Ухвала суду № 67058570, 06.06.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

06.06.2017р. Справа № 905/2073/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

при секретарі судового засідання Сапожніковій Ю.Б.,

розглянувши заяву: Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод", м. Донецьк,

про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2016 року,

у справі №905/2073/16,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНТ", м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод", м. Донецьк,

про стягнення суми заборгованості у розмірі 546016,82грн., інфляційних витрат у розмірі 478596,47грн., 3% річних в сумі 38640,71грн., пені в сумі 470075,93грн.

за участю представників сторін:

від позивача (стягувача): не зявився;

від відповідача (боржника): ОСОБА_1 за довіреністю №327/17 від 28.03.2017р.

Рішенням господарського суду Донецької області №905/2073/16 від 13.09.2016р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНТ", м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод", м. Донецьк про стягнення суми заборгованості у розмірі 546016,82грн., інфляційних витрат у розмірі 478596,47грн., 3% річних в сумі 38640,71грн., пені в сумі 470075,93грн. задоволені частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНТ" суму заборгованості у розмірі 546016,82грн., інфляційних витрат у розмірі 472390,65грн., 3% річних в сумі 38640,71грн., пені в сумі 470071,96грн., судовий збір у розмірі 22906,81грн.

Рішення господарського суду Донецької області №905/2073/16 від 13.09.2016р. було оскаржене та залишено без змін в межах апеляційного та касаційного проваджень.

30.09.2016р. на виконання рішення господарського суду Донецької області №905/2073/16 від 13.09.2016р. був виданий відповідний наказ.

24.05.2017р. на адресу суду від відповідача (боржника) надійшла заява б/н від 23.05.2017р. про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2016 року по справі №905/2073/16.

Ухвалою господарського суду Донецької області №905/2073/16 від 25.05.2017р. вищевказану заяву прийнято до розгляду.

Представник позивача (стягувача) у судове засідання не зявився, про причину неявки суд не повідомив, пояснення щодо заяви відповідача (боржника) суду не надав.

Представник відповідача (боржника) у судове засідання зявився, просив суд задовольнити заяву.

Розглянувши зазначену заяву та додані до неї документи, заслухавши пояснення відповідача (боржника), господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст.115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд розглядає це питання у судовому засіданні і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка та розстрочка фактично може бути застосована судом не одночасно (в один і той же часовий період), а послідовно: спочатку відстрочено виконання рішення до конкретної дати, а потім розстрочене його виконання на визначений період, що узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постанові від 18.04.2017р. у справі №905/687/16.

Стаття 121 ГПК України не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання, в межах строку предявлення наказу до виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів»).

Таким чином, підставою для відстрочки та розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

В пунктах 7.1.1., 7.1.2 вказаної Постанови наведено визначення термінів відстрочки та розстрочка. Так, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Слід відзначити, що згідно з п.7.2 вказаної постанови Пленуму, згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає.

Обґрунтовуючи свою заяву відповідач посилається на те, що невиконання зобовязань за договором виникло внаслідок ряду обєктивних обставин. Вказує, що на сьогоднішній день виконання рішення суду є вкрай ускладненим виходячи з того, що товариство на даний момент знаходиться в важкому фінансовому становищі.

Заявник посилається на те, що розташовані в зоні АТО підприємства опинилися у блокаді, перекрите залізничне та транспортне сполучення з територіями, які контролюються українською владою. Заблокованими є усі залізничні перегони, які повязують тимчасово окуповану територію з територією, яка контролюється українською владою.

В якості доказів до заяви додані: копія наказу про призначення простою на підприємстві, копія сертифікату ТПП України від 26.09.2014р. про настання обставин непереборної сили, копія листа Регіональної Філії Донецька Залізниця № 01/629 від 23.02.2017 року, копія листа Регіональної Філії Донецька Залізниця № в.о. Н Дон. Філія-01/714 від 02.03.2017 року; баланс (звіт про фінансовий стан) ПАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" на 31.03.2017р.; звіт "Донецьксталь" металургійний завод" про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2017р.; звіт "Донецьксталь" металургійний завод" про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 12 місяців 2016р.; баланс (звіт про фінансовий стан) "Донецьксталь" металургійний завод" на 31.12.2016р.

Як було встановлено судом, Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь" металургійний завод" наказом від 22.02.2017р. про призначення простою, у звязку з припиненням поставки сировини, матеріалів, і відвантаження готової продукції споживачам, неможливістю подальшого здійснення виробничої діяльності з незалежних від підприємства факторів, встановило на підприємстві час початку простою з 27.02.2017 року до особового розпорядження, затвердило Акт простою.

У зв'язку з відсутністю можливості отримувати сировину та вивозити виготовлену продукцію, як зазначає відповідач, в аварійному режимі були зупинені основні промислові агрегати, обладнання та призупинено роботу ПрАТ «ДМЗ».

Суду наданий лист Регіональної філії «Донецька залізниця» №01/629 від 23.02.2017р., згідно якого починаючи з 21-30 год. 10.02.2017р., в звязку з блокуванням руху на залізничної ділянці Ясинувата - Кривий Торець тимчасово припинено перевезення вантажів та порожніх вагонів, як на тимчасово неконтрольовану територію України, так і в зворотному напрямку.

Указом Президента України від 15 березня 2017 року №62/2017 введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», за яким вирішено тимчасово, до реалізації пунктів 1 і 2 Мінського "Комплексу заходів" від 12 лютого 2015 року, а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України, припинити переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.

Як зазначає боржник, ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» втратило повний контроль над управлінням Філією «Металургійний комплекс», оскільки, адміністративні будівлі, а також виробничі площі у місті Донецьку були захоплені невідомими особами, з вимогою про переєстрацію підприємства згідно вимог законодавства окупованих територій. Покровським відділом Національної Поліції відкрито кримінальне провадження №12017050410000777 по факту скоєння вищезазначеного правопорушення.

Отже, викладені обставини склалася з незалежних від відповідача причин, і суттєво обмежують можливості досягнення економічних результатів та одержання прибутку підприємством, а також суттєво погіршують його фінансовий стан.

Із звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2017 р. вбачається, що відповідач за звітний період має сукупний дохід 0 грн., при тому, що збиток підприємства за звітний період складає 91 709 тис. грн., що підтверджує негативні тенденції фінансового становища підприємства відповідача.

За даними балансу відповідача (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2017р., довгострокові зобовязання підприємства (довгострокові кредити банків) складають 675812 тис. грн., поточні зобовязання підприємства (короткострокові кредити банків; кредиторська заборгованість: за довгостроковими зобовязаннями; за товари, роботи, послуги; за розрахунками зі страхування; за розрахунками з оплати праці; за одержаними авансами; за розрахунками з учасниками; поточні забезпечення; інші поточні зобовязання) складають 29557875 тис.грн. (розділи ІІ, ІІІ балансу).

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності и власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Незадовільний фінансовий стан не є безумовною підставою для розстрочки або відстрочки виконання рішення. Зазначеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №10/1994 від 24 березня 2009 року.

Проте, слід зазначити, що господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення, господарський суд враховує негативні наслідки для стягувача при затримці виконання даного рішення суду, порушення його матеріальних інтересів, ступінь вини боржника у виникненні спору та наявність інфляційних процесів в економіці держави. При цьому судом враховано, що як позивач так і відповідач є комерційними підприємствами, та несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики.

Встановлені судом фактори підтверджують, що погашення боргу Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод" перед позивачем одразу всією сумою згідно рішення суду від 13.09.2016р. в розмірі 1 550 026, 95грн. може привести до виникнення заборгованості у підприємства за обовязковими платежами, виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам, та ще більшого погіршення фінансового становища відповідача.

На переконання суду, виконання рішення у встановлений строк, без надання відстрочки та розстрочки може спричинити негативні наслідки для підприємства боржника, зокрема, утруднить здійснення господарської діяльності підприємства, що створить реальну загрозу платоспроможності підприємства.

Надання розстрочки дозволить уникнути припинення функціонування підприємства, надасть змогу останньому організувати господарську діяльність на підконтрольній українською владою території, а також активізувати діяльність по стягненню дебіторської заборгованості боржників (за продукцію, товари, роботи, послуги), яка на даний час згідно балансу (звіту про фінансовий стан на 31.03.2017р.) становить 8 096 553 тис.грн., і таким чином вирішити фінансові проблеми підприємства, а також сприятиме збереженню майнових фондів підприємства.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладені обставини, матеріальні інтереси як позивача так і відповідача, наявність інфляційних процесів у економіці держави, фінансовий стан підприємства-боржника, та інші обставини справи, суд вважає за необхідне заяву Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод" про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2016 року по справі №905/2073/16 задовольнити та відстрочити і розстрочити виконання рішення суду про стягнення з ПрАТ "Донецьксталь" металургійний завод" на користь ТОВ "КАНТ" суми заборгованості в загальному розмірі 1 550 026, 95 грн., наступним чином:

-відстрочити виконання рішення господарського суду по справі №905/2073/16 до 24.04.2018 року.;

-розстрочити виконання рішення господарського суду по справі №905/2073/16 на 12 місяців, відповідач повинен сплачувати борг позивачу наступним чином: 24.04.2018р. 129169 грн.; 24.05.2018р. 129169 грн.; 24.06.2018р. 129169 грн.; 24.07.2018р. 129169 грн.; 24.08.2018р. 129169 грн.; 24.09.2018р. 129169 грн.; 24.10.2018р. 129169 грн.; 24.11.2018р. 129169 грн.; 24.12.2018р. 129169 грн.; 24.01.2019р. 129169 грн.; 24.02.2019р. 129169 грн.; 24.03.2019р. 129167,95 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод", м.Донецьк, про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2016 року, у справі №905/2073/16 - задовольнити.

Відстрочити виконання рішення господарського суду від 13.09.2016 року у справі №905/2073/16 до 24.04.2018 року.

Розстрочити виконання рішення господарського суду по справі №905/2073/16 на 12 місяців, відповідач повинен сплачувати борг позивачу наступним чином: 24.04.2018р. 129169 грн.; 24.05.2018р. 129169 грн.; 24.06.2018р. 129169 грн.; 24.07.2018р. 129169 грн.; 24.08.2018р. 129169 грн.; 24.09.2018р. 129169 грн.; 24.10.2018р. 129169 грн.; 24.11.2018р. 129169 грн.; 24.12.2018р. 129169 грн.; 24.01.2019р. 129169 грн.; 24.02.2019р. 129169 грн.; 24.03.2019р. 129167,95 грн.

Ухвала набирає законної сили з дати винесення 06.06.2017р.

Суддя О.М. Сковородіна