Ухвала суду № 67064507, 01.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/5589/2016 (06.48/40/2017) Головуючий у 1-й інстанції: Кізюн Л.І.

справа №760/20866/15-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого-судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

за участю секретаря Горбачової І.В.

за участю представника ПАТ «Мобільні ТелеСистеми» - Лиштви Ю.В.

представника ДСІВ України - Ресенчука М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за заявою Публічного акціонерного товариства «Мобільні ТелеСистеми» про ухвалення додаткового рішення за наслідками розгляду апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства «Мобільні ТелеСистеми», Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» на рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 28 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТС» до Державної служби інтелектуальної власності України, Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», ОСОБА_4 про визнання права інтелектуальної власності на знаки для товарів та послуг, -

ВСТАНОВИЛА:

РішеннямСолом»янського районного суду м.Києва від 28 грудня 2015 року позовні вимоги ТОВ «МТС» задоволено частково, вирішено визнати право інтелектуальної власності ТОВ «МТС» на знаки для товарі і послуг за заявками №№ m2013 22489, m2013 22490 для заявлених послуг 35 класу МКТП; зобов»язано Державну службу інтелектуальної власності України зареєструвати позначення за заявками №№ m2013 22489, m2013 22490 для заявлених послуг 35 класу МКТП і здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність». В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 15 вересня 2016 року апеляційні скарги ПАТ «Мобільні ТелеСистеми» та ДП «Український інститут інтелектуальної власності» задоволено частково, вирішено:

Рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 28 грудня 2015 року в частині вирішення вимог ТОВ «МТС» до Державної служби інтелектуальної власності України, ДП «Український інститут інтелектуальної власності» скасувати, провадження в справі у цій частині закрити.

В іншій частині рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 28 грудня 2015 року залишити без змін.

В лютому 2017 року ПАТ «Мобільні ТелеСистеми» звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме: стягнення з ТОВ «МТС» 87610,53 грн. витрат на правову допомогу.

В заяві посилається на те, що правова допомога надана ТОВ «Екво» на підставі Угоди про надання правової допомоги №D160188631 від 10 травня 2016 року в наступних межах:

У період з 01 березня 2016 року по 31 березня 2016 року виконавцем надані юридичні послуги тривалістю 19,80 годин, що у відповідності до п.3.1.2 Договору (1/10 тарифікація часу роботи, тобто 6 хвилинна тарифікація) становить 19 год. 48 хв. на загальну суму 2297,80 Євро, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 20 липня 2016 року з розрахунку 1 євро - 27,38 грн. становить 62913,77 грн., що підтверджується Актом №241 здачі-приймання наданих юридичних послуг, рахунком фактури №339-4 від 22 червня 2016 року, таблицею наданих послуг.

У період з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року виконавцем надані юридичні послуги тривалістю 6,60 годин, що у відповідності до п.3.1.2 Договору (1/10 тарифікація часу роботи, тобто 6 хвилинна тарифікація) становить 6 год. 36 хв. на загальну суму 902 Євро, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 20 липня 2016 року з розрахунку 1 євро - 27,38 грн. становить 24696,76 грн., що підтверджується Актом №184 здачі-приймання наданих юридичних послуг, рахунком фактури №339-3 від 22 червня 2016 року, таблицею наданих послуг.

В судовому засіданні представник ПАТ «Мобільні ТелеСистеми» підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення. Представник ДСІВ України послався на розсуд суду.

Інші учасники цивільного процесу в судове засідання не з»явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Відповідно до ч.3 ст.220 ЦПК України їх присутність не є обов»язковою.

Відповідно до ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.84 цього Кодексу витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст.88 цього Кодексу стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

В пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», роз»яснено, що особа, яка надає правову допомогу, не є особою, яка бере участь у справі, а належить до інших учасників цивільного процесу, тому вона не може замінювати в процесі особу, якій надає правову допомогу, та бути її представником і в ході розгляду справи має лише ті права, які зазначені в частині другій статті 56 ЦПК.

Окрім того, в пункті п.48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз»яснено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8 брали участь у справі, як представники юридичної особи, яка подала апеляційну скаргу, а саме Публічного акціонерного товариства «Мобільні ТелеСистеми».

Натомість, питання про допущення цих осіб у порядку ст.56 ЦПК України як осіб, що надають правову допомогу, не вирішувалось.

Окрім того, матеріали справи не містять належного документального підтвердження на оплату зазначених заявниками витрат, оскільки наданий рахунок-фактура за своєю суттю є пропозицією здійснити обумовлену оплату та за відсутності фінансового документа про перерахування грошових коштів не є доказом проведення оплати.

Відтак, витрати у сумі 87610,53 грн. не є доведеними в розумінні ст.56 ЦПК України та Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», а тому відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 218, 220, 303, 307, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Мобільні ТелеСистеми» про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов