Ухвала суду № 67064474, 12.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 червня 2017 року Справа № 904/8589/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Кролевець О.А. Самусенко С.С.перевіривши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"на рішення та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2017у справі№ 904/8589/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер-С"доПублічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"пророзірвання договору банківського рахунку та стягнення 311693,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 у справі № 904/8589/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції на дату подання касаційної скарги (03.04.2017), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позову), ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позову), ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір мінімальної заробітної плати

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" в сумі 1378,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві об'єднано декілька позовних вимог, а саме, позивач просить: розірвати договір банківського рахунку №ФМКІ від 24.01.2007 та стягнути грошові кошти у сумі залишку по рахунку в розмірі 301390,31 грн., 1 % річних від суми залишку коштів на рахунку у розмірі 7012,65 грн., пені у розмірі 0,01 % за кожен день прострочення виконання зобов'язання у розмірі 1808,34 грн., 3 % річних за неправомірне користування грошовими коштами у розмірі 1 482,25 грн., а всього 311693,55 грн.

Згідно частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що за подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6053,40 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 7264,08 грн. (6053,40 х 120%).

До касаційної скарги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" додано платіжне доручення № PROM3BTMJT від 03 квітня 2017 року, з яким судовий збір сплачено заявником у сумі 7236 гривні 85 коп., тобто, у меншому розмірі ніж встановлено законом.

За таких обставин подане платіжне доручення не може вважатись належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Подання Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" касаційної скарги без надання доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, є підставою для повернення касаційної скарги згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Допущене скаржником порушення вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 у справі № 904/8589/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: О. Кролевець

С. Самусенко