Рішення № 67059469, 07.06.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2017р. Справа № 914/754/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З.

при секретарі Прокопів І.І.

розглянув справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Укртелеком, м. Київ в особі: Львівської філії ПАТ Укртелеком, м. Львів

до відповідача: Управління соціального захисту населення Яворівської РДА, м. Яворів, Львівська область

про стягнення заборгованості в розмірі 164 594,96 грн.

В судове засідання зявились:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність від 20.12.2016 р.;

від відповідача: не зявився.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені статями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічним акціонерним товариством Укртелеком в особі: Львівської філії ПАТ Укртелеком до Управління соціального захисту населення Яворівської РДА про стягнення заборгованості в розмірі 164 594,96 грн.

Ухвалою суду від 19.04.2017р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.05.2017р.

Ухвалою суду від 10.05.2017р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі.

В судовому засіданні 07.06.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач є розпорядником бюджетних коштів з фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, Позивачем, як оператором телекомунікаційних послуг, в період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. надавались населенню послуги споживачам, які мають установлені чинним законодавством України пільги на їх оплату, а Відповідачем не відшкодовано Позивачу їх вартості в порядку та строки визначені чинним законодавством України. Також представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії доказів про відправлення відповідачу актів звіряння (з наступною реєстрацією через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації господарського суду Львівської області вх.№20112/17 від 07.06.2017р.).

Представник відповідача в судове засідання не зявився. На адресу суду надіслав клопотання (вх.№18863/17 від 26.05.2017 р.), в якому зазначено про неможливість забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання, в звязку з чим просить розглядати справи без участі представника відповідача. Також на адресу суду направив відзив на позовну заяву (вх.№ 16297/17), в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог з тих підстав, що на 2016 рік в районному бюджеті не було передбачено коштів на відшкодування пільг на послуги звязку, тому акти звірки між управлінням соціального захисту населення Яворівської РАДА та Львівською філією ПАТ «Укртелеком» не підписувалися у звязку з неможливістю фінансування. Також відповідач вважає, що Львівська філія ПАТ «Укртелеком» нараховувала пільги громадянам, які втратили право на одержання пільг або вибули. Крім того, у відзиві відповідач стверджує, що у позивача відсутнє право на нарахування індексу інфляції на суму заборгованості та трьох відсотків річних, оскільки між позивачем та відповідачем не було укладено договору.

В судовому засіданні 07.06.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про телекомунікації» , Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 04 2012 №295 та інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч.3ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 04 2012 №295 ПАТ «Укртелеком» надає телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати.

Розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг на території Яворівського району Львівської області є Управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області.

Позивачем за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року надано послуг відповідним категоріям населення на пільгових умовах, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з бюджету на загальну суму 140 560,77 грн., що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, повязаних з наданням пільг, та які просить стягнути з відповідача.

Як стверджує позивач, ним щомісяця для проведення звірки розрахунків відшкодувань направлялися Форма-2 Пільги, як це передбачено Наказом міністерства праці та соціальної політики № 535 від 04.10.2007 року, які відповідач не підписував.

В підтвердження обсягу наданих послуг Позивачем на адресу Відповідача направлявся Акт звіряння розрахунків за надані населенню пільги № 12 станом на 01.01.2017р. Однак останнім Акт не підписано, позивачу не повернуто, жодних заперечень як щодо факту надання послуг, так і щодо їх кількісних та якісних характеристик не висловлено.

З підстав наведеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 140 560,77 грн. суми основного боргу, 19 112,64 грн. інфляційних втрат та 4 921,55 грн. трьох відсотків річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення .

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 1 Закону України Про телекомунікації оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж

Згідно ч.3 ст.63 вказаного Закону телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. №295 визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про телекомунікації» , Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 04 2012 №295 та інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч.3ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 04 2012 №295 ПАТ «Укртелеком» надає телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати.

Приписами пп. б. п.4 ч.1 ст.89 Бюджетного кодексу встановлено, що до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення державні програми соціального захисту, зокрема, пільги окремим категоріям громадян, що надаються: ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; звільненим зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років військовослужбовцям Служби безпеки України, працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи; особам, звільненим із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років, та які стали інвалідами під час виконання службових обов'язків; пенсіонерам з числа слідчих прокуратури; дітям (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатним членам сімей, які перебували на їх утриманні; звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби; батькам та членам сімей військовослужбовців, військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби; батькам та членам сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов'язків; реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; пенсіонерам з числа спеціалістів із захисту рослин відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України Про захист рослин; громадянам відповідно до пункту ї частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п'ятої статті 29 Закону України Про культуру, частини другої статті 30 Закону України Про бібліотеки і бібліотечну справу, абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України Про освіту; особам, які мають таке право згідно із статтею 48 Гірничого закону України; ветеранам праці; дітям війни; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше. проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше. проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого).

Позивачем за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року надано послуг відповідним категоріям населення на пільгових умовах, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з бюджету на загальну суму 140 560,77 грн., що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, повязаних з наданням пільг.

Згідно ч.1 ст. 102 Бюджетного кодексу видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті б пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 встановлено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Згідно пункту 3 вказаного Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг на території Яворівського району Львівської області є Управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) (п.5 Порядку).

Відповідно до п. 8 Порядку отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження обсягу наданих послуг Позивачем на адресу Відповідача направлявся Акт звіряння розрахунків за надані населенню пільги № 12 станом на 01.01.2017р. Однак останнім Акт не підписано, позивачу не повернуто, жодних заперечень як щодо факту надання послуг, так і щодо їх кількісних та якісних характеристик не висловлено.

Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, де зазначено, що на 2016 рік в районному бюджеті не було передбачено коштів на відшкодування пільг на послуги звязку, тому акти звірки між управлінням соціального захисту населення Яворівської РАДА та Львівською філією ПАТ «Укртелеком» не підписувалися у звязку з неможливістю фінансування, тому просить відмовити в позові, суд зазначає таке.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зазначено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобовязань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1 ст.527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобовязаний виконати свій обовязок.

Відповідно до ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Частиною 2 статті 617 Цивільного кодексу України передбачено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Європейського суду з прав людини від 18.10.2005р. у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України, Постановах Верховного Суду України від 26.12.2011р. у справі №9/400, від 15.05.2012р. у справі №11/446, Постанові Вищого господарського суду України від 18.11.2013р. у справі №902/612/13.

Крім того, відповідач у відзиві зазначив, що за спірний період Львівська філія ПАТ «Укртелеком» нараховувала пільги громадянам, які втратили право на одержання пільг або вибули, однак жодних доказів чи належних обґрунтувань на підтвердження викладеного відповідачем не подано. Також суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений нормами чинного законодавства України обовязок відшкодування Відповідачем Позивачу вартості наданих послуг населенню, яке має право на пільги з їх оплати, відсутність доказів повного чи часткового погашення заборгованості, яка є предметом спору у справі суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 140 560,77 грн. суми основного боргу з відшкодування вартості наданих Позивачем послуг є документально та нормативно обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасне виконання грошових зобовязань позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 19 112,64 грн. та 3% річних в розмірі 4 921,55 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо заперечень відповідача про відсутність у позивача підстав для нарахування індексу інфляції на суму заборгованості та трьох відсотків річних, оскільки між позивачем та відповідачем не було укладено договору, слід зазначити таке.

Приписами п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань від 17.10.2013р. №14 (у чинній редакції) встановлено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст. 33 Господарського процесуального України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу вимог ст. 43 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача .

Керуючись статтями 3, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 12, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації (81000, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Шевченка, буд.8; ідентифікаційний код 03194163) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком (01601, м.Київ, бульв. Т.Шевченка, буд.18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком (79007, Львівська область, м. Львів, вул. Дорошенка, буд.43: ідентифікаційний код 01186030) 140 560,77 грн. основного боргу, 4 921,55 грн. трьох відсотків річних, 19 112,64 грн. інфляційних втрат та 2 468,92 грн. - судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Наказ видати у відповідності до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.06.2017 р.

Суддя Галамай О. З.