Вирок № 67061578, 09.06.2017, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2570/14-к

Провадження по справі 1-кп/305/5/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2017 року. Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: судді-Бліщ О.Б.,

секретаря судового засідання Вербещука В.А.

прокурора Савчук Л.Д.

з участю: обвинуваченої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 20 11.2014 за №1201407010000980, про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_4, вчителя математики Ясінянської ОСОБА_3 ступенів, одруженої, на утриманні якої 3 неповнолітніх дітей, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогост. 358 ч.3 КК України ( в редакції від 05.04.2001),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин. 18 серпня 2010 року, вона, перебуваючи в місті Рахів, Закарпатської області, діючи умисно, з метою, незаконної приватизації квартири, яка належала територіальній громаді Ясінянської селищної ради та перебувала на балансі Ясінянського виробничого житлово-комунального підприємства, надала службовим особам відділу комунального майна та з питань захисту прав споживачів Рахівської районної ради завідомо підроблені документи заяву про оформлення передачі квартири в приватну власність, яку займає разом з членами сім'ї на умовах найму та довідку про склад сім'ї наймача ізольованої квартири та займані ним приміщення, які містили завідомо неправдиві дані про те, що вона мешкає і має право на житло на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», у квартирі АДРЕСА_1, а також про те, що вона є наймачем даної квартири, які повністю не відповідають дійсності, оскільки фактично вона наймачем вказаної квартири не була та за вказаною адресою ніколи не проживала.

На підставі вищевказаних завідомо підроблених документів, у подальшому, ОСОБА_1 видано технічний паспорт та свідоцтво на право власності № 72 від 07.10.2010 вищевказану квартиру загальною вартістю 64820 (шістдесят чотири тисячі вісімсот двадцять) гривень, яку остання у такий спосіб безоплатно отримала у власність.

Допитанав судовому засіданні у якості обвинуваченої ОСОБА_1 вину свою не визнала та пояснила, що, дійсно, вона не проживала у ІНФОРМАЦІЯ_5, через технічний стан зазначеної квартири , яка потребувала ремону. Проте, вона являлася наймачем квартири, відповідно до укладеного договору найму житлового приміщення. Оскільки минуло багато часу, самого договору вона не має. Звернувшись до сільської ради, отримала готовий пакет документів, який подала до Фонду комунального майна. З цих підстав, винною себе у намірі використання підробленого документу не визнає, оскільки не мала такого умислу, тому просила суд виправдати її з-під обвинувачення.

Не дивлячись на те, що обвинувачена ОСОБА_1 винною себе не визнала, її винуватість у інкримінованому кримінальному правопорушенні підтверджується доказами, які суд вважає належними та доведеними. При цьому, ці конкретні докази спростовують доводи обвинуваченої ОСОБА_1 щодо виправдання; доводи обвинувачення визнаються доведеними з чітко визначеними обставинами, за яких було вчинено кримінальне правопорушення.

Так, свідок ОСОБА_4, в судовому засіданні показав суду, що з листопада 2010 року являється селищним головою смт.Ясіня. Йому відомо, що квартира АДРЕСА_2, знаходиться у непридатному для проживання (аварійному) стані. В іншій частині будинку (квартира №2) проживає ОСОБА_5, яка звернулася на сесію селищної ради із заявою про руйнування стіни. В подальшому з'ясувалося, що вказану квартиру приватизувала ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_6 показав суду, що у період його головування у Ясіняській селищній раді, ОСОБА_1, як вчитель Ясінянської ЗОШ №1 звернулася із заявою до селищної ради, про постановлення її на квартирний облік. Рішенням сесії було вирішено надати їй житло, як вчителю. Квартира, про яку йде мова - колишній опорний пункт міліції. Вона дійсно стара та знаходилася у занедбаному стані. Однак, на його думку, була придатна для проживання. Бланки для звернення громадян, в т.ч. і ОСОБА_1, до фонду комуального майна, він отримав від працівника фонду - Костяк, які ОСОБА_1 оформила та з повним пакетом документів особисто подала в Фонд комунального майна.

Свідок ОСОБА_7 зазначила, що у квартирі АДРЕСА_3 ніхто ніколи не проживав і не проживає на даний час. Колись там розміщувався опорний пункт міліції.

Свідок ОСОБА_8, у судовому засіданні показала, що з 1990 року вона проживає у ІНФОРМАЦІЯ_6, всмт. Ясіня. У першій квартирі цього будинку розміщувався тривалий час опорний пункт міліції. Наприкінці 1990 років, приміщення було звільнене. З того часу ніхто там не проживає. Ця частина будинку знаходиться у аварійному стані.

Свідок ОСОБА_9 показав суду, що у 2010 році він обіймав посаду начальника відділу комунального майна Рахівської РДА. Згідно положення, приватизація проводиться на підставі подання особою відповідного стандартного для всіх пакету документів, в тому числі до нього входять 2 бланки заяв, які заповнюються у сільській раді, довідки про склад сім'ї, технічної документації на об'єкт нерухомості.

Вина обвинуваченої в інкримінованому злочині також підтверджується іншими доказами дослідженими в ході судового слідства матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до оглянутого у ході судового засідання оригіналу заяви, ОСОБА_10, як наймач квартири , що проживає ІНФОРМАЦІЯ_7, звернулася до відділу комунального майна та з питань захисту прав споживачів Рахівської районної ради із заявою про оформлення передачі вказаної квартири в приватну власність, яку займає разом з членами сімї на умовах найму. Водночас, серед інших документів, надала довідку про склад сім'ї намача ізольованої квартири та займані ним приміщення, у якій містилася інформація про те, що вона мешкає у вказаній квартирі, а також про те, що вона є наймачем даної квартири. Судом встановлено , в тому числі, з показів самої обвинуваченої, що квартира АДРЕСА_4, тривалий час перебуває у аварійному, непридатному для проживання стані, через що там ніхто не проживав і не проживає.

Аналізуючи кожен окремо та в сукупності досліджені докази, суд вважає їх належними та допустимими.

Наведені докази, надані стороною обвинувачення, спростовують твердження ОСОБА_1 про непричетність до вчиненого злочину. Обвинувачена зверталася із заявою до начальника відділу комунального майна та з питань захисту прав споживачів ОСОБА_9, як наймач квартири, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_8. В ході судового розгляду ОСОБА_1 жодних конкретних доводів на спростування цієї обставини не навела, договору найму житлового приміщення, про який зазначала в поясненнях, суду не пред'явила. Підписуючи заяву, пред'являючи довідку про склад сім'ї, обвинувачена, будучи освіченою людиною, з вищою освітою не могла не усвідомлювати , що інформація, зазначена у вказаних документах, щодо місця її та членів її сім'ї проживання, не відповідає дійсності.

Керуючисьст. 67 КПК України, аналізуючи наведені докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням з точки зору допустимості, достатності, об'єктивності, неспростовності, з урахуванням того, що по справі забезпечено всебічний, повний та об'єктивний розгляд всіх обставин в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, оскільки на підставі допустимих та достатніх доказів, встановлено відсутність будь-яких істотних суперечностей стосовно обставин справи, що інкриміновані обвинуваченій.

Таким чином, дії обвинуваченої ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції 05.04.2001), як використання завідомо підробленого документа.

Обставиною, яка пом'якшує покарання, відповідно дост. 66 КК України, суд визнає те, що обвинувачена ОСОБА_1 вперше притягається до кримінальної відповідальності.

Обставин, які обтяжують ОСОБА_1 покарання, що передбаченіст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченої.

Відповідно до даних, які характеризують особу, ОСОБА_1 є несудимою особою, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей.

Також суд враховує вимогист. 49 КК України, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

З огляду на зміст ч. 2ст. 12 КК України, інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбаченеч. 3 ст. 358 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Як вбачається з проведеного Верховним Судом України аналізу судової практики застосування норм закону про звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) у зв'язку із закінченням строків давності, у випадку заперечення обвинуваченого проти застосування строків щодо нього, суд проводить судовий розгляд справи в повному обсязі, за наявності відповідних підстав, визнає обвинуваченого винним у вчиненні конкретного кримінального правопорушення, постановляючи обвинувальний вирок, призначає винній особі покарання та, на підставі ст.49, ч. 5 ст.74 ККУкраїни, звільняє її від покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Частина 5ст.74 КК України застосовується лише у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст.49 КК). Якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою її підставою (закінчення строків давності) і вимагає закрити її, наприклад, за відсутністю події або складу злочину, суд, за наявності для цього підстав, визнає особу винною, ухвалює обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись положеннями ст.49, ч. 5 ст.74, ст.106 КК України.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 18.08.2010 року вчинила кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, з дня вчинення нею кримінального правопорушення минуло понад два роки, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогост.358 КК України, не визнала, заперечувала проти закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами, а відтак, в силу вимог ст.49, ч. 5 ст.74, ст.106 КК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід звільнити від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченогост.358 ч.3 КК України в редакції від 05.04.2001 р.

Цивільного позову не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст.323,371,373,374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

На підставі ст.ст.49,74,106 КК України, звільнити ОСОБА_1від покаранняу зв'язку із закінченням строків давності.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбаченоКПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд Запорізької області обвинуваченим протягом 30 днів з дня отримання його копії, іншими учасниками процесу в цей же строк від дня його проголошення.

Суддя: Бліщ О.Б.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду : Бліщ О.Б.