Ухвала суду № 67064523, 01.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.

суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі: Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2017 у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Данієль», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контракт Плюс», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКГ Моніторинг» про визнання недійсним аукціону з продажу активів, визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 31.07.2007 між ним та ПАТ «КБ «Данієль» був укладений кредитний договір № Т-1071-04-КНЗ. Згодом в ПАТ «КБ «Данієль» була розпочата процедура ліквідації, в ході якої на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення про проведення 12.04.2016 аукціону з продажу активів ПАТ «КБ «Данієль». За результатами аукціону 15.04.2016 між ПАТ «КБ «Данієль» та ТОВ «Фінансова компанія «Контракт плюс» був укладений договір про відступлення права вимоги № 117, в тому числі і щодо вимог по кредитному договору, укладеному із ОСОБА_2 Позивач вважає проведений аукціон незаконним, оскільки продаж кредитного договору № Т-1071-04-КЗН від 31.07.2007 одним лотом, разом з іншими кредитними договорами є порушенням його прав та інтересів, оскільки позбавляє його можливості викупити даний кредит за ціною, яка існувала на час розміщення лоту. Також не підтверджено, що ТОВ «Фінансова компанія «Контракт плюс» має статус фінансової установи та ліцензії на розміщення та використання іноземної валюти для придбання права вимоги за кредитним договором позивача. Із зазначених підстав позивач просив визнати недійсним аукціон з продажу активів ПАТ «КБ «Данієль», який було проведено 12.04.2016 та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №117 від 15.04.2016 за кредитним договором № Т-1071-04- КЗН від 31.07.2007, укладеного між ПАТ «КБ «Данієль» та ТОВ «ФК «Контракт Плюс».

Справа № 755/12702/16-ц № апеляційного провадження:№ 22-ц/796/5676/2017Головуючий у суді першої інстанції: Арапіна Н.Є.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2017 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1- відмовлено.

Не погодився з вказаним з рішенням суду позивач, його представником подана апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність рішення, ухваленого з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Представник позивача вказує на відсутність доказів наявності у ТОВ «ФК «Контракт плюс» ліцензії на здійснення валютних операцій щодо отримання заборгованості по кредиту, нарахування відсотків в доларах США, які є необхідними для реалізації прав вимоги за кредитним договором укладеним в іноземній валюті. Також зазначає, що продаж кредитного договору № Т-1071-04-КЗН від 31.07.2007 відбувся одним лотом разом з іншими кредитними договорами, що призвело до порушення прав та інтересів ОСОБА_5, оскільки позбавило його можливості викупити даний кредит за ціною, яка існувала на час розміщення лоту. В якості порушення норм процесуального права вказує на допуск судом неналежного представника ОСОБА_6, оскільки видача довіреності від імені уповноваженої особи в простій письмовій формі з проставленням печатки банку, що ліквідується не відповідає вимогам законодавства.

Вважаючи рішення суду необґрунтованим та незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив про задоволення заявлених ними вимог.

Представники відповідачів - ОСОБА_6 та ОСОБА_8 заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення суду законним і обґрунтованим, просили залишити його без змін.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості позовних вимог. На момент укладення оспорюваного договору ТОВ «Фінансова компанія «Контракт плюс» мало свідоцтво на надання такий видів фінансових послуг як факторинг. Твердження позивача про відсутність у ТОВ «ФК «Контракт плюс» ліцензії на розміщення та використання іноземної валюти для придбання права вимоги по кредитному договору № Т-1071- 04-КЗН від 31.07.2007, відхилені судом, так як ціна Договору про відступлення права вимоги № 117 від 15.04.2016 встановлена у національній валюті України - в гривні, що виключає необхідність генеральної довіреності у ТОВ «ФК «Контракт Плюс». Що стосується стягнення заборгованості, право на яке має ТОВ «ФК «Контракт Плюс», суд вказав на те, що законодавством не заборонено проводити стягнення заборгованості іноземної валюти в еквіваленті грошової одиниці України - в гривні.

Колегія суддів вважає за можливе погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Перевіряючи обставини, справи апеляційним судом встановлено, що 31.07.2007 між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» був укладений Кредитний договір № Т-1071-04-КНЗ (а.с.9-11).

Постановою Правління Національного банку України від 15.04.2014 № 217 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Даніель».

Рішенням № 109 від 12.02.2016 Виконавчої дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджено умови продажу активів ПАТ «КБ «Даніель» (а.с.30).

12.04.2016 на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу активів ПАТ «КБ «Даніель» (а.с.34-35).

Відповідно до протоколу 12/04-07 від 12.04.2016 переможцем аукціону є ТОВ «ФК «Контакт Плюс» (а.с.93-94).

Позивач вважає аукціон з продажу активів ПАТ «КБ «Даніель» проведеним з порушенням вимог чинного законодавства щодо продажу кредитного договору № Т-1071-04-КЗН від 31.07.2007 одним лотом, разом з іншими кредитними договорами, оскільки це позбавило його можливості викупити даний кредит за ціною, яка існувала на час розміщення лоту. Проте, будь-яких доказів на підтвердження реальності таких намір суду представлено не було. Колегія суддів звертає увагу, що положення чинного законодавства України не передбачають заборону здійснення продажу активів одним лотом, необхідності повідомлення боржника або здійснення йому пропозиції щодо викупу, натомість ст. 516 ЦК України містить положення про проведення заміни кредитора без згоди боржника. А отже вказані посилання позивача не свідчать про наявність порушених його прав чи інтересів оспорюваним договором.

Доводи апеляційної скарги про відсутність належного обсягу дієздатності у ТОВ «ФК «Контракт Плюс» при укладенні договору відступлення права вимоги спростовуються наявним свідоцтвом, виданим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 13103064 від 18.02.2015, згідно якого ТОВ «ФК «Контракт Плюс» має право здійснювати без отримання ліцензій та/або дозволів: факторинг, фінансовий лізинг, надання гарантій, надання поручительств, надання позик, надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів, залучення фінансових активів юридичних осіб із зобов'язанням щодо наступного їх повернення (а.с.43)

Твердження позивача про відсутність у ТОВ «ФК «Контракт плюс» ліцензії на розміщення та використання іноземної валюти для придбання права вимоги по кредитному договору № Т-1071- 04-КЗН від 31.07.2007 відхиляються апеляційним судом з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Згідно із ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

В даному випадку, ціна Договору про відступлення права вимоги № 117 від 15.04.2016 встановлена у національній валюті України - в гривні. Та обставина, що умови кредитного договору, укладеного з позивачем, передбачають повернення кредиту в іноземній валюті не свідчать про порушення вимог чинного законодавства. До того ж питання визначення розміру заборгованості не є предметом даного судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Отже, законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для визнання правочину недійсним. Таким чином, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, зокрема його невідповідності актам цивільного законодавства в момент його вчинення, що в даній справі не доведено.

Також стороною позивача не доведено наявності його порушених прав оспорюваними договорами, а в силу ст. 15 ЦК України, ст. 3 ЦПК України особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Всупереч вказаній нормі та положенням ч. 1 ст. 60 ЦПК України стороною позивача не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог. Разом з тим, апеляційна скарга переважно мотивована неповним з'ясуванням судом обставини справи в зв'язку з відсутністю доказів, що виходячи з наведених положень є обов'язком сторін у справі, зокрема позивача, а повноваження суду стосуються оцінки наданих сторонами доказів.

Твердження позивача про допуск судом неналежного представника є безпідставними, оскільки договір відповідає вимогам ст. 42 ЦПК України, та обставина, що Банк знаходиться в процесі ліквідації чинність довіреності не спростовує, так як відсутні дані про припинення діяльності даної юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, колегія судді приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2017- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: