Ухвала суду № 67055593, 12.06.2017, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/608/17 Провадження № 2/486/452/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 року Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 "ПриватБанк", про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири,

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Южноукраїнського міського суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: ПАТ "ПриватБанк", про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.

Визначення судді було здійснено автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності відповідно до ч.2ст. 11-1 ЦПК України, головуючим у справі визначено суддю Савіна О.І.

Сторонами у справі є позивач ОСОБА_1 та відповідач - ОСОБА_2, з сімєю яких головуючий у справі має тривалі дружні стосунки.

За таких обставин у учасників процесу можуть виникнути підозри, щодо неупередженості судді.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року) у справі «Білуха проти України» від 28.10.1998 року ті інші, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Судді зобовязані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості повинен брати самовідвід.

Відповідно до ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків.

Виходячи із положень ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ,суд має завжди бути «встановлений Законом». Це формулювання засвідчує принцип Верховенства права, притаманний цій системі Конвенції та її протоколів. Вислів «встановлений Законом» стосується не лише законності самого існування суду, а й складу суддів при розгляді кожної справи (рішення у справі «Булуй проти Австрії» від 22.02.1996 року та інші.

Термін «Закон», про який ідеться в цьому положенні, стосується таким чином не лише законодавства щодо створення і компетенції судових органів, а й будь-якого іншого положення національного права, невиконання якого робить неправомірною участь одного або кількох суддів у розгляді справи. Тут йдеться, зокрема, про положення щодо повноважень, щодо несумісностей щодо відводу суддів (рішення у справі «Коєм та інші проти Бельгії».

У відповідності до ст.20 ЦПК України, передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) в тому числі, якщо є інші обставини, які викликають сумнів в обєктивності та неупередженості судді.

В силу ч.3 ст.23 ЦПК України, самовідвід повинен бути вмотивованим і заявленим до початку зясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Будь-яких зясувань обставин та перевірка їх доказами суддею, судом не відбувалось.

Виходячи з положень Європейського суду з прав людини, йдеться про субєктивний підхід, для того, щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці, зокрема, суд не повинен субєктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання бо особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, але доки не буде доведено протилежне, а також слід застосовувати обєктивний підхід, метою якого є пересвідчення надання судом необхідних гарантій незалежності та обєктивної безсторонності.

Тому, враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.6 Європейської конвенції з прав людини та ст.ст. 20, 23-25, 11-1 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Заявити самовідвід в розгляді цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 "ПриватБанк", про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.

Вищезазначену цивільну справу звернути до апарату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, для визначення автоматизованою системою документообігу суду судді для розгляду по суті.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_4