Постанова № 67058529, 07.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року Справа № 5019/2076/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Полякова Б.М., Ткаченко Н.Г.,розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" в особі ліквідатора Тихончук Л.Х., м. Рівне на ухвалувід 22.03.2017 Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 5019/2076/12 господарського суду Рівненської області

за заявою Управління пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської областідо боржникавідкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів", м. Рівнепровизнання банкрутомліквідатор арбітражний керуючий Тихончук Л.Х.

в судовому засіданні взяли участь представники:

відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" (у режимі відеоконференції)ліквідатор Тихончук Л.Х. - арбітражний керуючий, посвідч., Коробка В.Д., довір., ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд"ОСОБА_6 -генеральний директор, протокол, витяг,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.01.2013 порушено провадження у справі № 5019/2076/12 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" (далі - Боржник, ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів") за заявою Управління пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області (далі - УПФУ в Сарненському районі Рівненської області) в порядку норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.09.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" та визнані вимоги кредиторів до Боржника, зокрема, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" - в сумі 15 201 723 грн. 07 коп., як такі, що забезпечені заставою із задоволенням у першу чергу та в сумі 1 147грн. судових витрат - із задоволенням у першу чергу.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.04.2015 відмовлено в задоволенні заяви ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" в особі ліквідатора Тихончук Л.Х. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Рівненської області від 25.09.2013 про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 змінено ухвалу господарського суду Рівненської області від 29.04.2015, а п. 2 її резолютивної частини викладено в наступній редакції:

"2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.09.2013р. у справі № 5019/2076/12 змінити шляхом віднесення кредиторських вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" в сумі 15201723 грн. 07 коп. до четвертої черги реєстру задоволення вимог кредиторів.".

В решті ухвалу залишено без змін.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 (головуючий суддя - Крейбух О.Г., судді Юрчук М.І., Демидюк О.О.) у задоволенні заяви ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" в особі ліквідатора Тихончук Л.Х. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 у справі № 5019/2076/12 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" в особі ліквідатора Тихончук Л.Х. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2017, задовольнити заяву ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" в особі ліквідатора Тихончук Л.Х. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2015, скасувати цю постанову за нововиявленими обставинами та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" в особі ліквідатора Тихончук Л.Х. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 та виключити вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" (дала - ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд") з реєстру вимог кредиторів.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Подана 30.05.2017 до Вищого господарського суду України заява товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" № 32/ОРТФ від 29.05.2017 (за підписом генерального директора ОСОБА_6) про відвід судді Ткаченко Н.Г. не підлягає розгляду, оскільки 06.06.2017 до Вищого господарського суду України надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" № 35/ОРТФ від 06.06.2017 (за підписом генерального директора ОСОБА_6) про відкликання вказаної заяви про відвід судді Ткаченко Н.Г.

Заслухавши пояснення представників скаржника (у режимі відеоконференції) та товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд", обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відмовляючи у задоволенні заяви ліквідатора Боржника про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду від 02.06.2015 та залишаючи цю постанову без змін за нововиявленими обставинами, апеляційний суд вказав, що третейська угода від 16.05.2012, обставини дійсності якої заперечуються та визначені ліквідатором, як нововиявлені обставини у даній справі, вже була предметом правової оцінки апеляційного суду під час здійснення апеляційного провадження з перегляду ухвали місцевого суду від 29.04.2015. До того ж, з посиланням на норми ст. 35 ГПК України, суд вказав, що правомірність цієї угоди була перевірена за ухвалою третейського суду від 28.05.2012 у межах справи № 01/1/12, а також у межах справи № 5019/955/12. Також апеляційний суд вказав, що невірна дата кредитної угоди, що зазначена в згаданій третейській угоді, визнана апеляційним судом опискою.

Заперечуючи вказані висновки апеляційного суду, скаржник зазначає, що моментом виявлення юридичного факту, який став підставою звернення із заявою у даній справі за нововиявленими обставинами, є винесення ухвали від 06.12.2016 у справі № 918/1114/16 - коли суд звернув увагу на існування невідповідності щодо дати кредитного договору в третейській угоді, на підставі якої винесено рішення третейського суду від 06.06.2012. Також скаржник вказує на те, що ліквідатору Боржника не було відомо про третейську угоду від 16.05.2012 в травні 2015 року і така третейська угода не була предметом розгляду під час розгляду господарським судом у даній справи кредиторських вимог ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд", а відповідна третейська угода суду не надавалась. Крім викладеного заявник зазначає, що визнавши в третейській угоді як описку дату кредитного договору, апеляційний господарський суд в постанові від 22.02.2017 у справі № 918/1114/16 вийшов за межі позовних вимог.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені всупереч встановлених судами обставин справи та всупереч застосованих апеляційним судом норм законодавства.

Так, виходячи з вимог, викладених ліквідатором як в неодноразово поданих в суди першої та апеляційної інстанцій заявах про перегляд за нововиявленими обставинами, так і в касаційній скарзі у даній справі, метою здійснення відповідних переглядів є виключення кредиторських вимог ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" з реєстру вимог кредиторів ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів". Суть же нововиявлених обставин зводиться до того, що про існування невідповідності щодо дати кредитного договору в третейській угоді від 16.05.2012 заявнику стало відомо в грудні 2016 року - з ухвали господарського суду Рівненської області від 06.12.2016 у справі 918/1114/16 (про скасування рішення третейського суду 06.06.2012 № 01/1/12 - яке стало підставою для визнання кредиторських вимог ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" до Боржника).

При цьому, касаційний суд звертає увагу на те, що під час розгляду вимог вказаного кредитора у даній справі господарський суд в своїй ухвалі від 25.09.2013 послався, як на докази, що підтверджують відповідні вимоги на рішення третейського суду при товарній біржі "Західноукраїнська" від 06.06.2012 № 01/1/12, наказ господарського суду Рівненської області від 09.07.2012 № 5019/9555/12, договір застави від 31.12.2012 та додаток до цього договору.

Слід зазначити, що вказана ухвала від 25.09.2013 щодо вимог ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" була залишена без змін за нововиявленими обставинами згідно ухвали від 29.04.2015.

При винесенні ж постанови від 02.06.2015 апеляційного суду за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвали місцевого суду від 29.04.2015 цю ухвалу було змінено, а визнані кредиторські вимоги ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" віднесені в реєстрі до четвертої черги задоволення вимог кредиторів через те, що ухвалою суду від 11.03.2015 у даній справі був визнаний недійсним укладений між Боржником та ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" договір застави від 31.12.2012 та визнані незаконними дії Боржника щодо передачі майна в заставу.

Саме вказана ухвала апеляційного суду від 02.06.2015 стала предметом перегляду за нововиявленими обставинами за заявою ліквідатора Боржника, за результатами розгляду якої винесена оскаржувана у даному касаційному провадженні ухвала апеляційного суду.

Слід наголосити на тому, як встановив апеляційний суд, факт надання у справу копії третейської угоди від 16.05.2012 та факт надання цієї угоді правової оцінки ще в травні 2015 року був встановлений апеляційним судом в оскаржуваній ухвалі.

У зв'язку із цим є такими, що не відповідають нормам п. 1 ч. 1 ст. 112 ГПК України доводи скаржника про те, що існування невідповідності щодо дати кредитного договору в третейській угоді від 16.05.2012 може бути нововиявленою обставиною у розумінні названої норми.

Вимоги ж ліквідатора ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів", як в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2015, так і в касаційній скарзі зводиться до необхідності тлумачення зазначеної третейської угоди та надання їй правової оцінки, а відповідно і правомірності ухвалення за цією угодою рішення від 06.06.2012 № 01/1/12, яке, в свою чергу, є предметом розгляду в іншій господарській справі - № 918/1114/16, про що також зазначає заявник касаційної скарги у даній справі. Між тим оцінка законності прийняття рішень судів першої та апеляційної інстанцій у господарській справі № 918/1114/16 не входить до повноважень суду касаційної інстанції саме у межах даної справи.

Крім цього, виходячи з викладених обставин, скаржник не враховує, що стосовно визнаних ухвалою від 25.09.2013 кредиторських вимог ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" до ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" можливі обставини незаконності винесення рішення третейського суду від 06.06.2012 № 01/1/12 на підставі саме третейської угоди від 16.05.2012 є новими обставинами, що не відносяться до меж доказування спірного у даній справі питання, а є предметом розгляду та правової оцінки в іншій справі - № 918/1114/16. Такий висновок підтверджується відповідними висновками касаційного суду, що були зроблені під час винесення постанови від 16.05.2017 у справі № 918/1114/16.

Викладеного висновку касаційний суд дійшов, також виходячи з приписів ст.ст. 1, 2, 5, 6 Закону України "Про третейські суди", за якими на розгляд та вирішення третейського суду спір може бути переданий лише за укладеною між сторонами третейською угодою. Тобто, про третейську угоду від 16.05.2012 та умови її укладення ліквідатору Тихончук Л.Х. (розпоряднику майна Боржника в процедурі розпорядження майном останнього) мало бути відомо ще на етапі звернення ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" із кредиторськими вимогами до Боржника у даній справі та визнання їх господарським судом ухвалою від 25.09.2013, у тому числі на підставі рішення третейського суду від 06.06.2012 № 01/1/12.

При цьому касаційний суд виходить із наступного.

Так, ліквідатор Боржника в своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 послався та застосував правову підставу, передбачену нормами п. 1 ч. 1 ст. 112 ГПК України.

Згідно цієї норми господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

В пунктах же 1-3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (із змінами та доповненнями) роз'яснено, що статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

В п. 5 цієї ж постанови роз'яснено, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Вказана правова позиція узгоджується і з позицією, наведеною в п. 5 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27.02.1981 № 1.

Крім цього, в п. 8.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (із змінами та доповненнями) також роз'яснено, що результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Враховуючи викладене, а також матеріальні підстави (докази), за якими розглядались, визначались та визнавались кредиторські вимоги ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" до Боржника (рішення третейського суду від 06.06.2012 № 01/1/12 тощо), посилання заявника саме на третейську угоду від 16.05.2012 та виявлені в ній господарським судом в іншій господарській справі невідповідності не можуть вважатися нововиявленими обставинами у розумінні норми п. 1 ч. 1 ст. 112 ГПК України.

У зв'язку із цим, касаційний суд дійшов висновку, що наведені ліквідатором Боржника в своїй заяві про перегляд постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2015, як нововиявлені, обставини не відносяться до таких обставин, оскільки не відповідають нормам п. 1 ч. 1 ст. 112 ГПК України, а тому апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі дійшов правомірного, обґрунтованого та такого, що відповідає і обставинам справи, і нормам законодавства висновку про відсутність підстав для перегляду та скасування згаданої постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами, а відповідно, і для виключення з реєстру вимог кредиторів вимог ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд".

За таких обставин та виходячи із приписів ч. 1 ст. 1119 ГПК України, касаційні вимоги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - без змін, як законна та обґрунтована.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 2, 5, 6 Закону України "Про третейські суди" та ст.ст. 741, 1115, 1117, 1119 - 11113, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" - Тихончук Л.Х. залишити без задоволення.

2. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 5019/2076/12 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді Б.М. Поляков

Н.Г. Ткаченко

Постанова виготовлена та підписана 12.06.2017