Вирок № 67062068, 12.06.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа№ 308/9986/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2017 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Данко В.Й., при секретарі Павлюх Л.М., за участю прокурораВовканич С., обвинуваченогоОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесені в Єдиний реєстр судових розслідувань за №120120701700000 від 27.05.2015 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, на час вчинення кримінального правопорушення директор ДП «Великолазівський», раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, ч.3 ст. 190 КК України, ч.1 ст.364 (із змінами внесеними згідно із Законом України №270-VI від 15.04.2008 року) КК України, ч.2 ст.364 (із змінами внесеними згідно із Законом України №270-VI від 15.04.2008 року) КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, являючись службовою особою, обіймаючи посаду директора ДП «Великолазівський», умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи тривалий час в ділових відносинах з ОСОБА_3, які виникли в результаті надання в оренду ОСОБА_1 частини території ферми громадянину ОСОБА_3, в процесі чого між ними виникли довірливі відносини, на початку літа 2009 року, точний день, година, місяць розслідування не встановлено, при черговій розмові з ОСОБА_3, який звернувся до нього з проханням вирішити питання щодо продажу під будівництво земельної ділянки для його доньки ОСОБА_4, надав йому завідомо неправдиву інформацію з метою заволодіння належними ОСОБА_3 грошовими коштами, а саме запевнив ОСОБА_3 в тому, що йому, як директору ДП «Великолазівський» надані повноваження по реалізації земельних ділянок площею 0,15 або 0,14 га з числа земель ДП «Великолазівський», і з метою переконання ОСОБА_3 в реальності укладення такої угоди запропонував йому самостійно обрати одну з двох земельних ділянок, розташування яких за проханням ОСОБА_1, ОСОБА_3 показав головний бухгалтер ДП «Великолазівський» ОСОБА_5

В подальшому, за отримання земельної ділянки ОСОБА_1 запропонував оплатити безпосередньо йому грошові кошти в сумі 5000 (пять тисяч) доларів США, як вартість земельної ділянки, яку має намір придбати ОСОБА_3

При цьому ОСОБА_1 приховав від ОСОБА_3 відомості про відсутність у нього будь-яких повноважень на відчуження земельних ділянок ДП «Великолазівський» за відсутності дозволу Міністерства аграрної політики України та про відсутність у нього такого дозволу, які повинен був повідомити, переконавши ОСОБА_3 в наявності у нього таких повноважень, чим викликав у ОСОБА_3 переконання в реальності домовленостей, та спонукав останнього до передачі ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 5000 (пять тисяч доларів США).

За таких обставин ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5000 (пять тисяч ) доларів США в повному обсязі від імені ОСОБА_4, які їй і належали.

Після отримання у ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 5 000 (пять тисяч) доларів США, ( що по курсу національної валюти гривні станом на 01.06.2009 року, з розрахунку 761 грн. 85 коп. за 100 доларів США, становить 38092 грн. 50 коп.) ОСОБА_1 не маючи наміру виконувати взяті на себе зобовязання і не маючи жодних правових підстав їх виконати, а отримані грошові кошти не повертати, привласнив їх без оформлення жодних прибуткових касових чи інших документів та без внесення отриманих коштів на рахунок ДП «Великолазівський», жодної земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 у власність не передав, кошти не повернув, заподіявши тим самим ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 38092 грн. 50 коп. (тридцять вісім тисяч девяносто дві гривні пятдесят копійок), яка відповідно до п.2 примітки до ст.185 КК України є значною.

Окрім того, ОСОБА_1 являючись службовою особою, обіймаючи посаду директора ДП «Великолазівський», зловживаючи службовим становищем, тобто умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, перебуваючи тривалий час в ділових відносинах з ОСОБА_3, які виникли в результаті надання в оренду ОСОБА_1 частини території ферми громадянину ОСОБА_3, в процесі чого між ними виникли довірливі відносини, на початку літа 2009 року, точний день, година, місяць розслідування не встановлено, при черговій розмові з ОСОБА_3, який звернувся до нього з проханням вирішити питання щодо продажу під будівництво земельної ділянки для його доньки ОСОБА_4, надав йому завідомо неправдиву інформацію з метою заволодіння належними ОСОБА_3 грошовими коштами, а саме запевнив ОСОБА_3 в тому, що йому, як директору ДП «Великолазівський» надані повноваження по реалізації земельних ділянок площею 0,15 або 0,14 га з числа земель ДП «Великолазівський», і з метою переконання ОСОБА_3 в реальності укладення такої угоди запропонував йому самостійно обрати одну з двох земельних ділянок, розташування яких за проханням ОСОБА_1, ОСОБА_3 показав головний бухгалтер ДП «Великолазівський» ОСОБА_5

В подальшому, за отримання земельної ділянки ОСОБА_1 запропонував оплатити безпосередньо йому грошові кошти в сумі 5000 (пять тисяч) доларів США, як вартість земельної ділянки, яку має намір придбати ОСОБА_3

При цьому ОСОБА_1 приховав від ОСОБА_3 відомості про відсутність у нього будь-яких повноважень на відчуження земельних ділянок ДП «Великолазівський» за відсутності дозволу Міністерства аграрної політики України та про відсутність у нього такого дозволу, які повинен був повідомити, переконавши ОСОБА_3 в наявності у нього таких повноважень, чим викликав у ОСОБА_3 переконання в реальності домовленостей, та спонукав останнього до передачі ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 5000 (пять тисяч доларів США).

За таких обставин ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5000 (пять тисяч ) доларів США в повному обсязі від імені ОСОБА_4, які їй і належали.

Після отримання у ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 5 000 (пять тисяч) доларів США, (що по курсу національної валюти гривні станом на 01.06.2009 року, з розрахунку 761 грн. 85 коп. за 100 доларів США, становить 38092 грн. 50 коп.) ОСОБА_1 не маючи наміру виконувати взяті на себе зобовязання і не маючи жодних правових підстав їх виконати, а отримані грошові кошти не повертати, привласнив їх без оформлення жодних прибуткових касових чи інших документів та без внесення отриманих коштів на рахунок ДП «Великолазівський», жодної земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 у власність не передав, кошти не повернув, заподіявши тим самим ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 38092 грн. 50 коп. (тридцять вісім тисяч девяносто дві гривні пятдесят копійок), яка відповідно до п.3 примітки до ст. 364 КК України є істотною.

За таких обставин ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.364 (із змінами внесеними згідно із Законом України №270-VI від 15.04.2008 року) КК України, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне з корисливих мотивів, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян.

Окрім того ОСОБА_1, являючись службовою особою, обіймаючи посаду директора державного підприємства «Великолазівський», умисно, повторно, з корисливих спонукань, всупереч вимог статуту ДП «Великолазівський» в редакції 2011 р., відповідно до п. 5.5 якого, директор підприємства зобовязаний попередньо погоджувати з уповноваженим органом управління (Міністерством аграрної політики та продовольства України) питання щодо вилучення чи добровільної відмови від користування земельною ділянкою, передачі в оренду, укладання договорів про спільну діяльність (спільний обробіток земельних ділянок) та інших видів договорів, що можуть призвести до вилучення земельних ділянок, зміни цільового призначення земельних ділянок або їх частини, які закріплені за підприємством на праві постійного користування, відчужувати майнові обєкти, що належать до основних фондів, Підприємство має право лише за попередньою згодою Уповноваженого органу управління, на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом, усвідомлюючи відсутність у нього такої згоди, однак маючи намір обернути вказані грошові кошти на свою користь, в травні 2012 року, точний день та година досудовим розслідуванням не встановлено, надав завідомо неправдиву інформацію, а саме запевнив ОСОБА_6 в реальній можливості задоволити його прохання і реалізувати йому належну ДП «Великолазівський» територію площею біля 5,0 га, розташовану в с. Стрипа Ужгородського району з розташованими на ній будівлями колишнього складу, кузні, навісу для сіна, та артезіанської свердловини, за ціною 130000 гривень (сто тридцять гривень), переконавши ОСОБА_6 в реальності обіцяної угоди.

В подальшому ОСОБА_1, намагаючись надати своїм діям вигляду законних, уклав з сином ОСОБА_6, ОСОБА_7 двосторонній договір купівлі продажу від 08.06.2012 року, відповідно до якого ДП «Великолазівський» в особі директора ОСОБА_1 зобовязується передати у власність (продати) покупцю майно в асортименті та кількості зазначених в накладній, земля по цьому договору, передається покупцеві в кількості 5,0 га з послідуючим оформленням її згідно чинного законодавства, ціна товару що продається за цим договором становить 130000 (сто тридцять тисяч) гривень.

Відповідно до умов договору документом що підтверджує передачу товару є накладна, підписана уповноваженими представниками сторін, продавець передає товар покупцеві за умови 100 % переоплати вартості товару, майна, оплата проводиться на підставі виставленого продавцем рахунку в безготівковій формі шляхом зарахування коштів на поточний рахунок продавця або шляхом готівкових розрахунків, продавець ДП «Великолазівський» зобовязується виготовити свідоцтва на право власності на майно, а саме: на приміщення майстерні та на свердловину в селі Стрипа Ужгородського району на протязі 30 днів від дати підписання договору.

ОСОБА_6, будучи упевненим в намірах та правовій можливості ОСОБА_1 реалізувати йому належне ДП «Великолазівський» майно, передав останньому безпосередньо грошові кошти в сумі 130000 (сто тридцять тисяч) гривень, після отримання яких ОСОБА_1 надав розпорядження касиру ОСОБА_8 оформити квитанції до прибуткових касових ордерів, № 302 від 23.07.2012 року на суму 9000 гривень, № 262 від 3.07.2012 року на суму 10000 гривень, № 263 від 3.07.2012 року на суму 8760 гривень, № 261 від 2.07.2012 року на суму 10000 гривень, № 260 від 2.07.2012 року на суму 10000 гривень, № 207 від 28.05.2012 року на суму 3600 гривень, № 209 від 28.05.2012 року на суму 12935 гривень, № 204 від 23.05.2012 року на суму 3350 гривень, № 145 від 13.04.2012 року на суму 10000 гривень, № 144 від 13.04.2012 року на суму 9340 гривень, № 130 від 13.04.2012 року на суму 10000 гривень та 7 квитанцій до прибуткових касових ордерів без номерів та дат, на суму 70000 гривень, по 10000 гривень на квитанції, і вказані оформлені, завірені його підписом та печаткою квитанції ОСОБА_1 передав їх ОСОБА_6 запевнивши, що вони є підтвердженням про внесення ним грошових коштів в касу ДП «Великолазівський», однак всупереч реальним домовленостям про призначення платежу, ОСОБА_1 надав розпорядження касиру ОСОБА_8 оформити платіж як передоплату за будматеріали та фінансову допомогу від ОСОБА_6, та зареєструвати оформлені прибуткові касові ордери в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів за 2012 рік.

Після отримання у ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 130000 (сто тридцять тисяч) гривень, ОСОБА_1 не маючи наміру виконувати взяті на себе зобовязання і не маючи жодних правових підстав їх виконати, отриманими коштами розпорядився на власний розсуд як директор ДП «Великолазівський», будь якого майна ОСОБА_6 у власність не передав, кошти не повернув, заподіявши останньому матеріальну шкоду в сумі 130000 (сто тридцять тисяч) гривень, яка відповідно до п.2 примітки до ст. 185 КК України є значною.

Окрім того, ОСОБА_1, являючись службовою особою, обіймаючи посаду директора державного підприємства «Великолазівський», здійснюючи таким чином організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, зловживав своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, використовував службове становище всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян за наступних обставин.

Зокрема, ОСОБА_1, являючись службовою особою, обіймаючи посаду директора державного підприємства «Великолазівський», умисно, повторно, з корисливих спонукань, всупереч вимог статуту ДП «Великолазівський» в редакції 2011 р., відповідно до п. 5.5 якого, директор підприємства зобовязаний попередньо погоджувати з уповноваженим органом управління (Міністерством аграрної політики та продовольства України) питання щодо вилучення чи добровільної відмови від користування земельною ділянкою, передачі в оренду, укладання договорів про спільну діяльність (спільний обробіток земельних ділянок) та інших видів договорів, що можуть призвести до вилучення земельних ділянок, зміни цільового призначення земельних ділянок або їх частини, які закріплені за підприємством на праві постійного користування, відчужувати майнові обєкти, що належать до основних фондів, Підприємство має право лише за попередньою згодою Уповноваженого органу управління, на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом, усвідомлюючи відсутність у нього такої згоди, однак маючи намір обернути вказані грошові кошти на свою користь, в травні 2012 року, точний день та година досудовим розслідуванням не встановлено, надав завідомо неправдиву інформацію, а саме запевнив ОСОБА_6 в реальній можливості задоволити його прохання і реалізувати йому належну ДП «Великолазівський» територію площею біля 5,0 га, розташовану в с. Стрипа Ужгородського району з розташованими на ній будівлями колишнього складу, кузні, навісу для сіна, та артезіанської свердловини, за ціною 130000 гривень (сто тридцять гривень), переконавши ОСОБА_6 в реальності обіцяної угоди.

В подальшому ОСОБА_1, намагаючись надати своїм діям вигляду законних, уклав з сином ОСОБА_6, ОСОБА_7 двосторонній договір купівлі продажу від 08.06.2012 року, відповідно до якого ДП «Великолазівський» в особі директора ОСОБА_1 зобовязується передати у власність (продати) покупцю майно в асортименті та кількості зазначених в накладній, земля по цьому договору, передається покупцеві в кількості 5,0 га з послідуючим оформленням її згідно чинного законодавства, ціна товару що продається за цим договором становить 130000 (сто тридцять тисяч) гривень.

Відповідно до умов договору документом що підтверджує передачу товару є накладна, підписана уповноваженими представниками сторін, продавець передає товар покупцеві за умови 100 % переоплати вартості товару, майна, оплата проводиться на підставі виставленого продавцем рахунку в безготівковій формі шляхом зарахування коштів на поточний рахунок продавця або шляхом готівкових розрахунків, продавець ДП «Великолазівський» зобовязується виготовити свідоцтва на право власності на майно, а саме: на приміщення майстерні та на свердловину в селі Стрипа Ужгородського району на протязі 30 днів від дати підписання договору.

ОСОБА_6, будучи упевненим в намірах та правовій можливості ОСОБА_1 реалізувати йому належне ДП «Великолазівський» майно, передав останньому безпосередньо грошові кошти в сумі 130000 (сто тридцять тисяч) гривень, після отримання яких ОСОБА_1 надав розпорядження касиру ОСОБА_8 оформити квитанції до прибуткових касових ордерів, № 302 від 23.07.2012 року на суму 9000 гривень, № 262 від 3.07.2012 року на суму 10000 гривень, № 263 від 3.07.2012 року на суму 8760 гривень, № 261 від 2.07.2012 року на суму 10000 гривень, № 260 від 2.07.2012 року на суму 10000 гривень, № 207 від 28.05.2012 року на суму 3600 гривень, № 209 від 28.05.2012 року на суму 12935 гривень, № 204 від 23.05.2012 року на суму 3350 гривень, № 145 від 13.04.2012 року на суму 10000 гривень, № 144 від 13.04.2012 року на суму 9340 гривень, № 130 від 13.04.2012 року на суму 10000 гривень та 7 квитанцій до прибуткових касових ордерів без номерів та дат, на суму 70000 гривень, по 10000 гривень на квитанції, і вказані оформлені, завірені його підписом та печаткою квитанції ОСОБА_1 передав їх ОСОБА_6 запевнивши, що вони є підтвердженням про внесення ним грошових коштів в касу ДП «Великолазівський», однак всупереч реальним домовленостям про призначення платежу, ОСОБА_1 надав розпорядження касиру ОСОБА_8 оформити платіж як передоплату за будматеріали та фінансову допомогу від ОСОБА_6, та зареєструвати оформлені прибуткові касові ордери в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів за 2012 рік.

Після отримання у ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 130000 (сто тридцять тисяч) гривень, ОСОБА_1 не маючи наміру виконувати взяті на себе зобовязання і не маючи жодних правових підстав їх виконати, отриманими коштами розпорядився на власний розсуд як директор ДП «Великолазівський», будь якого майна ОСОБА_6 у власність не передав, кошти не повернув, заподіявши останньому матеріальну шкоду в сумі 130000 (сто тридцять тисяч) гривень, яка відповідно до п.3 примітки до ст. 364 КК України є значною.

Окрім того ОСОБА_1, являючись службовою особою, обіймаючи посаду директора державного підприємства «Великолазівський», умисно, повторно, з корисливих спонукань, в порушення вимог п.4.4., 5.3. статуту ДП «Великолазівський» в редакції 2001р., відповідно до якого очолюване ним підприємство входило до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, вимог ст. 5-1 Закону України «Про управління обєктами державної власності», п. п. 6. 10 та 12 порядку відчуження обєктів державної власності, затвердженого постановою КМУ № 803, достовірно усвідомлюючи, що відчуження майнових обєктів здійснюється за попереднім погодженням з Уповноваженим органом управління, при відсутності останньої, маючи намір обернути вказані грошові кошти на свою користь, взимку 2010 року, точний день та година досудовим розслідуванням не встановлено, надав завідомо неправдиву інформацію, а саме запевнив ОСОБА_9 в реальній можливості задоволити її прохання та реалізувати належні ДП «Великолазівський» приміщення для механізаторів та приміщення корівника-свинарника за ціною 150000 (сто пятдесят тисяч) грн.., переконавши ОСОБА_9 в реальності обіцяної угоди.

В подальшому ОСОБА_1, отримавши від ОСОБА_9 у лютому 2010 року готівкові кошти в сумі 70000 (сімдесят тисяч) грн. за приміщення для механізаторів та 23 березня 2010 року готівкові кошти в сумі 80000 (вісімдесят тисяч) грн. за приміщення корівника-свинарника, з метою реалізації своїх злочинних намірів, направлених на заволодіння вищевказаними грошовими коштами, надав вказівку підлеглим йому працівникам, які не були обізнані з намірами останнього, внести недостовірні відомості до накладних № 38 від 05.03.2012 року, №5 від 22.03.2012 року, № 35 від 02.03.2012 року, № 36 від 02.03.2012 року про реалізацію будівельних матеріалів від демонтажу корівника-свинарника, а також приміщення для механізаторів, самовільно прийняв рішення згідно винесеного ним наказу від 28.02.2012 року про списання з балансу господарства корівника-свинарника, в звязку з пошкодженням стихією (снігопадом) та економічною неспроможністю відновлення, про оприбуткування будматеріалів на балансовий рахунок № 205, та їх відчуження ОСОБА_9 на загальну суму 170 000 грн.

Згідно акту №07-07/42 від 30.09.2013 року, ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Великолазівський» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2013 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2010 року по 01.04.2011 року, проведеної головним фінансовим інспектором відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Держфінінспекції в Закарпатській області, встановлено що згідно накладних від 22.02.2010 року №5 та від 5.03.2012 року № 38, ДП «Великолазівський» реалізовано громадянці ОСОБА_9 будівельні матеріали, отримані від демонтажу приміщення механізаторів на суму 20000 гривень та на суму 50000 гривень відповідно.

За даними бухгалтерського обліку оприбутковано будівельні матеріали від приміщення механізаторів на загальну суму 70000 гривень та реалізовано вказані матеріали на цю ж суму.

Ревізією документального підтвердження наявності та списання в розхід приміщення механізаторів встановлено, що за період 2010-2012 років та І квартал 2013 року, на балансі підприємства, такий обєкт нерухомості як приміщення механізаторів не рахувався. Акти на списання даного обєкту до ревізії не надано.

Оплату за вказані будівельні матеріали в сумі 50000 гривень проведено громадянкою ОСОБА_9 по прибуткових касових ордерах від 05.03.2012 року № № 87, 88, 89, 90 та 91.

Надходження коштів в сумі 20000 грн. як оплата за будівельні матеріали відпущені громадянці ОСОБА_9 по накладній від 22.02.2010 року №5 в ревізійному періоді за даними бухгалтерського обліку ДП «Великолазівський» не значиться.

Разом з тим, приміщення механізаторів з грудня 2010 року використовується ДП «ВиноГрад» - який згідно договору про надання послуг від 20.12.2010 року є замовником у ДП «Великолазівський», тоді як згідно накладної від 22.02.2010 року № 5 та від 5.03.2012 року № 38, будівельні матеріали від його ліквідації на загальну суму 70000 гривень значиться відпущено ОСОБА_9

Окрім того ревізією виявлено, що на підставі акта списання основних засобів №1, затвердженого керівником підприємства 01.03.2012 року в бухгалтерському обліку відображено списання з балансу корівника свинарника первісною вартістю 161800 грн. та нульовою вартістю.

Причина списання зазначена в акті: Пошкоджено бурею і снігопадом в ніч з 16 на 17 лютого 2012 року, заломлено кришу, відновленню не підлягає і економічно не вигідно.

Згідного даного акту значиться що від демонтажу даної будівлі отримано матеріалів в загальній сумі 80000 гривень, які в свою чергу значаться реалізованими ОСОБА_9 згідно накладних від 02.03.2012 року № 35 та № 36. Згідно наявних на накладній відбиток штампів, оплата за будівельні матеріали в зазначеній сумі проведена ОСОБА_9 шляхом внесення готівки в касу підприємства.

В бухгалтерському обліку ДП «Великолазівський» списання з балансу вказаної будівлі відображено наступними проводками:

-за дебетом субрахунку 131 «Знос основних засобів» і кредитом субрахунку 101 «Основні засоби» відображено списання будівлі на суму 161800 грн.

-за дебетом рахунку 205 «Матеріали» і кредитом субрахунку 746 «інші доходи від звичайної діяльності» відображено оприбуткування будівельних матеріалів на суму 80000 гривень.

В ході контрольної перевірки фактичної наявності основних засобів, станом на 11.07.2013 року, проведеної в складі комісії, встановлено, що на господарському дворі ДП «Великолазівський» (мікрорайон Горяни, вул. Стуса, 348) наявна будівля корівника-свинарника.

Таким чином встановлено, що будівлю корівника-свинарника первісною вартістю 161800 грн. ДП «Великолазівський» було реалізовано громадянці ОСОБА_9 як обєкт нерухомості.

Після отримання у ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 150000 (сто п»ятдесят тисяч) гривень, ОСОБА_1 не маючи наміру виконувати взяті на себе зобовязання і не маючи жодних правових підстав їх виконати, отриманими коштами розпорядився на власний розсуд як директор ДП «Великолазівський», будь якого майна ОСОБА_9 у власність не передав, кошти не повернув, заподіявши останній матеріальну шкоду в розмірі 150000 (сто пятдесят тисяч) гривень, яка відповідно до п.3 примітки до ст.185 КК України є великим розміром.

Окрім того ОСОБА_1, являючись службовою особою, обіймаючи посаду директора державного підприємства «Великолазівський», зловживав своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, використовував службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки інтересам ОСОБА_9 за наступних обставин.

Зокрема, ОСОБА_1, являючись службовою особою, обіймаючи посаду директора державного підприємства «Великолазівський», умисно, повторно, з корисливих спонукань, в порушення вимог п.4.4., 5.3. статуту ДП «Великолазівський» в редакції 2001р., відповідно до якого очолюване ним підприємство входило до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, вимог ст. 5-1 Закону України «Про управління обєктами державної власності», п. п. 6. 10 та 12 порядку відчуження обєктів державної власності, затвердженого постановою КМУ № 803, достовірно усвідомлюючи, що відчуження майнових обєктів здійснюється за попереднім погодженням з Уповноваженим органом управління, при відсутності останньої, маючи намір обернути вказані грошові кошти на свою користь, взимку 2010 року, точний день та година досудовим розслідуванням не встановлено, надав завідомо неправдиву інформацію, а саме запевнив ОСОБА_9 в реальній можливості задоволити її прохання та реалізувати належні ДП «Великолазівський» приміщення для механізаторів та приміщення корівника-свинарника за ціною 150000 (сто пятдесят тисяч) грн.., переконавши ОСОБА_9 в реальності обіцяної угоди.

В подальшому ОСОБА_1, отримавши від ОСОБА_9 у лютому 2010 року готівкові кошти в сумі 70000 (сімдесят тисяч) грн. за приміщення для механізаторів та 23 березня 2010 року готівкові кошти в сумі 80000 (вісімдесят тисяч) грн. за приміщення корівника-свинарника, з метою реалізації своїх злочинних намірів, направлених на заволодіння вищевказаними грошовими коштами, надав вказівку підлеглим йому працівникам, які не були обізнані з намірами останнього, внести недостовірні відомості до накладних № 38 від 05.03.2012 року, №5 від 22.03.2012 року, № 35 від 02.03.2012 року, № 36 від 02.03.2012 року про реалізацію будівельних матеріалів від демонтажу корівника-свинарника, а також приміщення для механізаторів, самовільно прийняв рішення згідно винесеного ним наказу від 28.02.2012 року про списання з балансу господарства корівника-свинарника, в звязку з пошкодженням стихією (снігопадом) та економічною неспроможністю відновлення, про оприбуткування будматеріалів на балансовий рахунок № 205, та їх відчуження ОСОБА_9 на загальну суму 170 000 грн.

Згідно акту №07-07/42 від 30.09.2013 року, ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Великолазівський» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2013 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2010 року по 01.04.2011 року, проведеної головним фінансовим інспектором відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Держфінінспекції в Закарпатській області, встановлено що згідно накладних від 22.02.2010 року №5 та від 5.03.2012 року № 38, ДП «Великолазівський» реалізовано громадянці ОСОБА_9 будівельні матеріали, отримані від демонтажу приміщення механізаторів на суму 20000 гривень та на суму 50000 гривень відповідно.

За даними бухгалтерського обліку оприбутковано будівельні матеріали від приміщення механізаторів на загальну суму 70000 гривень та реалізовано вказані матеріали на цю ж суму.

Ревізією документального підтвердження наявності та списання в розхід приміщення механізаторів встановлено, що за період 2010-2012 років та І квартал 2013 року, на балансі підприємства, такий обєкт нерухомості як приміщення механізаторів не рахувався. Акти на списання даного обєкту до ревізії не надано.

Оплату за вказані будівельні матеріали в сумі 50000 гривень проведено громадянкою ОСОБА_9 по прибуткових касових ордерах від 05.03.2012 року № № 87, 88, 89, 90 та 91.

Надходження коштів в сумі 20000 грн. як оплата за будівельні матеріали відпущені громадянці ОСОБА_9 по накладній від 22.02.2010 року №5 в ревізійному періоді за даними бухгалтерського обліку ДП «Великолазівський» не значиться.

Разом з тим, приміщення механізаторів з грудня 2010 року використовується ДП «ВиноГрад» - який згідно договору про надання послуг від 20.12.2010 року є замовником у ДП «Великолазівський», тоді як згідно накладної від 22.02.2010 року № 5 та від 5.03.2012 року № 38, будівельні матеріали від його ліквідації на загальну суму 70000 гривень значиться відпущено ОСОБА_9

Окрім того ревізією виявлено, що на підставі акта списання основних засобів №1, затвердженого керівником підприємства 01.03.2012 року в бухгалтерському обліку відображено списання з балансу корівника свинарника первісною вартістю 161800 грн. та нульовою вартістю.

Причина списання зазначена в акті: Пошкоджено бурею і снігопадом в ніч з 16 на 17 лютого 2012 року, заломлено кришу, відновленню не підлягає і економічно не вигідно.

Згідного даного акту значиться що від демонтажу даної будівлі отримано матеріалів в загальній сумі 80000 гривень, які в свою чергу значаться реалізованими ОСОБА_9 згідно накладних від 02.03.2012 року № 35 та № 36. Згідно наявних на накладній відбиток штампів, оплата за будівельні матеріали в зазначеній сумі проведена ОСОБА_9 шляхом внесення готівки в касу підприємства.

В бухгалтерському обліку ДП «Великолазівський» списання з балансу вказаної будівлі відображено наступними проводками:

-за дебетом субрахунку 131 «Знос основних засобів» і кредитом субрахунку 101 «Основні засоби» відображено списання будівлі на суму 161800 грн.

-за дебетом рахунку 205 «Матеріали» і кредитом субрахунку 746 «інші доходи від звичайної діяльності» відображено оприбуткування будівельних матеріалів на суму 80000 гривень.

В ході контрольної перевірки фактичної наявності основних засобів, станом на 11.07.2013 року, проведеної в складі комісії, встановлено, що на господарському дворі ДП «Великолазівський» (мікрорайон Горяни, вул. Стуса, 348) наявна будівля корівника-свинарника.

Таким чином встановлено, що будівлю корівника-свинарника первісною вартістю 161800 грн. ДП «Великолазівський» було реалізовано громадянці ОСОБА_9 як обєкт нерухомості.

Після отримання у ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 150000 (сто п»ятдесят тисяч) гривень, ОСОБА_1 не маючи наміру виконувати взяті на себе зобовязання і не маючи жодних правових підстав їх виконати, отриманими коштами розпорядився на власний розсуд як директор ДП «Великолазівський», будь якого майна ОСОБА_9 у власність не передав, кошти не повернув, заподіявши останній матеріальну шкоду в розмірі 150000 (сто пятдесят тисяч) гривень, яка відповідно до п.3 примітки до ст.364 КК України є тяжким наслідком.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті не визнав, та пояснив, що жодного злочинів він не вчиняв, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 він реалізував будівельні матеріали, про що останні знали, отримані за них грошові кошти оприбутковані в ДП «Великолазівський» , по епізоду ОСОБА_4 пояснив, що допомагав у реалізації земельних ділянок, які належали ОСОБА_10

Потерпіла ОСОБА_9 показала, що ОСОБА_1 запропонував їй купити приміщення механізаторів та приміщення свинарника відповідно за 70 тис. та 80 тис. грн., тобто за загальну суму 150 тис. грн., оскільки з його з слів, на підприємстві, яке він очолює, а саме ДП «Великолазівський» утворилася заборгованість зі сплати податків та виплати заробітної плати, яку необхідно було погашати. Окрім того, ОСОБА_1 повідомив їй, що як вона не купить ці обєкти, то їх придбають інші особи, які вже готові це зробити. Оскільки вона вже раніше викупила частину приміщень, що належали ДП «Великолазівський» та не бажаючи, щоб фактично сусідні з її приміщеннями викупили інші особи та відповідно створили їй конкуренцію у її підприємницькій діяльності, ОСОБА_9 погодилася на пропозицію ОСОБА_1 про купівлю цих обєктів. Разом з тим загальної суми в розмірі 150 тис. грн.. у неї зразу не було . Пропозиція щодо купівлі вказаних об»єктів надійшла від ОСОБА_1 на початку 2010 року, мова йшла про 2 об»єкти загалом. Правоустановлюючі документи на вказав приміщення ОСОБА_1 їй не показував, натомість вона повірила йому як директору підприємства. В лютому 2010 року вона передала ОСОБА_1 особисто в руки70 тис. грн.., оскільки як вже повідомила суми в розмірі 150 тис. грн.. в неї на той час не було. В березні 2010 року нею було передано ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 80 тис. грн. На підтвердження спати нею вищевказаних грошових коштів ОСОБА_1 надав їй накладну, після першої та другою оплати з інтервалом кожного разу приблизно у 2 тижні. У першій накладній була зазначена сума 20 тис. грн., замість 70 тис. грн.., на що вона тоді не звернула належну увагу, в іншій накладній була наявна сума 80 тис. грн. Через деякий час, коли на вказаному підприємстві проводили перевірку працівники КРУ її було викликано з пакетом документів по купівлі вказаних обєктів. За результатами вивчення цих документів працівниками КРУ її було повідомлено про їх недійсність, а саме відсутність відмітки «проплачено» та дати. Про обовязковість вказаних реквізитів на момент отримання накладних їй відомо не було, щодо належного їх оформлення довірилася ОСОБА_1 Очевидцями передачі коштів першого разу був бухгалтер підприємства та її дядя Чубірко, вдруге тільки Чубірко. Після сплати грошей вона неодноразово зверталася до ОСОБА_1 з метою передачі ним їй правовстановлюючих документів , натомість той її лише заспокоював і говорив, що документи оформлять пізніше, ніхто її турбувати з цього приводу не буде, оскільки сплачено гроші. Після того, як від працівників КРУ їй стало відомо про те, що накладні на придбані обєкти є недійсними, вона звернулася з відповідною заявою до прокуратури . Право власності на ці приміщення нею на даний час не оформлено, жодних сплачених нею коштів за вказані обєкти ні ОСОБА_1, ні будь-якою іншою особою їй не повернуто. Раніше зі ОСОБА_1 вона мала справи з приводу придбання нерухомості ДП «Великолазівський», а саме купила через аукціон приміщення телятника, разом з тим у даному випадку ОСОБА_11 повідомив їй , що аукціон провести неможливо, оскільки ніби-то існує мораторій на його проведення. Договори купівлі-продажу приміщення механізаторів та корівника-свинарника не оформлялися, використовувати приміщення механізаторів змоги не мала, оскільки ОСОБА_1 здав його в оренду ТЗОВ «Виноградар» і з цього приводу у неї були неодноразові сварки з останнім про те, що вона купила приміщення, а використовувати його не може. Приміщенням корівника-свинарника вона не користувалася, натомість нею вживалися заходи до його збереження, оскільки неодноразово з боку осіб циганської народності були спроби крадіжок на вказаному обєкті. Оцінку вартості перед реалізацією обєктів ніхто не проводив, вони були нею придбані по тій ціні, яку назвав ОСОБА_1 Квитанції до прибуткових касових ордерів про оплату грошових коштів за придбані обєкти ОСОБА_1 їй було надано тільки в 2012 році, після звернення про вказаний факт до органів прокуратури, а саме на приміщення механізаторів на загальну суму 50 тис. грн.., на приміщення корівника-свинарника на загальну суму 80 тис. грн..

Потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що від знайомих дізнався про те, що в с.Стрипа Ужгородського району ДП «Великолазівський» здійснює продаж земельної ділянки з розташованими на ній обєктами нерухомості та скважиною. Оскільки він мав на меті придбати вказані обєкти нерухомості та земельну ділянку для подальшого зайняття підприємницькою діяльність він зустрівся з керівником підприємства ДП «Великолазівський» ОСОБА_1, домовився про продаж земельної ділянки з розташованими на ній обєктами нерухомості та скважиною за ціною 130 тис. гривень та уклали з цього приводу письмовий договір, який підписав його син, оскільки бізнес сімейний. В подальшому він зареєстрував фермерське господарство на яке і мав намір зареєструвати право власності на придбане майно. Грошові кошти в сумі 130 тис. гривень передав він особисто ОСОБА_1 в 2 прийоми в травні та червні 2012 року . Перший раз грошові кошти ОСОБА_1 передав у мікроавтобусі останнього , вдруге в ресторані «Кілікія», Під час зустрічей ОСОБА_1 запевняв його, що оформить право власності на вказані обєкти через бюро технічної інвентаризації. Він особисто дивився вказану земельну ділянку та майно, що на ній розташоване,знімав це все на камеру мобільного телефону, грошові кошти в сумі 130 тисяч гривень передавав ОСОБА_1 саме за цю земельну ділянку площею 3 га. з розташованими на ній обєктами нерухомості , в тому числі водонапірною баштою, навісом тощо. Жодної фінансової допомоги ДП «Великолазівський» він ніколи не надавав. Після передачі грошових коштів неодноразово зустрічався зі ОСОБА_1 , який лише обіцяв йому, що займається оформленням документів на право власності на придбані ним обєкти. В подальшому в підтвердження передачі грошей ОСОБА_1 надав йому касові ордери на придбання ніби то ним будівельних матеріалів, пояснивши що саме так потрібно на цьому етапі. Коли передавав грошові кошти в автомобілі з ним був його товариш ОСОБА_12, при передачі грошових коштів в «Кілікії» була присутня його сестра, однак сам процес передачі грошових коштів вона не бачила.

Свідок ОСОБА_3 пояснив про те, що почув від знайомих про продаж земельних ділянок на території ДП «Великолазівський». Після цього мав розмову на рахунок можливого придбання земельних ділянок з головних бухгалтером вказаного підприємства ОСОБА_5, син якого одружився на його племінниці. Через деякий час ОСОБА_5 зателефонував та повідомив, що є 2 земельні ділянки. Він приїхав до ДП «Великолазівський», де мав розмову особисто з директором вказаного підприємства ОСОБА_1, який повідмив йому, що для отримання земельних ділянок йому необхідно написати 2 заяви від свого імені та імені дочки та передати йому грошові кошти в сумі по 20 тисяч гривень за кожну земельну ділянку. Вказані земельні ділянки в районі 555 показав йому ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_1 Правовстановлюючі документи на земельні ділянки йому ніхто не показував. В подальшому він передав особисто ОСОБА_1 за вказані земельні ділянки грошові кошти в сумі 5000 доларів США двома платежами. Жодних підтверджуючих документів про отримання грошових коштів від ОСОБА_1 на той час він не отримав. Оскільки після передачі грошей земельні ділянки на протязі 3 років він так і не отримав, почав звертатися неодноразово до ОСОБА_1 з метою або отримання таких, або повернення коштів так як взяв він останнього розписку про те, що нібито ОСОБА_1 отримав вказані кошти в борг як гарантію їх повернення. Грошові кошти, які передавав ОСОБА_1 були як його особисті, так і дочки, а також частину брав в борг. Тільки через три роки після отримання коштів ОСОБА_1 почав повертати їх частинами, а всю суму виплатив тільки після скерування обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні до суду.

Свідок ОСОБА_5, головний бухгалтер ДП «Великолазівський», який за епізодом обвинувачення за заявою ОСОБА_4 пояснив, що до нього звернувся ОСОБА_3, син якого одружився на його племінниці проте, що хотів би отримати земельну ділянку під забудову в ДП «Великолазвіський» та вказане питання хотів вирішити особисто з директором вказаного підприємства ОСОБА_1, про що він в подальшому повідомив останнього. Приблизно через півроку після розмови ОСОБА_1 запропонував йому організувати зустріч з ОСОБА_3 При зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 він не був , однак після зустрічі до нього в кабінет зайшов ОСОБА_1 та попросив показати 2 земельні ділянки «біля Бережанського», що він і зробив. Приблизно через один рік після вказаної події ОСОБА_3 розповів йому, що давав грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 5000 доларів США за земельні ділянки, натомість ділянки він так і не отримав. Окрім того свідок повідомив, що ДП «Великолазівський» є лише постійним користувачем земельних ділянок, у власності таких не має.

За епізодом шахрайських дій щодо ОСОБА_6 свідок ОСОБА_5 пояснив, що точну дату не памятає, отримав від директора ДП «Великолазівський» усну вказівку провести інвентаризацію всього майна, яке перебуває в с.Стрипа Ужгородського району, що ним і було зроблено та зафіксовано в документальній формі, разом з тим, це не були офіційні документи, оскільки вони ніким не підписувалися, актів на списання цих приміщень чи будівельних матеріалів не було. Більше про продаж вказаних обєктів йому нічого не відомо. Вказані обєкти обліковані по бухгалтерському обліку на 101 рахунку (основні засоби) - скважина, кузня, водонапірна башта тощо. Окрім того свідок повідомив, що відповідно до внутрішніх нормативних документів, які регламентують роботу державного підприємства, директор вправі продати майно тільки, якщо його вартість не перевищує 10 тис. грн., при перевищенні цієї вартості необхідний дозвіл Міністерства Агропромислової політики, земельні ділянки ДП взагалі не продавало. Йому як головному бухгалтеру з бухгалтерських документів відомо, що від ОСОБА_6 надходила попередня оплата частинами в 2012 році (на протязі року) за будівельні матеріали в сумі 97400 грн. та фінансова допомога 32600 грн. Грошові кошти за будівельні матеріали від ОСОБА_6 приносив ОСОБА_1

За епізодом шахрайських дій щодо ОСОБА_9 свідок ОСОБА_5 пояснив, що приміщення механізаторів побудовано в 70 роках минулого століття господарським способом, на балансі підприємства було відсутнє, фактично прибудували його до навісу та при проведенні інвентаризацій до уваги не брали, чому пояснити не зміг. Під час проведенні ревізії ДФІ в 2013 році приміщення було в наявності, його ніхто не розбирав.

Приміщення корівника перебувало на балансі підприємства, у ньому була пошкоджена покрівля.

На списання вказаного приміщення необхідний був дозвіл Мінагрополітики, такого дозволу не було, про що він повідомив директора ОСОБА_1, який дав вказівку підписати акт списання та запевнив його , що такий дозвіл він отримає. Чи вживав в подальшому ОСОБА_1 заходи до отримання такого дозволу йому не відомо.

Будучи додатково допитаним з вказаним питань в судовому засіданні ОСОБА_5 повідомив, що з актом ревізії ДФІ в 2013 році він знайомий, копію такого акту отримав, його не оскаржував, з висновками ревізії погодився. Окрім того пояснив, що грошові кошти від ОСОБА_9 за придбані нею приміщення механізаторів та приміщення корівника надійшли в 2010, 2012 роках, разом з тим приміщення корівника списано тільки в 2012 році, вказану розбіжність пояснити не може.

Накладна на приміщення механізаторів на 20 тисяч гривень наявна, разом з тим відмітки про поступлення коштів не має. Пояснити вказану ситуацію не може.

На приміщення корівника була інвентарна справа, чи було свідоцтво про право власності пояснити не може.

Відповідно до акту ревізії та рішення суду приміщення механізаторів та корівника поновлено на балансі підприємства та збільшено відповідно кредиторську заборгованість підприємства перед ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_8, касир ДП «Великолазвський», яка за епізодом шахрайських дій щодо ОСОБА_6 пояснила, що особисто директором ДП «Великолазівський» ОСОБА_1 внесено в касу підприємства в декілька прийомів грошові кошти від ОСОБА_6 як попередню оплату за будівельні матеріали та фінансову допомогу . Всі касові ордери виписувала в приміщенні ДП «Великолазвський» , передвала молодій особі, який приходив від ОСОБА_6

За епізодом шахрайських дій відносно ОСОБА_9 пояснила, що входила до складу комісії по списанню приміщення корівника, особисто була на місці , бачила пошкоджену стихією покрівлі цього приміщення, підписала акт обстеження, до складу комісії входив також і ОСОБА_13

Свідок ОСОБА_13, бригадир ДП «Великолазівський», пояснив, що брав участь у всіх інвентаризаціях , а також у списанні приміщення корівника. Для списання вказаного приміщення була створена комісія, він підписав акт списання, під час ревізії ДФІ в 2013 році приміщення знаходилося в тому ж стані, що і на час складання акту списання, тобто не було розібрано, покрівля пошкоджена стихією.

Показаннями потерпілого ОСОБА_6, який пояснив, що від знайомих дізнався про те, що в с.Стрипа Ужгородського району ДП «Великолазівський» здійснює продаж земельної ділянки з розташованими на ній обєктами нерухомості та скважиною. Оскільки він мав на меті придбати вказані обєкти нерухомості та земельну ділянку для подальшого зайняття підприємницькою діяльність він зустрівся з керівником підприємства ДП «Великолазівський» ОСОБА_1, домовився про продаж земельної ділянки з розташованими на ній обєктами нерухомості та скважиною за ціною 130 тис. гривень та уклали з цього приводу письмовий договір, який підписав його син, оскільки бізнес сімейний. В подальшому він зареєстрував фермерське господарство на яке і мав намір зареєструвати право власності на придбане майно. Грошові кошти в сумі 130 тис. гривень передав він особисто ОСОБА_1 в 2 прийоми в травні та червні 2012 року . Перший раз грошові кошти ОСОБА_1 передав у мікроавтобусі останнього , вдруге в ресторані «Кілікія», Під час зустрічей ОСОБА_1 запевняв його, що оформить право власності на вказані обєкти через бюро технічної інвентаризації. Він особисто дивився вказану земельну ділянку та майно, що на ній розташоване,знімав це все на камеру мобільного телефону, грошові кошти в сумі 130 тисяч гривень передавав ОСОБА_1 саме за цю земельну ділянку площею 3 га. з розташованими на ній обєктами нерухомості , в тому числі водонапірною баштою, навісом тощо. Жодної фінансової допомоги ДП «Великолазівський» він ніколи не надавав. Після передачі грошових коштів неодноразово зустрічався зі ОСОБА_1 , який лише обіцяв йому, що займається оформленням документів на право власності на придбані ним обєкти. В подальшому в підтвердження передачі грошей ОСОБА_1 надав йому касові ордери на придбання ніби то ним будівельних матеріалів, пояснивши що саме так потрібно на цьому етапі. Коли передавав грошові кошти в автомобілі з ним був його товариш ОСОБА_12, при передачі грошових коштів в «Кілікії» була присутня його сестра, однак сам процес передачі грошових коштів вона не бачила.

Свідок ОСОБА_12, пояснив, що ОСОБА_6, його товариш, попросив поїхати в м.Ужгород подивитися земельну ділянку з розташованими на ній обєктами нерухомості, Він разом з ОСОБА_6 поїхали до м.Ужгород до однієї із автомобільних заправок, де зустрілися з чоловіком, як він пізніше дізнався ОСОБА_1 та поїхали в с.Стрипа Ужгородського району , де дивилися обєкти та земельну ділянку на території радгоспу, назву якого не знає. ОСОБА_14 вказаної поїздки згадати не може у звязку з великим спливом часу. Через деякий час на прохання ОСОБА_6 знову відвіз його до м.Ужгорода, де зустрілися із ОСОБА_1 на території одного з сіл Ужгородського району коло приміщення сільської ради, ОСОБА_6 сказав йому , що повинен віддати ОСОБА_1 грошові кошти , які він бачив в ОСОБА_6 та які були упаковані в целофановий пакет, валюту та кількість грошових коштів назвати не може. Зусрівшись із ОСОБА_1, який сидів у своїй машині, ОСОБА_6 взяв грошові кошти і сів в машину до ОСОБА_1 , повернувшись через деякий час без грошей. Цього дня про це не говорили, натомість через деякий час ОСОБА_6 розповів йому, що грошові кошти передав, а взамін нічого не отримав.

Показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що підписав договір купівлі- продажу, дату не памятає, батько щодо цього договору розповів, що він заплатив грошові кошти, в якій сумі не знає, хотів створити фермерське господарство та вирощувати птицю.

Свідок ОСОБА_15, показав, що осінню 2012 року він працював начальником юридичного відділу МПП «Алекс», директором якого був ОСОБА_6 Останній розповів йому про те, що ОСОБА_1 отримав від нього в 2 прийоми 130 тис. грн.. (60 та 70 тис. грн..) ОСОБА_1 був директором державного підприємства та пообіцяв йому за ці кошти продати земельну ділянку з розташованими на ній обєктами нерухомості та артскважиною, разом з тим, обєкти так і не продав, а кошти не повернув. ОСОБА_6 запропонував йому оформити на нього довіреність з метою представлення інтересів по поверненню коштів чи передачею майна. ОСОБА_15 намагався неодноразово зустрітися зі ОСОБА_1 , разом з тим, той намагався їх уникати. При зустрічах ОСОБА_1 дав зрозуміти, що кошти повертати він не буде, майно продавати також не буде. Окрім того, він звернув увагу ОСОБА_1 на те,що про отримання коштів ним надані ОСОБА_6 підтверджуючі документи тільки на 60 тис. грн. При одній із зустрічей біля приміщення Закарпатської ОДА ОСОБА_1 приїхавши на мікроавтобусі білого кольору, номерний знак з цифрами 0030 разом з жінкою на передньому пасажирському сидінні , яку представив як бухгалтера та яка за його вказівкою, приблизно через півроку після отримання ОСОБА_1 коштів почала в автомобілі заповняти касові ордери і проставляти печатки про отримання коштів від ОСОБА_6 Заповнені касові ордери передали йому, а він в свою чергу ОСОБА_6 В подальшому, він цікавився фінансовим станом підприємства, з»ясував, що підприємство має багато боргів, жодне майно не реалізовується, у с.Стрипа Ужгородського району є лише обєкти, які реалізовуються з прилюдних торгів за борги, правовстановлюючих документів на об»єкти, які хотів продати ОСОБА_1. не було.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується також слідуючими зібраними у справі матеріалами а саме :

-заява ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 27.11.2012 року (а.п. 13 Т.№1),

-лист Держземагенства №1990/01-1 від 16.10.2013 року про те, що за ДП «Великолазівським» земельні ділянки на території м. Ужгород та Ужгородського району не значаться (а.с. 43 т.№1),

-ксерокопія розписки ОСОБА_1 (а.с. 56 Т.№1),

-заява ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 5 Т.№2),

-договір купівлі-продажу з ОСОБА_6 (а.с. 22-23 Т.№2),

-копія свідоцтва про право власності на майно в с.Стрипа вул.. Б\Н, буд. 66 б (а.с. 7, Т.№2),

-квитанції до прибуткових касових ордерів на ОСОБА_6 ( а.с. 25-31, 41-51 т.№2),

-накладні по договору з ОСОБА_6 (а.с. 32-34 Т.№2),

-статут ДП «Великолазівський» - (а.с. 173-185 Т.№2),

-нормативна база ПКМУ №313 від 02.04.2008 р. «Про порядок відчуження обєктів державної власності» , ПКМУ № 1314 від 08.11.2007 р. ( Т.№2, а.с. 203-208, 209-213),

-лист ДП «Великолазівський» про надання згоди на вилучення земельної ділянки 3,7 га в с.Стрипа Ужгородського району (а.с. 24 Т.№2),

-акт ДФІ №07-07/42 від 30.09.2013 року з додатками (а.с.1-225 Т.№3, а.п. 1-250 Т.№4),

-по епізоду з приміщенням корівника в акті ревізії (а.с. 67-68 Т.№3), додатки: акт візуального огляду №2 додаток 100 до Аку та додаток №61 до Акту ( а.с. 108-110, а.с. 233-234 Т.№4),

-по епізоду з приміщенням механізаторів в акті ревізії (а.с.63 Т.№3), додатки: №60, інвентаризаційний опис №1 приміщення механізаторів, акт контрольної перевірки інвентаризаційних цінностей на 11.07.2013 р., акт візуального огляду від 11.07.2013 року №5 додатку №97 до Акту (а.с. 98-100 т.№4, 108-110 т.№4, 228 Т.№4).

Сукупність здобутих по справі та перевірених судом доказів, які суд вважає достовірними, допустимими, належними та достатніми, повністю підтверджують винність підсудного ОСОБА_1 та спростовують його заперечення проти звинувачення.

Суд прийшов до висновку, що підсудній, заперечуючи свою вину у скоєному, намагається уникнути відповідальності, а тому суд до його показів відноситься критично.

На підставі наведених доказів, суд визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, за ч.2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, за ч.1 ст.364 (із змінами внесеними згідно із Законом України №270-VI від 15.04.2008 року) КК України, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне з корисливих мотивів, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, за ч.3 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах, за ч.2 ст.364 (із змінами внесеними згідно із Законом України №270-VI від 15.04.2008 року) КК України, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне з корисливих мотивів, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме раніше несудимий, відсутність обставин, що помякшують покарання та наявність обставин, що обтяжують покарання.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, посередньо характеризується, відсутність обставин, що помякшують покарання та обставин, що обтяжують покарання .

Обставин, які помякшують покарання підсудного ОСОБА_1, відповідно до статті 66 КК України судом не встановлено.

Обтяжуючі покарання обставини щодо підсудного ОСОБА_1, згідно статті 67 КК України, судом не встановлено .

Враховуючи тяжкість злочину, конкретні обставини справи, особу винного, відсутність обставин, що помякшують покарання та обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання з ізоляцією його від суспільства.

Заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 130000( сто тридцять тисяч) гривень підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання щодо відшкодування завданої моральної шкоди потерпілій ОСОБА_16, суд виходить з глибини та тривалості моральних страждань потерпілої і прийшов до висновку, що така підлягає до задоволення у повному обсязі у розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.369-371,373-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190 КК України, ч.1 ст.364 (із змінами внесеними згідно із Законом України №270-VI від 15.04.2008 року) КК України, ч.1 ст.364 (із змінами внесеними згідно із Законом України №270-VI від 15.04.2008 року) КК України, ч.2 ст.364 (із змінами внесеними згідно із Законом України №270-VI від 15.04.2008 року) КК України та призначити йому покарання :

-за ч.2 ст.190 КК України позбавлення волі строком на 2(два) роки,

-за ч.3 ст.190 КК України позбавлення волі строком на 5 (пять) років,

-за ч.1 ст.364 КК України (із змінами внесеними згідно із Законом України № 270-VI від 15.04.2008 року) обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади керівного складу на державних підприємств, установах, організаціях протягом 2(два) років,

-ч.2 ст.364 КК України (із змінами внесеними згідно із Законом України №270-VI від 15.04.2008 року позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади керівного складу на державних підприємств, установах, організаціях протягом 3 (три) років

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (пять) років з позбавленням права обіймати посади керівного складу на державних підприємств, установах, організаціях протягом 3(три) років.

На підставі ст. 75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від основного відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі якщо він протягом іспитового строку терміном у три роки не вчинить нового злочину і виконає обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, і виконає обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобiжний захiд засудженому ОСОБА_1 до вступлення вироку в законну силу залишити попередній домашній арешт.

Заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 130000( сто тридцять тисяч) гривень задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 130000( сто тридцять тисяч) гривень.

Цивільний позов про відшкодування завданої моральної шкоди потерпілій ОСОБА_16, задоволити у повному обсязі . Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_16 моральну шкоду в розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбаченихстаттею 394 КПК Українидо Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_14