Ухвала суду № 67062357, 07.06.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.06.2017

Справа № 320/529/17

Провадження № 1-кс/320/1375/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2017 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді - Фоміна В.А.,

при секретарі-Захаровій І.І.,

скаржника-ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі скаргу

ОСОБА_1 на постанову слідчого від 28.03.2017 року про відмову у визнанні потерпілим по кримінальному провадженню № 12016080140004298 від 17.08.2016 року,

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2017 року заявник звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області зі скаргою, в порядку ч.1 ст.303 КПК України, на рішення слідчого від 28.03.2017 року про відмову у визнанні потерпілим.

Свою скаргу заявник мотивує тим, що в провадженні ВП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № 12016080140004298 за заявою ОСОБА_2 про вчинення правопорушення (злочину) посадовими особами ЗАТ МСЕ, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Заявник ОСОБА_1 є акціонером вищезгаданого підприємства і вважає, що незаконними діями посадових осіб ЗАТ МСЕ йому заподіяна моральна шкода, тому він звернувся до слідчого Бойкова О. П., в провадження якого знаходиться справа, та просив визнати його потерпілим, але йому було відмовлено постановою від 28.03.2017 року про відмову у залученні його в якості потерпілого.

Тому він просить суд скасувати вказану постанову.

В судовому засіданні заявник підтримав свою скаргу та просив її задовольнити.

Заслухавши доводи скаржника, вивчивши та дослідивши матеріали скарги, суд вважає за необхідне скаргу задовольнити.

Згідно ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені законами України.

Законодавець в ч. 1 ст. 2 КПК України передбачив, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Частиною першою статті 303 КПК України визначено перелік рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Судом встановлено, що 24 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до поліції про залучення його в якості потерпілого по кримінальному провадженню № 12016080140004298 за заявою ОСОБА_2 про вчинення правопорушення (злочину) посадовими особами ЗАТ МСЕ, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки вважає, що цього права як акціонера ЗАТ «Мелітопольспецекскавація» порушені і йому завдана шкоду, розмір якої він визначить під час досудового розслідування. \а.с. 6-7\

28 березня 2017 року слідчим Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 винесено постанову, згідно якої відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 12016080140004298 з підстав того, що у заявленому ОСОБА_1 складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та у диспозиції ч. 1 ст. 366 КК України відсутній наслідок у вигляді заподіяння майнової шкоди, тобто не включається до обєктивної сторони складу злочину. \а.с. 8\

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 1640/0/4-12 від 09.12.2012 року «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» оскаржити до слідчого судді бездіяльність слідчого, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, можливо лише за наявності зв'язку між обов'язком вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначена особа зобов'язана їх вчинити.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Крім того, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що помякшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, а сам процес доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

При розгляді скарги слідчим суддею встановлено, що слідчий не виконав вимоги щодо визначення розміру шкоди, дані обставини залишились поза увагою. Тобто слідчий не вжив усіх можливих заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події злочину, а також усіх необхідних процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення слідчого постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого.

Тому суд вважає необхідним скасувати Постанову про відмову у визнанні потерпілим, винесену 28 березня 2017 року слідчим СВ Мелітопольського ГУНП у Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_3, згідно якої відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 12016080140004298.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 91, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого від 28.03.2017 року про відмову у визнанні потерпілим по кримінальному провадженню № 12016080140004298 від 17.08.2016 року задовольнити:

Постанову про відмову у визнанні потерпілим, винесену 28 березня 2017 року слідчим СВ Мелітопольського ГУНП у Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_3, згідно якої відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 12016080140004298- скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: В.А. Фомін