Постанова № 67059966, 12.06.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарськийсуд

Постанова

Іменем України

12.06.2017р. справа № 905/3308/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністювід відповідача:ОСОБА_5 за довіреністюрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Енергоринок», м. Київна рішення Господарського суду Донецької області від07.02.2017р. по справі№ 905/3308/16 (суддя: Шилова О. М.)за позовомДержавного підприємства «Енергоринок», м. Київдо Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м. Краматорськ, Донецька областьпростягнення 88 551,58 грн

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.05.2017р до 10-00 12.06.2017р.

Державне підприємство «Енергоринок» (далі ДП «Енергоринок») звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» (далі ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі») про стягнення штрафу в розмірі 88 551, 58 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.02.2017 у справі № 905/3308/16 у задоволенні позову ДП «Енергоринок» відмовлено. Рішення мотивоване тим, що статтею 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» встановлено мораторій на нарахування і стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

Позивач, не погодившись з винесеним рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 07.02.2017 у справі № 905/3308/16 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права, а також неповне зясування місцевим господарським судом фактичних обставин, що мають значення для справи. Зокрема, заявник апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно застосував до правовідносин сторін приписи Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», у звязку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи і заперечення, викладені в апеляційній скарзі, та просить її задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає спірне рішення законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, між ДП «Енергоринок» (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» (ЕК) 20.12.2006 було укладено Договір № 3743/02 (далі Договір), за умовами якого ДПЕ зобовязується продавати, а ЕК купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору (т. 1, а. с. 15-28).

Відповідно до пункту 3.1 Договору сторони визнають свої зобовязання за Договором між членами Оптового ринку електроенергії України і додатками до нього, що є його невідємними частинами, та керуються його положеннями при виконанні цього Договору.

Згідно з пунктом 3.3 Договору плата за передачу електричної енергії, яку ЕК купує у ДПЕ магістральними та міждержавними електричними мережами, та плата за диспетчерське управління виробництвом і передачею електричної енергії враховуються ДПЕ при формуванні відповідно до Правил ОРЕ середньозваженої за розрахунковий місяць оптової ринкової ціни на купівлю електроенергії ЕК у ДПЕ.

Як передбачено пунктом 4.13 Договору, документом, який підтверджує факт переходу права власності на електроенергію від ДПЕ до ЕК, є підписаний з боку ДПЕ та ЕК і скріплений печатками ОСОБА_4 купівлі-продажу електроенергії.

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплату за куплену електроенергію ЕК здійснює відповідно до ІВКОР грошовими коштами, що перераховуються на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання ДПЕ з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання ЕК, відкритих відповідно до чинних нормативно-правових актів України, які регулюють порядок розрахунків за електроенергію, а також з інших рахунків ЕК.

Згідно з пунктом 6.2 Договору перерахування коштів ЕК за куплену у ДПЕ електроенергію здійснюється кожного банківського дня розрахункового місяця з урахуванням умов пункту 6.3 і зараховується сторонами як оплата за електричну енергію, куплену ЕК у ДПЕ у цьому місяці з урахуванням умов пунктів 6.4 та 6.5 цього Договору та окремих рішень Кабінету Міністрів України.

Пунктом 6.3 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4683/01 від 30.04.2008 до Договору, а. с. 29-30) встановлено, що 11-го, 21-го та останнього числа розрахункового місяця ДПЕ перевіряє суму, що надійшла на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ДПЕ, як оплата ЕК електроенергії, купленої за першу, другу та третю декаду місяця відповідно.

Розмір оплати ЕК за першу декаду визначається шляхом множення 30 % замовленого місячного споживання електроенергії і відповідно за другу декаду 30 % та за третю декаду 40 % на прогнозну оптову ринкову ціну, затверджену постановою НКРЕ з урахуванням місячного обсягу дотацій для компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом згідно з постановою НКРЕ, що встановлює суму дотацій, а також з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу ЕК у звязку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного з класів споживачів, крім населення, на територію України. Залежно від структури споживання ЕК вказані відсотки можуть бути змінені за домовленістю сторін. У цьому випадку ЕК надає ДПЕ письмове підтвердження своєї структури споживання.

У разі здійснення коригування замовленого місячного обсягу купівлі електроенергії, розмір оплати за третю декаду визначається відповідно до пункту 4.15.1 цього Договору.

У пункті 6.3.1 Договору сторони узгодили, що в разі, якщо сума оплати, здійсненої ЕК за відповідну декаду, менша за визначену відповідно до пункту 6.3 суму оплати з урахуванням переплати за попередню(і) декаду(и) розрахункового місяця, ДПЕ надсилає ЕК факсимільним звязком попередження про неповну декадну оплату електроенергії, купленої у ДПЕ. ЕК зобовязується здійснити перерахування недостатньої суми з поточного рахунку ЕК на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ДПЕ впродовж двох банківських днів після закінчення відповідної декади, вказавши при цьому в призначенні платежу декаду, за яку здійснюється доплата.

Відповідно до пункту 6.3.2 Договору у випадку нездійснення ЕК доплати згідно з пунктом 6.3.1 Договору, ДПЕ через 3 банківських дні після закінчення відповідної декади має право виставити ЕК вимогу про сплату штрафу в розмірі 0,01 % від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін, не більший від 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення ДПЕ.

Цей пункт Договору застосовується тільки у випадку, якщо ЕК порушила терміни подекадної оплати більше 4-х разів за останні 365 днів, що передують даті останнього порушення ЕК умов пункту 6.3.1 Договору.

Цей Договір укладено на термін з 1 січня по 31 грудня 2007 року. Дія Договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей Договір за один місяць до дати закінчення строку дії цього Договору (пункт 11.6 Договору).

Додатковою угодою № 10285/02 від 31.12.2013 сторони визначили, що правонаступником всіх зобовязань (прав та обовязків) ТОВ «Сервіс-Інвест» за Договором є ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» (т. 1, а. с. 31).

У порядку, передбаченому пунктом 4.1 Договору, ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» направляло на адресу ДП «Енергоринок» повідомлення на замовлений обсяг купівлі електричної енергії: № 01/16 від 31.12.2015 (т. 1, а. с. 42), № 01/16-2 від 15.01.2016 (т. 1, а. с. 43), № 02/16 від 31.01.2016 (т. 1, а. с. 44), № 02/16-2 від 15.02.2016 (т. 1, а. с. 45), № 03/16 від 29.02.2015 (т. 1, а. с. 46), № 04/16 від 31.03.2016 (т. 1, а. с. 47), № 04/16-2 від 15.04.2016 (т. 1, а. с. 48), № 05/16 від 29.04.2016 (т. 1, а. с. 49), № 05/16-2 від 13.05.2016 (т. 1, а. с. 50) та № 06/16 від 30.05.2016 (т. 1, а. с. 51).

Зазначені повідомлення містять замовлений обсяг електричної енергії, її прогнозовану вартість та розмір оплати за декадами кожного місяця.

Поставка електричної енергії засвідчена ОСОБА_4 купівлі-продажу електричної енергії: за січень 2016 від 31.01.2016 на суму 842 038 221, 13 грн. (т. 1, а. с. 36), за лютий 2016 року від 29.02.2016 на суму 795 268 695, 91 грн. (т. 1, а. с. 37), за березень 2016 року від 31.03.2016 на суму 849 650 941, 34 грн. (т. 1, а. с. 38), за квітень 2016 року від 30.04.2016 на суму 820 495 040, 12 грн. (т. 1, а. с. 39), за травень 2016 року від 31.05.2016 на суму 851 397 336, 01 грн. на суму 851 397 336, 01 грн. (т. 1, а. с. 40) та за червень 2016 року від 30.06.2016 на суму 808 349 998, 03 грн. (т. 1, а. с. 41).

Відповідно до звітів про надходження коштів від ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» Покупець за поставлену електричну енергію розрахувався частково з порушенням передбаченого Договором строку.

У звязку з порушенням визначеного пунктом 6.3 Договору порядку розрахунків за куповану електричну енергію ДП «Енергоринок» звернулося до ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» з листами-попередженнями № 01/01 від 12.01.2016 (т. 1, а. с. 78), № 01/02 від 11.02.2016 (т. 1, а. с. 79), № 03/02 від 01.03.2016 (т. 1, а. с. 80), № 01/03 від 12.03.2016 (т. 1, а. с. 78), № 01/04 від 12.04.2016 (т. 1, а. с. 79), № 01/05 від 11.05.2016 (т. 1, а. с. 80), № 02/06 від 21.06.2016 (т. 1, а. с. 81) та № 03/06 від 01.07.2016 (т. 1, а. с. 82).

За таких обставин ДП «Енергоринок» звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» про стягнення штрафу за порушення порядку оплати поставленої електричної енергії.

Також ДП «Енергоринок» направляло на адресу ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» претензії про сплату штрафних санкцій, які останнім були залишені без відповіді. Факт отримання відповідачем зазначених претензій підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним і обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін, виходячи з такого.

Апеляційний господарський суд, оцінивши зміст укладеного між сторонами Договору, доходить висновку, що останній за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання § 1, 3, 5 глави 54 ЦК України, § 1, 3 глави 30 ГК України, Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

У звязку з порушенням умов оплати поставленої за спірним Договором електричної енергії ДП «Енергоринок» просить стягнути з ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» штраф на підставі пункту 6.3.2 Договору, який є штрафною санкцією у розумінні статті 230 ГК України.

Згідно з пунктом 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що на підставі частини другої статті 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» встановлено мораторій на стягнення штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг.

Частиною другою статті 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» на час, визначений у статті 1 цього Закону, встановлено мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

Наполягаючи на задоволенні позову, ДП «Енергоринок» зазначає, що вказаний Закон не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки позивач не є енергопостачальною компанією, а відповідач, у свою чергу, не є виробником чи виконавцем житлово-комунальних послуг.

Проте колегія судів вважає таке заперечення позивача безпідставним.

Згідно з визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону України «Про електроенергетику», енергопостачальними це учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам або з метою її експорту та/або імпорту.

Як вбачається зі змісту статуту ДП «Енергоринок», належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи, предметом діяльності підприємства є, зокрема, оптове постачання електричної енергії (т. 1, а. с. 114-121).

Відомості ЄДРПОУ також свідчать про те, що до основник видів діяльності ДП «Енергоринок» належить торгівля електроенергією (т. 1, а. с. 125-130).

Отже, з урахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами за спірним Договором, колегія суддів вважає, що ДП «Енергоринок» є енергопостачальником (енергопостачальною компанією).

Як свідчить статут ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», предметом діяльності відповідача є передача електроенергії, постачання електричної енергії як за регульованим, так і за нерегульованим тарифом, передача електроенергії місцевими (локальними) електричними мережами, виробництво електроенергії, торгівля електроенергією тощо (т. 1, а. с. 210-236).

За відомостями ЄДРПОУ основними видами діяльності ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» є розподілення електроенергії (КВЕД 35.13) та торгівля електроенергією (КВЕД 35.14). Місцем розташування підприємства є м. Краматорськ Донецької області.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до визначення, наведеного в частині першій статті 1 цього Закону, житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Виконавцем житлово-комунальних послуг у розумінні частини першої статті 1 зазначеного Закону є субєкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробником субєкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

За твердженням заявника апеляційної скарги основними споживачами електроенергії, яку поставляє ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», є підприємства гірничо-металургійної промисловості, а не населення, яке проживає на території проведення антитерористичної операції

На виконання вимог ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2017 ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» надало належним чином засвідчені копії звітів про корисний відпуск електричної енергії за групами та класами споживачів на контрольованій території за період з січня по червень 2016 року (за формою № 4-НКРЕ, затвердженою постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 04.10.2012 № 1257), з яких вбачається, що в зазначений період відповідач здійснював постачання електричної енергії населенню (т. 2, а. с. 47-49, 56-80).

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» є (у тому числі) виробником житлово-комунальних послуг.

Також апелянт посилається на те, що ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» здійснює постачання електричної енергії виключно споживачам, які розташовані на «контрольованій території». На думку позивача це унеможливлює застосування приписів частини другої статті 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

Однак наведене твердження ДП «Енергоринок» є необґрунтованим з огляду на таке.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» територія проведення антитерористичної операції це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, визначено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р.

Колегія суддів вважає, що позивач помилково ототожнює терміни «район антитерористичної операції», який застосовується в частині другій статті 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», та «неконтрольована територія». Останній охоплює територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Водночас територія (район) проведення антитерористичної операції визначається згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р і включає населені пункти, підконтрольні українській владі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано застосував приписи статті 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

Оскільки нормами зазначеного Закону запроваджено мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга ДП «Енергоринок» задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Донецької області від 07.02.2017 у справі № 905/3308/16 підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване з наведених вище підстав.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Енергоринок», м. Київ, на рішення Господарського суду Донецької області від 07.02.2017 у справі № 905/3308/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 07.02.2017 у справі № 905/3308/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано 5 примірників:

1 позивачу;

1 відповідачу;

1 до справи;

1 ГСДО;

1 ДАГС.