Постанова № 67059803, 24.05.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2017 р. Справа№ 910/788/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Виштак Ю.М., Марусаж В.І. - за довіреністю оформленою належним чином;

від відповідача: Мостовенко С.М. - за довіреністю оформленою належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Жуляни"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2017р.

у справі №910/788/17 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський кар'єр"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Жуляни"

про стягнення 457 599,94 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський кар'єр" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Жуляни" про стягнення 457 599,94 грн. з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги до відповідача, позивач посилався на ту обставину, що поставлений ним на замовлення відповідача, як покупця, товар згідно з договором поставки №59-31.05 від 31.05.2013р. прийнято відповідачем, але повністю не оплачений, у зв'язку з чим позивач просив примусово стягнути з відповідача 351 164,51 грн. заборгованості, 59 599,48 грн. 3% річних за період нарахування з 01.01.2014р. по 21.09.2016р. та 46 835,95 грн. інфляційних втрат з січня 2014 року по серпень 2016 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2017р. у справі №910/788/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Жуляни" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський кар'єр" 351 164,51 грн. основного боргу, 46 835,95 грн. інфляційні втрати, 59 599,48 грн. 3% річних та 6 863,99 грн. судового збору.

Не погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Жуляни" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову у задоволенні позову, у зв'язку з невідповідністю висновків cуду першої інстанції обставинам справи та неправильним застосування вказаним судом норм матеріального та процесуального права.

На думку скаржника, позивачем не було обґрунтовано та документально доведено розмір заборгованості відповідача, не було направлено відповідачу рахунки-фактури, з отриманням яких у відповідача за умовами договору виникає обов'язок оплатити вартість товару.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2017р. апеляційну скаргу ПАТ "Жуляни" прийнято до розгляду та призначено на 19.04.2017р.

12.04.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про здійснення фіксування судового процесу технічним засобом, яке задоволено судовою колегією.

18.04.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в яких його представник вказував на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

18.04.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2017р. розгляд справи відкладено на 24.05.2017р.

18.05.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

19.05.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення, в яких його представник вказував на необґрунтованість апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 31.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський кар'єр (Постачальник) та Публічним Акціонерним Товариством "Жуляни" (Покупець) укладений Договір поставки № 59-31.05 (договір), предметом якого є щебінь фракційний, піщано-щебенева суміш та камінь, номенклатура, асортимент, одиниця виміру та ціна одиниці виміру продукції зазначаються у рахунку-фактурі, видатковій накладній, які оформляються постачальником на кожну поставку і є невід'ємною частиною цього Договору.

Поставка продукції за даним договором здійснюється покупцем шляхом самовивозу зі складу постачальника на протязі 5 робочих днів з моменту отримання на поточний рахунок постачальника попередньої оплати. Підставою для здійснення оплати за продукцію згідно цього договору є рахунок фактура постачальника, що надається згідно заявки покупця (п.п. 3.1,4.1 договору).

Зі змісту пункту 3.2 договору випливає, що приймання-передача продукції здійснюється покупцем згідно видаткової накладної, оформленою постачальником на підставі довіреності покупця.

З матеріалів справи вбачається, що постачальник в обґрунтування своїх грошових вимог до відповідача посилався на відвантаження відповідачу товару згідно видаткових накладних: №ТК-00772 від 26.07.2013р. на суму 57 398,98 грн.; №ТК-00775 від 29.07.2013р. на суму 57 034,72 грн.; №ТК-00792 від 30.07.2013р. на суму 57 230,86 грн.; №ТК-00798 від 31.07.2013р. на суму 47 900,20 грн.; №ТК-00856 від 06.08.2013р. на суму 59 150,22 грн.; №ТК-00895 від 09.08.2013р. на суму 58 225,56 грн.; №ТК-00922 від 12.08.2013р. на суму 58 071,46 грн.; №ТК-00925 від 13.08.2013р. на суму 59 430,42 грн.; №ТК-00939 від 14.08.2013р. на суму 56 628,42 грн.; №ТК-00951 від 15.08.2013р. на суму 47 353,80 грн.; №ТК-01000 від 20.08.2013р. на суму 55 115,34 грн.; №ТК-01022 від 22.08.2013р. на суму 56 264,16 грн.; №ТК-01050 від 27.08.2013р. на суму 57 847,30 грн.; №ТК-01059 від 28.08.2013р. на суму 58 351,66 грн.; №ТК-01072 від 29.08.2013р. на суму 57 847,30 грн.; №ТК-01089 від 02.09.2013р. на суму 59 542,50 грн.; №ТК-01108 від 03.09.2013р. на суму 56 418,28 грн.; №ТК-01125 від 04.09.2013р. на суму 59 486,46 грн.; №ТК-01153 від 09.09.2013р. на суму 59 038,14 грн.; №ТК-01207 від 13.09.2013р. на суму 57 777,24 грн.; №ТК-01211 від 16.09.2013р. на суму 58 842,00 грн.; №ТК-01246 від 19.09.2013р. на суму 59 542,50 грн.; №ТК-01260 від 20.09.2013р. на суму 59 472,46 грн.; №ТК-01320 від 27.09.2013р. на суму 50 492,04 грн.; №ТК-01329 від 30.09.2013р. на суму 19 894,20 грн.; №ТК-01344 від 01.10.2013р. на суму 58 071,46 грн.; №ТК-01412 від 08.10.2013р. на суму 58 505,76 грн.; №ТК-01466 від 15.10.2013р. на суму 58 842,00 грн.; №ТК-01527 від 23.10.2013р. на суму 58 225,56 грн.; №ТК-01548 від 24.10.2013р. на суму 59 122,20 грн.; №ТК-01599 від 30.10.2013р. на суму 18 227,02 грн.; №ТК-01634 від 01.11.2013р. на суму 59 304,34 грн.; №ТК-01646 від 04.11.2013р. на суму 59 220,28 грн.; №ТК-01666 від 05.11.2013р. на суму 58 253,58 грн.; №ТК-01680 від 07.11.2013р. на суму 59 234,28 грн.; №ТК-01693 від 08.11.2013р. на суму 58 547,80 грн.;№ТК-01706 від 11.11.2013р. на суму 59 304,34 грн.; №ТК-01760 від 18.11.2013р. на суму 58 365,66 грн.; №ТК-01774 від 19.11.2013р. на суму 59 206,26 грн.; №ТК-01829 від 25.11.2013р. на суму 59 192,26 грн.; №ТК-01834 від 26.11.2013р. на суму 46 078,90 грн.; №ТК-01877 від 02.12.2013р. на суму 58 996,12 грн.; №ТК-01933 від 09.12.2013р. на суму 59 080,18 грн.; №ТК-01969 від 16.12.2013р. на суму 59 920,78 грн.; №ТК-01986 від 19.12.2013р. на суму 59 906,76 грн.; №ТК-01988 від 20.12.2013р. на суму 59 640,58 грн.; №ТК-01991 від 23.12.2013р. на суму 59 962,80 грн.; №ТК-02005 від 24.12.2013р. на суму 59 850,72 грн.; №ТК-02008 від 25.12.2013р. на суму 4 358,40 грн.; №ТК-02014 від 26.12.2013р. на суму 32 138,94 грн.

Отримання товару відповідно до вказаних товарнорозпорядчих документів на товар відповідач не заперечував, а видаткові накладні були підписані представниками постачальника та покупця.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а тому обов'язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару складає зміст основних його зобов'язань відповідно до ст. 692 ЦК України.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За умовами укладеного між сторонами договору поставки оплата продукції покупцем здійснюються шляхом перерахування 100% вартості партії продукції, згідно виставленого рахунку-фактури. Попередня оплата в розмірі 100% має бути перерахована постачальнику протягом 3 робочих днів, з моменту отримання рахунку-фактури, на розрахунковий рахунок постачальника по банківських реквізитах зазначених у договорі (п. 4.2 договору).

Судом апеляційної інстанції установлено, що постачальник виконав обов'язок з відвантаження партій товару у місці знаходженні товару представнику покупця до виконання тим обов'язку попередньо оплатити вартість товару.

Вказана обставина не позбавляє постачальника права вимагати оплати покупцем повної вартості прийнятого ним товару, від якого покупець не відмовився , в силу положень частини 4 ст. 538 та ст. ст. 692, 693 ЦК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що покупцем (відповідачем) сплачено постачальнику грошові кошти у розмірі 2 374 748,68 грн., що підтверджується наданою позивачем копією банківської виписки з рахунку та актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2016р., підписаним головними бухгалтерами підприємств.

Твердження апелянта, що позивач не надав доказів пред'явлення відповідачу рахунків-фактур для здійснення оплати за договором поставки №59-31.05 від 31.05.2013р., з отриманням яких, на переконання останнього, договір пов'язує виникнення у скаржника обов'язку з оплати товару, колегією відхиляються, оскільки ціна кожної поставки визначалась за заявкою покупця, який здійснював поставку продукції самовивозом зі складу постачальника, у видатковій накладній встановлено обсяг та ціну поставки, платіжні реквізити сторін наведені у договорі і не змінювалися. Таким чином, покупець був обізнаний стосовно розміру оплати за поставлену продукцію. Враховуючи, що відповідно до умов договору оплата продукції здійснюється шляхом перерахування 100% вартості продукції, згідно рахунка-фактури то відповідач зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Крім цього, з банківських виписок наданих до матеріалів справи вбачається, що покупцем здійснювалось часткове виконання оплати придбаного товару відповідно до актів звірки, про що зазначено у призначеннях платежів.

Відповідно до двохстороннього акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.2013р. по 30.06.2015р. сторонами підтверджено залишок непогашеної заборгованості перед позивачем в сумі 860 562,98 грн.

Обрахувавши суми перерахованих коштів за період з 30.06.2015р. до 31.12.2016р., які вказуються відповідачем в односторонньому акті звірки, сума сплачених коштів склала 502 648,65 грн., тож заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 357 914,33 грн. (860 562,98-502 648,65) також підтверджується актами звірки взаєморозрахунків.

Посилання скаржника на ту обставину, що постачальником при формуванні грошових вимог до покупця не враховано здійснених покупцем платежів у період 11.06.2013р.-21.08.2013р. у загальному розмірі 1 064 414,33 грн., та платежів на суму 924 843,64 грн. у період з 16.09.2013р. по 08.11.2013р., спростовуються наявним у матеріалах справи двохстороннім актом взаємозвірки за період з 31.05.2013р. (з моменту укладання договору № 59-31.05) по 22.09.2016р., на підставі якого, крім іншого, позивач ґрунтував свої грошові вимоги до відповідача.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача борг в сумі 351 164,51 грн., який підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявляючи вимоги про стягнення боргу, позивач також просив стягнути з відповідача 59 599,48 грн. 3% річних за період заборгованості з 01.01.2014р. по 21.09.2016р. та 46 835,95 грн. інфляційних втрат з січня 2014 року по серпень 2016 року.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, апеляційний суд встановив, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення 59 599,48 грн. 3% річних за період нарахування з 01.01.2014р. по 21.09.2016р. та 46 835,95 грн. інфляційних втрат з січня 2014 року по серпень 2016 року підлягають задоволенню, а доводи апелянта про їх невірний розрахунок документального та арифметичного підтвердження не знайшли.

З огляду на встановлене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Жуляни" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2017р. у справі №910/788/17 слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Жуляни" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2017р. у справі №910/788/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2017р. у справі №910/788/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/788/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко