Рішення № 67059051, 06.06.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2017 р. Справа № 911/1464/17

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства «Антонов», м. Київдо Державного авіаційного підприємства «Україна», Київська обл., м. Бориспіль про стягнення 187260,86 грн.за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 дов. від 20.01.2017 № 126/17-двідповідача:ОСОБА_2 дов. від 05.01.2017 № 01-14/1суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Антонов» (далі позивач) до Державного авіаційного підприємства «Україна» (далі відповідач) про стягнення 187260,86 грн., з яких 184880,21 грн. основний борг, 243,13 грн. 3% річних, 2137,52 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором про надання авіаційних послуг від 04.07.2016 № 07-225-16 щодо здійснення розрахунку за надані послуги у строк визначений договором.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача визнав позовні вимоги в частині основного боргу і не заперечував проти ухвалення судом рішення про задоволення позову частково, проти позовних вимог в частині стягнення 3% річних та пені заперечив, з підстав викладених в заяві про визнання позову частково, які зводяться до відсутності вини відповідача щодо несплати наданих послуг, оскільки позивач надав рахунки на оплату наданих послуг невчасно, у звязку з чим відповідач не міг вчасно виконати свій обовязок. Крім того, враховуючи, що строк дії договору закінчився 31.12.2016, а відповідач є державним підприємством, який здійснює платежі у органах Державної казначейської служби України на підставі чинного договору та відповідно до бюджетного фінансування на відповідний бюджетний рік, то здійснити оплату наданих позивачем у листопаді грудні 2016 року авіаційних послуг на суму 184880,30 грн. у добровільному порядку у 2017 році відповідач немає можливості. Оскільки відповідачем вжито всіх заходів для належного виконання ним взятих на себе зобовязань відповідно до договору, виникнення заборгованості сталося з вини позивача, то відсутні підстави щодо стягнення заявлених до стягнення сум 3% річних та пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про надання авіаційних послуг від 04.07.2016 № 07-225-16 (далі договір), відповідно до умов якого позивач виконавець зобовязався надати відповідачу замовнику послуги пасажирського повітряного транспорту ДК 016:2010-51.10.1 (послуги авіаційних перевезень, ДК 021:2015-604 (60400000-2). Послуги з залученням льотного складу та бортпровідників, технічного складу для виконання рейсів на пасажирському повітряному транспорті ПС Ан-148-100В (літерні рейси, резервування під виконання літерних рейсів, оцінка технічного стану літака та готовності ПС до виконання літерного рейсу літака Ан-148-100В та комерційні рейси літака)), (далі послуги) (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що виконавець надає льотний екіпаж, бортпровідників та технічний склад для виконання рейсу, а замовник використовує наданий льотний екіпаж, бортпровідників та технічний склад і сплачує таке використання відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 6.1 договору ціна за надані послуги складає 2112200 грн., в тому числі ПДВ 20% - 352033,33 грн., з яких: 20000000 грн. кошти підприємства; 112200 грн. кошти загального фонду Державного бюджету.

Згідно п. 6.3 договору замовник протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку та акта наданих послуг зобовязаний сплатити вартість отриманих послуг та передати виконавцю підписаний акт.

Цей договір вступає в силу з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2016. Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що положення цього договору застосовуються на відносини між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.04.2016 (п. 12.1 договору).

Додатком № 1 до договору сторони погодили погодинні ставки відносно кожного екіпажу на рейсах, в межах України та на міжнародних рейсах.

На виконання умов договору позивач у період листопад грудень 2016 року надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 184880,21 грн., що підтверджується наступними актами: за листопад 2016 року № 1116а на суму 15832,51 грн., за листопад 2016 року на суму 17257,44 грн., за листопад 2016 року № 1116 на суму 78742,27 грн., за грудень 2016 року № 1216 на суму 63701,53 грн., за грудень 2016 року № 1216а на суму 1620 грн., за грудень 2016 року на суму 7726,46 грн., які підписані в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Для оплати наданих послуг позивач виставив наступні рахунки-фактури: від 07.03.2017 № 1116а на суму 15832,51 грн., від 07.03.2017 на суму 17257,44 грн., від 07.03.2017 № 1116 на суму 78742,27 грн., від 07.03.2017 № 1216 на суму 63701,53 грн., від 07.03.2017 № 1216а на суму 1620 грн., від 07.03.2017 на суму 7726,46 грн., завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої договірні зобовязання щодо здійснення розрахунку за надані послуги не виконав, в звязку з чим позивач надіслав відповідачу лист від 22.03.2017 № 260/812, в якому просив відповідача сплатити надані послуги.

Відповідач листом від 13.04.2017 № 01-21/728 відповів на лист від 22.03.2017, в якому зазначив, що послуги на умовах договору надавалися виконавцем згідно заявок замовника вчасно і в повному обсязі, проте виконавець не дотримувався термінів надання рахунків та актів, у звязку з цим, замовник не мав змоги в повному обсязі виконати зобовязання за договором.

Завірені копії листів залучені до матеріалів справи.

Оскільки, відповідач свої договірні зобовязання щодо здійснення розрахунку за надані послуги не виконав, за ним рахується борг в розмірі 184880,21 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо здійснення розрахунку за надані послуги, у звязку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 184880,21 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 184880,21 грн. заборгованості за надані послуги.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошових зобовязання щодо здійснення розрахунку за надані послуги, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 11.04.2017 по 26.04.2017 складають 243,13 грн.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Позивач на підставі п. 6.9 договору просить суд за порушення строків оплати за надані послуги, стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожен день прострочення платежу, розмір якої за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 11.04.2017 по 26.04.2017 складає 2137,52 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 184880,21 грн. основного боргу, 243,13 грн. 3% річних, 2137,52 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Заперечуючи проти позовних вимог в частині стягнення 3% річних та пені відповідач, зокрема, зазначає про відсутність його вини щодо несплати наданих послуг, оскільки позивач надав рахунки на оплату наданих послуг невчасно, у звязку з чим відповідач не міг вчасно виконати свій обовязок.

Вказані заперечення не приймаються судом до уваги при вирішенні спору та відхиляються з огляду на таке.

Акти наданих послуг: за листопад 2016 року № 1116а на суму 15832,51 грн., за листопад 2016 року на суму 17257,44 грн., за листопад 2016 року № 1116 на суму 78742,27 грн., за грудень 2016 року № 1216 на суму 63701,53 грн., за грудень 2016 року № 1216а на суму 1620 грн., за грудень 2016 року на суму 7726,46 грн., підписані зі сторони відповідача 07.03.2017.

Рахунки-фактури: від 07.03.2017 № 1116а, від 07.03.2017, від 07.03.2017 № 1116, від 07.03.2017 № 1216, від 07.03.2017 № 1216а, від 07.03.2017 відповідач отримав 27.03.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0306209681864, листом позивача від 22.03.2017, за яким відповідачу надіслані вказані рахунки-фактури та зазначене не заперечується відповідачем.

Згідно п. 6.3 договору замовник протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку та акта наданих послуг зобовязаний сплатити вартість отриманих послуг та передати виконавцю підписаний акт.

Таким чином, у відповідності до положень п. 6.3 договору відповідач мав сплатити вартість отриманих послуг включно до 10.04.2017, що становить 10 банківських днів з моменту отримання відповідачем рахунків (27.03.2017).

Доказів того, що відповідач в строк до 10.04.2017 включно здійснив оплату наданих позивачем послуг, суду не надано.

З огляду на викладене, нарахування позивачем 3% річних та пені за період прострочення з 11.04.2017 по 26.04.2017 є правомірним, позаяк відповідачем допущено прострочення виконання взятих на себе зобовязань у спірному періоді.

Посилання відповідача на те, що строк дії договору закінчився 31.12.2016, та здійснити оплату наданих позивачем у листопаді грудні 2016 року авіаційних послуг на суму 184880,30 грн. у добровільному порядку у 2017 році відповідач немає можливості, оскільки відповідач є державним підприємством, який здійснює платежі у органах Державної казначейської служби України на підставі чинного договору та відповідно до бюджетного фінансування на відповідний бюджетний рік, не є підставою невиконання своїх зобовязань за договором, зокрема, в частині проведення розрахунків за надані послуги, в звязку з чим такі посилання відхиляються судом та не приймаються до уваги при вирішенні спору у даній справі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, позаяк спір виник внаслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного авіаційного підприємства «Україна» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 2, ідентифікаційний код 25196197) на користь Державного підприємства «Антонов» (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1, ідентифікаційний код 14307529) 184880 (сто вісімдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 21 коп. основного боргу, 243 (двісті сорок три) грн. 13 коп. 3 % річних, 2137 (дві тисячі сто тридцять сім) грн. 52 коп. пені, 2808 (дві тисячі вісімсот вісім) грн. 91 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 09.06.2017.