Постанова № 67058648, 07.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року Справа № 910/22344/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Удовиченка О.С.,суддів:Короткевича О.Є., Катеринчук Л.Й.розглянувши касаційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостачолія" Давидюка Романа Миколайовича на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 у справі№ 910/22344/16за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостачолія"провизнання банкрутом

в судовому засіданні взяли участь представники :

ліквідатор ТОВ "Укрпостачолія"Давидюк Р.М.ПАТ "ЮНЕКС БАНК"Коваленко С.В.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.12.2016 порушено провадження у справі про банкрутство боржника ТОВ "Укрпостачолія" в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду м. Києва від 27.12.2016 (суддя Пасько М.В.) визнано ТОВ "Укрпостачолія" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії ТОВ "Укрпостачолія" Давидюка Р.М.

Не погодившись з постановою господарського суду м. Києва від 27.12.2016 , ПАТ "ЮНЕКС БАНК" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 (колегія суддів: Сотніков С.В., Остапенко О.М., Чорногуз М.Г.) апеляційну скаргу ПАТ "ЮНЕКС БАНК" задоволено, постанову господарського суду м. Києва від 27.12.2016 скасовано, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрпостачолія" припинено.

Ліквідатор ТОВ "Укрпостачолія" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017, постанову господарського суду м. Києва від 27.12.2016 залишити в силі.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), ст.105-112 ЦК України, 41, 42 Закону України "Про заставу", ст.ст.101, 105, 107 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої та судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з абз. 2 ч.1 ст.95 Закону обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до законодавства України обов'язковими умовами для звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст.95 Закону є дотримання заявником усіх необхідних передумов, передбачених ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судом першої інстанції зазначено, що 27.04.2016 загальними зборами учасників заявника прийнято рішення власника про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації та створено ліквідаційну комісію у складі голови ліквідаційної комісії Давидюка Р.М. На підтвердження здійснення ліквідаційної процедуру, заявником надано рішення власника про ліквідацію підприємства, докази звернення до держаного реєстратора, податкового органу та фондів загальнообов'язкового соціального страхування, довідки державних реєстраційних органів, що здійснюють реєстрацію майнових активів, матеріали інвентаризації, довідки з банківських установ. Наданими матеріалами підтверджується, що кредиторська заборгованість боржника складає 55254862,22 грн., а активи становлять 19500729,85 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство та про визнання боржника банкрутом не погодився з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст.95 Закону не додані документи, які повинні бути додані на момент звернення із такою заявою та які не можуть бути витребувані судом після порушення справи про банкрутство, а саме, у заяві про порушення справи про банкрутство відсутні відомості про те, чи повідомлявся орган доходів і зборів та інші державні контролюючі органи про ліквідацію ТОВ "Укрпостачолія" у встановленому законом порядку. Не додані такі докази і до заяви про порушення справи про банкрутство, як і не додані докази на підтвердження подання контролюючим органам звітності за останній звітний період.

Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги копії звітних документів в якості належних доказів виконання вимог ч. 7 ст. 111 ЦК України, оскільки встановив, що вони складені станом на час прийняття рішення про початок ліквідаційної процедури, а не на час затвердження проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, судом встановлено, що боржник не подав звітність щодо здійснення підприємницької діяльності - податкову декларацію з податку на прибуток тощо.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи спростовується достовірність поданих ліквідатором боржника доказів на підтвердження повідомлення контролюючих органів про прийняття рішення щодо ліквідації ТОВ "Укрпостачолія".

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що кредиторську заборгованість боржника складають вимоги:

- ПАТ "Юнекс банк" в сумі 53 160 614,98 грн., які забезпечені заставою майна боржника згідно договору застави рухомого майна № 0.185.0214.ЮО_З від 01.12.2014;

- інших визнаних боржником кредиторів на загальну суму 1 464 811,63 грн.

При цьому, дебіторська заборгованість боржника складає 19 500 729,85 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатором банкрута будь-яких доказів на підтвердження вжиття належних та достатніх заходів щодо стягнення зазначеної дебіторської заборгованості, яка в загальному розмірі складає 19 500 729,85 грн. та перевищує заявлену кредиторську заборгованість, до заяви про порушення справи про банкрутство не надано, і не надано доказів повідомлення дебіторів про початок ліквідаційної процедури, що є порушенням ч. 1 ст. 111 ЦК України. Подані головою ліквідаційної комісії докази пред'явлення претензії до дебіторів про сплату боргу та, відповідно, визнання ними заявлених вимог, не визнані судом апеляційної інстанції доказами, які свідчать про вжиття заходів із повернення дебіторської заборгованості на користь боржника.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатор не вжив будь-яких заходів із встановлення місцезнаходження майна боржника, яке перебуває в заставі ПАТ "Юнекс банк".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в порушення ч. 3 ст. 111 ЦК України ліквідатором не подано доказів закриття розрахункових рахунків боржника в банківських установах, враховуючи їх наявність згідно інформації ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Крім того, судом встановлено, що при зверненні з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржник вказав про відсутність у нього будь-яких майнових активів. Відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу приписів ч. 4 ст. 11 Закону

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено недотримання ліквідатором ТОВ "Укрпостачолія" порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, то висновок про скасування постанови суду першої інстанції та наявність підстав для припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрпостачолія" є законним та обґрунтованим, а доводи наведені в касаційній скарзі щодо часткового дотримання порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України суперечать вимогам чинного законодавства.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостачолія" Давидюка Романа Миколайовича залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 у справі №910/22344/16 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді О.Є. Короткевич

Л.Й. Катеринчук