
Справа № 219/3403/15-к
Провадження №1-кп/219/39/2017
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., при секретарі Азямові Є.М., за участю прокурора Дюміна О.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника-адвоката Павличука В.П., потерпілого ОСОБА_3, представників потерпілого ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050150000787 від 01 березня 2015 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України.
Матеріали кримінального провадження містять висновок експерта № 460 від 27.04.2015 року, наданий старшим експертом сектору автотехнічної експертизи відділу інженерно-технічної, економічної та товарознавчої експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_6 на підставі постанови слідчого від 07.04.2015 року про призначення комплексної транспортно-трасологічної, автотехнічної експертизи та експертизи технічного стану транспортного засобу.
Матеріали кримінального провадження містять також висновок експерта № 1/19-60 від 14.11.2016 року, наданий старшим експертом сектору автотехнічної експертизи відділу інженерно-технічної, економічної та товарознавчої експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_6 на підставі ухвали суду від 07.09.2016 року про призначення комплексної транспортно-трасологічної, автотехнічної експертизи та експертизи технічного стану транспортного засобу.
У відповідь на запитання № 9, поставлене судом перед експертом, останній зазначив: «Для вирішення питання: Чи спроможні з технічної точки зору покази водія ОСОБА_1 про обставини і механізм скоєного ДТП?», необхідно уточнити його постановку, тобто вказати конкретно в якій саме частині механізму ДТП необхідно перевірити технічну спроможність свідчень водія ОСОБА_1 Слідова інформація, що зафіксована на схемі до протоколу огляду міста події від 01.03.2015 року не протирічить показам водія ОСОБА_1 про обставини і механізм даної ДТП».
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про призначення додаткової комплексної транспортно-трасологічної, автотехнічної експертизи з метою уточнення даного питання стосовно спроможності з технічної точки зору показань водія ОСОБА_1 про механізм ДТП в частині розташування каменю на проїжджій частині вул. Луначарського в м. Соледарі Донецької області, надані ним на слідчому експерименті 06.09.2016 року за його участю, слідовій інформацій згідно протоколу огляду місця події від 01.03.2015 року та схеми до нього.
Раніше Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні вперше надав наступні показання (від першої особи):
«1.03.2015 року, приблизно о 17.20 годині, ми з дружиною вирішили поїхати до батьків. Ми поїхали по вул. Луначарського в сторону вул. 60 років Жовтня в м. Соледарі, я знаходився за кермом автомобіля «LEXUS IS250», реєстраційний номер НОМЕР_1, а дружина знаходилась на передньому пасажирському сидінні. Проїхавши приблизно1-1,5 км., дружина згадала, що забула ноутбук. Я розвернувся та поїхав вгору, автомобіль був у справному стані. Дорога була вільною, чистою, на закругленні я узяв лівіше та рухався на відстані приблизно 3-3,5 м. від правого бордюра. Смеркалося, я ввімкнув ближнє світло. Проїжджаючи поворот, я відчув, що автомобіль тягне вправо, відстань до зупинки в цей момент була приблизно 100-150 метрів. На відстані приблизно 15-20 метрів попереду я побачив камінь сірого кольору, розміром приблизно 20х20 см., який лежав на проїзній частині на відстані приблизно 4 м. від правого бордюра як раз на закругленні дороги. В цей момент я рухався зі швидкістю приблизно 60-80 км/год. Я спробував вирівняти автомобіль, застосував відвернення руля вліво, однак правим переднім колесом все ж таки наїхав на камінь, почув удар, хлопок, після чого його ще сильніше потягло вправо. Після наїзду на бордюр спрацювали подушки безпеки фронтальні та шторки. Гальмування до наїзду на камінь я не використовував, а після наїзду не зміг, тому що автомобіль різко тягнуло вправо та кидало. Автомобіль перескочив через бордюр, ліва частина автомобіля залишилась на проїзній частині, а права - на тротуарі. Потім автомобіль врізався у зупинку. Видимість була приблизно 45-50 метрів. На автомобілі були встановлені літні шини, колеса були накачані добре, простим повітрям».
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 06.09.2016 року, ОСОБА_1 розповів про обставини ДТП, пояснив, що швидкість руху його автомобіля марки «LEXUS IS250», реєстраційний номер НОМЕР_1, в момент ДТП складала близько 80 км/год, особисто вказав місце розташування на проїзній частині перешкоди у вигляді каменю - приблизно 7,8 м. від правого бордюра, встановив його на цьому місці. Експериментальним шляхом було встановлено, що в момент об'єктивного виявлення перешкоди - каменю з робочого місця водія автомобіля-статиста з ввімкненим ближнім світлом фар видимість цієї перешкоди становить 58,0 метрів (відстань від передньої частини автомобіля до каменя). До протоколу складена план-схема та фототаблиця.
07.09.2016 року обвинувачений ОСОБА_1 уточнив раніше дані суду показання стосовно місця розташування каменю на проїзній частині дороги, вказавши, що цей камінь був розташований на проїзній частині дороги приблизно так, як він особисто розмістив його при проведенні слідчого експерименту 06.09.2016 року за його участю, тобто, приблизно на відстані 7,8 м. від правого бордюра. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що камінь був неправильної форми, розмірами, приблизно 20х20х25 см., сірого кольору, схожий на кусок граніту, міцність та структура каменю йому невідомі.
Дорожні умови в місці події зазначені у протоколі огляду місця дорожно-транспортної пригоди від 01.03.2015 року, а також у схемі та фототаблиці до вказаного протоколу.
Вислухавши думку учасників судового провадження, з метою всебічного, повного та неупередженого судового розгляду, прийняття законного та обгрунтованого рішення у справі, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки необхідно уточнити питання № 9, зазначене в ухвалі суду від 07.09.2016 року, що потребує додаткового дослідження, оскільки має значення для кримінального провадження, а для його з'ясування необхідні спеціальні знання.
Керуючись ст. 242, 332 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора задовольнити.
Призначити по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України додаткової комплексну транспортно-трасологічну, автотехнічну експертизу, виконання якої доручити Донецькому Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (87501, м. Маріуполь, вул. Лінника-68).
На вирішення експертизи поставити наступне питання:
Чи спроможні з технічної точки зору показання водія ОСОБА_1 про механізм скоєного ДТП в частині місця розташування каменю на проїжджій частині вул. Луначарського в м. Соледарі Донецької області, надані ним на слідчому експерименті 06.09.2016 року за його участю, слідовій інформацій згідно протоколу огляду місця події від 01.03.2015 року та схеми до нього?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
У розпорядження експертів надати матеріали кримінального провадження № 1-кп/219/39/2017.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Є. Дубовик
Судове рішення № 67060443, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 09.06.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 219/3403/15-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: