Ухвала суду № 67062620, 07.06.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 311/962/16 Головуючий у 1-й інстанції: Степаненко Ю.А.

Провадження № 22-ц/778/2120/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Полякова О.З.

Суддів Крилової О.В.

ОСОБА_2

При секретарі Бурима В.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 27 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа: ОСОБА_4, про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати при звільненні належних працівникові грошових сум, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк», третя особа: ОСОБА_4, про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати при звільненні належних працівникові грошових сум.

В обґрунтування позову зазначав, що в період з 17.10.2013 року до 31.03.2015 року він перебував з ПАТ "Дельта Банк" в трудових відносинах, працюючи на посаді юрисконсульта сектору претензійно-позовної роботи Запорізького регіону відділу претензійно-позовної роботи управління по роботі з простроченою заборгованістю фізичних осіб з заставними кредитами Департаменту по роботі з проблемними активами фізичних осіб.

31 березня 2015 року він був звільнений з роботи на підставі наказу № 582-к/Т.

Зазначав, що в день звільнення з роботи, не було проведено повний розрахунок, а саме: не сплачено компенсацію витрат на відрядження в розмірі 346,88 грн., що встановлено рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 12 жовтня 2015 року, яке набрало законної сили 10.11.2015 року. На теперішній час відповідачем не сплачено йому з вищезазначеної суми 104 грн. 50 коп.

Вважає, що відповідач повинен сплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.04.2015 року по 02.10.2015 року в розмірі 37249 грн. 75 коп.

Враховуючи вищевикладене просив суд стягнути з ПАТ «Дельта Банк» на його користь середній заробіток за час затримки виплати при звільненні належних йому грошових сум в розмірі 37249 грн.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 27 березня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.04.2015 року по 02.10.2015 року у розмірі 37249,75 грн.

Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь державного судовий збір у розмірі 640 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ПАТ «Дельта Банк» подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_3 в період з 17 жовтня 2013 року до 31 березня 2015 року перебував з ПАТ "Дельта Банк" в трудових відносинах, працюючи на посаді юрисконсульта сектору претензійно-позовної роботи Запорізького регіону відділу претензійно-позовної роботи управління по роботі з простроченою заборгованістю фізичних осіб з заставними кредитами Департаменту по роботі з проблемними активами фізичних осіб. Прийнятий на роботу на підставі наказу № 1214-к/ТР від 17 жовтня 2013 року, звільнений з роботи на підставі наказу № 582-к/ТР від 31 березня 2015 року.

При звільненні з роботи 31 березня 2015 року з ОСОБА_3 не проведено повний розрахунок, а саме, не сплачено компенсацію витрат на відрядження в розмірі 104 гривень 50 копійок.

Вказані обставини підтверджені трудовою книжкою позивача (а.с.5), рішенням апеляційного суду Запорізької області від 15.09.2016 року (а.с.101-106), яке набрало законної сили .

Відповідно до положень ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені цим судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді, зокрема, й даної справи, у якій беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Розглянувши справу суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку ,що відповідач повинен сплатити позивачеві середній заробіток за час затримки виплати при звільненні за період з 01.04.2015 року по 02.10.2015 року, і розмір стягнення вірно розрахований на підставі п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст.307,308,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відхилити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 27 березня 2017 року у цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: