
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
07 червня 2017 року Справа № 910/6232/16Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Катеринчук Л.Й., Удовиченка О.С.,перевіривши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві,на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 20 березня 2017 року,у справі № 910/6232/16 Господарського суду міста Києва,за заявою Корпорації "Інформаційні системи України" (м. Дніпро),доТовариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Пресцентр" (м. Київ),про визнання банкрутом,-в с т а н о в и в :
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 року за заявою Корпорації "Інформаційні системи України" порушено провадження у справі № 910/6232/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Пресцентр" (далі за текстом - ТзОВ "Видавництво "Пресцентр"); визначено розмір вимог ініціюючого кредитора Корпорації "Інформаційні системи України" у розмірі 673 466 грн. 96 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Левкович Олену Кононівну, інше.
Постановою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 року у справі № 910/6232/16 (суддя - Чеберяк П.П.) припинено процедуру розпорядження майном ТзОВ "Видавництво "Пресцентр"; припинено повноваження розпорядника майна ТзОВ "Видавництво "Пресцентр" арбітражного керуючого Левкович О.К.; визнано ТзОВ "Видавництво "Пресцентр" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТзОВ "Видавництво "Пресцентр" арбітражного керуючого Левкович О.К., інше.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року у справі № 910/6232/16 (головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Верховець А.А.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі за текстом - ДПІ у Солом'янському районі) на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 року у справі № 910/6232/16. При цьому, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони у справі № 910/6232/16, то відповідно він не наділений процесуальним правом на оскарження постанови Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 року у справі № 910/6232/16.
Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, ДПІ у Солом'янському районі звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року та направити справу № 910/6232/16 на розгляд до господарського суду апеляційної інстанції. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Водночас, касаційна скарга містить Клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що не передбачено ставки, від якої обчислюється судовий збір за подання апеляційних скарг та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, з урахуванням того факту, що контролюючий орган не звертався до суду у справі № 910/6232/16 з заявами передбаченими законом у справах про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду апеляційної інстанції також не вираховується.
Розглянувши матеріали касаційної скарги ДПІ Солом'янському районі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам Розділу ХІІ1 ГПК України з таких підстав.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч.4 ст.111 ГПК України, до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Разом з цим, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України).
Статтею 3 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на судові рішення. Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Підпунктами 8 - 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення справи про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною.
Ставки судового збору з апеляційних та касаційних скарг, що подаються на судові рішення, прийняті у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено пп. 4 і 5 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а саме: за подання апеляційних скарг - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційних скарг - 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.
Водночас, вказаним вище Законом не передбачено ставки, від якої обчислюється судовий збір, за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (Інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України № 484-VIII від 22.05.2015 року)" № 01-06/2093/15 від 12.11.2015 року).
В цьому випадку, у касаційному порядку ДПІ у Солом'янському районі оскаржується ухвала Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року у справі № 910/6232/16, якою відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі, на підставі ст.ст. 91, 98 і 106 ГПК України, оскільки скаржник не наділений процесуальним правом на оскарження постанови про визнання ТзОВ "Видавництво "Пресцентр" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Тобто, оскаржуються процесуальні дії апеляційного господарського суду, які підпадають під регулювання ГПК України, як процесуального закону.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним вказати на те, що з апеляційних та касаційних скарг на ухвали господарського суду у справі про банкрутство (не зазначені у п.п. 8 - 10 п. 2) ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір") судовий збір справляється за ставкою, встановленою п.п. 7 п. 2) ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України №1774-VIII від 06.12.2016 року, який набрав чинності 01.01.2017 року), яка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" №1801-VIII від 21.12.2016 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року становив 1 600 грн. 00 коп.
Таким чином, за подання ДПІ у Солом'янському районі касаційної скарги на ухвалу апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року (про відмову у прийнятті апеляційної скарги ДПІ Солом'янському районі, в порядку ст.ст. 91, 98 і 106 ГПК України) сплаті підлягав судовий збір в розмірі 1 600 грн. 00 коп., що узгоджується з абзацом 3 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/2093/15 від 12.11.2015 року "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII).
Поряд з цим, касаційна скарга ДПІ у Солом'янському районі містить Клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки законодавством не передбачено ставки, від якої обчислюється судовий збір за подання апеляційних скарг та касаційних скарг на постанови господарського суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
З цього приводу, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним вказати наступне.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 вказаного Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому, оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02. 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Таким чином, з урахуванням вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів не вбачає підстав для задоволення Клопотання ДПІ у Солом'янському районі про звільнення від сплати судового збору.
Відтак, звертаючись із касаційною ДПІ у Солом'янському районі, в порушення вимог ч.4 ст.111 ГПК України, не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що за приписами ч. 3 ст. 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у п. п. 1), 2), 3), 4) і 6) частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4) ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В :
1. Відмовити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у задоволенні Клопотання про звільнення від сплати судового збору за касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року у справі № 910/6232/16.
2. Касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року у справі № 910/6232/16 повернути Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.
Головуючий суддя В.Ю. Поліщук
судді: Л.Й. Катеринчук
О.С. Удовиченко
Судове рішення № 67058411, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 07.06.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/6232/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: