Постанова № 67059793, 07.06.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2017 року Справа № 904/12316/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Дармін М.О., Антонік С.Г.

секретар судового засідання Абадей М.О.

представники сторін

від позивача: Літвінова А.І., представник, довіреність №659 від 17.05.2017 р.;

від позивача: Бойченко С.І., представник, довіреність №837 від 18.05.2017 р.;

від позивача: Богачова С.О., представник, довіреність №837 від 18.05.2017 р.;

від позивача: Черненко Є.І., представник, довіреність №672 від 17.05.2017 р.;

від відповідача: представник не з'явився

від третьої особи: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. у справі №904/12316/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м.Дніпро

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3600-ОД від 11.09.2009 у загальному розмірі 6765 грн. 64 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. (з урахуванням ухвали від 03.04.2017р. про виправлення описки) у справі №904/12316/16 (суддя Фещенко Ю.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" 1577,99 грн. - заборгованості з орендної плати, 275,72 грн. - пені, 377,56 грн. - частину витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Означене рішення вмотивоване наявністю вини у виникненні вказаного спору як позивача так і третьої особи стосовно належного узгодження та повідомлення орендарів про зміну орендодавців за договорами, тому спір щодо належного отримувача орендної плати за період з 01.12.2015р. по 04.02.2016р. повинен вирішуватися саме між ними, а не шляхом примусового подвійного стягнення орендної плати з відповідача. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1577,99 грн. за період з 05.02.2016р. по 29.02.2016р. визнані судом обґрунтованими і доведеними належними доказами. Господарський суд перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, визнав його невірним та необґрунтованим, а тому здійснивши власний перерахунок, суд встановив, що пеня за період з 10.04.2016р. по 31.08.2016р. за прострочення сплати орендної плати в сумі 1577,99 грн. складає 275,72 грн., яку і було стягнуто з відповідача. Також відмовлено в задоволенні вимог про стягнення з відповідача штрафу на підставі пункту 3.9. Договору оренди, оскільки наявність заборгованості судом встановлена менше одного місяця.

Позивач (РФ "Придніпровська залізниця"), не погодившись з рішенням місцевого господарського суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом невірно викладено обставини справи, не в повній мірі досліджено і розглянуто по суті докази справи, неправильно застосовані норми Цивільного кодексу України та пункти договору та додаткової угоди між сторонами. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. у справі №904/12316/16 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги залізниці.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що 21.10.2015р. відповідно до чинного законодавства відбулася державна реєстрація ПАТ "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815). До даних про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа увійшло й ДП "Придніпровська залізниця". Регіональна філія "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ ВП 40081237) значиться як відокремлений підрозділ юридичної особи - ПАТ "Українська залізниця". Згідно витягу з протоколу №1 засідання ПАТ "Українська залізниця" від 21.10.2015р. датою початку фінансово-господарської діяльності ПАТ "Українська залізниця" було визначено 01.12.2015р. Позивач вказує на те, що створення ПАТ "Українська залізниця" є загально відомим фактом, який висвітлювався в засобах масової інформації та інформація про створення товариства міститься у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі підприємців та організацій України, а тому, на думку скаржника, твердження суду про те, що відповідач не був повідомлений про створення ПАТ "Українська залізниця" та як наслідок, що відбудеться заміна кредитора не відповідає дійсності, адже в додатковій угоді від 13.02.2015р. в п.10.1 зазначено, що договір пролонговано з 01.04.2015р. до моменту створення (реєстрації) до ПАТ "Українська залізниця", але не більше ніж по 28.02.2018р. Звертає увагу на неврахування судом першої інстанції, що листом №НГ-9/1424 від 30.10.2015р. орендарів майна було повідомлено про здійснення державної реєстрації ПАТ "Українська залізниця" (в тому числі і відповідача). Вважає, що ФДМУ в особі Регіонального відділення по Дніпропетровській області також повинен був вжити необхідних засобів та дій для того, щоб орендарі не продовжували сплачувати фонду кошти за майно, на яке вони втратили право та яке увійшло до статутного капіталу залізниці. Також залізниця вважає, що судом першої інстанції невірно застосовані норми права, які полягають у невірному застосуванні ст.516 Цивільного кодексу України, бо заміна кредитора фактично не відбулась, а лише ФДМУ втратив право на майно, тому залізниці повинно бути сплачено з грудня 2015 року вже не 30% (п.3.6. договору), а 100%. Стверджує, що ПАТ "Українська залізниця" і Регіональною філією "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" в повному обсязі підтверджено правонаступництво по договорах оренди, укладених через РВ ФДМУ по Дніпропетровській області. Звертає увагу, що п.11 Додаткового договору від 05.02.2016р. визначено, що сторони домовились, що умови додаткового договору поширюються на взаємовідносини сторін, які виникли з 01.12.2015р., договір набирає чинності та діє з моменту його підписання сторонами та діє до 31.03.2016р., таким чином спростовується твердження суду, що відповідач не був повідомлений про заміну кредитора, а орендна плата за спірний період, за твердженням залізниці, сплачувалась Фонду держмайна безпідставно.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2017р. апеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. у справі №904/12316/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Подобєд І.М. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В., розгляд справи призначений у судове засідання на 17.05.2017р.

Відповідач (ФОП ОСОБА_6.) письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача не надав.

В матеріали справи через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача від 15.05.2017р. про перенесення розгляду апеляційної скарги на іншу дату в зв'язку з перебуванням в іншому місті та неможливістю явки в судове засідання, яке призначено на 17.05.2017р.

Третя особа (РВ ФДМУ по Дніпропетровській області) у відзиві на апеляційну скаргу заперечує на її задоволенні, просить залишити оскаржене рішення без змін, посилаючись, зокрема, на те, що Регіональне відділення є належним орендодавцем за спірним договором, оскільки майно, що було передане в оренду, залишилось у державній власності, а порядок передачі вказаного майна, передбачений ч. 4 ст. 10 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", на даний час не затверджено Кабінетом Міністрів України. При цьому вважає, що посилання скаржника на те, що з моменту складання передавального акта та державної реєстрації зазначеної юридичної особи, остання набула право власності на майно, в тому числі, об'єкт нерухомості за спірним договором, є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам матеріального права. Вказує, що ПАТ "Українська залізниця" не надано доказів переходу права власності на спірне майно, а саме не надано порядок, затверджений Кабінетом Міністрів України. На думку третьої особи посилання скаржника на листи, в яких ПАТ "Укрзалізниця" зверталась до Регіонального відділення з проханням припинити нарахування орендної плати за договором оренди, не заслуговують на увагу, оскільки Регіональне відділення не мало жодних законних підстав припинити нарахування орендної плати за основним договором, умови договору не змінились, майно не було повернуто за актом приймання-передачі, а отже, орендар продовжував використовувати державне майно, згідно його цільового призначення за договором. Крім того вказує на те, що апелянт не зазначив, яким саме законодавством передбачено, що з початком фінансово-господарської діяльності ПАТ "Українська залізниця" до нього переходить право вимоги за договором оренди.

В матеріали справи 17.05.2017р. позивачем були подані письмові пояснення, у яких позивач з посиланням на листування між ПАТ "Укрзалізниця" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, зазначає, що умовами договорів оренди і додатковими угодами до них передбачено, що договір є пролонгованим до моменту створення (реєстрації) ПАТ "Українська залізниця". Таким чином, на думку позивача, і Фонд державного майна України по Дніпропетровській області і орендарі, відповідно до умов укладених договорів, знали про створення ПАТ "Українська залізниця". Крім того, позивач вказує на судову практику, в якій вже висловлено правову позицію, що у зв'язку зі створенням ПАТ "Українська залізниця" спірне майно перейшло у власність останнього, а тому усі права та обов'язки орендодавця (за східним із спірним договором) перейшли до ПАТ "Українська залізниця".

В судовому засіданні 17.05.2017р. колегією суддів було задоволено клопотання відповідача, а розгляд справи відкладений на 07.06.2017р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2017р. на підставі автоматичної зміни складу суду у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Орєшкіної Е.В. та Широбокової Л.П., справу № 904/12316/16 за апеляційною скаргою ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. у справі "904/12316/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Подобєд І.М. (доповідач), судді: Дармін М.О., Антонік С.Г., розгляд справи призначений у судове засідання на 07.06.2017р. о 12:15 год.

В судове засідання 07.06.2017р. з'явились представники позивача, відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомили.

Відповідно п. 1 ч.1 до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні; такими обставинами, зокрема є, нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи, що нез'явлення в судове засідання 07.06.2017р. представників відповідача та третьої особи не перешкоджає вирішенню спору в даному засіданні, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами (ст. 75 ГПК України).

В судовому засідання 07.06.2017р. у зв'язку зі зміною складу суду розгляд справи розпочато заново.

Представники позивача в судовому засіданні 07.06.2017р. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити. За результатами перегляду справи в судовому засіданні 07.06.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3600-ОД від 11.09.2009р. (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 47,8 кв. м, розміщене за адресою: АДРЕСА_1 на 1 поверсі, що перебуває на балансі ДП "Придніпровська залізниця" (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку/актом оцінки на 30.09.2009р. і становить за незалежною оцінкою/залишковою вартістю 126986 грн. (а.с.14-20 т.1).

У відповідності до п. 1.2. Договору майно передається в оренду з метою - під кафе з правом торгівлі продтоварами підакцизної групи. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.

Згідно з п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) серпень 2009р. 1604,79 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2009р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень.

Відповідно до пункту 3.2. Договору, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3. Договору).

За пунктом 3.6. Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні: 70% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 1123,35 грн., а 30 % - Балансоутримувачу у розмірі 481,44 грн. щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.7. Договору сторони визначили порядок оформлення орендарем платіжних доручень.

Пунктом 3.8. Договору сторонами погоджено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п.3.9. Договору).

Пунктом 10.1. Договору сторони визначили, що цей Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 11.09.2009р. до 10.09.2010р. включно.

За актом приймання-передачі в оренду нежитлової будівлі, що знаходиться на балансі ДП "Придніпровська залізниця", 11.09.2009р. регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області було передано ФОП ОСОБА_6 нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, площею 47,8 кв. м. (а.с. 21т.1).

В подальшому орендні правовідносини були продовжені, а саме шляхом укладання додаткових угод до Договору:

- Додатковою угодою від 18.08.2010р. - по 10.09.2012р. (включно) (а.с.23 т.1);

- Додатковою угодою від 17.09.2012р. - по 10.09.2013р. (включно) (а.с.24-25 т.1);

- Додатковою угодою від 10.01.2014р. - по 31.12.2014р. (включно) (а.с.27 т.1);

- Додатковою угодою від 19.11.2014р. - по 31.03.2015р. (включно) (а.с.28 т.1);

- Додатковою угодою від 13.02.2015р. - з 01.04.2015р. до моменту державної реєстрації Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", але не більш ніж по 28.02.2018р. включно (а.с.29 т.1).

05.02.2016р. між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", що є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту, та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 було укладено Додатковий договір до Договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 11.09.2009р. №12/02-3600-ОД (далі - Додатковий договір), в якому сторони дійшли згоди, зокрема:

- встановити, що орендодавцем майна, визначеного Договором оренди від 11.09.2009 №12/02-3600-ОД є публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" (пункт 1 Додаткового договору);

- пункт 3.1 розділу 3 "Орендна плата" Договору викласти в редакції: "Орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 становить 2 923 грн. 68 коп. без ПДВ." (пункт 3 Додаткового договору);

- пункт 3.6 цього ж розділу Договору викласти в редакції: "Орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця: Одержувач коштів - структурний підрозділ "Криворізька дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", код ЄДРПОУ одержувача - № 40081237/ч.н. 250, банк одержувача - ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" Дніпровське регіональне відділення, МФО 322959 № рахунку 2600657872106 не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним" (пункт 4 Додаткового договору);

- пункт 3.7. розділу 3. Орендна плата вважати таким, що втратив чинність (пункт 5 Додаткового договору);

- викласти у Договорі оренди другий абзац пункту 10.1. розділу 10. Строк чинності, умови зміни та припинення договору в редакції: "Термін дії Договору оренди продовжено по 31.03.2016 включно" (пункт 8 Додаткового договору);

- сторони домовились, що умови Додаткового договору поширюються на взаємовідносини сторін, що виникли з 01.12.2015. Цей Додатковий договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.03.2016 року (пункт 11 Додаткового договору) (а.с.30-31 т.1).

На виконання вказаного Додаткового договору від 05.02.2016р., між позивачем та відповідачем було підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого (або іншого) майна від 05.02.2016р., відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 47,8 кв.м, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 26.07.2012 і становить за незалежною оцінкою 131360 грн. 00 коп. У відповідності до пункту 2 зазначеного Акту об'єкт оренди обліковується на балансі СП "Криворізька дирекція залізничних перевезень" філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (а.с.32 т.1).

В подальшому, 18.03.2016р. між позивачем та відповідачем укладено Додатковий договір до Договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 11.09.2009р. №12/02-3600-ОД, в якому сторонами узгоджено абзац 2 пункту 10.1. розділу 10. "Строк чинності, умови зміни та припинення договору" викласти в наступній редакції: "Цей Договір діє до 30.06.2016р. включно" (а.с.33 т.1).

Також 28.11.2016р. між позивачем та відповідачем укладено Додатковий договір до Договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 11.09.2009р. №12/02-3600-ОД, згідно з яким внесли зміни до п.3.1. розділу 3. Орендна плата, встановивши, що «орендна плата, визначена за домовленістю сторін, з 01.01.2016 року становить 3179,00 грн. без ПДВ», та до абзацу другого пункту 10.1 розділу 10. Строк чинності, умови зміни та припинення договору, визначивши, що «Цей Договір діє з 01 листопада 2016 року по 31 березня 2017 року включно» (а.с 61 т.1).

Виконання належним чином умов вказаного Договору Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (третьою особою) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (відповідачем) по листопад 2015 року включно підтверджується розрахунковими документами (рахунками-фактурами та банківськими квитанціями (а.с. 70-114 т.1), а також актом звірки, підписаним обома сторонами Договору, в якому сторони підтвердили станом на 30.11.2015р. відсутність заборгованості відповідача за спірним Договором оренди (а.с.69 т.1).

Разом із цим, як вбачається з матеріалів справи, за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3600-ОД від 11.09.2009 за період з грудня 2015 року по лютий 2016 року було здійснено подвійне нарахування орендної плати, як Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (70% до державного бюджету), так і ПАТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (100% на свою користь). При цьому відповідачем орендна плата за період з грудня 2015 року по лютий 2016 року у розмірі 70% була сплачена на користь первісного кредитора - орендодавця (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області) та у розмірі 30% на користь балансоутримувача (ДП "Придніпровська залізниця) (а.с. 34-40, 230-232 т.1).

27.12.2016р. ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (надалі - позивач) звернулося із позовом до ФОПА ОСОБА_6 (відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з останнього на свою користь заборгованість за вказаним Договором оренди в розмірі 6201,28 грн. за період з 01.12.2015р. по 29.02.2016р., 328,27 грн. пені за прострочку сплати цієї заборгованості за період з 21.03.2016р. по 31.08.2016р. та 236,09 грн. штрафу, які обґрунтовуються посиланням на неналежне виконання відповідачем умов вказаного Договору щодо сплати орендної плати в розмірі 70% на користь позивача, як нового власника означеного майна.

Відтак причиною спору є питання існування невиконаних відповідачем грошових зобов'язань та майнової відповідальності за їх порушення у правовідносинах із позивачем, що ґрунтуються на вказаному Договорі оренди нерухомого майна.

Згідно положень частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Так, відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина 3 статті 11 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Досліджуючи обставини виконання відповідачем умов Договору в період з 01.12.2015р. по 29.02.2016р., колегія суддів встановила наступне.

Згідно Свідоцтва про право власності (а.с. 41 т.1) та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 42 т.1), об'єкт нерухомого майна - будівля кафе літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_1 має державну форму власності, а його власником визначено Державу в особі Міністерства транспорту та зв'язку України.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 134-135 т.1), 21.10.2015р. відбулася державна реєстрація публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Згідно витягу з протоколу № 1 засідання ПАТ "Укрзалізниця" від 21.10.2015, датою початку фінансово-господарської діяльності ПАТ "Укрзалізниця" було визначено 01.12.2015р. (а.с. 136 т.1).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця" утворено публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Пунктом 2 вказаної Постанови встановлено, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього, зокрема майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 затверджено Статут публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Статут) (а.с. 132 т.1).

Пунктом 2 Статуту встановлено, що товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до пункту 20 Статуту, товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту.

Пунктом 33 Статуту передбачено, що товариство здійснюючи право власності, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, Статуту та меті діяльності підприємства.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" передбачено, що внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", переоформлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу товариства, здійснюється протягом двох років з дня державної реєстрації товариства.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесеного до статутного капіталу товариства, здійснюється на підставі передавального акту та акту оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу товариства.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі Зведеного переліку майна державного підприємства "Придніпровська залізниця", що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015, майно за адресою: АДРЕСА_1, на 4 поверсі, було включено до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця" (а.с. 177-188 т.1).

Згідно Зведеного передавального акту від 06.08.2015р., який затверджений 18.08.2015р. Міністром інфраструктури України, орендоване майно за договорами оренди передане Державним підприємством "Придніпровська залізниця" до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця" (а.с. 238-246 т.1).

Відповідно до Положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", затвердженого рішенням правління ПАТ "Укрзалізниця" від 16.11.2015 (протокол № 5), відокремленим підрозділом товариства є регіональна філія "Придніпровська залізниця", до якої в процесі реорганізації перейшли всі майнові права та обов'язки державного підприємства "Придніпровська залізниця" (а.с. 137-147 т.1).

Положення статті 329 Цивільного кодексу України встановлюють, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до статті 85 Господарського кодексу України, статті 115 Цивільного кодексу України, господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди.

В пункті 10.7. Договору (зі змінами, що були внесені Додатковою угодою від 10.01.2014р.) сторони визначили, що реорганізація орендодавця не є підставою для зміни або припинення чинності договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників) (а.с.27 т.1).

Отже, як вірно встановлено місцевим господарським судом, у зв'язку зі створенням Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2014 №4442-VI, постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 25.06.2014 № 200, статей 115, 329 Цивільного кодексу України, статті 85 Господарського кодексу України та статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в зв'язку з переходом права власності на майно, яке є об'єктом оренди за вказаним Договором, з 21.10.2015р. (моменту державної реєстрації ПАТ "Укрзалізниця") відбулася заміна сторони (Орендодавця) у зобов'язанні, а тому усі права та обов'язки орендодавця за спірним Договором перейшли до позивача.

Заперечення третьої особи (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області) щодо того, що орендоване майно залишилось у державній власності, оскільки на даний час не затверджено Кабінетом Міністрів України порядок передачі вказаного майна, передбачений ч. 4 статті 10 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", відхиляються судом апеляційної інстанції, як такі що не відповідають наведеним вище положенням частини 3 статті 4 та частини 2 статті 5 означеного Закону, за яких спірне майно набувається у власність ПАТ "Укрзалізниця" за фактом його внесення до статутного капіталу цього товариства на підставі відповідного передавального акту з подальшим переоформленням правовстановлюючих документів протягом двох років з дня державної реєстрації товариства.

Враховуючи на момент переходу до позивача прав орендодавця за вказаним Договором оренди, колегія суддів вважає, що вчинені після цього моменту часу дії третьої особи (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області), спрямовані на визначення строку дії Договору оренди, припинення строку його дії та повернення орендованого майна за актом приймання-передачі, - не породжують для позивача та відповідача таких зобов'язань.

Щодо вимог третьої особи до відповідача про сплату орендної плати, яки мали місце у спірному періоді та їх задоволення відповідачем, то суд апеляційної інстанції виходить з таких мотивів.

Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язання може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Стаття 517 Цивільного кодексу України визначає, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідач зазначає, що оскільки його не було письмово повідомлено про зміну сторони у зобов'язанні, в силу приписів статті 516 Цивільного кодексу України, виконання ним свого обов'язку первісному кредитору є належним виконанням.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Однак, як свідчать матеріали справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, до моменту укладення Додаткового договору від 05.02.2016р. до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3600-ОД від 11.09.2009р орендаря (відповідача) не було повідомлено в однозначній формі про те, що усі права та обов'язки орендодавця за спірним Договором перейшли до позивача.

Так невизначеність моменту, з якого права орендодавця, зокрема і за спірним договором, перейшли до ПАТ "Укрзалізниця", підтверджується листуванням між позивачем та третьою особою.

У своєму листі від 10.12.2015р. №НГ-9-1/103 позивач (Регіональна філія "Придніпровська залізниця") повідомило третю особу (Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області) про те, що ПАТ "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав та обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту, має у власності майно, що внесено до його статутного капіталу, та до Товариства переходять права і обов'язки за договорами оренди, укладеними регіональними відділеннями Фонду державного майна України; надало зведений перелік майна Державного підприємства "Придніпровська залізниця", що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця", затвердженого Міністерством інфраструктури України від 18.08.2015р. (а.с. 176 т.1).

Як вбачається з листа Фонду Державного майна України від 14.12.2015р. №10-16-22652 ПАТ "Українська залізниця" та Регіональні відділення Фонду державного майна України були повідомлені про те, що відповідно до положень статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди, і на думку Фонду реалізація такого права здійснюється шляхом підписання тристороннього договору про внесення змін до договору оренди про встановлення належного орендодавця (а.с. 154 т.1).

В своєму листі від 18.01.2016 № ИГ09/80 позивач (Регіональна філія "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця"), направленому до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, просив з метою запобігання подвійного нарахування орендної плати, повідомити філію про дату припинення нарахування орендної плати в бюджет та надати копію відповідного документа (а.с.207 т.1).

Листом від 25.01.2016р. №11-08-00334 третя особа ("Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області") повідомило ПАТ «Укрзалізниця» про те, що відповідно до листа Фонду державного майна України від 13.12.2015 №10-16-22652 реалізація правонаступництва за договором оренди здійснюється шляхом підписання тристороннього договору про внесення змін до договору оренди про встановлення належного орендодавця; що після підписання додаткових угод до договорів оренди. Наказами Регіонального відділення будуть зняті з контролю діючи договори оренди про що буде повідомлено додатково (а.с. 204 т.1).

Зі своєї сторони позивач (Регіональна філія "Придніпровська залізниця") листом від 02.02.2016р. №ИГ-9/156 повідомив відповідача (ФОП ОСОБА_6.), що відповідно до ст. 15 закону України "Про оренду державного та комунального майна" до ПАТ "Укрзалізниця" переходять права та обов'язки за договорами оренди, укладеними через регіональні відділення Фонду державного майна України, що згідно з витягом з протоколу № 3 засідання правління ПАТ "Укрзалізниця" від 19.01.2016р. ухвалено внесення змін до договорів оренди майна залізничного транспорту шляхом укладання додаткових договорів; просив погодити внесення змін до договорів оренди згідно з додатком і повернути філії підписані та скріплені печаткою додаткові договори у встановлений законодавством термін (а.с. 158 або 247 т.1).

В матеріалах справи наявний лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 19.02.2016р. №16-02-00815, з якого вбачається, що третя особа (Регіональне відділення) пропонувала відповідачу (ФОП ОСОБА_6.) та позивачу (Регіональна філія "Придніпровська залізниця") підписання тристоронньої додаткової угоди до вказаного Договору оренди, а у разі відмови від підписання такої додаткової угоди повернути об'єкт оренди балансоутримувачу за актом приймання-передачі (а.с. 150 т.1).

Листом від 22.03.2016р. №НЗ-1-09/549 позивач (Регіональна філія "Придніпровська залізниця") зі своєї сторони повідомив відповідача (ФОП ОСОБА_6.), що запропоновані листом Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 19.02.2016р. №16-02-00815 тристоронні додаткові угоди є такими, що не відповідають умовам договорів оренди та чинному законодавству, підписання зазначених додаткових угод є неможливим (а.с. 160 т.1).

Як вбачається з листа позивача (Регіональної філії "Придніпровська залізниця") від 07.04.2016р. №Н-21/115 на адресу третьої особи (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області), Залізниця повідомляла це Регіональне відділення, що у порушення статей 5, 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області не припинило нарахування орендної плати з 01.12.2015р. - початку фінансово-господарської діяльності ПАТ "Укрзалізниця", яка згідно чинного законодавства України та укладеним додатковим договором до договорів оренди є правонаступником і новим орендодавцем по договорах оренди, які укладались через РВ ФДМУ по Дніпропетровській області. Вважає нарахування Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області платіжних зобов'язань орендарям після 01.12.2015р. таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства України і підлягають скасуванню (а.с.162 т.1).

11.04.2016р. відповідач (ФОП ОСОБА_6.) звернувся з листом до третьої особи (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області), в якому повідомив про підписання зі своєї сторони додаткової угоди до вказаного Договору оренди та про те, що через певний час ці Додаткові угоди були повернені без підпису (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області) та не роз'яснено чому вони не підписані, а також просив надати роз'яснення "кому він повинен сплачувати орендну плату" і повідомити офіційно, так як у орендаря немає зайвих коштів для сплати оренди у 170% від нарахованого рахунку (а.с. 161 т.1).

19.04.2016р. третя особа (Регіональне відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області) повідомило позивача (Регіональну філію "Придніпровська залізниця"), що керуючись листом Фонду державного майна України від 14.12.2015р. №10-16-22652, після підписання тристоронньої додаткової угоди про внесення змін до договору оренди про зміну орендодавця, наказом Регіонального відділення буде припинено контроль за договорами оренди, серед яких зазначено й вказаний вище Договір. В цьому ж листі зазначено, що на момент підписання додаткових угод, умови по договору оренди в частині сплати орендної плати до державного бюджету повинні бути виконані; що станом на 14.04.2016р. орендарем не виконуються умови договорів оренди в частині сплати орендної плати до державного бюджету; що Регіональне відділення наполягає на терміновій сплаті заборгованості з орендної плати; що у разі відмови від виконання вищезазначених умов, необхідно повернути державне майно за актом приймання-передачі балансоутримувачу, а один примірник надати до Регіонального відділення (а.с. 163 т.1).

Листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 20.07.2016р. №18-02-03985 відповідач (ФОП ОСОБА_6.) та позивач (Регіональна філія "Придніпровська залізниця") були повідомлені про існування заборгованості за вказаним Договором та про відмову від договору, внаслідок якої цей Договір є розірваним з моменту одержання цього повідомлення, а орендоване майно підлягає терміновому поверненню балансоутримувачу за актом приймання-передачі (а.с. 151 т.1).

05.10.2016р. третьою особою (Регіональним відділенням) була направлена на адресу відповідача (ФОП ОСОБА_6.) претензія №18-11-05497 про сплату заборгованості з орендної плати та повідомлено останнього, що договір може бути розірвано достроково у разі невиконання зобов'язань по договору (а.с. 153 т.1).

Наведені вище матеріали справи свідчать про неузгодженість між сторонами спору щодо моменту, з якого права орендодавця, зокрема, і за спірним договором, перейшли до позивача, та що відповідачу так і не було надано спільної відповіді від первісного та нового орендодавця щодо порядку сплати орендної плати за період з грудня 2015 року по лютий 2016 року.

За вказаних вище обставин колегія суддів відхиляє доводи апеляційної позивача про те, що створення ПАТ "Укрзалізниці" само по собі є загально відомим фактом, з настанням якого відповідач мав виконувати свої права та обов'язки за договором на користь нового орендодавця - ПАТ "Укрзалізниця".

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача (орендаря) про зміну орендодавця за договором, а також докази надання відповідачу доказів переходу до нового кредитора - ПАТ "Укрзалізниця" в особі своєї Регіональної філії "Придніпровська залізниця" прав у зобов'язанні (отримання орендної плати за договором) до 05.02.2016р., тобто до моменту укладення Додаткового договору від 05.02.2016р. до Договору оренди №12/02-3600-ОД від 11.09.2009р.

При цьому місцевий господарський суд вірно відзначив, що відповідачем були вчинені всі можливі дії щодо належного виконання його обов'язків орендаря за спірним договором.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про те, що за умовами пункту 11 Додаткового договору від 05.02.2016р. до Договору оренди №12/02-3600-ОД від 11.09.2009р. визначено,що сторони домовились, що умови цього додаткового договору поширюються на взаємні відносини сторін, які виникли з 01.12.2015р. і це відповідає положенням частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, то колегія суддів зауважує, що за частиною 1 статті 626 та частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, змін або припинення цивільних прав та обов'язків, а зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а тому розповсюджуючи 05.02.2016р. дію договору на правовідносини сторін з 01.12.2015р., сторони дійсно встановлюють для себе певні права та обов'язки за цим договором, які підлягають ними виконанню, за винятком тих зобов'язань, які вже є припиненими їх належним виконанням.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає перелік істотних умов договору оренди, до яких серед інших віднесено орендна плата з урахуванням її індексації та виконання зобов'язань.

Положення статті 18 та 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначають, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а також й інші основні обов'язки орендаря, зокрема використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду; використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню; проводити ремонт майна тощо.

Відтак у даному випадку, у разі належного виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати орендної плати (як одного з сукупності решти своїх зобов'язань за Договором оренди), не може мати місце повторне виконання того ж самого зобов'язання, що не перешкоджає виконанню сторонам інших зобов'язань за цим Договором.

Крім того, колегія суддів враховує, що за частиною 2 статті 2 та частиною 1 статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", здійснюючи державну політику у сфері оренди Фонд державного майна України та його регіональні відділення та виступаючи орендодавцями державного майна не отримують від орендарів орендної плати на свою користь, оскільки зарахування такої плати відбувається до державного бюджету.

Отже, як випливає зі змісту зобов'язань, які встановлені у пункті 3.6. Договору оренди, з моменту переходу до позивача прав сторони орендодавця за цим договором, позивач отримав право вимагати від відповідача виконання цього договору саме на таких умовах: 70% орендної плати - до державного бюджету та 30% - на користь балансоутримувача, і саме ці умови Договору діяли до моменту укладення Додаткового договору від 05.02.2016р.

У зв'язку з вказаними обставинами, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що слід визнати, що сплачена відповідачем орендна плата за період з грудня 2015 року по лютий 2016 року (70%) шляхом перерахування коштів до державного бюджету за реквізитами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, що підтверджується платіжними квитанціями, наявними в матеріалах справи (а.с .74, 77, 78, 230-232 т.1) - є належним виконанням ним своїх зобов'язань за вказаним Договором оренди.

Разом із цим, матеріалами справи підтверджується, що зобов'язання щодо сплати орендної плати у визначені Додатковим договором терміни, відповідачем, за період з 05.02.2016р. по 29.02.2016р. не виконані, орендна плата у повному обсязі внесена не була.

Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем за вказаний період орендна плата була сплачена лише частково - в сумі 1440,28 грн. (а.с.57, 84 т.1).

В той же час, за розрахунком місцевого господарського суду розмір орендної плати за період з 05.02.2016р. по 29.02.2016р. (25 днів) складає 3018,27 грн.

Відтак матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам Договору оренди, а також порушуючи норми діючого законодавства, відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, орендну плату за період з 05.02.2016р. по 29.02.2016р. у встановлений договором строк не оплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1577,99 грн. (3018,27 грн. - 1440,28 грн. = 1577,99 грн.).

Доказів сплати орендної плати в період з 05.02.2016р. по 29.02.2016р. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу в сумі 1577,99 грн. в цій частині спірного періоду шляхом надання належних доказів - не спростував.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що починаючи з 05.02.2016р. відповідачем було порушено умови вказаного Договору оренди в редакції Додаткового договору від 05.02.2016р., а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 1577,99 грн. - є обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

У пункті 3.8. Договору сторони домовились, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За прострочення виконання зобов'язання позивач на підставі пункту 3.8. Договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 10.04.2016р. по 31.08.2016р. в сумі 328,27 грн.

Перевіривши розрахунки позивача, колегія суддів також доходить висновку, що місцевий господарський суд правильно встановив, що оскільки при здійсненні додаткових нарахувань позивачем було невірно визначено суму заборгованості (основного боргу), то й розрахунок пені є необґрунтованим, тобто таким, що не відповідає фактичним обставина справи.

Так, враховуючи визначений судом період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок пені, місцевий господарський суд правильно встановив, що пеня за період з 10.04.2016р. по 31.08.2016р. у зв'язку з простроченням сплати на користь позивача орендної плати в сумі 1577,99 грн. складає 275,72 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який застосувавши норми статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, статей 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правильно визначив, що вимоги позивача в частині стягнення пені за порушенням відповідачем свого грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань, підлягають частковому задоволенню в сумі 275,72 грн., а в решті вимог слід відмовити, як необґрунтованих.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми 236,99 грн. штрафу у розмірі 10% заборгованості, то колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оскільки в процесі розгляду даної справи судом було встановлено наявність заборгованості лише за період з 05.02.2016р. по 29.02.2016р. (менше одного місяця), застосування відповідальності, передбаченої пунктом 3.9. Договору оренди - є неправомірним, тому у задоволенні вимог щодо стягнення штрафу в сумі 236,99 грн. слід відмовити.

Решта доводів апеляційної скарги позивача не спростовує зазначених висновків.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржене рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства, тому передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. у справі №904/12316/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови підписаний - 12.06.2017р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік