. Статуту Українського Державного науково-дослідного інституту нанобіотехнологій та ресурсозбереження, затвердженого Наказом Держрезерву України від 15.10.2012р. № 157 із змінами, зареєстрованими від 25.12.2012р., від 19.09.2013р. та від 31.10.2013р. (а.с.34-40, 41-47 т.1) обрання кандидатури на посаду Генерального директора УкрНДІНанобіотехнологій здійснюється зборами наукових працівників, якщо присутні не менше половину учасників від загальної кількості наукових працівників. Рішення вважається прийнятим якщо за кандидатуру Генерального директора проголосувало не менше 50 відсотків присутніх учасників голосування. За висування двох чи більше кандидатур переможцем вважається кандидатура, яка набрала найбільше голосів. Пунктом 7.4. Статуту передбачено, що звільнення Генерального директора з ініціативи органу управління майном та розірвання контракту здійснюється за попереднім погодженням Вченої ради та колективу наукових працівників УкрНДІНанобіотехнологій в установленому законодавством порядку. Рішення Вченої ради та зборів наукових працівників є правочинним, якщо присутні не менше 2/3 учасників. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 2/3 голосів від кількості тих, хто взяв участь у голосуванні.

Так, як вбачається із матеріалів справи, 12.10.2015р. Головою Держрезерву України було направлено Вченій раді та колективу наукових працівників УкрНДІНанобіотехнологій лист, в якому він просив відповідно до п.7.4. розділу 7 Статуту УкрНДІНанобіотехнологій та відповідно до п.5.2. розділу 2 контракту від 15.11.2012р. № 52/12, погодити звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора УкрНДІНанобіотехнологій, за невиконання обов'язків передбачених умовами контракту (а.с.52 т.1).

Згідно протоколу зборів наукових працівників УкрНДІНанобіотехнологій від 15.10.2015р. (а.с.53-57 т.1) та протоколу засідання Вченої ради УкрНДІНанобіотехнологій від 15.10.2015р. (а.с.58-63 т.1), на підставі результатів таємного голосування членів наукового колективу та членів Вченої ради УкрНДІНанобіотехнологій було прийнято рішення не погодити звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора УкрНДІНанобіотехнологій.

Однак, у подальшому, 27.10.2015р., було зареєстровано зміни до Статуту Державного науково-дослідного інституту нанобіотехнологій та ресурсозбереження, затверджені Наказом Держрезерву України від 21.10.2015р. № 133, згідно яких пункт 7.2. Статуту викладено в такій редакції: «7.2. Призначення та звільнення Генерального директора здійснюється Головою Держрезерву у порядку встановленому законодавством», пункти 7.3., 7.4. розділу 7 Статуту виключено (а.с.50-51 т.1).

Разом з тим, відповідних змін до Контракту № 52/12 від 15.11.2012р. у відповідності до п.5.1. вказаного контракту, сторонами внесено не було.

Відтак при звільненні ОСОБА_1 з посади генерального директора УкрНДІНанобіотехнологій з ініціативи Державного агентства резерву України, останньому слід було керуватись положеннями укладеного між сторонами контракту, які передбачають можливість звільнення керівника з посади з ініціативи органу управління майном до закінчення терміну дії контракту лише за попереднім погодженням Вченої ради та колективу наукових працівників УкрНДІНанобіотехнологій.

Крім того, із матеріалів справи слідує, що Держрезерв України звертався до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з листами від 09.10.2015р. та від 04.11.2015р., тобто як до внесення змін до Статуту, так і після, в яких просив погодити звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Державної установі Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження.

З огляду на положення постанови КМУ від 09.10.2013р. №818 «Про затвердження Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, і внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 р. № 203» Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо першого листа Держрезерву надав відповідь листом від 19.10.2015р., в якій зазначив, що з урахуванням умов Контракту №52/12 від 15.11.2012, питання погодження звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Державної установи Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження розглядатиметься у виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) після отримання результатів погодження з Вченою радою та колективом наукових працівників (а.с.88 т.1).

Щодо листа Держрезерву від 04.11.2015р., то Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав Держрезерву відповідь листом від 27.11.2015р., в якому вказав, що не заперечує щодо звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора зазначеної вище державної установи за умови дотримання вимог чинного законодавства України про працю, а також просив повідомити про прийняте рішення з даного питання та надіслати копію відповідного наказу (розпорядження). Вказаний лист зареєстровано в Держрезерві 07.12.2015р. (а.с. 207 т.1).

Отже, наказ Держрезерву №206-к від 17.11.2015р. «Про звільнення ОСОБА_1.» прийнято не лише без дотримання положень Контракту щодо звільнення з посади, а й без отримання з приводу погодження його звільнення відповіді від виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно ч.ч.1-3 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України , підставою припинення трудового договору є зокрема підстави, передбачені контрактом.

Згідно із п.18 Постанови Пленуму від 06.11.1992р. № 9, при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевірити їх відповідність законові.

Пунктом 13 Постанови Пленуму від 06.11.1992р. № 9 визначено, що вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п.8 ст.36 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по трудовому договору, за винятком, встановленим для цієї форми трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством (статті 36, 39-41 КЗпП).

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, з урахуванням того, що підставою для звільнення Позивача стало систематичне невиконання керівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього контрактом від 15.11.2012р. № 52/12, в той час як Відповідачем було порушено процедуру звільнення ОСОБА_1 в частині не отримання попереднього погодження Вченої ради та колективу наукових працівників УкрНДІНанобіотехнологій всупереч п.5.3. вказаного контракту, до якого сторонами не вносились зміни шляхом підписання додаткової угоди до контракту, а виключення положень Статуту УкрНДІНанобіотехнологій, які передбачають наявність такого попереднього погодження при звільненні генерального директора установи не передбачають автоматичної недійсності таких положень і в контракті, укладеного з керівником установи та органом управління майном, та не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 58-59 ЦПК України систематичність невиконання керівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього контрактом, та з урахуванням того, що Державним агентством резерву України не було надано Позивачеві достатнього часу для підготовки пояснень (заперечень) до акту службової перевірки за фактами порушення вимог законодавства України при здійсненні поточного управління (керівництва) державної установою УкрНДІНанобіотехнологій генеральним директором ОСОБА_1 від 16.11.2015р., який став однією з підстав звільнення Позивача із займаної ним посади, суд дійшов висновку, що підстави для припинення Контракту № 52/12 від 15.11.2012 року, укладеного між Державним агентством резерву України та генеральним директором УкрНДІНанобіотехнологій ОСОБА_1 на підставі систематичного невиконання керівником без поважних причин обов'язків покладених на нього контрактом, - відсутні, відтак суд вважає, що дострокове розірвання Контракту та звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора УкрНДІНанобіотехнологій є безпідставними та незаконними.

Відповідно до положень ст. 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України: правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що при звільненні Позивача, Відповідачем було помилково встановлено порушення п.5.3. Контракту з боку ОСОБА_1 щодо систематичного невиконання без поважних причин обов'язків, передбачених контрактом, а також при звільненні Позивача Державним агентством резерву України не було дотримано процедури звільнення, передбаченої Контрактом від 15.11.2012р. № 52/12.

Відповідно до ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, суд вважає необхідним поновити Позивача з 17.11.2015р. на посаді Генерального директора Українського державного науково-дослідного інституту «Ресурс», яке є правонаступником Державної установи Державного агентства резерву України - Українського державного науково-дослідного інституту нанобіотехнологій та ресурсозбереження згідно наказу Держрезерву №37 від 26.02.2016р.

Крім того, згідно з ч.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до розрахунку Позивача, перевіреного судом, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, станом на 16.05.2017 року, становить 109 457 грн., який підлягає стягненню із Відповідача № 2 на користь Позивача у судовому порядку.

Крім того, відповідно до положень статті 95 Кодексу Законів про працю України, вказана заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Крім того, Попросить суд ухвалити судове рішення, яким визнати наказ Державного агентства резерву України від 20.11.2015р. № 139 «Про проведення службової перевірки» (із змінами 20.10. і 10.11) незаконним.

Позов в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки зазначений наказ не є остаточним рішенням щодо звільнення Позивача із займаної посади. Крім того, Державне агентство резерву України, як орган управління майном УкрНДІНанобіотехнологій, має право в порядку, визначеному законодавством, з'ясовувати обставини щодо наявності порушення дисципліни керівником установи.

Щодо вимог Позивача в частині щодо відшкодування Відповідачем № 1 завданої йому незаконним звільненням моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підстав виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

Згідно вимог, ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, згідно абзацу другого п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві. Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.

Вирішуючи спір в частині щодо відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що Позивач переніс фізичні та душевні страждання у зв'язку із діями Відповідача № 1 щодо його звільнення без дотримання законодавства та умов Контракту, а тому, зважаючи на характер та обсяги душевних страждань, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках Позивача, враховуючи вимоги розумності та справедливості, визначає відшкодування моральної шкоди Позивачеві у розмірі двох середньомісячних заробітних плат, визначених згідно розрахунку, наданого Позивачем та перевіреного судом, що становить 10 231,89 грн.

Крім того, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача № 2 на користь Позивача підлягає присудженню судовий збір у розмірі 487,20 грн. на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 094,57 грн.

В силу положень п. 4 ч. 1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення в частині щодо поновлення Позивача на посаді генерального директора Українського державного науково-дослідного інституту «Ресурс» з 17 листопада 2015 року та в частині щодо присудження виплати заробітної плати у межах платежу за один місяць.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 21, 36, 233, 234, 235 Кодексу Законів про працю України, ст.ст. 15, 16, 23 1167 Цивільного кодексу України, з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, та керуючись ст.ст. 10,11, 60, 212-215, 294, 296, 367 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України, Українського державного науково-дослідного інституту «Ресурс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Київська міська державна адміністрація, ОСОБА_2, про визнання звільнення та наказу незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - з а д о в о л ь н и т и частково.

Визнати незаконним наказ Державного агентства резерву України від 17 листопада 2015 року № 206-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Генерального директора Державної установи Державного агентства резерву України - Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження».

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади Генерального директора Державної установи Державного агентства резерву України - Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження.

Поновити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на посаді Генерального директора Українського державного науково-дослідного інституту «Ресурс» (Код ЄДРПОУ 00276044) з 17 листопада 2015 року.

Стягнути із Українського державного науково-дослідного інституту «Ресурс» (Код ЄДРПОУ 00276044) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 109 457 (сто дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят сім) гривень (сума зазначена без утримання податку з доходів та інших обов'язкових платежів), з індексацією, та судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у розмірі 487 гривень 20 копійок.

Стягнути із Державного агентства резерву України (Код ЄДРПОУ 37472392) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) моральну шкоду у розмірі 10 231 (десять тисяч двісті тридцять одна) гривню 89 коп. та судові витрати, пов'язані із розглядом справи у розмірі 487 гривень 20 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - в і д м о в и т и.

Стягнути із Українського державного науково-дослідного інституту «Ресурс» (Код ЄДРПОУ 00276044) користь держави судовий збір у розмірі 1 094 (одна тисяча дев'яносто чотири) гривень 57 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді Генерального директора Українського державного науково-дослідного інституту «Ресурс» з 17 листопада 2015 року та в частині щодо присудження виплати заробітної плати у межах платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :