Постанова № 67059935, 07.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2017 р. Справа№ 910/90/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Кропивної Л.В.

за участю представників:

від позивача - Круподер С.А., довіреність № 91/2016/11/04-4 від 04.11.2016;

від відповідача - Боженко І.Ф., довіреність №2698/10-16 від 10.10.2016,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" на рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2017 у справі №910/90/17 (суддя Гумега О.В.) за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" про стягнення 141 151,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" про стягнення 141151,60 грн. пені за прострочення терміну надання результатів послуг за Договором № 409-14 про закупівлю послуг від 21.03.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2017 у справі №910/90/17 позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 125 296,21 грн. пені.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов висновку про те, що саме в період з 24.06.2015 по 20.07.2015 мав місце факт прострочення відповідачем терміну надання результатів послуг за Договором.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2017 у справі №910/90/17 змінити та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити на суму 23 203 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, посилаючись на абз. 2 п. 5.1.2 Договору, вказує про те, що кінцевим терміном завершення виконання тепловізійної аерозйомки є дата закінчення опалювального сезону, а саме 08.04.2015, а не 31.03.2015, як зазначив суд першої інстанції.

Крім цього, скаржник, з посиланням на п. 5.7.4 Договору вказує, про те, що строк нарахування пені повинен бути зменшений на 10 робочих днів, оскільки вказаний час був наданий позивачу для підписання Акту приймання-передачі послуг або надання мотивованої відмови від його підписання.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні 07.06.2017 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, якими просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством "Київенерго" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" (виконавець) 21.03.2014 було укладено Договір №409-14 про закупівлю послуг.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Договору виконавець зобов'язався у 2014 році надати послуги геологічні, геофізичні та пов'язані з ними вишукувальні та консультаційні послуги (послуги картографічні) (виконання тепловізійної аерозйомки з метою дистанційної діагностики теплових мереж та уточнення їх планового положення по зоні теплопостачання ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та прилеглої території), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

У п. 5.1.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 29.10.2014 до Договору) сторони визначили строк (термін) надання послуг наступним чином:

Виконання тепловізійної аерозйомки та надання результатів експрес - діагностики: листопад - грудень 2014р. (під час опалювального сезону, в нічний час доби, при відсутності туману, сніжного покриву та криги, при температурі повітря нижче 0°С. При цьому, перепад температури повітря між різними добами виконання аерозйомки не повинен перевищувати 10°С).

У випадку, якщо несприятливі погодні умови не дозволять виконати тепловізійну аерозйомку в повному обсязі (на всій території теплових мереж) у вказаний період, її завершення буде перенесено на січень - березень 2015р. (до закінчення опалювального сезону).

Здача замовнику результатів наданих послуг здійснюється протягом 12 тижнів після виконання тепловізійної аерозйомки (п. 5.1.3 Договору).

Порядок здавання-приймання послуг за Договором визначений пунктами 5.7.1 -5.7.11, а саме:

виконавець зобов'язується у визначений цим Договором строк для надання послуг передати замовникові результати наданих послуг, всю документацію, отриману від замовника для надання послуг, що оформлюються підписанням обома сторонами відповідного реєстру (п. 5.7.1 Договору);

результати послуг передаються в електронному виді на жорстких дисках, носії надає виконавець (п. 5.7.3. Договору);

замовник після отримання від виконавця результатів послуг протягом 10-ти робочих днів з моменту одержання Акта приймання-передачі послуг за цим Договором, підписує і направляє виконавцеві зазначений Акт або мотивовану відмову в прийманні наданих послуг з переліком необхідних дороблень (п. 5.7.4 Договору);

у випадку якщо замовник в термін, вказаний в 5.7.4. Договору, не поверне виконавцю підписаний Акт приймання-передачі послуг або не надасть письмову вмотивовану відмову, то послуги вважаються прийнятими (п. 5.7.5 Договору);

датою виконання зобов'язань виконавця за цим Договором є дата підписання замовником Акта приймання-передачі послуг з урахуванням умов п. 5.7.5 (п. 5.7.8 Договору).

Відповідно до п. 6.4.1 Договору виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим Договором.

Згідно п. 7.2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 28.04.2014 до Договору) у разі порушення виконавцем терміну надання результатів послуг за цим Договором виконавець сплачує замовникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості невчасно наданих послуг відповідного етапу та/або лоту, за кожен день затримки надання результатів послуг, але не більше 5% вартості послуг.

Предметом даного спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочку терміну надання результатів послуг за Договором за період з 26.03.2015 по 20.07.2015 в сумі 141 151,60 грн. (з урахуванням обмежень розміру пені до 5% вартості послуг).

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов висновку про те, що саме в період з 24.06.2015 по 20.07.2015 мав місце факт прострочення відповідачем терміну надання результатів послуг за Договором.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком місцевого господарського суду та також вважає позовні вимоги частково обґрунтованими, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 6.4.1 Договору виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим Договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 5.1.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 29.10.2014 до Договору) сторони визначили строк (термін) надання послуг наступним чином:

Виконання тепловізійної аерозйомки та надання результатів експрес - діагностики: листопад - грудень 2014р. (під час опалювального сезону, в нічний час доби, при відсутності туману, сніжного покриву та криги, при температурі повітря нижче 0°С. При цьому, перепад температури повітря між різними добами виконання аерозйомки не повинен перевищувати 10°С).

У випадку, якщо несприятливі погодні умови не дозволять виконати тепловізійну аерозйомку в повному обсязі (на всій території теплових мереж) у вказаний період, її завершення буде перенесено на січень - березень 2015р. (до закінчення опалювального сезону).

Згідно інформації про погодні умови за період з 1 листопада по 31 грудня 2014 року (а.с.79-82), яка була надана суду Державною службою України з надзвичайних ситуацій на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 03.02.2017, за період з листопада по грудень 2014 року були несприятливі погодні умови, визначені в абз. 1 п. 5.1.2 Договору, які не дозволили відповідачу виконати тепловізійну аерозйомку в повному обсязі (на всій території теплових мереж) у вказаний період.

Наведене, в свою чергу, визначено в абз. 2 п. 5.1.2 Договору як підстава для перенесення завершення виконання тепловізійної аерозйомки в повному обсязі на січень - березень 2015р. (до закінчення опалювального сезону).

Отже, з огляду на положення п. 5.1.2 Договору та вірно встановлені судом першої інстанції обставини щодо несприятливих погодних умов у період з листопада по грудень 2014 року, відповідач згідно з абз. 2 п. 5.1.2 Договору повинен був завершити виконання тепловізійної аерозйомки у період з січня по березень 2015 (до закінчення опалювального сезону).

При цьому, колегія суддів погоджується із визначеною судом першої інстанції кінцевою датою виконання відповідачем тепловізійної аерозйомки за умовами п. 5.2.1 Договору саме 31.03.2015, а не 08.04.2015 (дату закінчення опалювального сезону згідно з Розпорядженням Київської міської ради № 319 від 07.04.2015), як про це стверджує апелянт.

Так, сторонами у абз. 2 п. 5.1.2 Договору було чітко визначено кінцевий строк виконання відповідачем тепловізійної аерозйомки, на який переноситься завершення її виконання у разі несприятливих погодних умов, - березень 2015 року, в свою чергу у випадку закінчення опалювального сезону раніше (до настання вказаного строку), строк надання послуг за договором відповідно підлягав зменшенню, оскільки відповідач у такому разі (закінчення опалювального сезону) був позбавлений можливості виконувати вказані роботи у залишок встановленого строку - березні 2015 року.

Таким чином, зазначення у абз. 2 п. 5.1.2 Договору в дужках уточнення - "до закінчення опалювального сезону" повинно застосовуватись лише у тому випадку, коли закінчення опалювального сезону відбудеться раніше кінця березня 2015 року.

Отже, абз. 2 п. 5.1.2 Договору встановлено конкретний строк, у який відповідач повинен був завершити виконання тепловізійної аерозйомки - кінець березня 2015 року, а зазначення в дужках уточнення - "до закінчення опалювального сезону" не є продовженням цього періоду поза межі березня 2015 року, оскільки здійснення тепловізійної аерозйомки було можливим саме під час опалювального сезону, а жодні інші періоди (дати) після березня 2015 року в абзаці 2 пункту 5.1.2 Договору не вказані.

Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта про те, що кінцевим терміном завершення виконання тепловізійної аерозйомки є дата закінчення опалювального сезону, а саме 08.04.2015, колегією суддів відхиляються за необґрунтованістю.

Отже, в спірному випадку кінцевою датою виконання відповідачем тепловізійної аерозйомки є 31.03.2015.

Враховуючи те, що відповідно до 5.1.3 Договору здача замовнику результатів наданих послуг здійснюється протягом 12 тижнів після виконання тепловізійної аерозйомки, то кінцевим терміном здачі відповідачем позивачу результатів наданих послуг слід вважати 23.06.2015 (31.03.2015 + 12 тижнів, враховуючи при цьому приписи ст. 253 ЦК України, згідно яких перебіг строку починається з наступного дня після відповідної дати або настання події, з якою пов'язано його початок), а відповідно, з наступної дати обліковується прострочення здачі результатів наданих послуг.

Згідно п. 5.7.8 Договору датою виконання зобов'язань виконавця за цим Договором є дата підписання замовником Акта приймання-передачі послуг з урахуванням умов п. 5.7.5.

Матеріали справи містять підписаний сторонами Акт приймання-передавання послуг № 72 від 21.07.2015 (а.с.29), відповідно до якого на підставі Договору № 409-14 від 21.03.2014 відповідач надав, а позивач прийняв послуги по 2 етапу виконання послуг за Договором, а саме: "Виконання тепловізійної аерозйомки з метою дистанційного діагностики теплових мереж та уточнення їх планового положення", загальна вартість яких склала 2 823 031,94 грн.

Отже, дата підписання сторонами вказаного Акту - 21.07.2015 є відповідно датою виконання зобов'язань відповідача перед позивачем.

При цьому, доводи апелянта, з посиланням на п. 5.7.4 Договору, про те, що строк нарахування пені повинен бути зменшений на 10 робочих днів, оскільки вказаний час був наданий позивачу для підписання Акту приймання-передачі послуг або надання мотивованої відмови від його підписання, колегією суддів відхиляються, з огляду на наступне.

Як вже вказувалось, датою виконання зобов'язань виконавця за цим Договором є дата підписання замовником Акта приймання-передачі послуг (п. 5.7.8 Договору).

В свою чергу, датою підписання Акту, як виконавцем, так і замовником, є 21.07.2015. Так, вказана дата зазначена в Акті під підписами уповноважених осіб позивача та відповідача.

Таким чином, оскільки п. 5.7.8 Договору встановлено, що датою виконання зобов'язань виконавця за цим Договором є дата підписання замовником Акта приймання-передачі послуг, тому положення п. 5.7.4 Договору, на які посилається апелянт, жодним чином не впливають на період прострочення.

Пунктом 7.2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 28.04.2014 до Договору) передбачено, що у разі порушення виконавцем терміну надання результатів послуг за цим Договором виконавець (відповідач) сплачує замовникові (позивачеві) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості невчасно наданих послуг відповідного етапу та/або лоту, за кожен день затримки надання результатів послуг, але не більше 5% вартості послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, зазначені види штрафної договірної відповідальності мають подвійну правову природу, які одночасно з тим, що стимулюють сторони дотримуватися умов договору, ще й повинні мати компенсаційний характер за порушення господарсько-правових зобов'язань.

Відповідно до ч.1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторонами за взаємною згодою визначено вид штрафних санкцій (пеню) та її розмір за порушення зобов'язань за Договором.

Згідно ч. 2 ст.4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим кодексом.

Тому, у даному випадку слід керуватися нормами господарського права та частини 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, що передбачають можливість застосування такого виду санкції як пеня за прострочку виконання не грошового договірного зобов'язання у розмірі, обумовленому сторонами в договорі.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені можливо, оскільки суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом встановлення договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошових.

Враховуючи те, що відповідачем було допущено порушення строку надання результатів послуг за цим Договором, позивач обґрунтовано вимагає стягнення пені із виконавця.

З урахуванням вірно встановленого судом першої інстанції періоду прострочення (затримки) відповідачем надання результатів послуг (з 24.06.2015 по 20.07.2015), колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог на суму 125 296,21 грн.

В свою чергу, вказані вище доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відповідно підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення бути не можуть.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2017 у справі №910/90/17 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи №910/90/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

Л.В. Кропивна